Товарне виробництво

4 питання.

Кожний виробник витрачає на створення товару індивідуальний робочий час або індивідуальні витрати труда. Цей час або затрати можуть співпадати або не співпадати з суспільно необхідним робочим часом (СНРЧ) або суспільно необхідними витратами труда (СНВТ), які визначають величину суспільної вартості товару.

СНРЧ характеризують 3 моменти:

1)    СНРЧ – робочий час який потрібний для виготовлення будь-якої споживної вартості при суспільно нормальних умовах виробництва і при середньому в даному суспільстві рівні умілості і інтенсивності праці. Це типовий час, який витрачають на виробництво основної маси даного товару. Він представляє собою середньо зважену величину, що враховує питому вагу різних категорій підприємств у виробництві певного товару. СНРЧ може співпадати або не співпадати з індивідуальним робочим часом окремих виробників. Приклад.

2)    СНРЧ – це час відтворення товару в сучасних умовах – в ринкових цінах будуть враховуватись і компенсуватись лише сучасні типові витрати на товар, а не ті, що були типовими місяць чи рік тому.

3)    СНРЧ, що був витрачений окремим виробником – це частина загальної суми часу, необхідного для задоволення певної суспільної потреби. Виробник може витратити типовий час на товар, але якщо галузь виробила надто багато такої продукції, більше ніж потреба в ній, то виробник може не продати свій продукт труда, який не буде товаром, і витрачений на виробництво час не буде СНРЧ.

СНРЧ формується об’єктивно, незалежно від волі і бажання товаровиробників через механізм ринкової конкуренції.

Конкуренція (лат. стикатись) – змагання між товаровиробниками за найбільш вигідні умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших доходів. Конкуренція – стихійний регулятор пропорцій суспільного виробництва в умовах товарного господарства.

З’ясуємо зв’язок продуктивності праці та інтенсивності праці з вартістю товарів.

Продуктивність праціздатність будь-якого конкретного труда створювати в одиницю часу певну кількість споживних вартостей (вимірюється кількістю матеріальних благ, що виробляють за одиницю часу, або кількістю робочого часу, витраченого на одиницю продукту).

Пошукове питання: які чинники, що впливають на продуктивність праці розглянув Маркс в “Капіталі” (т.23, с.48) і чи можна їх доповнити?

Інтенсивність праці напруженість праці, що визначається ступенем витрачання робочої сили в одиницю часу.

Приклади.

Висновки. 1) Вартість 1 товару зворотно пропорційна продуктивності праці (чим більша продуктивність праці, тім менша вартість 1 товару); вартість всієї маси товарів при зростанні продуктивності праці і колишньому часі праці не змінюється. 2) При зростанні інтенсивності праці понад суспільно нормальним рівнем вартість 1 товару не зміниться (визначається суспільно нормальним, середнім рівнем), а вартість всієї маси товарів зросте, тому що час понадінтенсивного труда як би більш концентрований, спресований і за 1 годину в цьому випадку створюється більше вартості, ніж за 1 годину суспільно нормального по інтенсивності труда.

Слід розрізнювати просту і складну працю. Простий труд – некваліфікований, який може виконувати без підготовки будь-яка нормальна людина (двірник). Складний труд – кваліфікований, що передбачає навчання певної спеціальності (ювелір, інженер).

Складний труд представляє собою піднесений в ступінь простий труд, тобто в одиницю часу він створює більшу вартість.

Прирівнювання складного труда до простого називається редукція (спрощення), вона здійснюється стихійно в ході ринкового обміну. В Україні все навпаки (“Задзеркалья”).

Визначення вартості товару: вартість – це матеріалізований у товарі абстрактний суспільно необхідний труд, це суспільне відношення між товаровиробниками по прирівнюванню речей.

 

Зацікавило?

Змiст

Нові надходження

Всього підручників:

292