Юридична деонтологія

Тема 5: Психологічна культура юриста

1. Поняття психологічної культури юриста.

2.  Характеристика типів темпераменту.

3.  Рівні психологічної культури юриста.

4.  Інтелектуальна культура юриста

5.  Внутрішня культура юриста

6.  Конфлікти в юридичнії! Практиці і стилі їх вирішення

7.  Психологічна діагностика в юридичнії практиці. ТЕСТУВАННЯ

1. Поняття психологічної культури юриста.

Психологія - це наука про загальні закономірності психічних процесів і своєрідність їх протікання в залежності від умов діяльності та індивідуально-типологічних особливостей людини. Вона вивчає загальні психічні взаємодії людини з середовищем, визначає, яким чином зовнішній вплив переходить у внутрішній (психічний) відбиток і стає регулятором діяльності людини.

Юридична психологія — це наука, що вивчає закономірності та механізми психіки людей, включених у сферу правових відносин («людина-право»). У центрі уваги цієї науки знаходяться психологічні проблеми узгодження людини і права як елементів однієї системи. Психологія служить своєрідним «передавальним механізмом»» між нормативними приписами і поведінкою суб'єктів.

 

Структура психологічної культури юриста:

 

 

 

/• \

Знання психічного склад людини, осягнення психолого-правової сутності фундаментальних категорій юриспруденції;

Впевненість в необхідності психологічних знань для високопрофесійної діяльності;

Вміння користуватися психодіагностикою в процесі спілкування, розкривати психічні стани різних суб'єктів в конкретних ситуаціях професійної діяльності, відчувати характер поведінки людини: клієнта, підозрюваного, обвинувачуваного та ін.; психологічно точно поводити себе під час розгляду юридичної справи.

Психологічна культура юриста - це органічна єдність психологічної освіченості (знань, навичок, прийомів, аутотренінгу, саморегуляції тощо) волі, відповідних професійно-психологічних якостей, які спричиняють ефективний вплив на регулювання правовідносин у суспільстві.

 

2. Характеристика типів темпераменту.

 

 

Сутність психологічної культури юриста - сангвінітичного темпераменту полягає у тому, що його ступінь освоєння психологічними прийомами впливу на людей характеризує велика рухливість, активність, але домінує врівноваженість, планомірність. Такий юрист швидко входить у контакт зі співбесідниками, швидко знайомиться, активно пропонує свої послуги, розв'язує проблеми. Набуття віповідних психологічних навиків у нього відбувається без особливих зусиль. У цілому юрист-сангвтік швидко й правильно реалізує правові норми, уміло керує юридичними справами, не створює конфлітних ситуацій тощо.

Меланхолік — «інертний» — слабкий

Неврівноважений (нервова система не витримує тривалого і сильного навантаження); емоціні реакції не відрізняються розмаїтістю, проте можуть набувати великої сили і тривалості. Здатний до глибоких переживань, навіть за незначним приводом. Почуття легко виникають і виражаються відкрито без належного стримування. Діяльність утруднюється сильними зовнішніми впливами. Зауваження і пропозиції начальника і колег сприймає неадекватно, насторожено. Його щиросердечна рівновага може бути похитнутою, навіть поглядом начальника чи колеги. Ві болісно сприймає оцінки, висловлення про свою особистість. Юридичне рішення може бути прийняте пі впливом якогось емоційного переживання і тому воно є незрозуміим ні колегам, ні особі, стосовно якої воно прийнято.

Рекомендується діяльність, що потребує підвищеної чутливості і реакції

Стосовно юриста-флегматика, відзначимо стабільний рівень його психологічної культури. Підвищення рівня культури потребує значного проміжку часу, проте це буде надійно і надовго. Стриману манеру поведінки юриста- флегматика вирізняє упевненість у прийнятті виважених юридичних рішень, як правило, безпомилкових. Він, звичайно, враховує всі альтернативні варіанти, обирає найоптимальніші. Юри ста-флегматика нелегко вивести з психологічного стану, рівноваги, він не піддасться умовлянням, діє на свій розсуд. Це, безумовно, міцний тип нервової системи, надійний працівник юридичної служби, на якого можна покластися, який не підведе. Недоліком, можливо, є те, що флегматик повільно приймає рішення, не спішить із пропозиціями.

Психологічна культура юриста- холерика потребує постійного вдосконалення і конкретних меж. Справа в тому, що такий психологічний тип характеризує неврівноваженість, гарячкуватість, роздратованість, збудженість і врешті-решт- непередбачуваність. Як і сангвінік, холерик має міцну нервову систему. Він може виконувати завдання підвищеної складності, працювати у неординарній оперативній обстановці тощо. Але юрист-холерик потребує постійного контролю. Причому контролю, який супроводжується вимогливістю, як правило - безальтернативніс-тю. Небезпечним є те, що юрист з такою психологічною культурою може зопалу прийняти неправомірне правове рішення, хоча завжди знайде вихід зі складної ситуації. Як швидко він запаюється, так швидко і згасає, заспокоюється і, основне, ненадовго ображається, швидко збуває неприємності.

