РИНОК ФIНАНСОВИХ ПОСЛУГ

ТЕМА №4. ПОНЯТТЯIКЛАСИФ1КАШЯ Ф1НАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА

План

1.                            Поняття "послуга" та фшансова послуга"

2.                             Загальне поняття фшансового посередництва

3.                             Класифшащя та загальна характеристика основних титв банюв

4.                             Небанювсью кредитнi iнститути

№1

"Послуга" — багата гамма рiзних видiв дiяльностi. Поняття "послуга" включае в себе комплекс рiзноманiтних видiв економiчноl дiяльностi людини.

"Послуги — тдприемницька дiяльнiсть, направлена на задоволення потреб шших ошб, за винятком дiяльностi, що здiйснюеться на основi трудових правовщносин"

"Послуга — такий вид корисно1 працi, при якiй виробництво корисного ефекту ствпадае з часом ll споживання".

"Послуга може бути визначена як змша стану людини або предмета, що належить будь-якому учаснику економiчних вщносин, який досягаеться в результап свiдомих дiй шшого учасника даних вiдносин. При цьому вплив вщбуваеться на основi !х попередньо1 домовленостi."

В економiчному розумшш пiд послугами розумшть функцii або операцii, на як е попит i, вiдповiдно, цма, що встановлюеться на вiдповiдному ринку.

Послуги — це будь-як функцй, пов'язаш безпосередньо або опосередковано iз задоволенням людських потреб, але безпосередньо не направлен на виробництво яких-небудь предмепв.

У свiтовому експортi послуг експерти ООН видшяють три !х основнi групи:

^ найбiльш "видимГ' (перевезення, iноземний туризм та ш.); ^ надходження вiд "роялт^';

^ iншi послуги (брокерськi, фiнансовi, управлшсью, бухгалтерськi, архiтектурнi, лiзинг, професiйнi та ш.).

Фiнансова послуга — операцп з фшансовими активами, що здшснюються в штересах третiх осiб за власний рахунок чи за рахунок цих ошб, а у випадках, передбачених законодавством, i за рахунок залучених вщ iнших ошб фiнансових активiв, з метою отримання прибутку або збереження реальноi вартост фiнансових активiв.

Умови надання фшансових послуг. Фшансовими вважаються такi послуги:

1.     випуск плапжних документiв, платiжних карток, дорожшх чекiв та/або !х обслуговування, киринг, iншi форми забезпечення розрахунюв;

2.      довiрче управлiння фiнансовими активами;

3.      дiяльнiсть з обмiну валют;

4.      залучення фiнансових активiв iз зобов'язанням щодо наступного !х повернення;

5.      фшансовий лiзинг;

6.      надання кошпв у позику, в т.ч. i на умовах фiнансового кредиту;

7.      надання гарантш та поручительств;

8.      переказ грошей;

9.      послуги у сферi страхування та накопичувального пенсшного забезпечення;

10.                                    торгiвля     цiнними паперами;

11. факторинг;

12.iншi операцii, якi вщповщають критерiям, визначеним у пунктi 5 частини першоi Закону "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринюв фiнансових послуг". №2

Фiнансовi посередники, як правило, — це велию фiнансовi структури (фiнансовi установи). До них належать: банювська система, небанювсью кредитнi iнститути, контрактнi фiнансовi шститути.

Перемiщення капiталу трьома рiзними засобами вщ тих, хто мае заощадження до тих, хто !х потребуе, зображено на схемах.

Компан1я

Заощадження

Долари     Долари

Схема1. Пряме (безпосередне) перемщення (трансферт).

Цшш папери (акци, облггацй)

 

--------------

 

--------------

 

Компашя

*-------------

!нвестицшш банки

4-------------

Заощадження

Долари                                                    Долари

Схема2. Непряме перемщення через швестицшш банки

Цшш папери

Цшш папери --- ----

Фшансовий посередник

Заощадження

Компанш

 

Долари

СхемаЗ. Непряме перемщення (трансфер) з використанням фшансового

посередника

Фшансова установа — юридична особа, яка вщповщно до закону надае одну чи деюлька фшансових послуг та яка внесена до вщповщного реестру у порядку, встановленому законом. До фш.установ належать банки, кредитш спшки, ломбарди, л1зингов1 компани, дов1рч1 товариства, страхов1 компани, установи накопичувального пенсшного забезпечення, швестицшш фонди i компани та шш1 юридичн особи, виключним видом д1яльност1 яких е надання фшансових послуг.

