Розвиток соціально–економічних відносин в умовах трансформації України

Інноваційна модель розвитку підприємств україни

Кравчук а.в., декалюк о.в.

Хмельницький національний університет

В даній статті узагальнено сучасний стан національної економіки україни з точки зору потенціалу інноваційної діяльності. Представлено перешкоди та перспективи на шляху переходу до інноваційної моделі розвитку.

Інноваційна діяльність є складним процесом трансформації новоотриманих ідей та знань в об'єкт економічних відносин. З огляду на значну, часом визначальну роль, яку інноваційні процеси відіграють в сучасній економіці, визначення та врахування цих особливостей є неодмінною умовою забезпечення ефективності економічної стратегії держави.

Закон україни "про інноваційну діяльність" трактує інновації як "новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукцію або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери ". Головні напрями впровадження інноваційної політики визначено у стратегії економічного і соціального розвитку україни (2004-2015 рр.) "шляхом європейської інтеграції" [1].

Існує ще багато трактовок самого терміна інновацій. Шумпетер характеризував інновації як частину процесу "винахід - нововведення - дифузія". П. Друкер виділяв поняття "наукове відкриття", "нововведення", та "інновація». Під науковим відкриттям він розумів додання знань до розуміння явищ природи. Нововведення у п. Друкера - це нова технічна можливість. Інновація - результат впливу новизни на життя людей. Г. Рігс розглядав нововведення як нові ідеї, а інновацію як комерційне освоєння нових ідей. В. Хіппель розумів під нововведенням новий продукт чи процес, під інновацією - застосування нового продукту на практиці. С. Мендел, д. Еніс розуміли під нововведенням новий замисел, а під інновацією - нові унікальні продукти, процеси і послуги.

Функціонування сучасних підприємств відбувається в умовах висококваліфікованої економіки. Підвищення ефективності суспільного виробництва шляхом випуску конкурентоспроможної продукції на базі науково-технічних інновацій є актуальною проблемою розвитку україни на сучасному етапі. У ринковій системі господарювання категорія "конкурентоспроможність" - одна з головних, бо в ній сконцентровано економічні, науково-технічні, виробничі, організаційно-управлінські, маркетингові та інші можливості не лише окремого господарства, регіону, а й країни в цілому.

Для більшості існуючих виробництв використання інновацій ще не стало головним фактором розвитку. Це пояснюється низкою причин, головними з яких є відсутність необхідних ресурсів як на державному, так і галузевому рівнях, брак вільних обігових коштів для модернізації виробництва при подорожчанні кредитів, розукрупнення підприємств у процесі приватизації, що у багатьох випадках супроводжувалося руйнуванням інноваційної інфраструктури. А також незацікавленістю нових власників, зокрема іноземних, у впровадженні інновацій, які сприяють поліпшенню матеріальної бази виробництва, та недостатньо ефективною політикою держави у цій галузі.

За даними держкомстату україни, протягом 2001-2004 рр. Питома вага промислових підприємств, що впроваджувала інновації, зменшилась з 14,3 %до 10 %, а питома вага реалізованої нової продукції у загальному обсязі реалізованої продукції - із 6,8 % до 5,8 %. Водночас дещо активізувалася робота підприємств щодо технічного переоснащення виробництва: у 2004 р. Порівняно з 2001 р. Впроваджено прогресивних технологічних процесів на 21 % більше [4].

Рівень інноваційної активності малих вітчизняних підприємств протягом останнього періоду залишається мінімальним. У світовій практиці на таких підприємствах здійснюється першочергове випробування інновацій, незважаючи на те, що основна інноваційна діяльність відбувається у великих компаніях.

Успішний перехід економіки на шлях інноваційного розвитку потребує насамперед посилення регулятивної ролі держави у цьому процесі. Слід максимально виключити з практики державного впливу на розвиток і організацію підприємництва "дозвільний" принцип, пом'якшити бюрократичні бар'єри входження на ринок, розширити залучення незалежних експертів при вирішенні питань надання державної підтримки підприємницької діяльності. Для прийняття раціональних державних рішень стосовно пріоритетних напрямків інноваційного розвитку країни необхідно провести всебічний технологічний аудит вітчизняних підприємств, визначити їхні потенціальні можливості і нагальні потреби для підвищення інноваційної активності.

