Розвиток соціально–економічних відносин в умовах трансформації України

Проблеми інвестування технологічного розвитку підприємства

Йохна в.м., стадник в .в.

Хмельницький національний університет

Розглянуто джерела інвестування технологічного розвитку підприємства. Окреслено напрями розширення інвестиційних можливостей за рахунок таких важелів державного регулювання, як податкова і кредитна політика.

Реалізація моделі інноваційного розвитку україни передбачає широке впровадження у виробничі системи сучасних ресурсозберігаючих і екологічно чистих технологій, здатних випускати продукцію з високими параметрами конкурентоспроможності. Проте майже 90 % продукції, що виробляється в україні, не має відповідного науково-технологічного забезпечення; наукомісткість промислового виробництва країни не перевищує 0,3 %, що на порядок менше світового рівня; на світовому ринку високотехнологічної продукції частка україни становить лише 0,1 % (у розвинених країнах - близько 40 % ввп). Отже, для стабільного економічного зростання вітчизняної економіки існує нагальна потреба формування технологічної конкуренто­спроможності національної економіки, яка визначатиме можливості та перспективи її довгострокового розвитку за рахунок структурних та технологічних зрушень, що забезпечуватимуть можливість вітчизняним

Підприємствам нарощувати свою присутність на міжнародних ринках.

Очевидно, що технологічний розвиток вітчизняних виробничих підприємств повинен здійснюватись таким чином, щоб подолати технологічну відсталість, не закуповуючи нові за датою виготовлення, але застарілі за характеристиками технології - «технології вчорашнього дня», які досить часто пропонуються на ринку іноземними виробниками. Водночас розвиток технологічних можливостей підприємства не передбачає самозабезпечення (тобто використання лише власних технологій). В умовах глобалізації економічного середовища розвиток країни тісно пов'язаний із здатністю використовувати як створені, так і залучені ззовні технології та інновації, що дає змогу «поєднувати іноземні й локальні технологічні елементи таким чином, щоб забезпечити поступовий розвиток локальних можливостей у тих сферах, де вони можуть бути найефективнішими» [1]. Це завдання є досить складним для вітчизняних підприємств, фінансові можливості більшості з яких є недостатніми для придбання сучасних технологічних комплексів, спроможних виробляти продукцію, конкурентоспроможну не стільки за ціновими (за рахунок дешевизни робочої сили), а за якісними характеристиками. Це робить актуальним дослідження проблем інвестиційного забезпечення технологічного розвитку вітчизняних підприємств.

Ці проблеми є предметом досліджень багатьох науковців, зокрема, а. Пересади [2], і.бланка [3], п. Ковалишина [1], с. Реверчука [4], а. Фісуна [5] та інших. Проте, незважаючи на наявність значної кількості публікацій за цією тематикою, все ще залишається багато не висвітлених або дискусійних питань, які стосуються розвитку технологічних можливостей вітчизняних підприємств. Серед них чільне місце займають питання інвестування. І мова йде не лише про поліпшення інвестиційного клімату для зменшення ризиків вкладення інвестицій (часто це визнається найважливішим). Управління інвестиційними процесами в країні з перехідною економікою покликане сприяти вирішенню надзвичайно важливого стратегічного завдання - забезпечити позитивні структурні зміни в господарському комплексі через інвестування технологічної розбудови тих галузей, які є пріоритетними з позицій загального соціально-економічного розвитку.

Створення сприятливого інвестиційно-інноваційного клімату пов'язане з чітким і обґрунтованим регулюванням інвестиційної діяльності. Структурна перебудова, стабілізація та зростання економіки значною мірою залежать від ефективності інвестиційної діяльності, яка, на жаль, ще має недостатні обсяги в україні. Саме тому вкрай необхідною є розробка урядом адекватного сучасним ринковим умовам регулятивного механізму, який впорядковуватиме інвестиційний процес у вітчизняному бізнес-середовищі через формування відповідної законодавчо-нормативної бази. Це значною мірою сприятиме позитивному вирішенню питань взаємовигідності відносин суб'єктів інвестиційної діяльності, поєднуватиме форми державного, приватного та іноземного інвестування, активізуватиме оновлення і розбудову техніко-технологічної бази вітчизняного виробничого комплексу.

Для кожного підприємства, яке планує технологічне оновлення, важливо вірно оцінити свої інвестиційні можливості. Сукупність джерел фінансування проектів технологічного розвитку, якими можуть скористатися вітчизняні підприємства, наведено на рис. 1 [6, с. 342; 7, с.27].

Рис. 1. Склад джерел фінансування технологічного розвитку підприємства

Серед власних фінансових коштів найбільше значення має прибуток. Як правило, статутом кожного підприємства передбачено відрахування у фонд розвитку виробництва частини прибутку, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, інших обов'язкових платежів і формування резервного фонду. Кошти фонду розвитку можна використовувати на оновлення і розширення виробництва, здійснення науково- дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних проектів освоєння нових видів конкурентоспроможної продукції, збільшення власних оборотних коштів, а також на інші цілі, що сприяють зміцненню матеріально - технічної бази організації.