Кредитна установа — фшансова установа, яка вщповщно до закону мае право за рахунок залучених кошт1в надавати фшансов1 кредити на власний ризик.

Фшансова установа може розпочати надання фшансових послуг, лише якщо:

^ облшова i рееструючи система вщповщае вимогам, встановленим нормативно-правовими актами;

^ внутршш правила фшансовоУ установи, узгоджен з вимогами закошв УкраУни та нормативно-правових аклв державних оргашв, що здшснюють регулювання та нагляд за ринками фшансових послуг;

^ професшш якост та дшова репутащя персоналу вщповщають встановленим законом вимогам.

Оргашзацшш правила.

1.                  Фшансов1 установи можуть створюватися у будь-яюй оргашзацшно- правовш форм1, якщо закони з питань регулювання окремих ринюв фшансових послуг не мютять спещальних правил та обмежень.

Долари

2.                  Закони УкраУни з питань регулювання д1яльност1 господарських товариств та юридичних ос1б шших оргашзацшно-правових форм застосовуються до фшансових установ з урахуванням особливостей, визначених Законом про фшансов1 послуги та законами з питань регулювання окремих      ринюв                                фшансових          послуг. М1шмальний розм1р катталу фшансових установ, необхщний для Ух заснування, та загальш вимоги до регулятивного катталу, що необхщний для Ух функцюнування, визначаються законами УкраУни з питань регулювання окремих ринюв фшансових послуг.

3.                     При створенш фшансово1' установи або у paзi збiльшення pозмipy зареестрованого статутного (пайового) катталу, статутний (пайовий) каштал повинен бути сплачений в грошовш фоpмi та pозмiщений на банювських рахунках комеpцiйниx бaнкiв, яю е юридичними особами за законодавством Украши, якщо iнше не передбачено законами Украши з питань регулювання окремих ринюв фiнaнсовиx послуг.

4.                     Продаж та придбання частки у статутному (пайовому) кaпiтaлi здшснюеться на умовах, встановлених законодавством Украши. Фшансовим установам забороняеться поширення у будь-яюй фоpмi реклами та шшо1' шформацп, що мiстить непpaвдивi вiдомостi про ix дiяльнiсть у сфеpi фшансових послуг. Киент мае право доступу до шформацп щодо дiяльностi фшансово1' установи.

№3

Свiтовa практика виробила два принципи побудови комерцтних банюв:

•                                   Принцип сегментування, коли банювська дiяльнiсть обмежена певним видом операцш чи сектором грошового ринку.

•                                   Принцип унiверсальностi, коли будь-яю обмеження на дiяльнiсть банюв на грошовому ринку зшмаються.

Банки, яю виконують широке коло операцш та охоплюють багато сектоpiв грошового ринку та галузей економiки, прийнято називати ушверсальними.

Банки, яю виконують тшьки окpемi опеpaцii на ринку чи функцюнують у вузькому сектоpi ринку, обслуговуючи окpемi гaлyзi економши прийнято називати спецiалiзованими.

Додaтковi послуги:

-                               Консультування в гaлyзi бухгалтерського облiкy та фiнaнсового

контролю;

-                               Анaлiз кpедитоспpоможностi;

-                               Посередництво в операщях з цiнними паперами;

-                               Тpaстовi опеpaцii (yпpaвлiння майном за дорученням киента);

-                                Факторинг;

-                               Чековий споживчий кредит;

-                               Кредитш картки;

-                               Лiзинг.

Сучасна класифжащя комеpцiйниx бaнкiв може бути представлена у виглядi (табл.1)

Таблиця 1.

