Розвиток соціально–економічних відносин в умовах трансформації України

Розвиток творчого потенціалу в інноваційній діяльності підприємства

Пиркова о.в., смоляр л. Г.

Національний технічний університет україни «київський політехнічний інститут» факультет менеджменту та маркетингу

Конкурентоздатність підприємства головною мірою залежить від творчого потенціалу персоналу. Розвиток творчого потенціалу є головним фактором покращення функціонування підприємства. В даній статті приведені методи оцінки творчого потенціалу. На основі досвіду іноземних підприємств запропоновані напрямки розвитку творчого потенціалу на вітчизняних підприємствах.

Останнім часом все частіше йде мова про «нову економіку» - економіку знань, яка являє собою похідну від творчої діяльності інтелекту окремої особистості та інтелекту певним чином структурованої групи індивідумів. Отже, для забезпечення високої ефективності «нової економіки» треба, в першу чергу, навчитися управляти результатами творчої діяльності особистості.

В умовах економічної кризи використання творчого потенціалу співробітників не сприймався як найважливіший фактор забезпечення конкурентноздатності підприємства. В умовах, коли криза в основному переборена, необхідно докорінно змінити позицію і думати не тільки про сьогоднішній день, а й спробувати випередити конкурентів хоча б на один крок. Адже конкурентноздатність підприємств як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, у першу чергу, залежить від їхнього інноваційного потенціалу. Одним з головних факторів якого є творчий потенціал персоналу.

Розвиток творчого потенціалу в інноваційній діяльності підприємства можна розглядати з різних сторін, акцентуючи увагу на певних питаннях, що сприяють розвитку творчості. Так, фатхутдінов р. А. Розглядає проблему на основі формування колективу зі сприятливим психологічним кліматом та кадровим планування на підприємстві [6].

Краснокутська н. В. Висвітлює інноваційний потенціал підприємства вцілому, розглядає питання оцінки інноваційного потенціалу, що в свою чергу включає питання творчого потенціалу підприємства. Адже інноваційність та творчість щільно пов'язані між собою [2].

На думку йохни м. А. І стадника в. В. Творчий потенціал підприємства - основа і результат його інноваційної політики, тобто необхідно сформувати таку інноваційну політику яка б була напрямлена на творчість [4].

С. Д. Ільєнкова вважає, що для розвитку творчого потенціалу інноваційного підприємства треба використовувати метод організації співробітників у групи, формувати цільові групи на підприємстві [5].

І.п. галиця виступає за необхідність обміну інформацією між інноваторами для розвитку творчого

Потенціалу на підприємстві. Наголошує на необхідності та важливості неформального обміну інформацією [11].

І.є. рудакова розглядає питання розвитку творчого потенціалу в інноваційній діяльності через створення банку ідей та механізму незалежної реєстрації ідей [10].

І.в. андрощуком пропонується заохочувати раціоналізаторський рух на підприємстві та використовувати раціоналізаторські пропозицій співробітників [13].

Для того, щоб ефективно використовувати та розвивати творчий потенціалу на підприємстві, спочатку цей потенціал треба оцінити - визначити рівень поточного творчого потенціалу на підприємстві.

Одним із методів оцінки є метод комплексної діагностики - це внутрішній аудит системи управління та персоналу компанії. У результаті діагностики, проведеної досвідченими консультантами по управлінню, можна одержати повну та об' єктивну оцінку стану підприємства, внутрішніх ресурсів та тенденцій, потенційних можливостей та реальних небезпек. Діагностика проводиться при дотриманні повної конфіденційності за допомогою спеціальних технологій одержання й обробки діагностичної інформації. Діагностика закінчується оформленням звіту та його презентацією для керівників організації.

Асесмент-центр - метод комплексної оцінки персоналу, заснований на використанні системи взаємодоповнюючих методик, орієнтований на реальну робочу поведінку оцінюваних співробітників та облік особливих вимог посад. Суть даного методу полягає в розробці вправ, що моделюють ключові моменти діяльності оцінюваного, у яких проявилися б наявні в нього творчі та професійно важливі якості. Ступінь їхньої виразності оцінюється підготовленими фахівцями - експертами-спостерігачами. Метод дозволяє зробити висновок про рівень творчого потенціалу підприємства та запропонувати методи щодо розвитку творчого потенціалу [20,21,22].

