РИНОК ФIНАНСОВИХ ПОСЛУГ

ТЕМА №10 1НФРАСТРУКТУРА РИНКУ ФШАНСОВИХ ПОСЛУГ

План

1.                                        Поняття та елементи ринково! шфраструктури ринку фшансових послуг

2.                                         Роль банюв у шфраструктурному забезпеченш ринку фшансових послуг

3.                                         Банювсью шформацшш технологii

4.                                         1нфраструктура ринку цiнних паперiв

№1

Пщ ринковою iнфраструктурою розумiють весь комплекс елемем!в i видiв дiяльностi, якi створюють органiзацiйно-економiчнi умови для функщонування ринкового механiзму.

1нфраструктура — це сукупнють елементiв, що забезпечують безперебшне функцiонування взаемозв'язкiв об'ектiв i суб'ектiв певно! вiдносно самостiйноi системи i оптимiзують !х взаемодiю.

У макроекономiчному розумшш ринкова iнфраструктура носить не обслуговуючий, а забезпечуючий характер щодо вше! економши кра!ни.

Забезпечення просування товарно-грошових потокiв здiйснюють вщповщш iнститути загального та спецiального призначення. Вони утворюють шституцшний елемент ринково! iнфраструктури.

У сучаснiй ринковiй iнфраструктурi прийнято видiляти iнформацiйний елемент.

Суб'ективним с третш законодавчий елемент, тд яким розумiють вiдповiдну частину господарського законодавства, що регламентуе як дiяльнiсть шституив ринково! iнфраструктури, так i поведiнку суб'ектiв ринкових вiдносин.

Сощальний елемент вiдображае рiвень ринкового мислення (менталитет) населення i його готовтсть дiяти за правилами i закономiрностями функцiонування ринку.

Аналiзуючи стан розвитку ринково! шфраструктури Укра!ни, слiд визнати, що ринковою ii ще важко назвати. 1спуюча тфраструктура с nерехiдпою, пезртою, песформовапою, причому в кожпому з озпачепих складових елелiептiв: Ыституцтпому, ЫформацШпому, юридичпому та со^алъпому.

Розглянемо шфраструктуру фшансового ринку, з точки зору ii розмщення, в деюлькох контекстах. По-перше, фшансовий ринок та його шфраструктуру як певну автономну систему, з припущенням, що його автономшсть не абсолютна, тому що в реальному житт фшансовий ринок не юнуе iзольовано вщ уше! економши. По-друге, будемо розрiзняти глобальну (розглядатиметься на нащональному рiвнi) i локальну iнфраструктуру фiнансового ринку (на рiвнi окремих регiонiв та територiально-адмiнiстративних утворень).

№2

У силу поточност та мобiльностi грошового капiталу, банки перетворились у найбшьш унiверсальний елемент шфраструктури фшансового ринку.

Мережа комерцшних банюв, що склалася, далеко не оптимальна як iз точки зору сшввщношення великих, середнiх i дрiбних банкiв, так i з точки зору !х регiонального розмiщення.

Сьогодш в Украiнi бiльше половини фшансового ринку контролюють 6 найбшьших рейтингових банюв: Промшвестбанк, Ощадбанк, Приватбанк, "Украша", Укрсоцбанк i "Аваль".

Однiею iз актуальних проблем нинiшнього перехiдного перюду е становлення в Украiнi мережi мунiципальних банкiв, покликаних забезпечувати централiзоване обслуговування виконавчих органiв мiсцевоi влади, об'екив мiського господарства й оргашзацш, що фiнансуються з мiського бюджету, а також акумулювати значш засоби для реалiзацii мiських програм, проводити операцп з мунщипальними цiнними паперами.

Комерцiйнi банки, що створюються в регюнах, вiдповiдно до свiтового досвщу, повиннi знаходитись пiд контролем територiального резервного банку. Резервнi банки е певною мiрою самостiйними територiальними центральними банками, що проводять свою полгтику облшовоУ ставки вщповщно до мюцевих умов, але шд наглядом Ради управляючих.

За своУм характером i господарським статутом територ1альний резервний банк е корпоращею, власниками якоУ е комерцшш банки даного регюну, що формують його каттал на пайовш основа

Для побудови модел1 регюнальноУ мереж1 банюв в умовах УкраУни використано !дею визначення рейтингу привабливост регюшв, яка дае змогу виявити потенщал подальшого розвитку мереж1 фшй, а також пропонувати наб1р основних для даноУ фшансово-кредитноУ установи банювських послуг.

Удосконалення шфраструктури фшансового ринку УкраУни у просторовому вим1р1 передбачае у перспектив! розширення кшькост та якост системи небанювських шституив, кожен окремий елемент якоУ лежить в основ1 функцюнального мехашзму того чи шшого сегмента фшансового ринку.