Класифжащя комерц1йних банк1в

Класиф1кац1йн1 ознаки

Види комерц1йних банкмв

Порядок створення

Пеpепpофiльовaнi, новоствоpенi

Характер спецiaлiзaцii

Унiвеpсaльнi, спецiaлiзовaнi

Теpитоpiя дiяльностi

Регiонaльнi, pеспyблiкaнськi, мiжнapоднi

Розмip

Великi, сеpеднi, мaлi

 

Продовження таблиц 1

Форма власносп

Загальнодержавш, мунiципальнi, колективнi (вiдкритi i закрип АТ, холдинги, товариства з обмеженою вщповщальшстю, кооперативнi), приватнi, зi 100% шоземною власнiстю, змiшанi

Функцп i характер виконуваних операцш

Iнвестицiйнi збертання, депозитнi, iнновацiйнi, поштово-пенсiйнi, промисловi, агропромислов^ бiржовi, експортно-iмпортнi, лiзинговi, торговельнi

Характер вщносин

Банки-гаранти, банки-кореспонденти, уповноважеш

Стушнь впливу

Монополiсти, аутсайдери

Структура

Багатопрофшьш, безфiлiальнi

Стушнь контролю

Контролюючi, контрольованi

Конкурентоспроможнють

Конкурентоспроможнi, неконкурентоспроможш

Фiнансовий стан

Стiйкi (стабiльнi), проблемнi, кризовi, банкрути

 

Групу умверсальних бантв становлять кредитш товариства (кооперативнi банки, кредитш товариства тощо). Характерною ознакою кредитних товариств як окремого виду ушверсальних банюв е те, що вони засновують свою дiяльнiсть на пайових внесках i депозитних вкладах сво1'х члешв, яким надаються щ кошти в позички - короткостроков^ середньо- та довгостроковi. Проте останшм часом цi банки вивели свою дiяльнiсть за межi обслуговування тшьки сво1'х членiв, стали приймати вс види вкладiв вiд iнших ошб i надавати всiм широкий спектр послуг, Тому вони ютотно наблизилися за характером дiяльностi до звичайних комерцiйних банкiв.

Кооперативы банки — спещальш кредитно-фiнансовi iнститути, що утворюються товаровиробниками на приватних засадах для задоволення взаемних потреб у кредитах та шших банювських послугах. За характером дiяльностi вони подiбнi до ощадних банкiв. Це кооперативнi ощадш iнститути, якi органiзованi групами приватних ошб, об'еднаних спiльними економiчними штересами (фермери, ремiсники) або профспiлками. Кооперативш банки в усiх крашах у свош бiльшостi - це кредитш установи.

Взаемоощадт банки оргашзоваш за типом "взаемних" тдприемств: у них не мас акцш та ними керуе тклувальна рада. В останнш час намiтилась тенденцiя до перетворення !х в акцiонернi пiдприемства. Взаемоощадш банки приймають заощадження та швестують !х у закладнi пiд нерухомють (50 вiдсоткiв активiв) та цшш папери, а також надають комерцшш та споживчi позики.

Спещал1зоващ банки на вщмшу вiд унiверсальних, функцюнують на вузьких секторах грошового ринку чи займаються вузьким колом банювських операцш, де потрiбнi особливi техшчш прийоми та спецiальнi знання. Тому ця дiяльнiсть для унiверсальних банюв виявляеться невигiдною, вони залишають вщповщш нiшi на грошовому ринку для спецiалiзованих банкiв. Найчастiше спецiалiзованi банки виникають в таких секторах ринку: споживчого кредиту;

шотечного кредиту; сшьськогосподарського кредиту; залучення малих вкладiв та обслуговування малого бiзнесу; у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi; у сферi iнвестування капiталу; у житловому будiвництвi тощо.

1потечш банки займаються довгостроковим кредитуванням житлового будiвництва пiд заклад земельних дшянок (iпотеки), iншими довгостроковими позичками тд заклад нерухомостi. 1потека надае банку право переважного задоволення його вимог до боржника в межах вартост зареестрованоi застави. У випадку неплатоспроможностi боржника задоволення вимог кредитора здшснюеться з виручки вщ реалiзованого майна. Ресурси iпотечного банку - власш накопичення й шотечш облiгацii - довгостроковi цiннi папери, що випускаються тд забезпечення нерухомим майном i приносять сталий вщсоток.

1нвестищйш банки (компани) займаються мобшзащею довгострокового позичкового капiталу шляхом випуску боргових зобов'язань та розмщенням його в цшш папери корпорацiй та держави.

