Значення цивілізаційної парадигми

17. Розвиток господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.

За археологічними свідченнями, найдавніші поселення землеробів та скотарів у долині р. Ніл виникають на межі V та IV тис до н.е. Державний апарат складався з 3 основних ланок: центрального, номового і місцевого. Очолював центральне управління країною цар. Природнокліматичні умови місцевості були особливо придатні для сільськогосподарського виробництва. Жаркий клімат у поєднанні з долинами родючих грунтів дозволяв отримувати з землі значний додатковий продукт навіть з урахуванням низького рівня техніки землеробства. Основою виробництва додаткового продукту була висока продуктивність землеробства завдяки родючості долинних земель, але господарське використання яких було можливим лише за умови створення зрошувальної системи (будівництва мережі каналів, дамб, гребель). Споруджувати й експлуатувати таку систему було не під силу окремій сім'ї чи громаді. Для цього були потрібні об'єднання зусиль усього населення річкової долини і злагоджені дії усіх номів (общин) для того, щоб підтримувати систему в порядку та постійно розширювати. З найдавніших часів спочатку номи, а потім державна влада виконували цю об'єднавчу функцію. Держава об'єднувала господарські дії сільських спільнот для будівництва зрошувальних систем, і це перетворювало вже сформовану общинну трудову повинність індивідів спільно здійснювати господарську діяльність у державну трудову повинність. Саме через суспільні роботи східні владики підпорядковували собі вільних сільських землеробів, які фактично переставали бути вільними. Отже, можна стверджувати, що до III тисячоліття до н. є. в Єгипті було сформовано господарську модель тотальної підпорядкованості населення і його залучення в систему державного господарства, Тут руйнуються община з її традиціями колективного землекористування і встановлюється панівна роль державного господарства з ознаками адміиістративно-комапдної системи . Це і засвідчують найдавніші пам'ятки економічної думки. Так, у «Повчанні гераклеопольського царя своєму синові Мерікара» (XXII ст. до н.е.), написаного в формі порад батька синові, підкреслюється важливість і корисність централізованої влади та контролю за виробництвом і розподілом. А для цього правитель повинен був дбати про матеріальне заохочення чиновників та жерців. Згуртованість підданих, підпорядковане функціонування системи управління розглядається як запорука стійкого владарювання. Про наслідки руйнації централізованої системи управління, що порушує сувору регламентацію господарського життя та необхідності відродження деспотично-бюрократичного механізму регулювання господарства і повернення до системи трудових повинностей для будівництва пірамід та іригаційних систем, ідеться в таких документах, як «Речення Іпусера» (XVIII ст. до и.е,) і «Пророцтво Нефертіті» (XV ст. до н.е.).Адміністративно-господарські документи Стародавнього Єгипту (переписи населення, земельні кадастри, документи господарської звітності, юридичні акти) відображають особливості організації господарської діяльності різних верств населення. Вони засвідчують, що все населення було розбите па вікові групи (діти, юнаки, зрілі чоловіки, старі люди) та соціальні розряди (зокрема це воїни, жерці, царські землероби та майстри). Розподіл та перерозподіл ресурсів за професіями, розрядами, віковими категоріями був прерогативою представників державної влади.У господарському житті давнього єгипетського суспільства провідна роль належала натуральному господарству. Проте в цей період почали зароджуватися і перші ознаки торговельно-обмінних відносин. З'являються такі суб'єкти товарно-грошових відносин, як торгівці та лихварі, люди пов'язані з ринком (не-джес). Мірою вартості виступає зерно (функції грошей — загального еквівалента ще не було). Про особливості сфери обігу певне уявлення дають древньоєгипетські юридичні акти, за допомогою яких здійснювалося оформлення торгово-лихварських операцій: купівля-продаж землі, худоби, рабів, боргові зобов'язання. На межі 1 тисячоліття до н.е. в Давньому Єгипті посилюються тенденції децентралізації господарської системи. Земельні ділянки, які держава виділяла чиновникам в умовне користування, переходили в їхню особисту власність. Соціально-економічними наслідками формування особистої власності процес ожебрачешія землеробів і збагачення власників землі, зростання лихварської залежності, послаблення централізації, зменшення розмірів державної скарбниці. У 1 тис до н.е. Стародавній Єгипет перетворюється в залежну країну, яка постачає зерно та поповнює скарбниці провідним країнам Західної Азії.

Зацікавило?

Змiст

1.Суть, зміст та значення цивілізаційної парадигми для пізнання суспільних процесів.