Основш УУ напрями повинш бути направлен! на змщнення банювськоУ системи УкраУни та враховувати наступш положення:

^ пол1тика адмшютративного витюнення малих банюв не вщповщае принципам ринковоУ конкуренщУ, а вщсутнють у деяких регюнах територ1альних банюв (К1ровоградська, Вшницька, МиколаУвська) - неприпустиме явище на економ1чному пол1 регюну та краУни; ^ процеси консолщащУ банювських установ повинш визначатися економ1чною доцшьшстю i ринковими мехашзмами, а не адмшютративно-командними методами; слщ посилити ринков1 процеси в регюнах та роль у них мюцевих оргашв самоврядування

^ економ1чш нормативи не е шструментом регулювання конкуренщУ, вони повинш використовуватись лише з метою забезпечення стшкост кредитноУ оргашзащУ;

^ необхщний диференцшований шдхщ до катталу банюв у регюнах; ^ повинш бути переглянут норми обов'язкового банювського резервування. Альтернативою може бути стимулювання розвитку практики страхування банювських операцш (на основ1 визначення Ух ступеня ризику); ^ при застосовуванш законодавства про банкрутство шдходи не повинш бути занадто жорстю: хвиля масових банкрутств банюв не мае аш економ1чного, аш пол1тичного сенсу;

^ комерцшш банки, що створюються в регюнах, зпдно з1 св1товим досвщом, повинш знаходитись шд контролем територ1ального резервного банку. Резервш банки е самостшними територ1альними центральними банками, що проводять свою пол1тику облшовоУ ставки вщповщно до мюцевих умов та шд наглядом Ради управляючих;

^ при побудов1 модел1 банювськоУ системи регюну необхщно враховувати сощально-економ1чний розвиток регюну та якють житя населення вщповщного регюну (потр1бно розраховувати штегральш показники на основ1 показниюв офщшноУ регюнальноУ статистики);

^ регюнальш (теpитоpiaльнi) банки повиннi мати мережу фшй в iншиx регюнах, що дае змогу клiентaм налагодити зв'язок з дiловими партнерами в piзниx частинах краши;

^ для вщстоювання сво!х прав на мюцевому та всеукрашському piвнi повиннi створюватися теpитоpiaльнi бaнкiвськi спiлки.

№3

Сучасш можливостi бaнкiвськиx iнфоpмaцiйниx систем. Анaлiз практики показуе, що в зapyбiжниx банках iнфоpмaцiйнi теxнологii охоплюють тепер yd аспекти банювсько! справи, зокрема забезпечують: ^ клipинговi опеpaцii (взаемш розрахунки бaнкiв); ^ тоpговi операцп та маркетинг, управлшня касовими ресурсами; ^ yпpaвлiння дiяльнiстю банку;

^ кpедитнi опеpaцii, включаючи aнaлiз заявок киентв на ix

кpедитоспpоможнiсть;

^ системи електронних плaтежiв (8А1РТ);

^ бaнкiвськi опеpaцii по телефону i обслуговування вдома;

^ використання piзниx плaтiжниx карток;

^ електронну пошту i кaнцеляpiю;

^ безпаперовий документообш у банку i при взaемодiяx центр — фiлiaли, банк — киенти;

^ фондовий ринок i опеpaцii з цiнними паперами; ^ aнaлiз iнвестицiй i фiнaнсового ринку;

^ aвтомaтизaцiю pозpaxyнкiв у торгових точках. Автоматизащя банювсько! справи передбачае широке використання комп'ютерних шформацшних систем у банках, автоматизащю обробки платжних докyментiв у вiддiлax, якi працюють з клiентaми, в опеpaцiйниx вщдшах, а також aвтомaтизaцiю фiнaнсовиx операцш у рамках мiжнapодного бaнкiвського бiзнесy.

Автомaтизaцiя бaнкiвськиx опеpaцiй дозволяе: ^ викопувати безпaпеpовi плaтiжнi опеpaцii з мшмальним залученням пpaцi людей i скороченням оpгaнiзaцiйниx втрат;

^ проводити обробку плaтежiв переважно в реальному чаш, за виключенням пiдведення бухгалтерських звiтiв у кiнцi дня i звiтностi за ними; ^ прискорювати обмш iнфоpмaцiею мiж банками i клiентaми, банками i ix вщхиленнями за допомогою комyнiкaцiйниx лiнiй зв'язку; ^ мiнiмiзyвaти типовi види банювського ризику (втрата докyментiв, помилкова адресащя, фaльсифiкaцiя плaтiжниx докyментiв та ш.); ^ забезпечувати кеpiвникiв стpaтегiчними оцшками положення банку в умовах конкуренцп, оpгaнiзaцii роботи i кадрово! политики. I нaйвaжливiше те, що банювсью комп'ютеpнi системи вiдpiзняються вiд шших, у першу чергу тим, що шформащя, яка опрацьовуеться ними, повинна бути надшно захищеною вiд стороншх зaзixaнь, а сама система повинна мати властивост пiдвищеноi життевостi та безвщмовносл в pоботi.

На ринку цшних паперiв, як сегмент фшансового ринку, здшснюеться емiсiя та кушвля-продаж цшних паперiв як титулiв власностi з метою отримання прибутку та встановлення контролю над виробництвом i власнютю.