Після того, як творчий потенціал підприємства оцінений, можна розробляти підходи щодо його підвищення. Для цього проаналізуємо досвід іноземних підприємств. Слід зазначити, що в останні роки в організаційних механізмах стимулювання та використання творчої активності співробітників на західних підприємствах відбуваються кардинальні трансформації, які можна звести до наступних п'яти основних напрямків (рис. 1).

Рис. 1. Основні напрями розвитку творчого потенціалу на західних підприємствах

Роглянемо вищеперарохавані напрями більш детально.

1.             Сучасний менеджмент звертає усе більшу увагу на конкретного працівника та його інтелектуально- творчий потенціал; розробляє організаційні принципи та механізми стимулювання творчого потенціалу підприємства через активізацію творчого потенціалу кожного працівника. Не використовує жорстке планування, а надає більшу (а у багатьох випадках максимально можливу в умовах існуючих адміністративних структур) творчу та фінансову свободу інноваторам, що дозволяє інноватору максимально розкрити свій творчий потенціал, створити умови для зосередження на найбільш перспективних питаннях та напрямках [5, с. 126-130; 7, с. 356].

2.             У багатьох компаніях тверда адміністративна централізація управління значною мірою замінюється або доповнюється новим інноваційним стилем, який характеризується стимулюванням робочих та неформальних контактів між співробітниками «по горизонталі», у результаті чого можуть виникнути нестандартні ідеї. Інноваційний стиль організації управління сприяє диверсифікованості поширення інформації та джерел фінансування інноваційних проектів. Це означає, що інноватор може звертатися за підтримкою проекту не тільки до керівництва свого підрозділу, але й в інші підрозділи підприємства. Неформальний обмін інформацією дає можливість подивитися на проблему з багатьох сторін, вивчити різноманітні думки та підходи і вибрати з них найбільш оптимальний. Неформальний обмін інформацією - це, фактично, основа для мутації та синтезу технологій [11, с.32; 12, с.4, 54, 55, 58].

3.            Важливе значення для стимулювання інноваційного потенціалу фірми має також заохочення експериментаторства. Експериментаторство - одна з основних форм інноваційної діяльності. У передових фірмах створюються невеликі новаторські групи. Крім того, що вони приносять значний комерційний ефект, вони також дають можливість інноваторам реалізувати свій творчий потенціал. Формування та підтримка духу експериментаторства створює основу для постійного генерування інновацій у рамках тієї або іншої підприємницької структури [12, с.55, 56].

4.             У розвинутих країнах, як і в україні, творчий потенціал співробітників підприємств використовується, в основному, за допомогою раціоналізаторського руху. Так, у німеччині протягом останніх десяти років щорічний ефект від використання пропозицій співробітників фірм складав у середньому більш ніж півмільярда доларів. Раціоналізаторський рух - важливий фактор активізації інноваційного процесу на підприємствах. Він дозволяє істотно підвищити його ефективність. Про це свідчить хоча б той факт, що, 60­70 % економічного ефекту від упровадження нововведень в україні дають раціоналізаторські пропозиції. Поряд із приведеними раніше незаперечними перевагами системи раціоналізаторства має місце також ряд істотних недолік, зокрема: важко підтвердити пріоритет та авторство на ідею (пропозицію); здійснити передпатентне підтвердження авторства на ідею у випадку подальшого патентування розробки, що базується на даній ідеї; обмежити несанкціонований доступ до інтелектуальних продуктів, створених на підприємстві та можливостей для «перехоплення» ідеї конкурентами; зберегти ті ідеї та розробки, що у даний момент вважаються неважливими для підприємства (але можуть виявитися корисними в подальшому) або не відповідають його профілю [19; 13, с.30].