Розмір накопичень, отриманих в результаті господарської діяльності, насамперед залежить від того, наскільки ефективним є управління організацією. Однак на нього істотно впливають і чинники зовнішнього оточення - економічного, політичного, інституційного тощо. Наприклад, нині вітчизняні підприємства не мають реальної можливості нагромадження власних ресурсів, як через недосконалість чинної податкової системи, так і через гіперінфляцію 90-х років, яка спричинила втрату (знецінення) їх амортизаційних фондів і оборотних коштів. У багатьох підприємств не вистачає фінансових ресурсів навіть на підтримку наявних обсягів виробництва, не кажучи вже про технічне переозброєння. Крім того, спад виробництва призвів до зменшення прибутку, необхідного для нагромадження інвестиційних ресурсів. Отже, такі джерела фінансування є недостатніми для реалізації дорогих інноваційних проектів, а саме такими є проекти технологічного оновлення.

У цьому зв'язку деякі науковці рекомендують диференційований підхід до оподаткування прибутку [5]. Зокрема, прибуток, спрямований на придбання нової техніки і створення наукомістких робочих місць, рекомендується оподатковуватись за нижчою ставкою. Шкала диференційованого оподаткування повинна враховувати рівні прогресивності, конкурентоспроможності нової технології за критеріями, що відображають якісні характеристики продукції, яка випускається на ній. Крім того, необхідно брати до уваги і те, які зміни внесе нова технологія у організацію виробництва - чи сприятиме підвищенню безпеки роботи, зростання продуктивності праці тощо. Впровадження диференційованої шкали оподаткування в майбутньому стане найвагомішою підоймою забезпечення інвестування наукомістких робочих місць.

Успішність інвестиційної політики великою мірою залежить від ефективності використання кредитних ресурсів. Кредитування технологічної розбудови підприємств дає змогу значно розширити їх фінансові можливості, розширюючи водночас і горизонти вибору - від окремих одиниць обладнання (за обмеженості коштів) і до придбання цілісних технологічних комплексів. Однак для оптимізації державного регулювання інвестицій доцільно використовувати такі інструменти у сфері кредитування, які б забезпечували пріоритети у отриманні кредитів тим галузям, де застосовуються високі технології і є значні наукові досягнення, які не можуть бути реалізовані через брак власних фінансових ресурсів.

Кредитна політика має бути спрямована передусім на збільшення інвестиційних вкладань в інноваційний розвиток економіки. Сучасні науковці справедливо вважають, що основну роль в інвестиційному стимулюванні відіграє норма процентів на позичковий капітал. Цей висновок належить кейнсіанського напряму в економічній теорії і графічно відображений на рис. 2.

Так, у міру зростання процентної ставки на капітал обсяг інвестицій (і) зменшується, оскільки високий банківській процент (г) може перевищити прибуток від упровадження нових засобів виробництва. У такому разі підприємці не користуються банківськими кредитами, інвестиційний простір залишається без змін. І навпаки, раціональна податково-кредитна політика може через певний період часу сприяти інвестиційному зле­ту. Наслідком цього неодмінно буде збільшення пропозиції товарів - від кривої ав до кривої сб - при незмінному грошовому попиті, зображеному кривою бь.

Таким чином, збільшення інвестицій для формування комплексів сучасного обладнання і використання його на вітчизняних підприємствах дасть змогу зафіксувати нову рівновагу між пропозицією товарної маси і грошовим попитом у позначці n2 замість раніше існуючої відносної рівноваги n1. Ринок товарів збільшиться від кривої ав до кривої сб, ринок грошей залишиться на тому самому рівні, що свідчить про анти-інфляційну тенденцію. Звичайно, відносний грошовий дефіцит з часом позначиться на підвищенні позикової ставки. Але в цілому ситуація значно зменшить розрив між грошовим попитом і пропозицією товарів. Тобто збільшення маси вироблених товарів несе в собі здорову й реальну основу подолання інфляції. Крім того, зростає віддача від інвестованих нововведень, що приводить до встановлення нової відносної рівноваги на вищому рівні між пропозицією товарів і грошовим попитом макроекономічного ринку. Поступово зростає тенденція ефективного попиту, що сприяє зростанню обсягів пропозиції і, відповідно, зменшенню терміну відшкодування інвестицій у технології та технологічне обладнання.

У розвинених країнах податкова і кредитна політика давно використовуються як ефективні інструменти стимулювання інвестиційної активності підприємницького сектору економіки. Обґрунтоване використання їх і в україні сприятиме розширенню інвестиційного простору і стимулюванню розвитку технологічних можливостей вітчизняних підприємств. Це безпосередньо вплине на збільшення зайнятості населення, зростання сукупних заощаджень, які за раціональної кредитно-грошової політики направлятимуться на інвестування нових інноваційних проектів. Результатом впровадження цих заходів стане зростання потоків надходжень до національного бюджету за рахунок більшої кількості рентабельно працюючих підприємств і підвищення загального добробуту населення.

Література

1.            Ковалишин п. Інноваційний менеджмент. Актуальні питання // економіст. - 2004. - № 6. - с.60-61.

2.             Пересада а. А. Управління інвестиційним процесом. - к.: лібра, 2002. - 472с.

