Товарне виробництво

5 питання.

Вартість має суспільний характер, тому проявитись вона може тільки у суспільному відношенні одного товару до другого, суб’єктами відношення є товаровиробники. Сам у собі товар свою вартість виразити не може, для цього він повинен, як у дзеркало, подивитись на інший товар.

Вартісне відношення двох товарів дає найбільш просте вираження вартості даного товару.

1)                Проста, одинична або випадкова форма вартості.

Х тов. А = У тов. В.

Ця форма вартості з’явилась вже в умовах розкладання первіснообщинного суспільства.

Припустимо, що тов. А виражає свою вартість у тов. В, через споживну вартість товару В. Тов. А у цьому відношенні грає активну роль, знаходиться у відносній формі вартості. Тов. В грає пасивну роль, він є матеріалом для вираження вартості тов. А, він знаходиться в еквівалентній формі.

Відносна і еквівалентна форми вартості – це начебто два полюси мінового відношення, вони нероздільні, передбачають один одного і в той же час протилежні, виключають один одного. У вартісному відношенні споживна вартість, натуральна форма тов. В стає формою вартості тов. А, або тіло тов. В стає дзеркалом вартості тов. А.

Еквівалентна форма має 3 особливості:

1)    Споживна вартість товара-еквівалента є формою прояву своєї протилежності – вартості товару, що знаходиться у відносній формі вартості.

2)    Конкретний труд, втілений в товарі-еквіваленті, є формою прояву своєї протилежності – абстрактного труда.

3)    Приватний труд, що втілений в товарі-еквіваленті, є формою прояву своєї протилежності – суспільного труда.

Внутрішнє протиріччя товару – між споживною вартістю і вартістю має зовнішній прояв у відношенні двох товарів, в якому один товар (А) грає роль лише споживної вартості, а інший (В) – роль вартості.

По мірі розвитку товарного виробництва, суспільного розподілу праці, поглиблюється основне протиріччя товарного виробництва між суспільним і приватним трудом, що обумовлює розвиток форми вартості.

2)                Повна або розгорнута форма вартості.

Для неї характерна наявність безлічі еквівалентів:

Х тов. А = У тов. В, або = Z тов. С, або = V тов. D…

Суспільна природа товару і втіленої в ньому праці в повній формі вартості виражається в більшій мірі, ніж у простій формі вартості.

Недоліки цієї форми вираження вартості:

1) не закінчене відносне вираження вартості товару – з появою нових товарів ряд товарів-еквівалентів зростає; 2) з’являється безліч різних виразів вартості – відносна вартість одного товару має інше вираження ніж у будь-якого іншого товару; 3) труднощі в обміні – для його здійснення необхідний збіг потреб у власників багатьох товарів.

          Більш розвинута форма вартості –

3) Загальна форма вартості.

У тов. В

Z тов. С                        =  Х тов. А

V тов. D

………..

Товарний світ стихійно виділив із свого середовища 1 товар, споживна вартість якого стала виконувати роль форми вартості всіх товарів, тобто з’явився загальний еквівалент. Роль загального еквівалента виконував то один товар то інший – скот, зерно, хутро. Розвиток цієї форми вартості привело до появи –

4) Грошової форми вартості.

Загальна форма вартості перетворилась у грошову форму вартості, коли загальний еквівалентна форма міцно зрослась з натуральною формою одного товару – золота. Роль загального еквівалента стала його суспільною монополією.

Х тов. А

У тов. В

Z тов. С                        =  1 г золота

V тов. D

………..

Природні властивості благородних металів добре узгоджуються із суспільними функціями грошей: 1) однорідність – основа вартості – абстрактний труд якісно однорідний;    2) можливість ділити на дрібні частини – можливо вимірювати кількість абстрактного труда;   3) портативність – невеликі кількості золота мають велику вартість; 4) добре зберігаються, не псуються.

Ці обставини пояснюють, чому за золотом затвердилась роль загального еквівалента, але не пояснюють, чому взагалі з’явились гроші (причина – розвиток товарного виробництва та його протиріч).

Зацікавило?

Змiст

Нові надходження

Всього підручників:

292