РИНОК ФIНАНСОВИХ ПОСЛУГ

ТЕМА №6: Ф1НАНСОВ1 ПОСЛУГИ НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ

План:

1.                 Конверсшш операщУ на валютному ринку

2.                   Стратепя валютного арбпражу

3.                  Види валютних курс1в

4.                  Визначення крос-курсу валют

5.                  Постанова Правлшня НБУ ^,Про затвердження Правил здшснення операцш на м1жбанювському валютному ринку УкраУни" (№127 вщ 18.03.1999 р.).

6.                  Декрет КМУ ,Дро систему валютного регулювання i валютного контролю" (№15-93 вщ 19.02.1993 р.).

1. Конверсшш операцп на валютному ринку

Як невщ'емна частина м1жнародних розрахунюв валютнi операцИ надають можливють суб'ектам м1жнародних розрахунк1в купити саме т1 1ноземн1 валюти, як1 потр1бш Ум у даний момент, по-перше, для здшснення платеж1в, по-друге, для того, щоб зберегти в1д знещнення своУ валютн1 резерви, якщо курс валют, з яких складаються щ резерви, починае падати або юнуе загроза цього.

Зовнiшньоекономiчнi операцп у бiльшостi випадкiв пов'язаш з копвераею валюти, яка е обмтом одп/ег валюти па Ышу за д/ючим валютпим курсом. Конверсшш операцп - це угоди агентв валютного ринку щодо обмшу обумовлених сум грошово! одинищ однiеi кра!ни на валюту iншоi кра!ни за узгодженим курсом на певну дату.

Щодо конверсшних операцш в англшсьюй мовi прийнято стiйкий термiн Foreign Exchange Operations (коротко foreks або FX). Конверсшш операцп подшяються на двi групи:

•                                             операцп типу спот або поточш конверсшш операцп;

•                                             форвардш конверсшш операцп.

Рiзниця мiж двома групами конверсiйних операцш полягае в дат валютування.

Операцп спот - найпоширен^ та становлять до 90% обсягу валютних угод. Головний курс спотових угод - це курс телеграфного переводу. В основi угод спот лежать кореспондентсью вщносини мiж банками. Спот-курс (курс спот) - цша валюти одше! кра!ни, виражена у валютi шшо! кра!ни. Спот (апгл. spot - гот/вкова) е угодою кушвльпродажу валюти за курсом, зафжсованим в угод^ вiдповiдно до яко! обмiн валют мiж банками-контрагентами проводиться, як правило, протягом 2-х робочих дшв, не враховуючи дня укладення угоди. Той, хто прострочив платж, платить прогресивно зростаючий штраф-вщсоток. Швидюсть одержання валюти в таких операщях дала шдстави називати щ угоди "готiвковими".

Валютпий курс - це ц/па грошовог одипиц одшег крагпи, виражепа в грошових одипицях тшог крагпи або м/жпародпим плат/жпим засобом (СДР, ЕКЮ). Валютний курс дуже рухливий i встаповлюетъся з урахуваппям кутвелъпог спроможпост/ валют.

Котировка куршв спот бувае прямою i непрямою.

Визпачеппя курсу валюти пазиваетъся ii котируваппям. Повне котирування включае визначення курсу покупця (покупки) i курсу продавця (продажу), вщповщно до яких банк купуе i продае шоземну валюту на нащональну. За рахунок рiзницi мiж цими курсами (марж^ банк покривае сво! видатки на здшснення обмiнних операцiй та одержуе прибуток.

При прямому котирувапт курс (варт/стъ одипищ) Ыоземпог валюти висловлюетъся в пащопалъпт валют/, тобто валюта, що продаетъся, ствв/дпоситъся з валютою, що купуетъся. При прямому котируванш шоземно! валюти курс продажу буде бшьшим за курс покупки.

При використапп пепрямого котируваппя варт/стъ одипиц пац/опалъпог валюти виражаетъся в тоземпт валют/. При цьому котируванш, на вщмшу вщ прямого, курс покупки шоземно! валюти буде бшьшим за курс ii продажу.

