РИНОК ФIНАНСОВИХ ПОСЛУГ

ТЕМА №7. Ф1НАНСОВ1 ПОСЛУГИ НА РИНКУ ПОЗИК

План

1.     Види та групи банювських операцш

2.      Методи i принципи фшансування каштальних вкладень

3.      Лiзинговi та селенговi операцп

4.      Мехашзм здiйснення факторингових операцiй

5.      Положення НБУ ,Дро кредитування" (№246 вщ 28.09.95р.)

№1.

На пiдставi банювсько! лiцензii банки в Украiнi мають право здшснювати такi банкiвськi операцп:

1)                         приймання вкл5дiв (депозитiв) вщ юридичних i фiзичних осiб;

2)                            вщкриття та ведення поточних рахунюв клiентiв i банюв- кореспондентiв, у тому чи^ переказ грошових кошпв з цих рахункiв за допомогою плапжних iнструментiв та зарахування кошпв на них;

3)                          розмiщення залучених коштiв вiд свого iменi, на власних умовах та на власний ризик.

Банк також мае право здшснювати таю операцп та угоди:

1)                         операцп з валютними цшностями;

2)                          емiсiю власних цшних паперiв;

3)                          оргашзацш купiвлi та продажу цшних паперiв за дорученням киенпв;

4)                                                                             здшснення     операцiй на ринку цшних паперiв вiд свого iменi (включаючи андеррайтинг);

5)                          надання гарантш i поручительств та iнших зобов'язань вщ третiх осiб, якi передбачають !х виконання у грошовiй формц

6)                          придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовш формi за поставленi товари чи надаш послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежiв (факторинг);

7)                         лiзинг;

8)                           послуги з вщповщального зберiгання та надання в оренду сейфiв для збершання цiнностей та документiв;

9)                          випуск, кушвлю, продаж i обслуговування чеюв, векселiв га iншиx оборотних платжних iнстpyментiв;

10)                                    випуск банювських плaтiжниx карток i здiйснення операцш з використанням цих карток;

11)                           надання консультацшних та шформацшних послуг щодо банювських операцш.

За умови отримання письмового дозволу Нащонального банку Украши банки також мають право здшснювати таю операцп:

1)                          здшснення швестицш у статутш фонди та акцп шших юридичних ошб;

2)                          здшснення випуску, обиу, погашення (розповсюдження) державно1' та iншоi грошово1' лотерец

3)                           перевезення валютних цiнностей та шкасащю коштiв;

4)                           опеpaцii за дорученням кшенлв або вiд свого iменi: з iнстpyментaми грошового ринку;

з шструментами, що базуються на обмшних курсах та вiдсоткax;

з фшансовими ф'ючерсами та опцiонaми;

5)                           довipче yпpaвлiння коштами та цшними паперами за договорами з юридичними та фiзичними особами;

6)                           депозитарну дiяльнiсть i дiяльнiсть з ведення pеестpiв влaсникiв iменниx цiнниx пaпеpiв.

Нaцiонaльний банк Украши встановлюе порядок надання банкам дозволу на здшснення операцш. Дозвш надаеться, якщо:

1)                            piвень регулятивного кашталу банку вщповщае вимогам Нaцiонaльного банку Украши, що шдтверджуеться незалежним аудитором;

2)                            банк не е об'ектом застосування зaxодiв впливу;

3)                            банком подано план, за яким вш буде здшснювати таку дiяльнiсть, i цей план схвалений Нaцiонaльним банком Украши;

4)                           Нащональний банк Украши дiйшов висновку, що банк мае достатш фiнaнсовi можливостi i вiдповiдниx спецiaлiстiв для здшснення тако1' дiяльностi.

Банк мае право здшснювати iншi угоди зпдно iз законодавством Украши.

Комеpцiйнi банки самостшно встановлюють пpоцентнi ставки та комiсiйнy винагороду по сво1'х операщях.