Наявність об'єктивної інформації про інноваційний стан підприємницького сектора дозволить на різних рівнях державного управління приймати більш обґрунтовані рішення, зокрема щодо покращення інноваційного менеджменту, формування інформаційної інфраструктур, розвитку диверсифікованого ринку послуг. Наприклад, існування банку даних про інноваційний стан підприємницьких структур японії дозволило посилити стимулювання інноваційної діяльності фірм, обкладаючи їх додатковим податком на відсталі технології [2].

Також держава має забезпечити належний рівень фінансування досліджень і розробок із державного бюджету. Ці асигнування повинні використовуватися перш за все як дієвий засіб мобілізації та концентрації ресурсів усього суспільства, спрямований на втілення стратегічних цілей держави.

В основу механізму реалізації державної науково-технологічної та інноваційної політики має бути покладений програмно-цільовий метод управління, ефективність якого підтверджена світовою практикою. При цьому необхідно встановити обов'язкові вимоги до цільових програм, згідно з якими вони повинні формуватися для досягнення конкретних цілей, чітко визначити шляхи їх здійснення, необхідні для їх реалізації ресурси, відповідальність конкретних осіб, установ та органів державного управління за виконання передбачених програмами завдань.

Держава має окреслити пріоритетні напрямки інноваційно-економічного розвитку країни. По-перше, визначити "проривні" напрями, на яких вітчизняні вчені та виробники мають наукові резерви й розробки, що відповідають міжнародним стандартам, і які забезпечуватимуть сильні позиції на світових ринках.

По-друге, важливо забезпечити пріоритетність фінансування фундаментальних досліджень і концентрацію ресурсів на головних напрямах.

По-третє, треба знайти додаткові джерела для фінансування технологічної модернізації економіки. Одним із реальних шляхів для цього є реформування податкової системи стосовно перерозподілу рентних доходів із метою використання доходів від експлуатації природних ресурсів на цілі фінансування технологічної модернізації економіки.

По-четверте, необхідно створювати нові та розвивати наявні технологічні парки і вільні економічні зони для залучення інвестицій у модернізацію виробництва.

Перехід на модель економічного зростання, засновану на дотриманні принципів підтримки інноваційного підприємництва та широкого використання у виробничій сфері нових технологій і результатів науково-технічної діяльності, вимагає принципово нового підходу до створення інформаційної інфраструктури суспільства. Необхідно сформувати централізовану загальнодержавну систему автоматизованого пошуку, збору, накопичення, аналітичної обробки та зберігання, розповсюдження та надання інформації у сфері науково-технологічного та інноваційного розвитку, єдину систему обліку електронних інформаційних ресурсів держави.

Одним з найбільш розповсюджених механізмів державного впливу на забезпечення інноваційно- орієнтованої перебудови структури економіки є законодавче стимулювання інноваційної діяльності на всіх її етапах і створення нормативно-правового середовища, найбільш сприятливого для високотехнологічних галузей виробництва. Слід терміново внести зміни до податкового законодавства. Стягувати податки треба з кінцевих результатів використання науково-технічних досягнень, а не в процесі їх створення [3].

Отже, можна зробити висновки про те, що на даний час практика державного регулювання інноваційної діяльності в україні має здебільшого пасивний характер і розглядається як процес використання та комерціалізації результатів наукових досліджень та розробок. Але поштовхом до інноваційної діяльності мають бути не тільки наукові досягнення в різних сферах, розробка нових технологій та дослідних зв'язків нової продукції, а й прогнозування змін кон'юнктури ринку (дослідження (вивчення попиту) та формування на потенційних ринках збуту інноваційної продукції). Також використання інноваційних технології в реальній управлінській діяльності ще мало вивченні і мало застосовуються в реальному житті, а їх теоретичне осмислення чекає на свого дослідника.

Література

1.            Закон україни "про інноваційну діяльність" від 04.07.2002.

2.            Інноваційна стратегія українських реформ / а.с. гальчинський, в.м. гаєць, а.к. кінах, в.п. семиножко. - к.: знання україни, 2002. - с. 85.

3.             Патон б. Є. Інноваційний шлях розвитку економіки україни // україна на порозі 21 століття. - к.: нтуу "кпі", 2001. - с. 62.

4.             Подвысоцкий в. Инновация как глобальное понятие // инвестиции - 2002, № 24, с. 12- 19.