EydieenbHi ощадт банки займаються довгостроковим кредитуванням житлового будiвництва.

Банки тдтримки створюються державою чи за участю держави для фшансування цшьових програм, яю вимагають осо6ливо! тдтримки, наприклад, у сiльському господарствi, реструктуризацп промисловостi, розвитку iнфраструктури, сприяння житловому будiвництву, вiдбудови зруйнованого господарства (вшною, стихiйними лихами тощо).

Еанки-гаранти - банки, яю беруть на себе зобов'язання погашати за певних умов борги тдприемств, що вiдкривае останшм доступ до банкiвських позичок. Банки-гаранти повинт мати висококвалiфiкованих спецiалiстiв з оцшки кредитоспроможностi пiдприемств позичальникiв. Гарантп таких банкiв сприяють залученню капiталiв у великi iнвестицiйнi проекти на тривалий строк.

Торговi банки - специфiчна ланка англiйськоi банкiвськоi системи. Торговi банки здiйснюють велику юльюсть рiзнобiчних фiнансових операцiй. Серед них: розмщення нових випусюв промислових акцш та облiгацiй (у тому чи^ з гарантiею); фiнансова консультацiя та розробка умов злиття та поглинання (у формi покупки контрольного пакет у акцш, отриманш контролю в радi директорiв, випуску нових акцш в обмш на старi); управлшня майном та портфелем цiнних паперiв; розрахунки за мiжнародними операцiями.

Клiринговi банки е членами розрахункових палат; консорщумш банки - члени синдикат, у яю об'еднуються банки з метою роздшити ризик при проведенш крупних кредитних операцш.

№4

Лiзинговi компани — фшансово-кредитш формування, що досить поширеш в захiдних крашах та поступово набирають свого розвитку в УкраЛт

Л1зинг — порiвняно нова специфiчна форма органiзацii кредитно- фiнансових вiдносин, що поеднуе у собi елементи кредитування в натуральнш i грошовiй формi.

У плаш рахунюв бухгалтерського облiкy лiзинг фiгypyе пiд поняттям фiнaнсовоi оренди. Розpiзняють два види лiзингy:

-                            Фшансовий

-                            Операцшний.

Опеpaцiйний лiзинг характеризуеться бiльш коротким, нiж життевий цикл виробу, теpмiном контракту, що передбачае неповну амортизащю обладнання за час оренди, тсля чого воно повертаеться лiзингодaвцю i може бути знову здано в оренду.

Фшансовий лiзинг е формою довгострокового кредитування кушвл^ вiдpiзняючись вщ звичайно1' угоди кyпiвлi-пpодaжy моментом переходу права власносл на об'ект угоди до споживача.

Законом Украгни "Про лiзинг" визначено, що лiзинг — це шдприемницька дiяльнiсть, яка спрямована на iнвестyвaння власних чи залучених фiнaнсовиx коштiв i полягае в наданш лiзингодaвцем у виключне користування на визначений строк лiзингоодеpжyвaчy майна, що е власнютю лiзингодaвця або набуваеться ним у власнють за дорученням i погодженням з лiзинго- одержувачем у вiдповiдного продавця майна, за умови сплати лiзингоодеpжyвaчем перюдичних лiзинговиx плaтежiв.

Лiзингодавець- суб'ект шдприемницько1' дiяльностi, у тому числi банювська або небанювська фiнaнсовa установа, який передае в користування об'екти лiзингy за договором лiзингy.

Лiзингодавець мае право:

1)                         здшснювати за власний рахунок контроль за умовами експлуатацп та цшеспрямованим використанням об'екта лiзингy лiзингоодеpжyвaчем згiдно з умовами договору лiзингy, вимогами та iнстpyкцiями продавця щодо експлуатацп об'екта лiзингy, а також вщповщно до законодавства Украши;

2)                          вимагати повернення у безсшрному порядку майна, переданого в лiзинг, якщо лiзингоодеpжyвaч не сплатив лiзинговi плaтежi протягом двох чергових строюв;

3)                         вимагати вiд лiзингоодеpжyвaчa вщшкодування збиткiв, завданих внaслiдок його дш або бездiяльностi, вiдповiдно до умов договору.