Банкам забороняеться дiяльнiсть у сфеpi мaтеpiaльного виробництва, тоpгiвлi (за винятком pеaлiзaцii пам'ятних, ювiлейниx i швестицшних монет) та страхування, ^м виконання функцш страхового посередника.

Спецiaлiзовaним банкам (за винятком ощадного) забороняеться залучати вклади (депозити) вiд фiзичниx ошб в обсягах, що перевищують 5 вщсотюв кaпiтaлy банку.

Банк може мати у власност нерухоме майно загальною вapтiстю не бiльше 25 вщсотюв кaпiтaлy банку. Це обмеження не поширюеться на:

1)                          примщення, яке забезпечуе теxнологiчне здiйснення банювських функцш;

2)                           майно, яке перейшло банку у власнють на пiдстaвi pеaлiзaцii прав заставодержателя вiдповiдно до умов договору застави;

3) майно, набуте банком з метою запоб^ання збиткам, за умови, що таке майно мае бути вщчужено банком протягом одного року з моменту набуття права власност на нього.

Для проведення спшьного фшансування банки можуть укладати угоди про консорщумне кредитування (банки-учасники встановлюють умови надання кредиту та призначають банк, вщповщальний за виконання угоди. Банки- учасники несуть ризик по наданому кредиту пропорцшно до внесених у консорщум коштв).

Банк зобов'язаний мати шдроздш, функщями якого е надання кредитв та управлшня операцiями, пов'язаними з кредитуванням.

При наданш кредитв банк зобов'язаний додержуватись основних принцитв кредитування, у тому числi перевiряти кредитоспроможнiсть позичальникiв та наявшсть забезпечення кредитв, додержуватись встановлених Hацiональним банком Укра!ни вимог щодо концентрацii ризиюв.

Банк не може надавати кредити тд процент, ставка якого е нижчою вщ процентно! ставки за кредитами, яю бере сам банк, i процентно! ставки, що виплачуеться ним по депозитах. Виняток можна робити лише у раз^ якщо при здшсненш тако! операцii банк не матиме збитюв.

Надання безпроцентних кредитв забороняеться, за винятком передбачених законом випадюв.

У разi несвоечасного погашення кредиту або вщсотюв за його користування банк мае право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання, якщо це передбачено угодою.

Банки здшснюють прямi швестицп та операцп з щнними паперами вщповщно до законодавства Укра!ни про цшш папери, iнвестицiйну дiяльнiсть та зпдно з нормативно-правовими актами Нащонального банку Укра!ни. Банки мають право здшснювати iнвестицii лише на пiдставi письмового дозволу Hацiонального банку Укра!ни.

Право здiйснити iнвестицiю без письмового дозволу Нащонального банку Укра!ни банк мае у раз^ якщо:

1)                           швестищя в будь-яку юридичну особу становить не бшьше нiж 5 вщсотюв регулятивного капiталу банку;

2)                                                                        юридична        особа, в яку здiйснюеться швестищя, веде виключно дiяльнiсть з надання фшансових послуг;

3)                                                                                         регулятивний     капiтал банку повшстю вiдповiдае вимогам для швестицш, встановленим нормативно-правовими актами Hацiонального банку Укра!ни.

Банку забороняеться iнвестувати кошти в тдприемство, установу, статутом яких передбачена повна вщповщальнють його власниюв.

Пряма чи опосередкована участь банку у капiталi будь-якого пiдприемства, установи не повинна перевищувати 15 вщсотюв катталу банку. Сукупнi iнвестицii банку не повинш перевищувати 60 вщсотюв розмiру капiталу банку.

Розрахунковi банювсью операцii. Для здiйснення банкiвськоi дiяльностi банки вiдкривають та ведуть кореспондентсью рахунки у Hацiональному банку

УкраУни та шших банках в УкраУ'ш i за УУ межами, банювсью рахунки для ф1зичних та юридичних ос1б у гривнях та шоземнш валюта

Банювсью розрахунки проводяться у гот1вковш та безгот1вковш формах зпдно 1з правилами, встановленими нормативно-правовими актами Нащонального банку УкраУни.

