Соціокультурна зумовленість філософії
19. Філософія життя: загальна характеристика.
Одним із основних джерел філософії життя є ірраціоналістично-песімістична філософія Шопенгауєра. За Шопенгауером сутність особи становить незалежна від розуму воля- сліпе хотіння, невіддільне від тілесного існування людини, котра є проявом
психічної світової волі, основою та істинним змістом усього сущого.
Другу тенденцію вирижала позитивістська концепція Огюста Конта. Позитивізм, як філософський напрям заснований на принципі: справжнє знання досягається лише як результат окремих конкретних наук. Пізнання з погляду позитивізму потрібно звільнити від будь-якої філософської інтерпретації.
Ідеї Канта виявилися співзвучними з ідеями англійських філософів Дж. Стюарта Мілля та Герберта Спенсера. Розвивали представники емпіріокритизму- Ерист Макс1838-1916 та Ричард Авенаріус, а в20-му столітті випустив неопозитивізм та пост позитивізм.
Третя тенденція знайшла прояв в ірраціоналістичних ідеях християнського екзистенціалізму Кєркегора. Лише християнство за Кєркегором дає основу для правил поведінки, лише воно здатне навчити людину бачити істину, реальність. Кєркегор висуває концепцію екзистенціальноїособистісної істини, змальовує осягнення істини як результат зіткнення протилежнихжиттєвих позицій.
В історії філософії настає етап переосмислення її основних принцпів, нового неокласичного типу філософствування. Настає епоха анти раціоналістичного умонастрою. Виникають формиірраціоналістичного гуманізму, які апелюють до підсвідомості.
Тепер істину вбачають в несвідомому. Ставлення філософії до розуму і раціоналістичних систем стає негативним, оскільки вони не здатні відповідним чином орієнтувати людину в житті та історії. Філософія мислення замінюєфілософія життя.
Основа життя, за концепцією Ніцше- це воля. Життя з проявом волі, але не абстрактної світової волі, а конкретної, визначеної волі- волі до влади.
Нцше прагне обґрунтувати культ людини, який ґрунтується на таких положеннях: по- перше, цінність життя є єдиною безумовною цінністю і збігається вона з рівнемволі до влади, по-друге, існує природня нерівність людей, по-третє, сильна людина природжений аристократ, є абсолютно вільним і не звязує себе ніякими моральноправовими нормами. Для Шпенглера життя- цедоля. доля, душа, культура. Культура трактується тим, як організм, який з одного боку характеризуються твердою органічною єдністю, а з другого- відокремлений від інших культурних утворень. Шпленглер виділяє 8 культрур.
У наш час найбільш ірраціоналістичними течіями слід визнати екзистенціанолізм, франкфуртську школу, герменевтику. Основні принципи неокантіанства ґрунтується на трактуванні філософії виключно як критики пізнання. Неокантіанство розвивалося двома школами- марбурзькою та баденською.
1.Соціокультурна зумовленість філософії
2. Філософське мислення та його специфіка
3. Своєрідність предмету філософії.
4. Історичні форми постановки основного питання філософії.
5. Структура філософського знання.
8. Діалектика та метафізика як філософські методи.
11. Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорії.
12, 13. Особливості філософської думки у Стародавній Індії і Стародавньому Китаї.
15. Специфіка філософської думки в період Середньовіччя.
16. Особливості філософії епохи Відродження.
20. Своєрідність філософії українського духу
21. Марксистська філософія: сучасне осмислення основних положень
19. Філософія життя: загальна характеристика.
26. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу.
28. Класична онтологія та її фундаментальні проблеми.
30. Філософський зміст категорії матерія.
31. Рух,як спосіб простір та час як форми існування матерії.
35. Поняття біосфери і ноосфери.
36. Поняття глобалізаціїї та форми її існування.
38. Інтелект,почуття, память і воля як здатності людини.
41. Проблема сенсу життя людини.
43. Свідомість як найвища форма відображення.
44. Феноменологічна концепція свідомості
45.Чуттєве,раціональне-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості.
47. Несвідоме, свідоме і над свідоме.
48. Основні складові пізнавальної діяльності:субєкт і обєкт, мета і ціль, засоби та результат.
50. Гносеологія та епістемологія.
51. Можливості та межі пізнавального процесу.
52. Проблема істини в теорії пізнання.
58. Мова як засіб комунікації та пізнаня.
65. Периодизація історії та її критерії.
66. Пролеми спрямованності, сенсу історії та її цінностей.
68. Основні характеристики суспільства.
69. Сімя як соціальна ланка суспільства.
70. Нація як соціокультурний феномен.
72. Ідеологія та утопія як форми організації суспільства.
75. Цінності як ядро духовного світу людини.
80. НТР: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
82. Поняття політичної системи та її структури.
83.Держава — складова політичної організації суспільства.
Нові надходження
Общая психология и история психологии
Государственное регулирование экономики
Методичні вказівки та завдання до курсової роботи
Муніципальне право як наука і навчальна дисципліна
Сутність, цілі та соціальні основи маркетингу
Конструювання програмного забезпечення
Внутрішній економічний механізм підприємства
Маркетинг та його специфіка у банківській сфері