На валютному ринку банки котирують валютш курси з використанням двох сторш - bid i offer.

Bid - це курс кушвлг За котировкою bid банк купуе базову валюту. Offer - це курс продажу. За котировкою offer банк продае базову валюту.

У визначенш дш, яю необхщно здшснити з базовою валютою за стороною bid чи стороною offer, важливе значення мае, хто i кому котируе валютний курс. Як правило, комерцшш банки котирують курс сво1'м клiентaм - компашям, фiзичним особам, однак на мiжбaнкiвськомy ринку банки котирують один одному. Вищенаведене правило вщноситься до банку, що котируе курс.

Це правило застосовуеться також i в дiяльностi банювських обмiнниx пyнктiв. Рiзниця мiж правою та лiвою стороною котировки називаеться спред (spread) або маржа (margin) i служить основою для отримання банком прибутку за протилежними угодами з киентами або шшими банками. Маржа (спред) може розглядатись як "плата за послуги".

Змша у маржi залежить вщ декiлькох причин:

•                                             Статус контрагента. Розмip бaнкiвськоi мapжi ширше для киенлв банка, нiж для шших бaнкiв на мiжбaнкiвськомy ринку.

•                                             Ринкова кон'юнктура. В умовах нестабильного курсу, що швидко змшюеться, pозмip мapжi звичайно бiльший.

•                                             Валюта, що котируетъся, i лiквiднiстъ ринку. Розмip мapжi бiльший при котировщ банком валюти, що piдко вживаеться або за угодами на менш лшвщному ринку.

•                                             Сума угоди. На св^ових валютних ринках банки котирують стандартш спреди в 5 пунктах за угодами на сеpедньоpинковi суми вщ 1 до 10 млн. долapiв проти iншиx валют.

•                                            Характер вiдносин мiж контрагентами. Якщо мiж банками- контрагентами протягом ряду роюв склались стiйкi позитивш вiдносини, вiдсyтнi випадки невиконання умов угод, дилери банюв добре знають один одного, то pозмip мapжi може бути бшьш вузьким. Якщо дилер банку не бажае здшснювати конверсшш угоди з певним контрагентом, але в силу ряду обставин не хоче вщмовляти йому прямо, то вш прокотируе широкий спред, завчасно приршаючи контрагента на вщмову вiд опеpaцii.

Вiдкpита валютна позищя - це несшвпадання вимог (aктивiв) i зобов'язань (пaсивiв) в шоземнш вaлютi для учасника валютного ринку (банку, компанп).

Позищя бувае довгою i короткою. Довга позищя означае перевищення вимог в шоземнш валют над зобов'язаннями i позначаеться знаком "+".

Коротка позищя - перевищення зобов'язань в шоземнш валют над

вимогами, позначаеться знаком "-".

Будь-яка валютна позищя означае загрозу ризику змши валютних куршв i, як наслщок, можливi прибутки або збитки. Як правило, для зручност вщкрита валютна позицiя враховуеться у базовш вaлютi.

2. Стратегiя валютного арбитражу

Валютний арбтраж е операщею з купiвлi-продажу валюти з наступною оберненою угодою з метою отримання прибутку вiд рiзницi валютних курав. Арбгтраж може працювати на основi котирування двох видiв - прямого i непрямого.

Валютний арбгтраж бувае часовим i просторовим, простим i складним. Простий валютний арбтраж - це арбгтраж, який здшснюеться з двома валютами. Складний або непрямий арбiтраж - це арбпраж, що проводиться з великою кшьюстю валют на р1зних ринках. Маклер шби тдшмаеться схщцями, обмшюючи куплену валюту на третю, четверту. Причому повернення до початковоУ валюти на завершальнш стадИ' не обов'язкове.