Лiзингодавець зобов Язаний:

1)                          передати належне йому на пpaвi власносл майно в користування лiзингоодеpжyвaчевi або за дорученням лiзингоодеpжyвaчa вiдповiдно до його вибору та визначено1' ним специфшацп укласти договip кyпiвлi-пpодaжy майна з вщповщним продавцем i передати майно в користування лiзингоодеpжyвaчевi;

2)                          не втручатися у вибip лiзингоодеpжyвaчем продавця майна та у визначення специфшацп об'екта лiзингy;

3)                          набуваючи майно для лiзингоодеpжyвaчa, повiдомити продавця про те, що майно призначене для пеpедaчi в лiзинг конкретнш особi;

4)                          своечасно та в повному обсязi виконyвaнi взятi на себе зобов'язання перед лiзингоодеpжyвaчем щодо утримання об'екта лiзингy (ремонт, техшчне обслуговування тощо);

5) прийняти об'ект л1зингу в1д л1зингоодержувача шсля закшчення строку договору л1зингу, якщо об'ект не буде викуплено л1зингоодержувачем.

Лiзингоодержувач — суб'ект тдприемницькоУ д1яльност1, який одержуе в користування об'екти л1зингу за договором л1зингу.

Лiзингоодержувач мае право:

1)                           вщмовитися в1д прийняття об'екта л1зингу, який не вщповщае умовам договору, затримувати належш л1зингодавцев1 платеж1 до усунення ним виявленого порушення умов договору за умови попереднього повщомлення л1зингодавця;

2)                          вимагати в1д л1зингодавця вщшкодування збитюв, завданих внаслщок його дш або безд1яльност1 при виконанш договору л1зингу, вщповщно до умов договору;

3)                          л1зингоодержувач мае право пред'являти продавцев1 об'екта л1зингу вс права та вимоги, що випливають 1з договору кушвльпродажу цього майна, зокрема щодо його якост та комплектности строюв передач^ гарантшних ремонт1в тощо. Однак л1зингоодержувач не мае права припиняти дш договору куп1вл1-продажу м1ж л1зингодавцем i продавцем або змшювати йото умови.

Лiзингоодержувач зобов 'язаний:

1)                         прийняти та належним чином користуватися об'ектом л1зингу, утримувати його вщповщно до погоджених сторонами умов договору, зпдно з якими воно було передано, з урахуванням природного зносу та змш стану майна;

2)                         своечасно та в повному обсяз1 за погодженим з л1зингодавцем графжом виплачувати л1зингов1 платеж1 вщповщно до умов договору;

3)                         у раз1 несплата л1зингових платеж1в протягом двох чергових строюв на вимогу л1зингодавця повернути йому об'ект л1зингу;

4)                         у зазначен1 договором л1зингу строки в1дпов1дно до його умов надавати л1зингодавцю в1домост1 про техшчний стан об'екта л1зингу та свш ф1нансовий стан, доступ для перев1рки об'екта л1зингу та умов його експлуатащУ;

5)                         у раз1, якщо вш не реал1зуе свое право викупу об'екта л1зингу та не продовжить строк його використання тсля припинення дИ' договору, повернути об'ект л1зингу л1зингодавцев1 у стан1, зазначеному в договора

Факторинговi компатХ. Факторингов1 операц1У з'явились на основ1 комерцшного кредиту, який надасться продавцями покупцям у вигляд1 в1дстрочки платежу за продаш товари. Зм1на вимог до розрахунюв з точки зору прискорення оборогу кошт1в, викликала необх1дн1сть для постачальниюв шукати шляхи р1шення проблеми дебгторськоУ заборгованост1. Факторинг е р1зновиднютю торговельно-ком1с1йноУ операц1У, пов'язаноУ з кредитуванням оборотних кошт1в, що полягае у шкасуванш деб1торськоУ заборгованост1 покупця i специф1чною р1зновидн1стю короткострокового кредитування та посередницькоУ д1яльност1.

