Значення цивілізаційної парадигми

19.Порівняйте особливості формування Східної та Західної цивілізації в осьовий час та дайте їм ( «осьовому часу», Східній та Західній цивілізації) загальну характеристику.

Цивілізаційний підхід до вивчення історії економіки передбачає насамперед вивчення людини як невід'ємного складника еволюції суспільства і людства в цілому. Такий аналіз, виконаний з позицій цілісності суспільства, передбачає при цьому вивчення окремих суспільств як певних основ тієї чи іншої цивілізації. Саме тому вивчення основ формування сучасних світових цивілізацій варто почати з аналізу осьового часу, який, на думку К. Ясперса, припадає на 800—200-ті рр. до н. е. За його словами, саме в цей період відбувся найрізкіший поворот в історії, з'явилася людина сучасного типу.

У цей час відбувається багато незвичайного: на Сході і Заході зароджуються філософські вчення, в центрі уваги яких — проблема сенсу індивідуального існування, взаємовідносин людини і світу, людини і божества, людини і соціуму, людини до людини, виникають нові релігії та їх пророки, а людина усвідомлює своє буття та саму себе, а також свої межі.

Поява світових, принципово космополітичних релігій, насамперед пов'язана з формуванням імперських структур, виникненням великих і відносно стабільних держав, багатоетнічних за своїм складом, які в осьовий час стають для відповідних цивілізаційних регіонів певною нормою стабільного існування (це, зокрема, імперія Маур'їв в Індії, імператорські династії Чжоу, Цинь і Хань в Китаї, нарешті, Римська імперія).

Осьовий час розглядається як перехідний період цивілізаційного процесу, який пов'язують із різноманітними сферами життєдіяльності людини, що нарешті визначила себе як індивід.

В осьовий час відбулося також відкриття того, що пізніше почали називати розумом і особистістю: те, що досягається окремою людиною, не стає загальним надбанням, людина відкрила у собі витоки, які допомогли їй піднятися над собою та над усім світом.

Ці зрушення супроводжувалися певними, досить глобальними, змінами в господарській сфері, які зазвичай пов'язують з переходом до так званого залізного віку. Такий перехід не визначався лише поширенням заліза, а й мав системний характер, означав принципову модернізацію основних знарядь праці, зокрема сільськогосподарського реманенту, ремісничого обладнання, виробничих процесів тощо, яка не завжди була пов'язана із застосуванням заліза.

У політичній системі відбуваються важливі зміни в уявленнях щодо відносин між політичною сферою та трансцендентним порядком, тобто таким, що не спирається на досвід, а спирається на духовне зростання, постійне вдосконалення. Обожнюваний раніше монарх, який вважався втіленням як космічного, так і земного порядку, був замінений світським правителем, який мав нести відповідальність перед певним вищим началом (Богом). Це породжувало уявлення щодо підзвітності як правителя, так і суспільства вищому авторитетові: Богові, Божественному законові та ін. За таких умов правитель міг бути покликаний до відповідальності за наслідки своєї діяльності.

Певних змін та трансформацій зазнала і соціальна структура суспільства, в якій поряд із традиційною державною владою-власністю та системою розподілу виникають відносини власності індивідуальної, як правило у вигляді предметів необхідного вжитку. Така власність поступово відокремлюється від влади, хоча остання й зберігає у своїх руках власність на основні засоби виробництва — землю та воду.

Поява індивідуальних форм власності безпосередньо пов'язана з індивідуальною трудовою діяльністю людини.

На зміну існуючої раніше системи самореалізації людини (індивіда) приходить більш високий рівень індивідуальної творчої основи людини. В суспільній свідомості утверджуються ідеї самоцінності окремої людини, розуміння місця та ролі її в суспільстві залежно від особистих здібностей, можливостей та рішучості.

У соціально-економічному плані осьовий час пов 'язаний з появою недержавних форм власності, а в суспільному — з визначенням самоцінності людини. Завершення осьового часу тісно пов'язане зі створенням світових імперій та світових релігій.

Усі ці зміни відбуваються одночасно у трьох точках первісних цивілізацій — Китаї, Індії (Схід) та у Середземномор ї (Захід), незалежно одне від одного.

Осьовий час поклав початок двом основним сучасним цивілізаціям — Східній та Західній, кожна з яких увібрала в себе певні риси попередньої історії суспільств вищеназваних регіонів великих стародавніх культур. Слід зауважити, що зміни на Сході були значно менші ніж на Заході. Проте до осьового часу ці регіони прийшли з уже сформованими суспільними інститутами — державою, владою, власністю. Поява їх була тісно пов'язана з тими змінами форм господарської діяльності, що відбувалися в різних варіаціях у різних регіонах світу.

Східна цивілізація сформувалась значно раніше, ніж в Європі і була ізольована від зовнішніх впливів. Саме це і сформувало основні відмінності між Східною та Західною цивілізаціями. По-перше, відрізнялись суспільні відносини: на сході вони були переважно стано-кастовими (Індія: вже з народження людина належала певній касті), системою суспільного рабства, а на заході закладалися основи демократії та аристократії. Хіба що в Давньому Римі населення поділялось на патриціїв (привілейованих) та плебеїв. Право власності на сході надавалось вищим станам населення, а загалом – належала царю-деспоту. У Древній Греції та Римі право власності часто мали окремі домогосподарства, а інколи і раби. До речі, на сході, рабство не мало першочергового значення у виробництві, в той час як на заході – навпаки. Особливо в Давньому Римі, де рабами були плебеї – іноземці, ті хто не були корінними римлянами. Основну частину робочої сили становили саме раби. Спільними факторами було, наприклад, переважання сільського господарства над ремеслом, підвищення ролі міст, як центру не лише адміністративного, а й економічного. А оскільки, спільним є те, що утворення цивілізацій належить осьовому часу, то у Західній та Східній цивілізаціях відбувалось становлення людини як особистості, посилювався розвиток філософських вчень, в центрі яких була саме людина. (+/- див.24пит. )

Змiст

1.Суть, зміст та значення цивілізаційної парадигми для пізнання суспільних процесів.