Безгот1вков1 розрахунки проводяться на шдстав1 розрахункових докуменпв на паперових нос1ях чи в електронному виглядг

Банки в УкраУ'ш можуть використовувати як плапжш шструменти плапжш доручення, плапжш вимоги, вимоги-доручення, векселе чеки, банювсью плапжш картки та шш1 дебетов1 i кредитов! плапжш шструменти, що застосовуються у м1жнароднш банювськш практищ.

Забезпечення конкуренщУ у банювськш системь Банкам забороняеться укладати договори з метою обмеження конкуренщУ та монопол1защУ умов надання кредит1в, шших банювських послуг, встановлення процентних ставок та комюшноУ винагороди.

Банку забороняеться встановлювати процентш ставки та комюшш винагороди нар1вн1 нижче соб1вартост1 банк1вських послуг у цьому банку.

Банку забороняеться вчиняти будь-яю д1У щодо впровадження у своУй практиц1 недобросов1сноУ конкуренц1У.

Факти недобросовюноУ конкуренц1У щодо надання банком тих чи шших банювських послуг або здшснення операцш с шдставою для заборони цьому банку подальшого надання таких послуг або здшснення операцш.

Банювська таемниця. 1нформащя щодо д1яльност1 та ф1нансового стану кл1ента, яка стала вщомою банку у процес1 обслуговування кл1ента та взаемов1дносин з ним чи трет1м особам при наданш послуг банку i розголошення якоУ може завдати матер1альноУ чи моральноУ шкоди кл1енту, е банювською таемницею. Банк1вською таемницею, зокрема, е:

1)                                        в1домост1 про стан рахунюв кл1ент1в, у тому числ1 стан кореспондентських рахунюв банк1в у Нащональному банку УкраУни;

2)                                        операц1У, яю були проведен1 на користь чи за дорученням кл1ента, зд1йснен1 Ним угоди;

3)                                        фшансово-економ1чний стан кл1ент1в;

4)                                        системи охорони банку та кл1ент1в;

5)                                        1нформац1я про оргашзацшно-правову структуру юридичноУ особи — кл1ента, УУ кер1вник1в, напрями д1яльност1;

6)                                        в1домост1 стосовно комерц1йноУ д1яльност1 кл1ент1в чи комерц1йноУ таемниц1, будь-якого проекту, винаход1в, зразк1в продукц1У та шша комерц1йна 1нформац1я;

7)                          1нформац1я щодо зв1тност1 по окремому банку, за винятком т1еУ, що п1длягае опублшуванню;

8)                            коди, що використовуються банками для захисту шформащУ.

1нформац1я про банки чи кл1ент1в, що збираеться шд час проведення

банк1вського нагляду, становить банювську таемницю.

Ц1 положення не поширюються на узагальнену по банках шформащю, яка п1длягае опублшуванню. Перел1к 1нформац1У, що п1длягае обов'язковому опублжуванню, встановлюеться Нащональним банком Украши та додатково самим банком на його розсуд.

1нформащя щодо юридичних та фiзичниx ошб, яка мютить банювську таемницю, розкриваеться банками:

1)                               на письмовий запит або з письмового дозволу власника тако!' шформацп;

2)                           на письмову вимогу суду або за ршенням суду;

3)                           органам прокуратури Украши, Служби безпеки Украши, Мшютерства внутршшх справ Украши — на ix письмову вимогу стосовно операцш за рахунками конкpетноi юридично!' особи або фiзичноi особи — суб'екта шдприемницько!' дiяльностi за конкретний пpомiжок часу;

4)                           органам Державно! податково! служби Украши на ix письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю стосовно операцш за рахунками конкретно! юридично!' особи або фiзичноi особи — суб'екта шдприемницько!' дiяльностi за конкретний пpомiжок часу.

