Тенденції розвитку страхування

2 СТРАХОВИЙ РИНОК УКРАЇНИ

2.1 Структура страхового ринку України

     Страховий ринок України виник із проголошенням незалежності країни і водночас відчув на собі всю жорстокість і безкомпромісність міжнародної страхової системи. Чи не найбільшою проблемою стало його формування за відсутності історичних коренів та відірваності української страхової системи радянського періоду від світових страхових ринків.

     Формування страхового ринку в Україні має здебільшого стихійний характер і в багатьох випадках захист прав і інтересів страхувальників не забезпечений належним чином.

     Створення дієвої системи захисту інтересів громадян, підприємців, держави, підтримання соціальної стабільності суспільства неможливе без ефективного функціонування ринку страхових послуг.

     Існує значна кількість визначень страхового ринку як з теоретичної, так і з практичної точки зору.

     Страховий ринок – особливе соціально-економічне середовище, визначена форма економічних відносин, де об’єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формується попит і пропозиція на нього.

     Страховий ринок – форма організації фінансових відносин щодо формування страхового фонду для забезпечення страхового захисту фізичних та юридичних осіб.

     Умови існування страхового ринку передбачають утворення на ньому головних суб’єктів до яких належать страховики та страхувальники, та виконання ними своїх функцій.

     До головних суб’єктів страхового ринку також можна віднести страхових посередників, за допомогою яких страховики можуть здійснювати свою діяльність.

     Залежно від структури страхового ринку виділяють інших учасників страхових відносин, серед яких професійні оцінювачі ризиків, які, як правило, є   уповноваженими особами страховика та виконують визначені функції.      Страховий ринок передбачає самостійність суб’єктів ринкових відносин, їхнє рівноправне партнерство, розвинену систему горизонтальних і вертикальних зв’язків між ними.

     Він забезпечує органічний зв’язок між цими суб’єктами шляхом спільного визначення потреб у страховій послузі, яка пропонується на страховому ринку.

     Серед економічних законів, що функціонують на страховому ринку та визначають, які страхові послуги потрібні потенційним страхувальникам, формують ціну на ці послуги, є:

1) закон попит та пропозиції;

2) закон вартості;

3) закон конкуренції.

     Таким чином, страховий ринок є складною, багатофакторною, динамічною, відповідним чином структурованою, відкритою, мобільною (здатною до розширення та звуження), залежно від загальної економічної ситуації в кратні та активності страховика, системою.

2.2Страхові компанії в Україні

В Україні часом створення страхового ринку вважають початок 90-х років

XX ст. Саме тоді виникли перші приватні страхові компанії, які поклали

край тотальній монополії Держстраху. Серед них: "Омета Інстер", "Ризик",

"Скайд", "Саламандра", "Скайд-вест", "АСКО-Прометей" — філіал Російської акціонерної компанії, "Росток", "Славія" і т. д. На страховий ринок

України починають приходити провідні та досить відомі іноземні страхові

компанії, що діють переважно через спільну страхову діяльність. Так

з'явився альянс "Омета Інстер" — "Ллойд" (Англія),

    Українсько-ізраїльське товариство "Страхова компанія "Система резервних

фондів", пряме представництво відкрила австрійська фірма "Safe invest".

     Закон України "'Про страхування" (1996 р.) захищає вітчизняного

страховика, обмежуючи частку іноземних юридичних осіб та громадян у

статутному фонді страхових спільних компаній 49% та піднімаючи планку

статутного фонду для спільного підприємства до 500 тисяч ЕКЮ.

     Фактично на ринку України діють два види страхових компаній:

а) кептивні — створені міністерствами, відомствами, потужними

фінансово-промисловими союзами для обслуговування ризиків своїх

підприємств;

б)  створені на приватному капіталі, що функціонують на конкурентній

основі.

     За масштабами своєї роботи, обсягом відповідальності недержавні страхові компанії несумірні з організаціями колишнього Держстраху, економічна база яких формувалась впродовж 70 років, завдяки чому їх представництва було створено практично в усіх населених пунктах України.

     З метою формування конкурентного середовища на страховому ринку та

приведення організаційної ([юрми державної та комерційної страхової

діяльності у відповідність до страхового законодавства України створено

Національну страхову компанію відкритого типу "Оранта", головним

засновником якої з боку держави виступив фонд державного майна.

2.4 Державний нагляд за страховою діяльністю

     Враховуючи роль і значення страхування в ринковому господарстві, держава не може залишити без уваги цю галузь і бере її під свій контроль.

     Державне регулювання страхової діяльності повинно:

1) не допускати на ринок фіктивні компанії, які можуть нанести збиток як страхувальникам так і страховій справі в цілому;

2) сприяти діяльності на страховому ринку компаній, що мають міцну фінансову та правову основу;

3) забезпечувати формування та розвиток ефективно функціонуючого страхового ринку [1; с.35].

17 вересня 1993 був визначений єдиний орган державної виконавчої влади, що здійснює відповідний нагляд – Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю – Укрстрахнагляд.

     У процесі адміністративної реформи функції Укрстрахнагляду було покладено на Міністерство фінансів України [2; с. 5], та були визначені основні функції та права [1; с. 36, 37].

     У складі Міністерства фінансів України створено департамент фінансових установ та ринків. Департамент забезпечує проведення Міністерством фінансів України державної політики стосовно не лише страхування, а й фінансових установ та ринків.

     До складу департаменту входять такі управління:

1) кредитних і небанківських фінансових установ;

2) страхової діяльності;

3) контролю фінансових ринків, ліцензування та нагляду.

     Безпосередньо страховим ринком у складі департаменту відають два управління. На одне з них покладено опрацювання методологічного та законодавчого забезпечення, а інше здійснює контроль за дотриманням страховиками законодавства України у сфері страхування.

     Центральний апарат Департаменту має підрозділи, які забезпечують виконання основних його функцій щодо контролю за страховим ринком.      Підрозділи спеціалізуються на таких напрямках:

1) методологія розвитку страхового законодавства та міжнародні відносини;

2) методологія здійснення і забезпечення нагляду у сфері страхового життя; 3) ліцензування, ведення справ страховиків;

4) розробка системи бухгалтерського обліку, звітності і аудиту страхових організацій;

5) здійснення нагляду і перевірок роботи страхових організацій; 6) аналіз річної та квартальної звітності страховиків;

Один із напрямів нагляду за страховою діяльністю – це ліцензування [1; с. 38].

     Для отримання ліцензії страховик подає до Уповноваженого органу заяву та необхідні документи, які проходять перевірку.

     Ліцензія видається на проведення конкретних видів страхуванню, так страховики, які отримали ліцензію на страхування життя, не мають право займатися іншими видами страхування.

     Уповноважений орган може відмовити у видачі ліцензії на здійснення страхової діяльності, у разі невідповідності документів, що додаються до заяви, вимогам чинного законодавства України.

     Законодавство України передбачає при потребі можливість проведення ліквідації, реорганізації та санації страховика [1; с. 43].

     Щодо гарантій, то держава гарантує дотримання і захист майнових та інших прав і законних інтересів страховиків, умов вільної конкуренції у здійсненні страхової діяльності.

     Втручатися в діяльність страховиків з боку державних та інших та інших органів забороняється, якщо воно не пов’язане з повноваженнями органів, які здійснюють державний нагляд та контроль за діяльністю страховиків.

Зацікавило?

Змiст

Нові надходження

Всього підручників:

292