2. Господарство,господарська система та її еволюція

3. Порівняльний аналіз типів господарських систем та їх змісту

4. Об’єкт та предмет історії економіки та економічної думки

5.Сутність, фундаментальні принципи побудови  та значення системно -синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів як складової цивілізаційної парадигми.

6. Методи історії економіки та економічної думки та завдання дисципліни

7. Підходи та критерії щодо періодизації господарського розвитку суспільства.

8.Власність на засоби виробництва як одна із центральних суспільних інституцій та її вплив на історичний розвиток господарської системи.

9. Розкрийте особливості історико - економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.

10.Порівняйте сутність та зміст формаційної та цивілізаційної парадигм пізнання суспільних процесів.

11.Привласнююче та виробничо-відтворююче гос-во: визначення, стук-ра, досягнення та обмежиність.

12. Неолітична революція та її вплив на господарський роз-к первісного сус-ва.

13. Община як центр соціальної і господарської організації первісного суспільства.

14. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська куль-ра та її знач.

15. Передумови і умови становлення господарства ранніх цивілізацій.

16.  Розвиток господарської сфери суспільства Месопотамської цивілізації. Закони Хамурапі про явища і процеси господарського життя.

17. Розвиток господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.

 18. Визначте спільні риси і відмінності господарств Месопотамії, Давнього Єгипту, Кріто-Мікенської цивілізації.

19.Порівняйте особливості формування Східної та Західної цивілізації в осьовий час та дайте їм ( «осьовому часу», Східній та Західній цивілізації) загальну характеристику.

20.Господарська система Давньої Індії в осьовий час та її відображення в “Артхашастрі”.

21.“Гуань-дзи” як пам'ятка економічної думки Давнього Китаю та її зв'язок з реформами Цинь Шихуана (259-210 рр. до н.е.).

22.  Господарська система Давньої Греції та її відображення у працях Ксенофонта, Платона, Аристотеля.

23.  Еволюція поглядів римських мислителів (Катона, Варрона, Колумелли) на організацію сільськогосподарського виробництва Давнього Риму.

24.  Порівняльна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізацій та їх підсистем в осьовий час.

25.  Загальна характеристика підсистем суспільств Західної цивілізації доби середньовіччя та їх зв'язок з господарською системою (ето гавно если чесн. Норм будет)

26. Характеристика господарських одиниць (форм) в Західній Європі доби середньовіччя. Вілла та її характеристика на основі “Капітулярію про вілли”.

27.Виникнення середньовічних міст в Західній Європі та їх господарський розвиток. Корпоративні форми організації господарства та їх висвітлення в цехових статутах.

28.Господарські форми в українських землях доби середньовіччя. Їх характеристика.

29.Українські міста та еволюція організації їх господарства доби середньовіччя.

30. Розклад натурального господарства та зародження товарного господарства в країнах Західної Європи в пізньофеодальний період (кінець ХУ – початок ХУІ ст.). Еволюція господарських форм на етапі переходу від натурального до товарного господарства.

31. Вплив політичних, соціальних, духовно-культурних та економічних факторів на господарське життя європейських держав пізньофеодальної доби.

32.Значення великих географічних відкриттів для становлення товарного господарства в Європі.

33.Процес первісного нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.

34. Формування товарно-грошового (капіталістичного) господарства: передумови переходу від простого товарного до товарно-грошового (капіталістичного) ринкового господарства.

35. Середньовічне місто та його роль у зародженні ринкової економіки. Корпоративні форми організації господарської діяльності у західноєвропейських середньовічних містах. Еволюція цехового господарства.

36.Історичні умови виникнення  та суть фізіократизму.

37. Формування передумов товарного господарства та його проникнення в аграрну сферу. Економічна таблиця Кене.

38.Економічна думка періоду первісного нагромадження.

39. Розкрийте сутність явища «революція цін» та його зв’язок з Великими географічними відкриттями. Поясніть, як «революція цін» вплинула на економічний розвиток Зх. Європи

40. Розкрийте зміни, які відбуваються у розвитку продуктивний сил Зх. Європи в XIV – XV ст. Обгрунтуйте положення про те, що зародження індустріального суспільства в країнах Зх. Європи почалося в XVI ст.

41. Відродження, Реформація та Просвітництво, їх сутність та роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації

42.Суть і значення демократичної, промислової та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах  Європейської цивілізації.

43. Дайте визначення та зробіть порівняльну характеристику промислового перевороту в Англії, Франції, Німеччині та США (передумови,періоди,особливості та наслідки)

44.Загальні закономірності та особливості формування  ринкової господарської системи в провідних країнах Європейської цивілізації (друга половина ХVІІ - 60-ті роки ХІХ ст.).


Нові надходження

Всього підручників:

292