Товарне виробництво

2 питання.

Товар – продукт труда, що здатний задовольнити якусь потребу людини, і призначений для обміну.

Розглядаючи товар, Маркс за видимістю цього явища розкриває його сутність.

Видимість: товар, з одного боку виступає як споживна вартість, а з другого боку, як мінова вартість.

Споживна вартість – це корисність продукту праці, його здатність задовольняти потреби людини в якості предмета споживання або засобу виробництва.

Споживна вартість обумовлена природними якостями продукту (фізичними, хімічними), а також якостями, що він отримав в результаті праці.

Товар має суспільну споживну вартість, тобто для інших людей, а не для самого виробника, окрім того, вона надходить у споживання через ринок, шляхом купівлі-продажу.

Мінова вартість – здатність товару обмінюватись в певних пропорціях на інші товари. Х тов. А = У тов. В.

Оскільки товари прирівнюються і обмінюються, остільки їм притаманне щось спільне, на основі чого можливо визначити їх кількісні співвідношення. Цим спільним не може бути споживна вартість, тому що в якості споживних вартостей товари різнорідні, їх неможливо порівнювати. Загальним є те, що всі товари – продукти труда, результати використання робочої сили , незалежно від її фахових особливостей, тобто результат абстрактного труда (абстракція – відволікання, в даному випадку ми відволікаємося від професійної специфіки праці).

Те спільне, що відображається в міновому відношенні товарів є матеріалізований в них абстрактний людський труд, тобто вартість.

Маркс показав, що за міновою вартістю приховується вартість, таким чином він перейшов від видимості явищ до сутності, до внутрішньої властивості товару.

У товара 2 властивості: споживна вартість і вартість. Мінова вартість – це не самостійна властивість товару, а форма прояву вартості.

Вартість – це не природна властивість товару, тому на відміну від споживної вартості її неможливо виявити за допомогою органів почуттів.

Вартість – суспільна властивість товару, що притаманна продукту труда лише в умовах товарного виробництва, тому вона проявляється в суспільному відношенні – у міновому відношенні, тільки через мінову вартість.

Повне визначення вартості (з урахуванням матеріалу, що буде розглянутий далі, стосовно суспільно необхідних витрат труда, від яких залежить величина вартості товару):

Вартість – це втілений в товарі абстрактний суспільно необхідний труд, це суспільне відношення між товаровиробниками по прирівнюванню речей.

2 властивості товару створюють суперечливу єдність. Споживна вартість є матеріальним носієм вартості, “тілом, в якому живе вартісна душа товару”, без споживної вартості, корисності продукт труда не може мати вартості. З іншого боку, споживна вартість товару може бути використана лише після реалізації її вартості в процесі обміну.

У той же час споживна вартість і вартість – протилежні властивості товару: як споживні вартості товари якісно різнорідні і якісно не вимірювані, а як вартості вони якісно однорідні і кількісно вимірювані. Одна й та ж людина не може використати товар і як споживну вартість і як вартість. Виробником товар використовується як вартість, а споживачем – як споживна вартість.

Споживна вартість і вартість товару взаємозв’язані, передбачають одне одного і заперечують одне одного, це – єдність протилежностей.

Змiст

Нові надходження

Всього підручників:

292