У сучаснш УкраУ'ш отримав розповсюдження просторовий арбтраж. До щеУ операщУ стихшним шляхом приходять починаюч1 дилери. Прибуток виникае через р1зницю в курсах на р1зних валютних ринках. У нормальних умовах валютний арбпраж належить за своУми макроеконом1чними наслщками до позитивних явищ, бо сприяе вир1внюванню ринкових курс1в валют. Вивчення географ1У валютних котирувань дозволяе виявити точки вщносно бшьш дешевоУ кутвл1 шоземноУ валюти.

Часовий валютний арбтраж - це операщя, яка здшснюеться з метою отримання прибутку вщ р1знищ валютних курс1в у час1. Часовий арбтраж - отримання прибутку за рахунок вщкриття спекулятивних позицш за одним курсом з наступним закриттям тсля заюнчення певного часу (вщ декшькох хвилин до декшькох мюящв) за курсом, який змшився. Цей найб1льш розповсюджений сьогодш вид валютного арбпражу передбачае розрахунок дилера на позитивну змшу курсу i характеризуеться прийняттям ризику збитюв при в1дкритт1 валютних позиц1й.

Арбпражш конверс1йн1 операц1У (валютний арб1траж) пов'язаш з в1дкриттям валютним дилером спекулятивноУ валютноУ позиц1У за рахунок банку з метою отримання прибутку при змш1 валютного курсу. Як правило, позищУ вщкриваються в круглих сумах базовоУ валюти.

Довга позиц1я (тобто кутвля) в1дкриваеться в оч1куванн1 росту курсу валюти. Коротка позищя (тобто продаж) вщкриваеться в оч1куванн1 зниження курсу валюти.

За тривалютю валютш позиц1У, що створюються для проведення арбпражних операц1й, под1ляються на два види.

Денна позищя - дилер вщкривае i закривае позиц1У протягом робочого дня з розрахунками на одну дату валютування. При цьому мш1мальною кшьюстю угод може бути дв1 (одна - за покупкою валюти, шша - за продажем), максимальна кшьюсть угод обмежуеться лише ф1зичною можливютю дилера Ух укладати. Стратепя м1н1м1зац1У валютного ризику передбачае обов'язкове закриття денних позицш на дану дату валютування.

У розрахунку на значну змшу курсу стратегiчна позищя вщкриваеться i тримаеться до закриття протягом певного перюду часу (вщ декшькох дшв до декшькох мюящв). Ризик збитюв при несприятливш зм1н1 валютного курсу тут значно вищий, тому розм1р стратег1чноУ позищУ, як правило, набагато менший звичайноУ денноУ.

Арб1тражний прибуток вкрай нестабшьний, конверс1йн1 операц1У пов'язан1 з ризиком залишитись у неприкрит1й позиц1У (1з затримкою перепродажу в як1й- небудь ланщ).

На в1дм1ну в1д арбпражних операцш, яю передбачають в1дкриття ризикових позицш, ряд конверсшних операц1й здшснюеться не за рахунок банку, а за рахунок кшенпв - киентсью конверс1У. Порядок зд1йснення киентських конверсш передбачае здiйснення двох конверсш - внyтpiшньоi та зовнiшньоi.

Як правило, внутршш клiентськi конвеpсii та зовшшш конвеpсii, що ix регулюють, здшснюються на одну дату валютування.

З точки зору балансу банку, внутршш киентсью конвеpсii проводяться за пасивними рахунками банку, тодi як зовшшш, що закривають ix, проводяться за активними рахунками (за рахунками НОСТРО).

Часто виникае ситуащя, коли киенти запрошують банк здшснити протилежш конверсп мiж двома валютами (наприклад, одш клiенти купують долари за гривш для виконання iмпоpтниx контраклв, iншi клiенти продають доларову виручку з розрахунку обов'язкового продажу), при цьому банк вщкривае позищю за конвершями з одними клiентaми, закриваючи ii за рахунок пpотилежноi конверсп з шшими, тобто проводить взаемозалш протилежних сум. З точки зору балансу, даш конвеpсii проводяться за пасивними рахунками (доларовими i гривневими) i регулюються рахунками НОСТРО тшьки на суму перевищення сум однiеi з валют пiсля здiйснення взаемозалшу.