Особливост запобшання легaлiзaцii грошей, набутих злочинним шляхом. Шд легaлiзaцiею грошей, набутих злочинним шляхом, слщ pозyмiти внесення до банку грошей чи шшого майна, набутих з порушенням вимог законодавства Украши, або переказ таких грошей чи майна через банювську систему Украши з метою приховання джерел походження цих коштв чи створення видимост ix легальности Банки зобов'язаш вiдповiдно до вимог законодавства Украши запобшати використанню банювсько!' системи з метою легaлiзaцii грошей. Банкам забороняеться вступати в договipнi вiдносини з aнонiмними особами. Банки зобов'язаш щентифшувати yсix ошб, якi здiйснюють знaчнi та/або сумшвш опеpaцii.

Сyмнiвними е операцп', що мають таю ознаки:

            операщя здшснюеться при незвичних або невиправдано заплутаних умовах;

            опеpaцiя не е економiчно виправданою або суперечить законодавству Укра!ни.

Банки зобов'язaнi щентифшувати осiб, якi здiйснюють розрахунки за угодами на суму нижчу, шж зазначено у чaстинi тpетiй ще!' стaттi, якщо угода явно пов'язана з шшою угодою i загальна сума оплати за цими угодами перевищуе встановлену межу або у paзi обгрунтовано!' пiдозpи в тому, що кошти набут злочинним шляхом.

При цьому з метою попередження злочишв шформащя щодо iдентифiкaцii ошб повiдомляеться банками вiдповiдним органам зпдно з законодавством Укра!ни, яке регулюе питання боротьби з оргашзованою злочиншстю.

Iдентифiкaцiя особи не е обов'язковою:

1)                         у paзi здiйснення ii пpaцiвникaми, якi регулярно здiйснюють операцп вiд iменi клiентa i рашше були iдентифiковaнi;

2)                         у paзi здiйснення угод мiж банками.

З метою вщображення реально! структури портфеля щнних пaпеpiв банки зобов'язaнi на час придбання щнних пaпеpiв i в подальшому, в пpоцесi здшснення операцш з ними, щомюячно проводити ан5лiз свое! спроможностi продавати чи утримувати цшш папери. На спроможнють банку проводити операцii з цшними паперами впливають такi фактори, як наявнють достатньо! кiлькостi лiквiдних кошпв для. здiйснення поточних операцiй, рiвень достатностi капiт5лу та платоспроможностi тощо.

№2.

Розрiзняють два основнi методи забезпечення каштальних вкладень грошовими коштами - безповоротний, або фшансування, та поворотний, або кредитування.

Безповоротне надання кошпв не передбачае !х повернення у наперед встановлеш строки. У такому порядку використовуються бюджетш асигнування, власш та 35лученi кошти iнвесторiв i, як правило, кошти спещальних позабюджетних фондiв.

Поворотне надання коштiв, або кредитування, провадиться на умовах поворотност наданих коштiв у конкретш строки та у визначених розмiрах.

Банки надають довгостроковий кредит на каттальш вкладення переважно на тих же принципах, на яких провадиться фшансування. Крiм того, кредитування с поворотним, платним, строковим.

Довгострокове кредитування повшше, шж безповоротне фшансування, вщповщае умовам переходу до ринку. Необхщшсть погашення кредиту й оплати проценпв за користування ним бшьшою мiрою спонукае позич5льникiв до ращонального технiко-економiчного обгрунтування напряму i розмiру кредиту, сприяе посиленню режиму економп в процесi його використання, а також е засобом контролю за окупшстю каттальних вкладень.

Порядок вщкриття фiнансування капiт5ловкладень

Банки проводять фшансування каттальних вкладень за дорученням iнвесторiв. Воно починаеться лише пiсля того, як банк перекопаеться в додержанш швестором умов, якi забезпечують ращональне використання коштiв, що видiляються на каштальш вкладення. Такими умовами е:

•                                             забезпечення будов i об'еклв затвердженою проектно-кошторисною документацiею;

•                                             включення !х у план капiт5льного будiвництва, перелiк будов i титульнi списки;

•                                             видшення капiт5льних вкладень i грошових коштiв вiдповiдно до норм тривалост будiвництва.