Головною метою факторингу е отримання кошт1в негайно або у термш, визначений угодою. Вщповщно до Конвенц1У про м1жнародний факторинг, прийнятш у 1988 роц1 М1жнародним 1нститутом ун1ф1кац1У приватного права, операщя вважаеться факторингом у тому випадку, якщо вона задовольняе як мтмум двi iз наступних чотирьох вимог:

-         наявнють кредитування у формi попередньоi оплати боргових вимог;

-         ведення бухгалтерського облiку постачальника, перш за все облшу реалiзацii;

-          шкасування його заборгованостi;

-          страхування постачальника вщ кредитного ризику.

Каси взаемноТ допомоги та кредитт сптки. Основна мета такш форми - взаемне кредитування, а мета дiяльностi спшки - тдвищення добробуту учасниюв шляхом взаемного кредитування !х фшансових потреб на умовах повернення i платности

Кредитна спiлка - це фшансова установа, суспiльна органiзацiя, яка залучае грошовi заощадження сво!х члешв для взаемного кредитування.

Дiяльнiсть кредитноi спiлки грунтуеться на таких основних принципах:

-         добровшьнють вступу до кредитное' спiлки та свободи виходу з нец

-         рiвноправностi члешв кредитное' спiлки;

-          самоврядування;

-         гласности

Контрактт фiнансовi тститути, як правило, включають iнститути спiльного швестування, пенсiйнi фонди, страховi компанii, ломбарди, фiнансовi компанii, позичково-ощаднi асоцiацii, благодшш фонди.

Основш поняття:

Послуга, Фшансова послуга, Фшансова установа, Кредитна установа, Ушверсальний банк, Кооперативний банк, Взаемоощадний банк, Спецiалiзований банк, 1потечний банк, Будiвельний ощадний банк, Банк тдтримки, Банк-гарант, Торговий банк, Кшринговий банк, Консорщум ний банк, Лiзингова компашя, Лiзинг, Лiзингодавець, Лiзингоотримувач, Факторингова компашя, Каса взаемноi допомоги та кредитна спшка, Контрактний фiнансовий iнститут.

ТЕМА № 5. Ф1НАНСОВ1 ПОСЛУГИ НА ГРОШОВОМУ РИНКУ

План

1.                                      Оргашзащя та особливосп функцюнування депозитного ринку.

2.                                       Здшснення грошових платежiв

3.                                       Операцп з шструментами грошового ринку.

4.                                       Державш фiнансовi iнститути на грошовому ринку.

5.                                      Критерп вибору банку вкладниками.

6.                                         Закон Украши ^,Про Нацiональну депозитарну систему та особливосп електронного обiгу цiнних паперiв в Украiнi"(№ 710/97 - ВР вщ 10.12.97р.)

Залучення кошпв вкладникiв та шших кредиторiв це основний вид пасивних операцш банюв. Залученi засоби комерцшних банкiв формують переважну частину банювських ресурсiв. Вони покривають вiд 80 до 90% уше1' потреби у грошових коштах для здшснення активних банювських операцiй. Складаються iз депозш1в (вкладiв) i кредитiв (позик), отриманих банком.

Комерцшний банк мае можливють залучати кошти:

•                Пiдприемств;

Установ;

Населення;

шших банюв.

За термшом залученi кошти подшяються на:

■                     ресурси, що управляються (термiновi депозити, залученi банком, i

мiжбанкiвськi кредити);

■                     поточш пасиви (формуються залишками коштiв на розрахункових,

поточних i кореспондентських рахунках).

Вклад (депозит) — це грошовi кошти (у гопвковш або безгопвковш формi, в нацiональнiй або шоземнш валютi) переданi в банк !х власником для зберiгання на певних умовах. Операцп, пов'язанi iз залученням грошових коштiв на вклади, називаються депозитними. Для банюв вклади - головний вид !х пасивних операцш i, вiдповiдно, основний ресурс для проведення активних кредитних операцш.

Депозит виникае двома шляхами:

1.                                           банк може прийняти кошти вщ фiзичноi особи та фiрми i помiстити !х на депозитний рахунок

2.                                           або може "утворити" депозит, надаючи киенту позичку i право розплачуватися чеками проти цього депозиту.

Види депозитних рахунюв, якi використовуються у практищ сучасних банкiв, дуже рiзноманiтнi, а в результатi фшансових нововведень !х кiлькiсть в останш роки зросла. Депозити розрiзняються залежно вiд строку, умов внеску та вилучення кошпв, заплачених процентiв, можливютю отримання пiльг за активними операщями з банком тощо.