3. Види валютних курсiв

Для piзниx видiв конвеpсiйниx опеpaцiй може юнувати piзний валютний курс. Прийнято видшяти декiлькa видiв валютних куршв.

Валютний курс за безготiвковими мiжбанкiвськими угодами

Цей курс формуеться в результат мiжбaнкiвськиx угод з пpодaжy/кyпiвлi безготiвковоi валюти на валютних ринках (для вшьно конвертованих валют - на свгтових валютних ринках, для курсу долар/гривня - на украшському мiжбaнкiвськомy ринку). Цей курс прийнято в якост офiцiйного в бшьшосп розвинених кpaiн (наприклад, курс на юнець робочого дня).

Обмнний курс валютних бipж

У тих крашах, де збереглися валютш бipжi, через яю проходить основний оборот конверсшних опеpaцiй, курс, що встановлюеться на бipжi, е основним курсом внутршнього валютного ринку, а часто - й офщшним курсом.

Вaлютнi бipжi, що збереглися в pядi краш, носять пiдпоpядковaний характер щодо мiжбaнкiвського ринку i використовуються, в основному, для фшсацп курсу на певний момент часу.

Валютний курс гот1вкових угод

Даний курс формуеться на основi попиту i пропозицп на ринку тоpгiвлi готiвковоi валюти i може значно вiдpiзнятись вiд безготвкового курсу мiжбaнкiвськиx угод. Для краш iз значною часткою готiвковиx грошей у внутршньому грошовому обоpотi готвковий обмiнний курс вiдpiзняеться вiд мiжбaнкiвського безготiвкового бiльше, нiж у крашах з розвиненою системою безготвкових плaтежiв населення (за чеками, пластиковими картками тощо). В обмшних пунктах розвинених краш курс готвкового обмiнy валют встановлюеться суворо на основi мiжбaнкiвського валютного курсу з досить вузькою маржою.

Процес встановлення валютного курсу. У загальному виглядi вaлютнi операцп подшяють на два види: касовi та термiновi. Касовi ще називають овернайтом (overnight). У цьому випадку мова йде про надання товару (валюти) в момент укладання угоди або через деюлька дшв i тимчасовий розрив мiж датою укладання угоди та ii ре5лiзацiею.

Розрiзняють нащональш, регiон5льнi та свiтовi в5лютнi ринки залежно вщ обсягу, характеру операцш та кiлькостi валют, що використовуються. Головними суб'ектами валютного ринку виступають велию транснащональш корпорацii та банки (ТНК, ТНБ).

Ранiше угоди щодо обмшу валют мiж великою юльюстю контрагентiв здiйснюв5лись, в основному, на валютних бiрж5х, де представники банюв могли укладати угоди один з одним i знати курс поточних угод. З розвитком сучасних засобiв зв'язку i телекомунiкацiй - прямих телефонних, телексних лшш, а також дилшгового обладнання фiрми Рейтер укладання угод стало можливим не лише за допомогою прямого контакту ("обличчя до обличчя"), а й опосередковано - з дилшгових зал банюв через технiчнi засоби зв'язку. При цьому стало можливим укладати угоди мiж рiзними фiнансовими центрами, що знаходяться в рiзних часових поясах. Однак в умовах рiзкоi змши курсу валюти (пiсля повiдомлень економiчного або полiтичного характеру), панiки на валютних ринках виникають ситуацii, коли котировки курсу в рiзних фшансових центрах i навiть у рiзних банках вiдрiзняються, але, як правило, не бшьше, нiж на 10-20 пункпв.