Подiляеться ринок цшних паперiв на певну юльюсть простiших ринкiв: бiржовий i позабiржовий, первинний i вторинний.

До них належать: емленти - це держава або якась юридична особа, що мае право вщповщно до закону випускати цшш папери, та швестори.

1нвестори:

iнституцiоналънi швестори (пенсiйнi фонди, поштовi фонди, страховi компанii, торговi та фiнансовi будинки, трастовi компанп, швестицшш фонди тощо), якi, вщповщно до закону працюють iз власними або залученими коштами на фондовому ринку;

банки та акцiонернi товариства, що працюють iз власними коштами або прибутком; ус юридичнi та фiзичнi особи, як маютъ вЫън кошти i можутъ придбати на них цшн папери ^зичнш особi для цього потрiбно мати мтмум 1 000 дол. США).

До учасниюв фондового ринку належатъ посередники - це юридичш та фiзичнi особи, яю отримали вiдповiдний сертифжат, що надае !м права проводити операцп з цшними паперами на бiржовому та позабiржовому ринках.

Крiм названих активних учасниюв фондового ринку, е паивм. Це юридичш особи, яю безпосередньо не проводять емiсii, не вкладають коштв у цшш папери, але роблять розрахунки та рееструють рух цшних паперiв. До них належатъ реестратори угод iз цшними паперами, яю повщомляють емгтентам та iнвесторам про стан фондового ринку та рух !хшх цшних паперiв, а також депозитарП, де мютиться iнформацiя про рух цшних паперiв та розрахунки на пiдставi електронних записiв.

Структура нащоналъног депозитарног системи. Для забезпечення функцюнування едино! системи депозитарного облшу у формi вiдкритого акцiонерного товариства в Укра!ш створено Нацiон5льний депозитарiй. (Закон "Про Нащональну депозитарну систему та особливост електронного обiгу цiнних паперiв в УкрашГ та iншi законодавчi акти Укра!ни.)

Нащоналъна депозитарна система складаетъся з двохрiвнiв.

Нижнт рiвенъ - це збершач^ яю ведуть розрахунки власниюв цiнних паперiв, та реестратори власниюв iменних цiнних паперiв.

Верxнiй рiвенъ - це Нащональний депозитарiй Укра!ни i депозитарii, що ведуть розрахунки для зберiгачiв та здшснюють клiринг i розрахунки за угодами щодо цшних паперiв.

Учасники Нащоналъног депозитарног системи:

•                           прямi учасники - депозитарп, зберiгачi, реестратори власниюв iменних цiнних паперiв;

•                           опосередковаш учасники - органiзатори торгiвлi цiнними паперами, банки, торговцi цшними паперами та емгтенти.

Депозитарий

Депозитарпа дiялъпiстъ - надання послуг щодо збер^ання цшних паперiв незалежно вщ форми !х випуску, вщкриття та ведення рахункiв у цшних паперах, обслуговування операцш на цих рахунках (включаючи кмринг та розрахунки за угодами щодо цшних паперiв) та обслуговування операцш емгтента щодо випущених ним цшних паперiв.

Депозитарш цтпих nаnерiв - юридична особа, яка провадить виключно депозитарну дiяльнiсть та може здшснювати клiринг та розрахунки за угодами щодо цшних паперiв. Киринговий депозитарiй - депозитарш, який одержав дозвiл Державно! комiсii з цiнних паперiв та фондового ринку на здшснення клiрингу щодо операцш з цшними паперами.

Депозитарш - вщкрите акцiонерне товариство, учасниками якого е не менше, шж десять зберiгачiв, i яке здшснюе виключно депозитарну дiяльнiсть. При цьому частка одного учасника в статутному фондi депозитарш не може перевищувати 25% цього фонду.

Зберiгачi цшних паперiв. Комерцшш банки, якi мають дозвш на здiйснення дiяльностi з випуску та об^у цiнних паперiв i торговцi цiнними паперами при наявност вiдповiдного дозволу мають право бути збер^ачами, проводити за дорученням власника операцп з депонованими цшними паперами i здшснювати шшу депозитарну дiяльнiсть, пов'язану з обiгом цшних паперiв, за винятком клiрингу та розрахунюв за угодами щодо цшних паперiв.

Реестратори власниюв iменних цшних паперiв. Реестратор - юридична особа - суб'ект шдприемницько! дiяльностi, який одержав у встановленому порядку дозвш на ведення реестрiв власниюв iменних цшних паперiв. Юридичнi особи можуть одержати дозвш на ведення реестрiв власниюв iменних цiнних паперiв, якщо реестрацшна дiяльнiсть передбачена !х статутом. Органи державно! влади не можуть бути засновниками або учасниками реестратора. Центри сертифжатних аукцюшв i !х правонаступники не можуть вести реестри i бути засновниками та учасниками реестратора.

Основш поняття:

1нфраструктура, Автоматизащя розрахункiв, Iнституцiональний iнвестор, Депозитарна дiяльнiсть, Депозитарiй ЦП, Зберiгач ЦП, Реестратор власниюв iменних ЦП.

Зацікавило?

Змiст

Нові надходження

Всього підручників:

292