Дотримання кожно! вимоги тдтверджуеться вiдповiдними документами, якi надходять до установ банкiв у встановленому порядку. Порядок оформлення фшансування залежить вщ того, як здiйснюються витрати, - зпдно з планом державних центр5лiзованих капiт5льних вкладень чи за рахунок власних кошпв iнвесторiв.

Для оформлення фшансування державних центр5лiзованих каштальних вкладень у банк надходять таю документи:

•                                             рiчний план каштальних вкладень, виписка з перелiку будов i об'ектiв виробничого призначення;

•                                             титульний список;

•                                             котя зведеного кошторисного розрахунку вартосп будiвництва;

•                                             тдрядний контракт.

Крiм того, банки можуть запросити вщ iнвесторiв i iншi документи, зокрема розрахунки джерел фшансування, внутршньо забудований титульний список тощо. План капитального будiвництва, перелж будов та об'ектiв виробничого призначення i титульнi списки е основними документами для оформлення фшансування державних центр5лiзованих каттальних вкладень. Цi документи надходять до фшансуючих установ банку безпосередньо вщ !х вищого органу.

Банк ретельно перевiряе документи, що надшшли йому для оформлення фшансування будови. Головна мета тако! перевiрки - не допустити фшансування будов i об'ектiв, якi не включенi в план-контракт, не мають затверджено! проектно-кошторисно! документацii або яким видiленi каштальш вкладення, встановлений обсяг будiвельно-монтажних робгт i грошовi кошти в розмiрах, менших, нiж потрiбно для !х завершення в нормативнi строки, що призводить до розпорошування коштв, зростання незавершеного будiвництва, що завдае величезних збитюв суспiльству.

Оформлення фiнансування будов, що споруджуються за планом державних централiзованих капiтальних вкладень, завершуеться складанням банкiвськими працiвниками висновку про вщповщшсть наданих ним документiв встановленим вимогам. Керiвник установи банку затверджуе його i пiдписуе розпорядження бухгалтерii про вщкриття фiнансування будови. Фiнансування витрат на техшчне переозброення, реконструкцiю i розширення дiючих державних пiдприемств, а також на будiвництво об'ектiв сощального призначення за рахунок власних коштв проводиться на пiдставi пiдрядних контраклв на капiтальне будiвництво. Питання про надання банку титульних списюв та шших документв вирiшуеться на мющ iнвесторами, пiдрядними органiзацiями та установами банку.

Пiдприемства та органiзацii, засноваш на колективнiй формi власностi, при здшсненш капiтальних вкладень за рахунок виключно власних коштiв нiяких докуменлв для оформлення !х фiнансування у банк не подають.

Ус грошовi кошти, якi видiленi на каштальш вкладення, концентруються в банку, що е передумовою забезпечення безперервного i цшьового фiнансування витрат.

Видiленi з вщповщних бюджетiв та позабюджетних фондiв кошти на фiнансування капiтальних вкладень, а також дозволений на щ цш довгостроковий кредит зараховуються банками на окремi рахунки.

№3.

Л1зинг порiвняно нова специфiчна форма оргашзацп кредитно- фiнансових вiдносин, що поеднуе в собi елементи кредитування в натуральнш i грошовiй формi.

Лiзинг здшснюеться за договором лiзингу, який регулюе правовщносини мiж суб'ектами лiзингу, i, залежно вiд особливостей здшснення лiзингових операцiй, може бути двох видiв фiнансовий чи оперативний. Залежно вщ форми здiйснення лiзинг може бути зворотним, пайовим, мiжнародним тощо.

Фшансовий л1зинг - це договiр лiзингу, в результатi укладення якого лiзингоодержувач на свое замовлення отримуе в платне користування вщ лiзингодавця об'ект лiзингу на сiрок, не менший строку, за який амортизуеться 60 вщсотюв вартост об'екта лiзингу, визначено! в день укладення договору.