5.             Юрасов и.а. - инновационные технологии управления // управление персоналом. - 2006. - № 20 - с. 59 - 63.

Зацікавило?

Змiст

Мотивация персонала в системах менеджмента качества

Проблеми інвестування технологічного розвитку підприємства

Створення логістичних систем на підприємстві

Система управління витратами промислового підприємства

Технологія менеджменту

Інноваційна модель розвитку підприємств україни

Структура фінансового потенціалу підприємства

Організація управління ефективністю виробництва

Вплив організаційної культури на ефективність роботи персоналу

Інтелектуальна власність в україні та проблеми її розвитку

Проблеми розробки програми антикризового фінансового управління ват «городоцьке» атп 16838

Формування системи стратегічного менеджменту у банківських установах

Забезпечення якості продукції на підприємствах

Сучасні підходи до оцінки вартості підприємства

Розвиток творчого потенціалу в інноваційній діяльності підприємства

Основні аспекти організації та впровадження контролінгу на підприємствах

Фінансове планування як важлива складова системи менеджменту підприємства

Застосування стандартів iso 9001:2000 при створенні систем управління якістю

Формирование эффективной системы управления затратами предприятия

Теоретичне обґрунтування сучасних методів управління підприємницької діяльності

Особливості мотивації та стимулювання праці на сучасних підприємствах

Логістична система та проблеми, що пов'язані з її формуванням

Сучасні аспекти формування ефективної системи мотивації праці на підприємстві

Реинжиниринг как фактор повышения эффективности деятельности производственных предприятий

Інноваційна діяльність на підприємствах україни

Організаційна культура в системі стратегічних змін

Формування раціональної структури управління відповідно до змін зовнішнього середовища підприємства

Персонал під управлінням. Проблематизація поняття „праця"

Стратегії розвитку підприємств на ринку пива

Класифікація стратегій промислового підприємства як необхідний елемент їх ефективного використання

Проблеми формування витрат управління запасами на підприємстві

Сучасні концепції менеджменту

Проблеми теорії і практики маркетингу в умовах ринкової економіки

Проблеми здійснення комунікаційної політики в освітніх закладах україни

Організація маркетингового планування на підприємстві

Оценка параметров развития торговой марки: конкурентный аспект

Діагностика процесу маркетингового управління реалізацією стратегічного набору підприємств: функціональний зріз

Інноваційна маркетингова модель розвитку державотворчих процесів в україні

Банківська система україни в умовах глобалізації фінансових ринків

Завдання стратегічного банківського менеджменту в умовах інтеграції банківської системи україни у світовий фінансовий простір

Вплив доходів та споживчих настроїв населення на розвиток сфери банківських послуг

Сутність і етапи відмивання грошей

Вплив фінансової глобалізації на розвиток банківського сектору україни

Формування ринку депозитів для фізичних осіб в банківській системі україни

До питання щодо визначення ефективності кредитних операцій комерційного банку

Сучасні аспекти розвитку банківської системи україни

Еволюція та розвиток центральних банків

Проблеми та перспективи розвитку споживчого кредитування в україні

Місце та роль комерційних банків україни в системі недержавного пенсійного забезпечення

Можливості удосконалення політики кредитування комерційними банками україни

Сучасний стан та перспективи розвитку банківського кредитування суб'єктів малого бізнесу в україні

Розвиток кредитного ринку україни в умовах глобалізації фінансового простору

Податок на нерухомість як необхідний елемент податкової системи держави

Емісія цінних паперів як один з перспективних напрямів фінансування капіталу підприємства

Місцеві податки і збори та їх вдосконалення

Лізингові відносини в національній економіці україни

Методика пошуку найефективніших джерел фінансування малого і середнього бізнесу

Порівняння вітчизняної та зарубіжних систем оподаткування

Сутність управління фінансовими ресурсами підприємств

Податкова політика україни: характеристика, шляхи модернізації

Деякі аспекти внутрішньої структури національної фінансової системи

Механізм регулювання процесу формування доходів державного бюджету: теоретичний аспект

Складання, розгляд та затвердження доходів бюджету

Моніторинг, аналіз та аудит за доходами бюджету

Проблеми і перспективи розвитку місцевого оподаткування

В статті проаналізований наявний стан місцевого оподаткування, розглянуті актуальні проблеми і перспективи розвитку.


Нові надходження

Всього підручників:

292