2. Господарство,господарська система та її еволюція

3. Порівняльний аналіз типів господарських систем та їх змісту

4. Об’єкт та предмет історії економіки та економічної думки

5.Сутність, фундаментальні принципи побудови  та значення системно -синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів як складової цивілізаційної парадигми.

6. Методи історії економіки та економічної думки та завдання дисципліни

7. Підходи та критерії щодо періодизації господарського розвитку суспільства.

8.Власність на засоби виробництва як одна із центральних суспільних інституцій та її вплив на історичний розвиток господарської системи.

9. Розкрийте особливості історико - економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.

10.Порівняйте сутність та зміст формаційної та цивілізаційної парадигм пізнання суспільних процесів.

11.Привласнююче та виробничо-відтворююче гос-во: визначення, стук-ра, досягнення та обмежиність.

12. Неолітична революція та її вплив на господарський роз-к первісного сус-ва.

13. Община як центр соціальної і господарської організації первісного суспільства.

14. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська куль-ра та її знач.

15. Передумови і умови становлення господарства ранніх цивілізацій.

16.  Розвиток господарської сфери суспільства Месопотамської цивілізації. Закони Хамурапі про явища і процеси господарського життя.

17. Розвиток господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.

 18. Визначте спільні риси і відмінності господарств Месопотамії, Давнього Єгипту, Кріто-Мікенської цивілізації.

19.Порівняйте особливості формування Східної та Західної цивілізації в осьовий час та дайте їм ( «осьовому часу», Східній та Західній цивілізації) загальну характеристику.

20.Господарська система Давньої Індії в осьовий час та її відображення в “Артхашастрі”.

21.“Гуань-дзи” як пам'ятка економічної думки Давнього Китаю та її зв'язок з реформами Цинь Шихуана (259-210 рр. до н.е.).

22.  Господарська система Давньої Греції та її відображення у працях Ксенофонта, Платона, Аристотеля.

23.  Еволюція поглядів римських мислителів (Катона, Варрона, Колумелли) на організацію сільськогосподарського виробництва Давнього Риму.

24.  Порівняльна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізацій та їх підсистем в осьовий час.

25.  Загальна характеристика підсистем суспільств Західної цивілізації доби середньовіччя та їх зв'язок з господарською системою (ето гавно если чесн. Норм будет)

26. Характеристика господарських одиниць (форм) в Західній Європі доби середньовіччя. Вілла та її характеристика на основі “Капітулярію про вілли”.

27.Виникнення середньовічних міст в Західній Європі та їх господарський розвиток. Корпоративні форми організації господарства та їх висвітлення в цехових статутах.

28.Господарські форми в українських землях доби середньовіччя. Їх характеристика.

29.Українські міста та еволюція організації їх господарства доби середньовіччя.

30. Розклад натурального господарства та зародження товарного господарства в країнах Західної Європи в пізньофеодальний період (кінець ХУ – початок ХУІ ст.). Еволюція господарських форм на етапі переходу від натурального до товарного господарства.

31. Вплив політичних, соціальних, духовно-культурних та економічних факторів на господарське життя європейських держав пізньофеодальної доби.

32.Значення великих географічних відкриттів для становлення товарного господарства в Європі.

33.Процес первісного нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.

34. Формування товарно-грошового (капіталістичного) господарства: передумови переходу від простого товарного до товарно-грошового (капіталістичного) ринкового господарства.

35. Середньовічне місто та його роль у зародженні ринкової економіки. Корпоративні форми організації господарської діяльності у західноєвропейських середньовічних містах. Еволюція цехового господарства.

36.Історичні умови виникнення  та суть фізіократизму.

37. Формування передумов товарного господарства та його проникнення в аграрну сферу. Економічна таблиця Кене.

38.Економічна думка періоду первісного нагромадження.

39. Розкрийте сутність явища «революція цін» та його зв’язок з Великими географічними відкриттями. Поясніть, як «революція цін» вплинула на економічний розвиток Зх. Європи

40. Розкрийте зміни, які відбуваються у розвитку продуктивний сил Зх. Європи в XIV – XV ст. Обгрунтуйте положення про те, що зародження індустріального суспільства в країнах Зх. Європи почалося в XVI ст.

41. Відродження, Реформація та Просвітництво, їх сутність та роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації

42.Суть і значення демократичної, промислової та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах  Європейської цивілізації.

43. Дайте визначення та зробіть порівняльну характеристику промислового перевороту в Англії, Франції, Німеччині та США (передумови,періоди,особливості та наслідки)

44.Загальні закономірності та особливості формування  ринкової господарської системи в провідних країнах Європейської цивілізації (друга половина ХVІІ - 60-ті роки ХІХ ст.).


Нові надходження

Всього підручників:

292