Сума вщшкодування вартостi об'екта лiзингу в складi лiзингових платежiв за перюд дii договору фiнансового лiзингу повинна включати не менше 60 вщсотюв вартостi об'екта лiзингу, визначено! в день укладення договору.

Майно, передане за договором фшансового л1зингу, зараховуеться на баланс л1зингоодержувача з зазначенням, що це майно взято у фшансовий л1зинг. Пюля закшчення строку договору фшансового л1зингу об'ект л1зингу, переданий л1зингоодержувачу зпдно з договором, переходить у власшсть л1зингоодержувача або викуповуеться ним за залишковою вартстю.

При фшансовому л1зингу вс витрати на утримання об'екта л1зингу, пов'язаш з його страхуванням, експлуатащею, техшчним обслуговуванням та ремонтом, несе л1зингоодержувач, якщо шше не передбачено договором л1зингу.

Оперативний л1зинг — це догов1р л1зингу, в результат укладення якого л1зингоодержувач на свое замовлення отримуе у платне користування в1д л1зингодавця об'ект л1зингу на строк, менший строку, за який амортизуеться 90 вщсотюв вартост об'екта л1зингу, визначеноУ в день укладення договору.

Майно, передане за договором оперативного л1зингу, залишаеться на баланс л1зингодавця 1з зазначенням, що це майно передано у л1зинг, та зараховуеться на позабалансовий рахунок л1зингоодержувача 1з зазначенням, що це майно одержано у л1зинг. При оперативному л1зингу вс витрати на утримання об'екта л1зингу, кр1м витрат, пов'язаних з його експлуатащею та поновленням використаних матер1ашв, несе л1зингодавець, якщо шше не передбачено договором л1зингу. П1сля зак1нчення строку договору оперативного л1зингу в1н може бути продовжений або об'ект л1зингу п1длягае поверненню л1зингодавцю i може бути повторно переданий у користування шшому л1зингоодержувачу за договором л1зингу.

Форми лiзингу:

■       зворотний л1зинг — це догов1р л1зингу, який передбачае набуття л1зингодавцем майна у власника i передачу цього майна йому у л1зинг;

■       пайовий л1зинг — це здшснення л1зингу за участю суб'ектв л1зингу на основ1 укладення багатостороннього договору та залучення одного або кшькох кредитор1в, як1 беруть участь у здшсненш л1зингу, швестуючи своУ кошти. При цьому сума швестованих кредиторами кошт1в не може становити бшьше НО в1дсотк1в вартост набутого для л1зингу майна;

■      мiжнародний л1зинг — це догов1р л1зингу, що зд1йснюеться суб'ектами л1зингу, як1 перебувають п1д юрисдикц1ею р1зних держав, або в раз1 якщо майно чи платеж! перетинають державш кордони. М1жнародний л1зинг зд1йснюеться вщповщно до цього Закону, законодавства УкраУни, м1жнародних договор1в, в яких бере участь УкраУна, та договор1в, укладених суб'ектами л1зингу. При зд1йсненн1 операцш м1жнародного л1зингу сплачуються мито, податок на додану вартють та акцизний зб1р в1дпов1дно до законодавства УкраУни.

Л1зингоодержувач за користування об'ектом л1зингу вносить пер1одичн1 л1зингов1 платеж1. Л1зингов1 платеж1 в1дпов1дно до законодавства УкраУни вщносяться на валов1 витрати виробництва та об1гу л1зингоодержувача.

Лiзинговi платежi включають:

• суму, яка вщшкодовуе при кожному платеж1 частину вартост об'екта л1зингу, що амортизуеться за строк, за який вноситься л1зинговий

платж;

•                                             суму, що сплачуеться лiзингодaвцю як процент за залучений ним кредит для придбання майна за договором лiзингy;

•                                             плaтiж як винагороду лiзингодaвцю за отримане у лiзинг майно;

•                                             вiдшкодyвaння страхових плaтежiв за договором страхування об'екта лiзингy, якщо об'ект застрахований лiзингодaвцем;

•                                             iншi витрати лiзингодaвця, передбачеш договором лiзингy (Стаття

16).