 

3. Рівні психологічної культури юриста.

Стадія експек- тації.

Стадія емпатії.

Рівні психологічної культури юриста:

 

Оцінка здатностей юриста, які він виявляє, у певній ситуації. Тобто на цьому рівні можна оцінити соціальну роль юриста, визначити його можливості у юри дачній діяльності, виявити, як саме він хоче діяти. Психологічна культура на рівні «експектації» дає змогу зробити висновок про судження, дії та вчинки юриста.       

Здатність юриста розуміти інших людей, їхній внутрішній     стан,

Переживання, хвилювання тощо. Тут у юриста проявляється          уміння

Виявляти скриті (особливо злочинні)) наміри людей, відчути, як вони сприймають суспільні явища,      проявляють

Щирість або нещирість у взаємостосунках.

4 Інтелектуальна культура юриста

Інтелектуальна культура юриста - це ступінь процесу пізнання правової дійсності, здатність правника приймати законні, справедливі рішення, а також його ставлення, до законів Всесвіту

Основні принципи інтелектуальної культури юриста:

Продуктивне мислення;_________________

Ттелектуально-правова допитливість;_______

Правова інформаційність;________________

Альтернативність версії;_________________

Висунутих іншими особами;

Поміркованість і виваженість прийняття рішень.

Формування правосвщомості;_________

Усвідомлення закономірностей юридичної діяльності; підвищення культури застосування знань на практиці;

Цінність юридичного досвіду;________

«повчання» (на матерілах юридичної практики).

5. Внутрішня культура юриста

Толерантність;

Взаємоповага;_________________

Духовний і моральний самоконтроль; самовідданість.

Фу нкиії в нутрішньої культури юриста:

Запобігання ненависті____________

Заздрості______________________

Агресії________________________

Образи_______________________

Роздратованості________________

Насильства

Осуд се бета інших______________

Невиправданому прискоренню

Подій_________________________

Вироблення почуттів: любові, дисципліни, свідомості, щирості,

Сорому_______________________

Уміння: прощати, бажати добра

Захищати ображених____________

Відстоювати справедливість_______

6. Конфлікти в юридичнії! Практиці і стилі їх вирішення

Соціальні конфліти та їх прояв у сфері юридичної діяльності:

□                                                С

Ґ \

Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів, поглядів; крайнє

—N

• Особистісні (особи самої з собою)

 

 

• Міжособові конфлікти

 

 

• Мжгрупові конфлікти

 

 

Ґ :                          : :                              гл

Конфлікти належності, які виникають у випадках належності

Загострення протиріч, яке призводить до ускладнень або гострої боротьби.

Показники конфліктів:

Причини

Гострота

Тривалсть

Наслдки

• Наявність протилежних

Гострота

Тривалість

Наслідки конфліктів

Орієнтацій у суб'єктів

Конфлікту -

Конфлікту—

Можуть бути як

Конфлікту.

Пов'язана з

Визначається

Дезінтегративні, що

• Ідеологічні причини

Інтенсивністю

Часомйого

Ведуть до

(релігійні, політичні та

Соціальних

Виникнення,

Руйнування

Інші розбіжності)

Зіткнень,

Розвитку та

Соціальних зв'язків,

• Причини конфліктів,

Наявністю

Припинення

Збільшення

Які витікають з різних

Відкритих форм

 

Соціальної напруги

Форм економічної і

Суперечок

 

Тощо, так й

Соціальної нерівності.

Негативними

 

Інтегративні, які

• Причини конфліктів,

Насадками,

 

Надають можливість

Які лежать у відносинах

Короткочасністю,

 

Знайти вихід із

Між елементами

Емоційною

 

Складних ситуацій,

Соціальної структур

Напругою,

 

Визначити шляхи

(центр та перифері,

Насильством,

 

Вирішення проблем,

Зміна статусу).

Агресією.

 

Зміцнюють соціальні

 

 

 

З в'язки.

 

Види конфліктів:

Основні ознаки юридичного способу розв Язання конфлікту:

Ґ \ • конфлікт розглядається і розв'язується уповноваженим на це державним органом, який діє на підставі і на виконання норми права

V__________________________________________ '

_________ Стаді розвитку юридичного конфлікту:        

1.          Виникнення у однієї або у двох сторі мотиву юридичного характеру, тобто вступити, змінити або припинити правовіносини.

2.          Виникнення, зміна або припинення правовіносин. 

