Соціологія та її функції

1. Об’єкт та предмет соц, її місце в системі сусп. наук.

Социология – это наука о возникновении, становлении, функционировании и развитии социальных институтов, социальных организаций, социальных общностей; об их взаимодействии между собой; о социальных отношениях, которые являются результатом этих взаимодействий и основаны на механизме потребностей, интересов, ценностей; о закономерностях общественных явлений и массовых движениях. Можно рассмотреть общество с разных сторон, так как  этот феномен разносторонний, его никто не видит, общество существует только в сознании человека. Объектом изучения социологии есть общество. Общество – это исторически сложившаяся, относительно устойчивая система социальных связей отношений, как больших, так и малых групп людей поддерживаемое обычаями, традициями, законами и т. д. Предмет социологии можно уместить в одно емкое и наиболее востребованное в социологических работах, слово – социальное. В отличие от слова – общественное, - социальное содержит смысловой оттенок неравенства между людьми.

Социология – это генерализирующая, обобщающая знания наука. Остальные концентрируются на сфере какой-то деятельности. Если взять социальную философию, то она может быть исторической предпосылкой для возникновения социологии, но чтобы считаться наукой, ей будут не хватать практики. Основная общая черта социологии и истории – это то, что они идентичны по объекту. История пользуется описательным методом, интересуется уникальными явлениями (имеющие конкретное место, время). Социологию интересуют типичные явления, и пользуется объяснительными методам и задача найти закономерности. Социология и психология. Если психология больше нацелена на личность, ее индивидуальный опыт, то социолог больше на общество.

Змiст

1. Об’єкт та предмет соц, її місце в системі сусп. наук.

2. Виникнення та формування соціології як науки.

3. Соціологія та її функції.

4. Основні етапи становлення та розвитку соціол. науки.

5. Засновники соціологічної науки.

6. Класичний етап в розвитку соціології.

7. Посткласичний етап в розвитку соціології.

8. Соціологічні школи ХХ століття.

9. Особливості розвитку соціології в Україні.

10. Організація та методи конкретних соц. досліджень.

11. Опитувальні методи соціологічних досліджень.

12. Спостереження та інтерв’ю як методи соц. дослідж.

13. Особистість та її дослідження  в соціологічній науці.

14.  Соціальний статус та роль.

15. Соціологічні концепції особистості.

16. Сутність концепції дзеркального „Я”.

17. Особливості концепції особистості З.Фрейда.

18.  Соціалізація особистості: сутність, основні етапи.

19. Соціалізація та ресоціалізація, їх основний зміст.

20.  Соціологія культури: об’єкт та предмет дослідження.

21. Особливості соціолог. підходу до вивчення культури.

22. Базисні компоненти культури.

23. Співвідношення домінуючої культури і субкультури.

24. Соціальні функції культури.

25. Масова культура: сутність та функції.

26. Соціальна структура суспільства.

27. Соціальні групи та їх види.

28. Соціальна диференціація суспільства.

29. Теорія соціальної стратифікації.

30. Середні верстви та їх роль в постіндустр. суспільстві.

31. Маргінальні верстви в структурі сучас. суспільства.

32. Особливості стратифікаційних процесів в Україні

33. Соціальна мобільність та її види.

34. Вертикальна та горизонтальна мобільність.

35. Канали соціальної мобільності.

36. Девіантна поведінка: сутність та основні прояви.

37. Причини та види девіацій.

38. Методи соціального контролю девіантної поведінки.

39. Форми девіантної поведінки, соціальна аномія.

40. Соціальні функції сім’ї.

41. Сім`я  як соціальний інститут.

42. Проблеми сучасної сім’ї.

43. Типологія сім’ї.

44. Сутність демографічної політики.

45. Соціологія молоді: об’єкт і предмет дослідження.

46. Девіації в молодіжному середовищі.

47. Особливості молодіжної субкультури.

48. Сутність та причини соціальних конфліктів.

49. Сутність і динаміка соціальних конфліктів.


Нові надходження

Всього підручників:

292