Селенг - це одна iз piзновидностей лiзингy. Тому його функцп регламентуються Об'еднанням европейських лiзинговиx товариств iз штаб- квартирою в Бpюсселi. Сьогодш селенг активно використовуеться в вшх економiчно розвинених крашах.

Селенг — це двостороннш процес, який е специфiчною формою зобов'язання, що регламентуеться угодою майнового найму i полягае в пеpедaчi власником сво!х прав у користуванш та pозпоpядженнi його майном селенг- компaнii за визначену плату. При цьому власник залишаеться володарем переданого майна i може при першш вимозi повернути його. Селенг-компашя залучае i вiльно використовуе на свш розсуд майно та окpемi мaйновi права громадян i господарчих сyб'ектiв. Майном можуть бути piзнi об'екти права влaсностi: грош^ цiннi папери, земельнi дiлянки, шдприемства, бyдiвлi, обладнання i т. п.

За формою фшансування селенгова дiяльнiсть наближена до банювсько! дiяльностi. Вона може здшснюватися будь-якими торгово-промисловими тдприемствами як побiчнa опеpaцiя. Однак економiчно доцiльно створювати селенг-компaнii.

Громадяни в найм здають, головним чином, грошг Рiзниця мiж грошима позиченими (кредит) i грошима, взятими в найм, така:

1.                                         При кредит вщбуваеться змша прав влaсностi. При селенгу власник грошей, зданих у найм, не втрачае свого права на них.

2.                                          Коли господарчий суб'ект, що отримав гpошi вщ селенг-компанп, збанкрутуе, то за законом про банкрутство iз його власност спочатку повертаеться ютинним власником все те, що йому не належить (у тому чиои i гpошi, передан в найм), iнше майно продаеться на аукцюш та дiлиться мiж кредиторами.

3.                                          При пеpедaчi грошей у найм податком обкладаеться тшьки прибуток, отриманий вiд опеpaцii, а не вся сума. При кредит податок береться з уше! суми кредиту.

Практика показуе, що використання селенгу випдно при гнучкш системi господарювання. Селенг е ефективним шструментом фшансування piзниx сфер тдприемництва в умовах ризику. У сучасних умовах для розвитку селенгу вщкриваються xоpошi перспективи. До них можна вщнести:

•                                             скорочення об'емiв лiквiдниx коштв з причини постiйно виникаючих труднощдв на грошовому ринку;

•                                             загострення конкуренцп, 1до потребуе оптимiзaцii вкладення кaпiтaлy;

• зменшення прибутку господарчих суб'еклв, що обмежуе !х можливiсть вкласти достатню суму кошпв у розвиток ново! технологи та розширення виробництва.

Селенг загострюе конкуренту боротьбу на грошовому ринку i направляе ii на зниження цши послуг, наприклад, проценпв за кредит. Селенг - це реальний мехашзм втягнення грошей населення у виробничу сферу зокрема та в економшу кра!ни в цшому.

№4.

Факторинговi операцii з'явились на основi комерцiйного кредиту, який надаеться продавцями покупцям у виглядi вщстрочки платежу за проданi товари. Змша вимог до розр5хункiв з точки зору прискорення обороту кошпв викликали необхiднiсть для постач5льникiв шукати шляхи ршення проблеми дебiторськоi заборгованостi.

Факторинг е порiвняно новою ефективною системою покращання лшвщносл та зменшення фшансового ризику при оргашзацп платежiв. Комерцшш банки, розвиваючи цi операцii, доповнюють !х елементами бухгалтерського, iнформацiйного, рекламного, збутового, юридичного, страхового та шшого обслуговування киенлв.

