Розвиток соціально–економічних відносин в умовах трансформації України

Формування раціональної структури управління відповідно до змін зовнішнього середовища підприємства

Туріца н.а., кравченко в.о.

Одеський державний економічний університет

Сучасний стан підприємств свідчить про необхідність реформування систем управління. Неможливий розвиток без створення відповідних структур управління, що дозволяв би попереджати негативний вплив середовища. Разом з тим, практика сучасного господарювання переконливо доводить необхідність реформування насамперед організаційних структур управління для того, щоб будь-яке підприємство могло вчасно й адекватно реагувати на зміни, що відбуваються в його оточенні. Формування багатомірної структури управління дозволить створити необхідні передумови для відновлення лідируючих позицій підприємств переробної галузі.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Становлення ринкових відносин, що відбувається в умовах економічної кризи, з усією очевидністю, свідчить про необхідність серйозного реформування систем управління. Без створення відповідних структур управління неможливо забезпечити своєчасне і адекватне реагування на зміни зовнішнього середовища.

Аналіз останніх досліджень. Взаємозв' язки між факторами зовнішнього і внутрішнього середовища та організаційною структурою були досліджені афоніним а.с., дафтом р., кузьміним а.с., мінцбергом [1,2,3,4]. Зміни, що відбуваються поза підприємством, часто вимагають перестановки критеріїв, які використовуваються для розподілу діяльності. Звичайно, було б бажано міняти пріоритети критеріїв без зміни організаційної структури. Але досі не має визначеної структури, що може не змінюватися, коли змінюється відносна важливість критеріїв.

Постановка завдання. Різноманітність змісту структур управління визначає велику кількість принципів їхнього формування. Загальновідомо, що структура повинна відображати цілі і завдання організації, а, отже, бути підпорядкованою виробництву і змінюватися разом зі змінами, що відбуваються в ньому. Вона повинна відбивати функціональний поділ праці і обсяг повноважень працівників управління; останні визначаються політикою, процедурами, правилами й посадовими інструкціями й розширюються, як правило, у напрямку більш високих рівнів управління. При цьому повноваження керівника будь-якого рівня обмежуються не тільки внутрішніми факторами, але й факторами зовнішнього середовища, рівнем культури й ціннісними орієнтирами суспільства, прийнятими в ньому традиціями й нормами. Інакше кажучи, "найкраща" структура - це та, котра дозволяє організації ефективно взаємодіяти із зовнішнім середовищем, продуктивно й доцільно розподіляти і направляти зусилля своїх співробітників і, таким чином, задовольняти потреби клієнтів і досягати своїх цілей з високою ефективністю [5,6].

Виклад основного матеріалу. Оскільки організаційні структури ґрунтуються на планах, то істотні зміни в планах вимагають відповідних змін у структурі. І справді, у діючих організаціях до процесу зміни організаційної структури слід ставитися як до реорганізації, тому що цей процес, як і всі функції організації, нескінченний. У той же час успішно функціонуючі організації регулярно оцінюють ступінь адекватності своїх організаційних структур і змінюють їх так, як того вимагають зовнішні умови. Вимоги зовнішнього середовища, у свою чергу, визначаються в ході планування й контролю [7].

Зміни, що відбуваються поза підприємством, часто вимагають перестановки критеріїв. Звичайно, було б бажано змінювати пріоритети критеріїв, що використовуються для розподілу діяльності, без зміни організаційної структури. Така структура, на нашу думку, повинна бути представлена двовимірною деревоподібною діаграмою, у якій рівні й критерії поділу діяльності повинні відповідати один одному. Подібне довільно накладене обмеження перешкоджає введенню структури, що не повинна змінюватися, коли змінюється відносна важливість критеріїв. Організаційний проект, що виражає цю ідею, наведений нижче (див. Мал. 1). Даний проект організаційної структури має три основні виміри, кожен з яких відповідає одному з критеріїв, що зазвичай використовуються при поділі праці:

1)             Результати - продукція;

2)             Ресурси - необхідні види діяльності;

3)             Ринки - типи або класи клієнтів і споживачів.

Рис. 1. Багатомірний проект

Відповідно до відзначеного, проект багатомірної оргструктури може бути представлений з наступних підрозділів, що мають дуже високий ступінь самостійності: адміністративний орган; реалізуючі підрозділи; оперативні підрозділи; підрозділи маркетингу. На нашу думку до переробної галузі та від імпульсів динамічного зовнішнього середовища доцільно рекомендувати наступний ідеалізований проект багатомірної структури управління (див. Рис. 1).

Адміністративний орган. Адміністративна функція виконується одним або групою керівників і допоміжним персоналом. Цей орган є центром прибутку. Адміністративний орган інвестує або надає в позаку підрозділам фонди, на які очікується одержання прибутку або виплата відсотків.

