Соціокультурна зумовленість філософії
34. Поняття природи.
Природа термін є частковою калькою латинського словаnatura — від лат.nat рос. природа,англ.nature,нім. Natur f -родити,породжу ватимає кілька значень.
1 У широкому розумінні — органічний і неорганічний матеріальний світ,Всесвіт, у всій сукупності і звязках його форм, що є обєктом людської діяльності і пізнання, основний обєкт вивчення науки. Все те, що не створене діяльністю людини.
2 Сукупність природних умов існування людського співтовариства. В побуті слово природа часто вживається у значенні природне середовище, в якому живе людина все, що нас оточує, за винятком створеного людиною.
3 Сукупність основних якостей, властивостей чого-небудь,сутність напр., процесів, явищ тощо.
4 Друга природа — створені людиною матеріальні умови її існування.
1.Соціокультурна зумовленість філософії
2. Філософське мислення та його специфіка
3. Своєрідність предмету філософії.
4. Історичні форми постановки основного питання філософії.
5. Структура філософського знання.
8. Діалектика та метафізика як філософські методи.
11. Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорії.
12, 13. Особливості філософської думки у Стародавній Індії і Стародавньому Китаї.
15. Специфіка філософської думки в період Середньовіччя.
16. Особливості філософії епохи Відродження.
20. Своєрідність філософії українського духу
21. Марксистська філософія: сучасне осмислення основних положень
19. Філософія життя: загальна характеристика.
26. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу.
28. Класична онтологія та її фундаментальні проблеми.
30. Філософський зміст категорії матерія.
31. Рух,як спосіб простір та час як форми існування матерії.
35. Поняття біосфери і ноосфери.
36. Поняття глобалізаціїї та форми її існування.
38. Інтелект,почуття, память і воля як здатності людини.
41. Проблема сенсу життя людини.
43. Свідомість як найвища форма відображення.
44. Феноменологічна концепція свідомості
45.Чуттєве,раціональне-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості.
47. Несвідоме, свідоме і над свідоме.
48. Основні складові пізнавальної діяльності:субєкт і обєкт, мета і ціль, засоби та результат.
50. Гносеологія та епістемологія.
51. Можливості та межі пізнавального процесу.
52. Проблема істини в теорії пізнання.
58. Мова як засіб комунікації та пізнаня.
65. Периодизація історії та її критерії.
66. Пролеми спрямованності, сенсу історії та її цінностей.
68. Основні характеристики суспільства.
69. Сімя як соціальна ланка суспільства.
70. Нація як соціокультурний феномен.
72. Ідеологія та утопія як форми організації суспільства.
75. Цінності як ядро духовного світу людини.
80. НТР: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
82. Поняття політичної системи та її структури.
83.Держава — складова політичної організації суспільства.
Нові надходження
Общая психология и история психологии
Государственное регулирование экономики
Методичні вказівки та завдання до курсової роботи
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ
Муніципальне право як наука і навчальна дисципліна
Загальна класифікація комп'ютерів, нечіткість класифікації
Сутність, цілі та соціальні основи маркетингу
Конструювання програмного забезпечення