3.            Бланк и.а. инвестиционный менеджмент: учебный курс. - к.: эльга-н, ника-центр, 2002. - 448с.

4.             Реверчук с.к., ревчук н.й., скоморович і.г. та ін. Інвестологія: наука про інвестування: навчальний посіб./ за ред. Докт. Ек. Наук, проф. С.к. реверчука. - к.: атіка, 2001. - 264с.

5.             Фісун а. Створення наукомістких робочих місць - фундамент зростання економіки україни // економіка україни». - 2007. - № і. - с. 32-42.

6.             Стадник в.в., йохна м.а. інноваційний менеджмент: навчальний посібник. - к.: академвидав, 2006. - 464 с.

7.             Гончаров в.м., навроцький а.а., коломійцев о.а. інвестиційні ресурси та їх економічне регулювання: монографія. - донецьк: спд купріянов в.с., 2006. - 204 с.

Змiст

Мотивация персонала в системах менеджмента качества

Проблеми інвестування технологічного розвитку підприємства

Створення логістичних систем на підприємстві

Система управління витратами промислового підприємства

Технологія менеджменту

Інноваційна модель розвитку підприємств україни

Структура фінансового потенціалу підприємства

Організація управління ефективністю виробництва

Вплив організаційної культури на ефективність роботи персоналу

Інтелектуальна власність в україні та проблеми її розвитку

Проблеми розробки програми антикризового фінансового управління ват «городоцьке» атп 16838

Формування системи стратегічного менеджменту у банківських установах

Забезпечення якості продукції на підприємствах

Сучасні підходи до оцінки вартості підприємства

Розвиток творчого потенціалу в інноваційній діяльності підприємства

Основні аспекти організації та впровадження контролінгу на підприємствах

Фінансове планування як важлива складова системи менеджменту підприємства

Застосування стандартів iso 9001:2000 при створенні систем управління якістю

Формирование эффективной системы управления затратами предприятия

Теоретичне обґрунтування сучасних методів управління підприємницької діяльності

Особливості мотивації та стимулювання праці на сучасних підприємствах

Логістична система та проблеми, що пов'язані з її формуванням

Сучасні аспекти формування ефективної системи мотивації праці на підприємстві

Реинжиниринг как фактор повышения эффективности деятельности производственных предприятий

Інноваційна діяльність на підприємствах україни

Організаційна культура в системі стратегічних змін

Формування раціональної структури управління відповідно до змін зовнішнього середовища підприємства

Персонал під управлінням. Проблематизація поняття „праця"

Стратегії розвитку підприємств на ринку пива

Класифікація стратегій промислового підприємства як необхідний елемент їх ефективного використання

Проблеми формування витрат управління запасами на підприємстві

Сучасні концепції менеджменту

Проблеми теорії і практики маркетингу в умовах ринкової економіки

Проблеми здійснення комунікаційної політики в освітніх закладах україни

Організація маркетингового планування на підприємстві

Оценка параметров развития торговой марки: конкурентный аспект

Діагностика процесу маркетингового управління реалізацією стратегічного набору підприємств: функціональний зріз

Інноваційна маркетингова модель розвитку державотворчих процесів в україні

Банківська система україни в умовах глобалізації фінансових ринків

Завдання стратегічного банківського менеджменту в умовах інтеграції банківської системи україни у світовий фінансовий простір

Вплив доходів та споживчих настроїв населення на розвиток сфери банківських послуг

Сутність і етапи відмивання грошей

Вплив фінансової глобалізації на розвиток банківського сектору україни

Формування ринку депозитів для фізичних осіб в банківській системі україни

До питання щодо визначення ефективності кредитних операцій комерційного банку

Сучасні аспекти розвитку банківської системи україни

Еволюція та розвиток центральних банків

Проблеми та перспективи розвитку споживчого кредитування в україні

Місце та роль комерційних банків україни в системі недержавного пенсійного забезпечення

Можливості удосконалення політики кредитування комерційними банками україни

Сучасний стан та перспективи розвитку банківського кредитування суб'єктів малого бізнесу в україні

Розвиток кредитного ринку україни в умовах глобалізації фінансового простору

Податок на нерухомість як необхідний елемент податкової системи держави

Емісія цінних паперів як один з перспективних напрямів фінансування капіталу підприємства

Місцеві податки і збори та їх вдосконалення

Лізингові відносини в національній економіці україни

Методика пошуку найефективніших джерел фінансування малого і середнього бізнесу

Порівняння вітчизняної та зарубіжних систем оподаткування

Сутність управління фінансовими ресурсами підприємств

Податкова політика україни: характеристика, шляхи модернізації

Деякі аспекти внутрішньої структури національної фінансової системи

Механізм регулювання процесу формування доходів державного бюджету: теоретичний аспект

Складання, розгляд та затвердження доходів бюджету

Моніторинг, аналіз та аудит за доходами бюджету

Проблеми і перспективи розвитку місцевого оподаткування

В статті проаналізований наявний стан місцевого оподаткування, розглянуті актуальні проблеми і перспективи розвитку.


Нові надходження

Всього підручників:

292