Реалізуючі підрозділи. Реалізуючі підрозділи визначаються продуктами, за які вони несуть відповідальність. Вони складаються з управлінського і допоміжного персоналу, та не мають ніяких інших категорій фахівців. Вони не мають основних фондів і в них зайнята відносно невелика кількість людей, їх легко ліквідувати й створювати. Підрозділи відповідальні за усі види діяльності, необхідної для того, щоб мати в наявності відповідну продукцію і продавати її споживачам.

Оперативні підрозділи. Оперативні підрозділи поставляють товари або послуги як внутрішнім підрозділам, так і зовнішнім споживачам. Вони надають такі послуги, як виробництво, транспортування, зберігання, кадрове забезпечення, правове забезпечення, бухгалтерський облік і всі функції, пов'язані зі збутом, за винятком продажу. Оперативні підрозділи, що займаються виробництвом, обробкою даних і тому подібним, мають засоби й устаткування, а також персонал, необхідний для приведення їх у дію. Незважаючи на те, що оперативні одиниці складніше ліквідувати, чим реалізуючі підрозділи, це набагато легше, ніж у випадку зі звичайною господарською одиницею.

Підрозділи маркетингу. Такі підрозділи мають дві функції: по-перше, вони діють як агенти по збуту для будь-якого внутрішнього підрозділу, що побажає скористатися цією послугою. По-друге, вони виступають як представники ринків, на яких вони діють. Вони не тільки представляють фірму на ринку, вони також представляють ринок у фірмі. Вони виступають як адвокати специфічних інтересів агентів, що діють на цьому ринку. Вони можуть бути ініціаторами поліпшення старої продукції або розробки нової. Оскільки діяльність підрозділів маркетингу не пов'язана зі створенням яких-небудь основних фондів, ці одиниці легко створювати, ліквідувати або модифікувати.

Повертаючись до причин негнучкості, які розглянуті на початку, ми бачимо, що в багатомірній організації кожна з них усувається, або значно зменшується. По-перше, немає необхідності в реорганізації з метою зміни пріоритетності критеріїв, які використовуються при розподілі робіт. Акценти можуть бути змінені шляхом перерозподілу ресурсів завдяки застосуванню виключних прав втручання адміністративним органом.

По-друге, підрозділи можна створювати, ліквідувати або модифікувати без серйозних змін положення інших підрозділів. Чим більше внутрішніх підрозділів обслуговує дана одиниця або обслуговуються нею, тим менше впливає на неї переміщення одного з них.

По-третє, у зв'язку з питанням централізації/децентралізації керівники нижчепідпорядкованого рівня одержують всю можливу самостійність. Проте роль адміністративного органа залишається головною. Оскільки він є центром прибутку, то повинен нести повну відповідальність за вплив своїх рішень на ефективність підрозділів.

Нарешті, однакова, явна й практично однозначна міра ефективності - функція суми одержуваного прибутку - застосовується стосовно кожного підрозділу на кожному рівні, включаючи адміністративний орган.

Багатомірна структура може бути введена на будь-якому рівні організації або в будь-якій її окремо взятій частині - підрозділі, відділі або секції. Крім того, частини багатомірного підрозділу можуть бути організовані традиційно.

Перехід на ринкові відносини повністю змінив умови, у яких діє переробна галузь. Вона опинилася в умовах зростаючої конкуренції. Отже, необхідно почати реорганізацію, щоб більш ефективно орієнтуватися на ринки, підкоривши цьому колишній пріоритет продукції.

Звичайно, необхідно змінювати пріоритети критеріїв, які використовуються для розподілу діяльності, без зміни організаційної структури. Така структура для підприємства переробної галузі повинна бути представлена двовимірною деревоподібною діаграмою, у якій рівні й критерії розподілу діяльності повинні відповідати один одному. Подібне довільно накладене обмеження перешкоджає введенню структури, що не повинна змінюватися, коли змінюється відносна важливість критеріїв. Зміна "розмірності" організації дозволяє змінювати пріоритети або важливість критеріїв, які використовуваються в організації, без зміни її структури. Організаційний проект, що виражає цю ідею і допоможе виходу з кризи підприємств переробної галузі, наведений вище. Також збереження традиційних структур управління переробної галузі не може забезпечити досягнення стратегічних цілей підприємства, оскільки головним її недоліком є запізднювання в прийнятті адекватних рішень при дублюванні безлічі функцій.

Як показало проведене дослідження, для забезпечення високого рівеня управлінських рішень підприємств переробної галузі, що носять характер, який попереджає, можна лише перейшовши від традиційної структури управління до багатомірної організаційної структури.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, практична реалізація підходу авторів щодо формування багатомірної структури управління дозволить створити необхідні передумови для відновлення лідируючих позицій підприємств переробної галузі. Така структура управління не тільки адекватна і дозволяє швидко реагувати на зміни, але й дозволяє посилювати ключові вміння організації. В подальших роботах автор пропонує оцінку конкурентоспроможності підприємств з багатомірною структурою.

Література

1.             Афонін а.с., нестерчук в.п. технологія реструктуризації підприємства. Навч. Посібник. - к.: вид- во європ. Ун-т фінансів, інформ. Систем менедж. І бізнесу. 2002. - 72с.