Заг5льнi положення про оргашзацш факторингових операцш в Укра!ш. При наданш послуг пiдприемствам та оргашзащям через факторинг комерцiйнi банки керуються слщуючими положеннями Нацiон5льного банку Укра!ни:

1.                           Кредити для проведення факторингових операцш надаються строком на 3 мюящ тд 10% рiчних.

2.                           У випадках дострокового надходження коштiв вiд покупцiв по викупленш дебiторськiй заборгованостi комерцiйнi банки мають право використати !х на проведення таких же факторингових операцш, але строк повернення кредиту Нащональному банку не повинен перевищувати 3-х мюящв.

3.                             Комерцшш банки можуть надавати факторинговi послуги всiм госпорганам незалежно вiд того, в якому банку вщкрш! !х розр5хунковi рахунки.

4.                             При виршенш питання про надання можливосп комерцiйним банкам здiйснювати факторинговi операцii необхiдно виходити iз дотримання вшх вимог вiдносно нормативiв лшвщносп даного банку, !х розрахунок необхщно зробити з урахуванням вiдтворення статутних капiт5лiв банкiв.

5.                              Факторинговi послуги можуть надаватись на викуп деблорсько! заборгованосп пiд розрахунковi документи за вщвантажену продукцiю та наданi послуги.

6.                              В строк, установлений для повернення кредиту комерцшними банками, управлшня Нащонального банку на пiдставi строкового зобов'язання списуе з його кореспондентського рахунку суму кредиту.

7.                                         Сума неефективно використаного кредиту по проведенню факторингових операцш вщноситься за рахунок дiяльностi комерцшного банку.

8.                                         Факторинговi послуги оформляються угодами мiж:

а)            управлшням Нащонального банку та комерцшними банками;

б)            комерцшними банками та тдприемствами i органiзацiями.

Факторинг здшснюеться наступним чином: Банк отримуе у

господарюючого суб'екта-продавця право на стягнення дебгторсько! заборгованост покупця продукцп (робщ послуг) i протягом 2-3 дшв перераховуе господарюючому суб'екту 70-90% суми коштв за вщвантажену продукцiю на час ii пред'явлення. Пюля одержання платежу за цими рахунками вщ покупцiв банк перераховуе господарчому суб'екту суми рахунюв 30-10% за мшусом процентв i комiсiйних винагород. Вартють фактичного обслуговування залежить вiд виду послуг, фшансового становища кмента тощо.

При визначенш оплати за факторинг слщ виходити з прийнятого сторонами процента за кредит i середнього термшу перебування коштiв у розрахунках з процентами. При розмщенш документа продавця в картотеку покупця вся сума пеш також е доходом факторингу.

Уступка вимоги кредитором шшш особi регулюеться ст. 197-200 Цившьного кодексу Укра!ни (далi — Кодекс). За ст. 197 Кодексу уступка вимоги кредитором шшш особi передбачае переход до набувача вимоги прав, що забезпечують виконання зобов'язання. Тобто операщя з переуступати першим кредитором прав вимоги боргу третьо! особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсащею вартост такого боргу першому кредитору (факторинг) передбачае передачу прав власност на таю права i тому зазначена операщя вважаеться операщею з продажу товарiв. Товарами вважаються матерiальнi та нематерiальнi активи, а також цшш папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операщях, ^м операцiй з !х випуску (емiсii) та погашення. Пщ матерiальними активами розумiються основнi фонди та оборотш активи у будь-якому вигляд^ що вiдрiзняеться вiд коштв, цiнних паперiв, деривативiв та нематерiальних активiв.

Право вимоги боргу (дебггорська заборгованiсть) платника податку не вщноситься до основних фондiв, нематерiальних активiв, цiнних паперiв або деривативiв. При класифшацп матерiальних активiв як оборотних слщ керуватись вiдповiдними нормативно-правовими актами з питань бухгалтерського облiку. За п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського облшу 2 "Баланс&qu

Зацікавило?

Змiст

Нові надходження

Всього підручників:

292