5.             Створення банку ідей на підприємстві - один з найважливіших організаційно-економічних механізмів інноваційного процесу та фактор забезпечення конкурентноздатності підприємства. Це пов'язано з тим, що зазначений механізм дозволяє сфокусувати творчий потенціал співробітників підприємства та направити його на підвищення рівня його конкурентоздатності. Завдяки банку ідей створюється постійний потік новаторських пропозицій. При чому потік не розмитий та спонтанний, а потік сконцентрований та інституціолізований, котрий носить постійний характер протягом усього періоду діяльності підприємства. У цьому аспекті яскравий приклад дають японські підприємства. Уже на початку 1980-іх років 450 компаній з чисельністю зайнятих більше, ніж 2 млн чоловік вийшли в середньому на рівень однієї пропозиції на один працівника на місяць, що за деякими оцінками в 85 разів вище аналогічного показника в сша. У компанії "тойота", де працювало 63 тис. Чоловік., вже в 1985 р. Було представлено 2,5 млн пропозицій, з яких прийнято 96 % [12, с.53,59].

Саме організаційно-економічний механізм створення банку ідей дозволяє сформувати, структурувати та направити в потрібне русло потік ідей та розробок співробітників. Він перетворює ідеї з хаотичної інформації, в один з постійно діючих факторів підвищення конкурентноздатності підприємства. При чому це не тільки тактичний, але і стратегічний фактор підвищення конкурентноздатності, оскільки серед усієї сукупності ідей є такі, котрі спрямовані на вирішення поточних проблем, так і пропозицій довгострокового характеру. Практика менеджменту показує, що іноді спонтанні ідеї, що відбулися майже випадково, можуть зіграти значну (а іноді й основну) роль. Наприклад, у компанії ібм за 30 років не вдалося одержати жодного великого "запланованого" нововведення. Усі радикальні нововведення народжувалися в корпорації спонтанно. Створення банку ідей дозволяє також у визначеній мірі поєднати спонтанність виникнення ідей та плановість їхньої реалізації і, наскільки це можливо, перебороти об'єктивне протиріччя між цими процесами [19; 9, с.202].

Останнє, що необхідно враховувати є те, що будь-яка комерційна діяльність є ризиковою. А в інноваційній діяльності комерційний ризик завжди пов'язаний з інноваціонним [19].

Література

1.             Фатхутдинов р. А. Инновационный менеджмент: учебное пособие для вузов. - м.: зао «бизнес- школа «интел-синтез», 1998. - 600

2.             Краснокутська н. В. Інноваційний менеджмент: навч. Посібник. - к.: кнеу, 2003. - 504 с.

3.             Йохна м.а., стадник в. В. Економіка і організація інноваційної діяльності: навчальний посібник. - к.: видавничий центр «академія», 2005. - 400 с. (альма-матер)

4.            Инновационный менеджмент. Учебник / под ред. С. Д. Ильенковой, - м.: юнити, 1997 г. - 306 с. (109-130)

5.             Галиця і. Інноваційний та екологічний розвиток після 50-х років хх століття // регіональна економіка. - 2003. - № 3. - с.26-34

6.             Инновационный процесс в странах развитого капитализма (методы, формы, механизм) / под ред. И.е. рудаковой. - м.: изд-во мгу, 1991. - 144с.

7.             Андрощук г. Раціоналізаторська діяльність за кордоном // інтелектуальна власність. - 2003. - № 4. -

С. 29-34.

8.             http://www.abmgroup.ru: «ассесмент-центр: на сколько баллов "тянет" ваш персонал?»

9.             http://www.buscon.ru: «ассесмент-центр как форма комплексной оценки персонала»

10.            http://psymanager.km.ru: «оценка персонала»

11.             Василенко в. О., шматько в. Г. Інноваційний менеджмент: навчальний посібник. За редакцією в. О. Василенко. - київ: цул, фенікс, 2003. - 440 с.

12.            Капиталистическое управление: уроки 80-х /грачев м.в., соболевская а.а., кузин д.в., стерлин а.р. / под.ред. А. А. Дынкина. - м.: экономика, 1991. - 127с.