2.             Дафт р. Организации: учеб. Для психологов и экономистов. - спб.: прайм-еврознак, 2001 - 352с.

3.             Кузьмін о.є., мельник о.г. теоретичні та прикладні засади менеджменту. Навч. Посібник. - львів: нац. Ун-т «львівська політехніка», «інтелект-захід», 2002. - 228с.

4.             Мінтцберг. Структура организаций. - англвуд клиффс: прентис- холл, 1979

5.            Боумэн к. Основы стратегического менеджмента. - м.: "юнити", 1997.

6.             Менеджмент организации. Учебн. Пособие/ под ред. З.п.румянцевой, н.а.саломатина. - м.: инфра-м, 1995.

7.             Семь нот менеджмента. - издание третье, дополненное. - м.: зао "журнал эксперт", 1998.

Змiст

Мотивация персонала в системах менеджмента качества

Проблеми інвестування технологічного розвитку підприємства

Створення логістичних систем на підприємстві

Система управління витратами промислового підприємства

Технологія менеджменту

Інноваційна модель розвитку підприємств україни

Структура фінансового потенціалу підприємства

Організація управління ефективністю виробництва

Вплив організаційної культури на ефективність роботи персоналу

Інтелектуальна власність в україні та проблеми її розвитку

Проблеми розробки програми антикризового фінансового управління ват «городоцьке» атп 16838

Формування системи стратегічного менеджменту у банківських установах

Забезпечення якості продукції на підприємствах

Сучасні підходи до оцінки вартості підприємства

Розвиток творчого потенціалу в інноваційній діяльності підприємства

Основні аспекти організації та впровадження контролінгу на підприємствах

Фінансове планування як важлива складова системи менеджменту підприємства

Застосування стандартів iso 9001:2000 при створенні систем управління якістю

Формирование эффективной системы управления затратами предприятия

Теоретичне обґрунтування сучасних методів управління підприємницької діяльності

Особливості мотивації та стимулювання праці на сучасних підприємствах

Логістична система та проблеми, що пов'язані з її формуванням

Сучасні аспекти формування ефективної системи мотивації праці на підприємстві

Реинжиниринг как фактор повышения эффективности деятельности производственных предприятий

Інноваційна діяльність на підприємствах україни

Організаційна культура в системі стратегічних змін

Формування раціональної структури управління відповідно до змін зовнішнього середовища підприємства

Персонал під управлінням. Проблематизація поняття „праця"

Стратегії розвитку підприємств на ринку пива

Класифікація стратегій промислового підприємства як необхідний елемент їх ефективного використання

Проблеми формування витрат управління запасами на підприємстві

Сучасні концепції менеджменту

Проблеми теорії і практики маркетингу в умовах ринкової економіки

Проблеми здійснення комунікаційної політики в освітніх закладах україни

Організація маркетингового планування на підприємстві

Оценка параметров развития торговой марки: конкурентный аспект

Діагностика процесу маркетингового управління реалізацією стратегічного набору підприємств: функціональний зріз

Інноваційна маркетингова модель розвитку державотворчих процесів в україні

Банківська система україни в умовах глобалізації фінансових ринків

Завдання стратегічного банківського менеджменту в умовах інтеграції банківської системи україни у світовий фінансовий простір

Вплив доходів та споживчих настроїв населення на розвиток сфери банківських послуг

Сутність і етапи відмивання грошей

Вплив фінансової глобалізації на розвиток банківського сектору україни

Формування ринку депозитів для фізичних осіб в банківській системі україни

До питання щодо визначення ефективності кредитних операцій комерційного банку

Сучасні аспекти розвитку банківської системи україни

Еволюція та розвиток центральних банків

Проблеми та перспективи розвитку споживчого кредитування в україні

Місце та роль комерційних банків україни в системі недержавного пенсійного забезпечення

Можливості удосконалення політики кредитування комерційними банками україни

Сучасний стан та перспективи розвитку банківського кредитування суб'єктів малого бізнесу в україні

Розвиток кредитного ринку україни в умовах глобалізації фінансового простору

Податок на нерухомість як необхідний елемент податкової системи держави

Емісія цінних паперів як один з перспективних напрямів фінансування капіталу підприємства

Місцеві податки і збори та їх вдосконалення

Лізингові відносини в національній економіці україни

Методика пошуку найефективніших джерел фінансування малого і середнього бізнесу

Порівняння вітчизняної та зарубіжних систем оподаткування

Сутність управління фінансовими ресурсами підприємств

Податкова політика україни: характеристика, шляхи модернізації

Деякі аспекти внутрішньої структури національної фінансової системи

Механізм регулювання процесу формування доходів державного бюджету: теоретичний аспект

Складання, розгляд та затвердження доходів бюджету

Моніторинг, аналіз та аудит за доходами бюджету

Проблеми і перспективи розвитку місцевого оподаткування

В статті проаналізований наявний стан місцевого оподаткування, розглянуті актуальні проблеми і перспективи розвитку.


Нові надходження

Всього підручників:

292