Забезпечення ринку iнформацiею про поточний рiвень валютного курсу здшснюеться двома шляхами:

•                                            з брокерсько! фiрми;

•                                             з iнформацiйноi сторшки системи Рейтер або iнших шформацшних систем (Доу Джонс Телерейт, Блумберг, Тенфор). Брокерська фiрма збирае даш про поточнi котировки bid i offer у велико! кiлькостi банюв i повiдомляе про них лшею прямого телефонного зв'язку всiм защкавленим учасникам ринку. Iнформацiйна сторiнка агентства Рейтер показуе вшм передплатникам, яю мають рейтерiвський термiн5л, поточнi значення валютних курсiв, що котируються великими банками маркет-мейкерами (сторшка EFX = або FXFX для свiтових куршв валют; RUR = для курсу долара до росшського рубля).

Котировки, що отримуються вщ брокерсько! фiрми, е реальними, оскiльки вiдобр5жають дшсш "твердi" заявки (firm orders) банюв на кутвлю i продаж валюти. Курс iнформацiйноi сторiнки е шдикативним (довiдковим) i вiдобр5жае тiльки даш про котировки, що введет в систему Рейтер банками, яю мають доступ до введення на дану сторшку. (Як правило, дилери кажуть, що екран "бреше" - screen is lying).

Банки i компанп, що е учасниками валютного ринку, за ступенем впливу на валютш курси та процентш ставки подшяються на 2 групи.

Маркет-мейкери (market makers) - велию банки та фiнансовi компанп, що визначають поточний рiвень валютного курсу або процентних ставок за рахунок значно! частки сво!х операцш у загальному об'емi ринку.

На свгтових валютних ринках маркет-мейкери це велию мiжнароднi банки, яю щоденно здшснюють в5лютнi операцп на мшьярди i десятки мiльярдiв доларiв США, такi, як, наприклад, Barclays Bank Plc, Chase Manhattan

Bank, Union Bank of Switzerland, Fuji Bank, Deutsche Bank i т. д. Причому для кожного ринку можуть бути сво! маркет-мейкери. При визначенш маркет- мейкерiв основне значення мае не абсолютний розмiр самого банку, а його частка в операщях ринку, тобто здатшсть, встановлюючи цшу, впливати на ринок. Маркет-мейкери встановлюють поточний рiвень курсу шляхом проведення операцш один з одним i з менш великими банками, що е користувачами ринку. Маркет-мейкери часто використовують брокерсью фiрми для встановлення сво!х двостороншх котировок - наприклад, великий банк може одночасно поставити через брокера заявку на кутвлю i заявку на продаж, задавши тим самим поточний рiвень курсу.

Невелик банки та фiнансовi компанп використовують для сво!х операцш той курс, який для них встановлюють маркет-мейкери, тобто вони е користувачами ринку - маркет-юзерами (market users).

Основною функщею маркет-мейкерiв е здшснення ними котировок для малих банюв, а роль малих банюв - маркет-юзерiв - полягае в прийнятт або неприйнятт котировок маркет-мейкерiв. Таким чином, маркет-мейкери котирують цшу (make price), а маркет-юзери - беруть цшу (take price).

4. Визначення крос-курсу валют

Крос-курс - це курс обмшу мiж двома валютами, за винятком долара США; крос-курсу - сшввщношення мiж курсами двох валют щодо третьо!. Крос-курс щодо валют, об'ем торгiвлi в яких незначний, часто важко отримати у чистому вигляд^ тому угоду здшснюють через долар США.

Одшею з особливостей крос-куршв е те, що курси мiж валютами можуть котируватися по^зному, залежно вiд того, який банк проводить котирування.

Розглянемо три способи розрахунку крос-куршв з урахуванням того, чи е котировки валют до долара прямими або непрямими. При цьому пропонуеться користуватись простим для запам'ятовування правилом множення i дшення дробiв, у виглядi яких можна представити запис курсу валют. При цьому не слщ сприймати написання USD/DEM буквально, як дрiб. Це просто загальноприйняте в мiжнароднiй практищ позначення валютного курсу. Якби курс долара до шмецько! марки зображувався у виглядi дробу, то значенню курсу 1,5520 (або юлькост марок за один долар) вщповщав би запис DEM/USD.

