Соціологія та її функції

2. Виникнення та формування соціології як науки.

Социология в качестве самостоятельной науки об обществе как целостной системе, науки о развитии и функционировании его элементов – социальных институтов – окончательно сформировалась в середине ХІХ века. Быстрое развитие капиталистического общества и нарастающая динамика социальных конфликтов настоятельно потребовали объяснения социальных феноменов. Термин «социология» ввел Огюст Конт. Его социологическая теория состоит из двух частей: «социальной статики» и «социальной динамики». Основной интерес мыслителя направлен на динамику, первичным фактором которой он считал духовное и умственное развитие. Закон динамики по Конту – закон трёх стадий. Этот закон гласит о том, что общество в своем развитии проходит  мифологическую, метафизическую и позитивистскую стадии. Герберт Спенсер работает в те времена, когда выходит книга Чарльза Дарвина. Направление его – биологизаторство, перенес законы биологии на общество. Для него общество является подобно биологическому организму и проходит эволюцию от простого к сложному. Эмиль Дюркгейм определил предмет социологии как социальный факт. Акцент делал на изучение политики и религии. Основывает теорию отклоняющегося поведения, ввёл категории: аномия – социальная ситуация, в которой ослабевает действие законов. Основная работа – социологический этюд «самоубийства». Макс Вебер он выработал и систематизировал большую часть категориального аппарата социологии. Все теории Вебера строятся вокруг «рациональности» - обозначает эффективность, для буржуа рациональность на материальную выгоду.

Змiст

1. Об’єкт та предмет соц, її місце в системі сусп. наук.

2. Виникнення та формування соціології як науки.

3. Соціологія та її функції.

4. Основні етапи становлення та розвитку соціол. науки.

5. Засновники соціологічної науки.

6. Класичний етап в розвитку соціології.

7. Посткласичний етап в розвитку соціології.

8. Соціологічні школи ХХ століття.

9. Особливості розвитку соціології в Україні.

10. Організація та методи конкретних соц. досліджень.

11. Опитувальні методи соціологічних досліджень.

12. Спостереження та інтерв’ю як методи соц. дослідж.

13. Особистість та її дослідження  в соціологічній науці.

14.  Соціальний статус та роль.

15. Соціологічні концепції особистості.

16. Сутність концепції дзеркального „Я”.

17. Особливості концепції особистості З.Фрейда.

18.  Соціалізація особистості: сутність, основні етапи.

19. Соціалізація та ресоціалізація, їх основний зміст.

20.  Соціологія культури: об’єкт та предмет дослідження.

21. Особливості соціолог. підходу до вивчення культури.

22. Базисні компоненти культури.

23. Співвідношення домінуючої культури і субкультури.

24. Соціальні функції культури.

25. Масова культура: сутність та функції.

26. Соціальна структура суспільства.

27. Соціальні групи та їх види.

28. Соціальна диференціація суспільства.

29. Теорія соціальної стратифікації.

30. Середні верстви та їх роль в постіндустр. суспільстві.

31. Маргінальні верстви в структурі сучас. суспільства.

32. Особливості стратифікаційних процесів в Україні

33. Соціальна мобільність та її види.

34. Вертикальна та горизонтальна мобільність.

35. Канали соціальної мобільності.

36. Девіантна поведінка: сутність та основні прояви.

37. Причини та види девіацій.

38. Методи соціального контролю девіантної поведінки.

39. Форми девіантної поведінки, соціальна аномія.

40. Соціальні функції сім’ї.

41. Сім`я  як соціальний інститут.

42. Проблеми сучасної сім’ї.

43. Типологія сім’ї.

44. Сутність демографічної політики.

45. Соціологія молоді: об’єкт і предмет дослідження.

46. Девіації в молодіжному середовищі.

47. Особливості молодіжної субкультури.

48. Сутність та причини соціальних конфліктів.

49. Сутність і динаміка соціальних конфліктів.


Нові надходження

Всього підручників:

292