13.           http://www.creative.ua: и. А. Галица «творческий потенциал сотрудников предприятий и управление им»

Змiст

Мотивация персонала в системах менеджмента качества

Проблеми інвестування технологічного розвитку підприємства

Створення логістичних систем на підприємстві

Система управління витратами промислового підприємства

Технологія менеджменту

Інноваційна модель розвитку підприємств україни

Структура фінансового потенціалу підприємства

Організація управління ефективністю виробництва

Вплив організаційної культури на ефективність роботи персоналу

Інтелектуальна власність в україні та проблеми її розвитку

Проблеми розробки програми антикризового фінансового управління ват «городоцьке» атп 16838

Формування системи стратегічного менеджменту у банківських установах

Забезпечення якості продукції на підприємствах

Сучасні підходи до оцінки вартості підприємства

Розвиток творчого потенціалу в інноваційній діяльності підприємства

Основні аспекти організації та впровадження контролінгу на підприємствах

Фінансове планування як важлива складова системи менеджменту підприємства

Застосування стандартів iso 9001:2000 при створенні систем управління якістю

Формирование эффективной системы управления затратами предприятия

Теоретичне обґрунтування сучасних методів управління підприємницької діяльності

Особливості мотивації та стимулювання праці на сучасних підприємствах

Логістична система та проблеми, що пов'язані з її формуванням

Сучасні аспекти формування ефективної системи мотивації праці на підприємстві

Реинжиниринг как фактор повышения эффективности деятельности производственных предприятий

Інноваційна діяльність на підприємствах україни

Організаційна культура в системі стратегічних змін

Формування раціональної структури управління відповідно до змін зовнішнього середовища підприємства

Персонал під управлінням. Проблематизація поняття „праця"

Стратегії розвитку підприємств на ринку пива

Класифікація стратегій промислового підприємства як необхідний елемент їх ефективного використання

Проблеми формування витрат управління запасами на підприємстві

Сучасні концепції менеджменту

Проблеми теорії і практики маркетингу в умовах ринкової економіки

Проблеми здійснення комунікаційної політики в освітніх закладах україни

Організація маркетингового планування на підприємстві

Оценка параметров развития торговой марки: конкурентный аспект

Діагностика процесу маркетингового управління реалізацією стратегічного набору підприємств: функціональний зріз

Інноваційна маркетингова модель розвитку державотворчих процесів в україні

Банківська система україни в умовах глобалізації фінансових ринків

Завдання стратегічного банківського менеджменту в умовах інтеграції банківської системи україни у світовий фінансовий простір

Вплив доходів та споживчих настроїв населення на розвиток сфери банківських послуг

Сутність і етапи відмивання грошей

Вплив фінансової глобалізації на розвиток банківського сектору україни

Формування ринку депозитів для фізичних осіб в банківській системі україни

До питання щодо визначення ефективності кредитних операцій комерційного банку

Сучасні аспекти розвитку банківської системи україни

Еволюція та розвиток центральних банків

Проблеми та перспективи розвитку споживчого кредитування в україні

Місце та роль комерційних банків україни в системі недержавного пенсійного забезпечення

Можливості удосконалення політики кредитування комерційними банками україни

Сучасний стан та перспективи розвитку банківського кредитування суб'єктів малого бізнесу в україні

Розвиток кредитного ринку україни в умовах глобалізації фінансового простору

Податок на нерухомість як необхідний елемент податкової системи держави

Емісія цінних паперів як один з перспективних напрямів фінансування капіталу підприємства

Місцеві податки і збори та їх вдосконалення

Лізингові відносини в національній економіці україни

Методика пошуку найефективніших джерел фінансування малого і середнього бізнесу

Порівняння вітчизняної та зарубіжних систем оподаткування

Сутність управління фінансовими ресурсами підприємств

Податкова політика україни: характеристика, шляхи модернізації

Деякі аспекти внутрішньої структури національної фінансової системи

Механізм регулювання процесу формування доходів державного бюджету: теоретичний аспект

Складання, розгляд та затвердження доходів бюджету

Моніторинг, аналіз та аудит за доходами бюджету

Проблеми і перспективи розвитку місцевого оподаткування

В статті проаналізований наявний стан місцевого оподаткування, розглянуті актуальні проблеми і перспективи розвитку.


Нові надходження

Всього підручників:

292