Розрахупок крос-курсу для валют з прямими котировками до долара, (тобто долар е базою котировки для обох валют).

Наприклад, треба знайти крос-курс шмецько! марки та швейцарського франка - DEM/GHF. Застосовуючи правило дробiв, спробуемо вивести формулу отримання сшввщношення DEM/СНР у виглядi написання дробу DEM/СНР шляхом використання прямих доларових куршв, шмецько! марки i швейцарського франка:

Якщо DEM/СШ = 1,2810, а USD/DEM = 1,5350, то крос курс DEM/СШ складе 1,2810/1,5350 = 0,8345 з округленням до пункту.

Таким чином, якщо долар США е базою котировки для обох валют, то для знаходження Ух крос-курсу слщ роздшити доларов1 курси цих валют.

Розрахунок крос-курсу для валют з прямою i непрямою котировкою до долару, де долар е базою котировки для однiei з валют.

Наприклад, потр1бно знайти крос-курс фунта стерлшпв до шмецькоУ марки GВР/DЕM. Тут курс GВР/USD е непрямою котировкою, а курс USD/DEM - прямою:

GBP/DEM=GBP/USD*USD/DEM.

Прийнявши, що курс GВР/USD = 1,5720, а курс USD/DEM = 1,5350. отримаемо крос-курс фунта до марки: 1,5720*1,5350 = 2,4130 з округленням до пункту.

Таким чином, наступне правило розрахунку крос-курс1в таке: якщо долар е базою котировки тшьки для одшеУ з валют, то необхщно перемножити доларов1 курси цих валют.

Розрахунок крос-курсу для валют з непрямими котировками до долара США, де долар е валютою котировки для обох валют.

У цьому випадку правило вказуе: якщо долар е валютою котировки для обох валют, то для знаходження Ух крос-курсу необхщно подшити доларов1 курси цих валют.

Даш способи застосовуються для розрахунку середнього крос-курсу, однак у дшсност будь-як курси котируються банками у вигляд1 двосторонньоУ котировки bid i offer. Наприклад, кл1енту банку, що мае валютний рахунок у шмецьких марках, потр1бно купити 100 тис. фунив стерлшпв для оплати контрактних поставок, i вш хоче знати, яка сума буде списана з його рахунку в шмецьких марках.

Банк прокотируе йому курс фунта стерлшпв до шмецькоУ марки у вигляд1 двосторонньоУ котировки:

Оскшьки базовою валютою е фунт стерлшпв, то з1 сторони bid банк буде купувати фунти стерлшпв проти шмецьких марок, а з1 сторони offer - продавати фунти. Вщповщно кл1ент купить у банку 100 тис. фунт1в стерлшпв за курсом 2,4200 (сторона оffer), сплативши за них 242 тис. шмецьких марок.

У реальнш м1жнароднш практищ для лжвщних ринюв валютш дилери часто розраховують крос-курси бшьш простим способом: вони беруть середню з кожних котировок доларового курсу валют, шляхом множення або дшення отримують середнш крос-курс цих валют i пот1м розсувають спред вщ середнього значення.

Наприклад, для розрахунку згаданого вище крос-курсу фунта стерлшпв до шмецько! марки валютний дилер взяв би середнш курс фунта стерлiнгiв до долара - 1,57225 i помножив його на середнш курс долара до шмецько! марки - 1,53825: 1,57225*1,53825=2,4185.

При котируванш крос-курсу у виглядi подвшно! котировки вiн встановив би сторони bid i offer на 5 пункив вище i нижче середнього значення: ОВР/DEM = 2,4180 - 2,4190.

Складний спошб розрахунку спреду крос-курсу особливо актуальний для нелшвщних кросiв, ринок угод яких розвинений слабо або практично вщсутнш. Основж поняття:

Спот, Валютний курс, Bid, Offer, Вщкрита валютна позищя, Валютний арбiтр5ж, Денна позицiя, Маркет-мейкер, Маркет-юзер, Крос-курс.

Змiст

Нові надходження

Всього підручників:

292