3.         Видання правового правозастосовчого акту, який завершує конфліт.

7. Психологічна діагностика в юридичній практиці. ТЕСТУВАННЯ

Психодагностика - це розробка методів виявлення психічних процесів, психічних властивостей і стані особи і колективу. Призначення психодіагностики - встановити рівень співвідношення психічних елементів особи або групи з метою визначення їх професійних функці або здібностей, знань, вмінь, навичок та ін. Для цього розробляються системи психодігностичних методик. Останнім часом активно використовується комп'ютерна психодігностика.

Види психомагностичних методик:

Психофізіологічні методики (методи психологічного впливу на особу, метод спостереження, метод природного експерименту) дозволяють діагностувати динаміку протікання нервових процесів окремих людей:

-                                    Сипу, тобто працездатність нервових клітин при збудженні і гальмуванні;

-                                    Врівноваженість, тобто співвідношення між силою процесів збудження і гальмування, ступінь їхньої збалансованості;

-                                     Рухливість, тобто швидкість зміи процесів збудження і гальмування;

-                                           Темп діяльності, тривалість зберіання активної працездатності, швидкість і ефективність пристосування до обстановки і т.п.

Особисті опитування (анкетний метод і метод інтерв'ю):

—              Письмові (анкети) — відрізняються однорідністю питань, що задаються великій групі людей для одержання кількісного матеріалу про факти, що цікавлять;

—                Усні (інтерв'ю, бесіди) — використовуються з метою загального орієнтування й упорядкування робочої гіпотези про людину (підозрюваного, підслідного та ін.).

Особисті опитування здатні виявити:

—установки особи;

—             Схильності та інші психічні властивості особи;

—             Ступінь психологічної сумісності з колективом.

Так, метод особистого опитування, проведений працівником

Виправно-трудового заклад за певною програмою, дає можливість виявити особисті позиції засудженого, систему його відношень до різноманітних значимих явищ його життєвого шляху, можливі позитивні якості, на які варто обпертися при перевихованні засудженого.

Тести — заздалегідь продумані іспити, при проведенні яких використовується вірогідна техніка оцінки результатів. За результатами такого опитування можна скласти уявлення про інтелект людини, його характер і т.ін. Результати використовуються також для самооцінки особистих характеристик.

Тести, як правило, складаються з питань і відповідей, що мають кількісне вираження результатів. Водночас не можна переоцінювати роль тестів, тому що вони можуть створити деяку систему орієнтирів особи, але не вирішити проблему пізнання особи цілком, її можливостей і здібностей.

Класифікацію тестів можна провести за різноманітними критеріями.

Тести в залежності від цілі бувають пр°ектними — сукупність методик всебічного вивчення особи; простими — методика вивчення однієї зі сторін особи (інтелекту, розумових здібностей, комунікабельності) з метою з'ясовування придатності особи до різноманітних юридичних професій та ін.

На результати впливають

Тестування чотири

Формулю

Вання

Питань

Право вибору відпові дей

Послідов

Ність

Питань

Нерепрезе

Нтативні

Вибірки

Респонде

Нтів;

Вибіпка — це група людей (респондентів)), відібраних для опитування, де кожна людина має рівні можливості участі. Нерепрезентативні вибірки — це група людей, відібраних для опитування без урахування представництва інтересів всього населення або того соціального (національного, релігійного і т.п.) Прошарку, інтерес якого до опитуваної проблеми значний. Нерепрезентативні вибірки, як правило, здатні погубити професійно складений тест. Вибірка респондентів повинна бути репрезентативною (від. Фр. Герге8еп1ап1 — представник).

Ґ \

Послідовність питань впливає на якість відповідей. Якщо будуть поставлені

Питання, що розвивають, уточнюють проблему або розглядають й з різних сторін, - відповідь може точно висловити думку респондента. Ч_____________ У

Л

Ппаво вибору відповіді закладено у формі питання. Форма питання може стимулювати відповідь, якщо в питанні реалізована можливість вибору декількох відповідей. Важливим є відпрацювання питань із наданням права вибору відповідей.

Формулювання питання повинно бути точним. Зміни в тоні питання можуть значно вплинути на результат тестування (дієслово «заборонити що-небудь» може мати те ж значення, що і «не дозволяти»», проте краще вжити «не дозволяти»», щоб одержати певну відповідь)). При постановці питання варто враховувати професію і відповідні їй морально-психологічні установки особи. Коли молодого ченця якось запитали, зміг би він курити підчас молитви, він обурився. Запитайте по-іншому, порадив чернець: «Чи можете ви молитися, коли курите?».

Тестування необхідне не саме по собі, а повинно мати на меті поліпшення якості діяльності юриста-професіонала.

Зацікавило?

Змiст

Нові надходження

Всього підручників:

292