Соціокультурна зумовленість філософії

88. Поняття цивілізації.

Конструктивним у розгляді суспільства є цивілізаційний підхід. Термін цивілізація лат. Civilis — громадянський, державний зявився у 18 ст.: його використовував О. Мірабо у своїй роботі Друг людей, або Трактат про народонаселення 1757р.. Вагомий внесок у розробку теорії цивілізації зробив Л.М. Морган 1818-1881 у роботі Первісне суспільство та ін. О. Шпенглер, аналізуючи історію, доходить висновку: … всі без винятку великі витвори і форми релігії, мистецтва, політики, суспільства, господарства, наук у всіх культурах одночасно зявляються, закінчуються і згасають. Він узагальнює, що 1000 років живе культура народу, а кожні 50 років відбувається зміна ритму в політиці. Усе розмаїття народів О. Шпенглер пояснює діяльністю Habitus організм в історії. Він

розрізняє дві групи народів: 1. Ті, які досягли зрілості: Єгипетський Індійський Вавилонський Китайський Аполлонівський греко-римський Магічний арабо-візантійський Фастівський західно-європейський 2. Ті, які не досягли зрілості: Перський Хетський Кечуа Російський Інший підхід до типології історичного процесу пропонує А. Тойнбі. Він розмежовує цивілізації на: 1. Розквітлі: Незалежні Мезоамериканська майя+Мексика Антська Шумеро-аккадська шумери+хетти+Вавилон Єгипетська Егейська Індійська Китайська Сирійська від шумеро-аккадської, єгипетської, егейської Еллінська від егейської Православна християнська Західна Ісламська від сирійської до еллінської Цивілізації-супутники Міссісіпська від мезоамериканської Антська північна, південна від андської Еламська, хетська, урартська від шумеро-аккадської Іранська від шумеро-аккадської та сирійської Корейська, японська, вєтнамська від китайської Італійська від еллінської Південно-східно-азіатська від індійської та ісламської Тибетська від індійської 2. Нерозвинуті Перша сирійська поглинена єгипетською Християнські: несторіанська, монофізітська поглинені ісламською Далекосхідна християнська, космос середньовічного міста-держави поглинені західною 3. Застиглі Ескімоська Кочова Оттоманська Спартанська Цивілізація виникає у процесі розпаду первісного суспільства, коли люди стають не тільки членами роду, а й громадянами, і їхнє життя регулюють суспільні норми, закони і контролює суспільство, держава. На розвиток цивілізації впливають різні чинники, серед яких особливо важливу роль відіграє технологія виробництва. За рівнем розвитку технології цивілізації поділяються на: Аграрну панувала до сер. 18 ст. Індустріальну розвивається в наш час Постіндустріальну повязана з розвитком інформатики, електроніки, автоматики тощо.

Змiст

1.Соціокультурна зумовленість філософії 

2. Філософське мислення та його специфіка

3. Своєрідність предмету філософії.

4. Історичні форми постановки основного питання філософії.

5. Структура філософського знання.

7. Співвідношення філософських, загальнонаукових і спец-наук. методів. Загальнонаукові методи-це спосіб пошуку обєктивної реальності залежно від галузі науки. Методологія розуміє правничі принципи з точки зору, що таке закон взагалі. А з філософської точки зору правничі принципи є основою на якій базується юридична наука.

8. Діалектика та метафізика як філософські методи.

9. Основні функції філософії

11. Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорії.

12, 13. Особливості філософської думки у Стародавній Індії і Стародавньому Китаї.

15. Специфіка філософської думки в період Середньовіччя.

16. Особливості філософії епохи Відродження.

17. Філософія Нового часу.

18. Класична німецька філософія. Класична німецька філософія — значний і вагомий етап у розвитку світової філософії. Вона представлена сукупністю філософських концепцій Німеччини, такими оригінальними мислителями як: Іммануїл Кант 1724 — 1804, Йоган Готліб Фіхте 1762 — 1814, Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель 1770 — 1831, Людвіг Файербах 1804 — 1872

20. Своєрідність філософії українського духу

21. Марксистська філософія: сучасне осмислення основних положень

23. Екзистенціоналізм

19. Філософія життя: загальна характеристика.

26. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу.

25.Структура світогляду.

28. Класична онтологія та її фундаментальні проблеми.

30. Філософський зміст категорії матерія.

31. Рух,як спосіб простір та час як форми існування матерії.

34. Поняття природи.

35. Поняття біосфери і ноосфери.

36. Поняття глобалізаціїї та форми її існування.

38. Інтелект,почуття, память і воля як здатності людини.

39 Співвідношення понять людина, індивід, особа, особистість, індивідуальність. Підвищений інтерес до людини як індивідуального явища, як особи — характерна прикмета соціальної філософії.

41. Проблема сенсу життя людини.

43. Свідомість як найвища форма відображення.

44. Феноменологічна концепція свідомості

45.Чуттєве,раціональне-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості.

47. Несвідоме, свідоме і над свідоме.

48. Основні складові пізнавальної діяльності:субєкт і обєкт, мета і ціль, засоби та результат.

50. Гносеологія та епістемологія.

51. Можливості та межі пізнавального процесу.

52. Проблема істини в теорії пізнання.

54 Проблема критеріїв істини.

58. Мова як засіб комунікації та пізнаня.

60.Поліструктурність мови.

65. Периодизація історії та її критерії.

66. Пролеми спрямованності, сенсу історії та її цінностей.

68. Основні характеристики суспільства.

69. Сімя як соціальна ланка суспільства.

70. Нація як соціокультурний феномен.

72. Ідеологія та утопія як форми організації суспільства.

75. Цінності як ядро духовного світу людини.

76. Гуманізм філософії.

80. НТР: сутність, закономірності та соціальні наслідки.

81. Поняття політики.

82. Поняття політичної системи та її структури.

83.Держава — складова політичної організації суспільства.

86. Поняття культури.

87. Масова культура,контркультура і антикультура.

88. Поняття цивілізації.

90. Традиції і новаторство в культурі.


Нові надходження

Всього підручників:

292