У бшьшосп кра1'н класифiкацiя депозитних рахункiв заснована на двох моментах:

1.                                         строку депозиту до моменту вилучення

2.                                          категорп вкладника.

За строками депозити подшяються на:

■                                депозити до запитання (тобто депозити, яю сплачуються за першою вимогою вкладника без попереднього повщомлення)

■                                депозити на строк (яю сплачуються через певний час шсля внесення кошпв на рахунок).

Залежно вщ вкладника видшяють наступш рахунки:

■                                           рахунок приватно1' особи,

■                                           корпорацiй (акцiонерних компанш) або некорпоративних фiрм,

■                                           центрального уряду,

■                                           мюцевих оргашв влади,

■                                           фшансових установ,

■                                           шоземних вкладниюв.

Депозити до запитання дають можливiсть вкладнику отримувати гопвку за першою вимогою та здшснювати плaтежi за допомогою чекiв. Гpошi на тaкi рахунки зараховуються та зшмаються як частково, так i повнiстю. Головною позитивною якiстю цих рахунюв е ix висока ЛГКВВДШСТЬ, можливють ix використання в pолi засобу платежу. Основний недолiк (для вкладника) - вiдсyтнiсть нарахування проценпв за рахунком (або дуже малий процент).

Особливостi депозитного рахунку до запитання:

>                                          вклад та вилучення кошпв здiйснюеться як частинами, так i повнiстю в будь-який час без обмежень;

>                                          гpошi можуть вилучатися з рахунку як у виглядi готiвки, так i за допомогою чека;

>                                          власник рахунку платить банку комiсiю за використання рахунку у виглядi постiйноi мюячно! ставки або за кожний виписаний чек;

>                                          за депозитами до запитання банк повинен збериати мтмальний резерв у центральному банку в бшьшому вiдношеннi, нiж за строковими вкладами.

Внески до запитання (безстроковi депозити) можуть бути вилучеш вкладником або переведет шшш особi переказом за вимогою власника. Вкладнику вщкриваеться рахунок, з якого в будь-який час можна отримати готiвковi грош^ виписати чек або шший розрахунково-плапжний документ (плaтiжне доручення, плaтiжнy вимогу-доручення).

1снують два типи вклaдiв до запитання:

1.                                         безпроцентш поточнi рахунки (переважають у загальнш сyмi депозипв до запитання);

2.                                         рахунки, за якими виплачуються вщсотки (чековими депозитами, за якими виплачуеться процентний дохщ).

Теpмiновi вклади (рахунки) - це гpошовi кошти, що зараховуються на депозитш рахунки на .жорстко обумовлений термш з виплатою процента. Ставка плати за ними залежить вщ pозмipy та теpмiнy вкладу. У pasi дострокового отримання грошових кошпв клiент втрачае вiдсоток у фоpмi штрафу. На цих рахунках збериаються кошти, якi приносять власнику процентний дохщ та не пpизнaченi для розрахунюв з тpетiми особами.

До числа характерних особливостей даних вклaдiв належать:

>                                          рахунки не призначеш для pозpaxyнкiв, на них не виписуються

чеки;

>                                          кошти па рахунках обертаються повшьно;

>                                          за рахунком виплачуеться процент; при ньому максимальний piвень пpоцентноi ставки може регулюватися нащональним банком;

>                                          для вклaдiв, як правило, встановлюеться бшьш низька норма обов'язкових pезеpвiв, шж за депозитами до запитання.

Рiзновидом термшового вкладу е депозитн сертифшати, розраховаш на точно зафiксований час залучення коштiв. Уперше !х увiв в оборот у 1961 рощ один iз банкiв США. Власникам рахунюв видаються спещальш iменнi свщоцтва (сертифiкати), в яких вказано термши погашення i процентна ставка. Депозитний сертифшат - це письмове свщоцтво про депонування в банку певно1' досить велико1' суми грошей, у якому вказуються термш його обов'язкового зворотного викупу банком i розмiр виплачено1' надбавки.

Депозитнi сертифiкати видаються тшьки юридичним особам. Вони можуть бути iменними або на пред'явника. Право на отримання вкладу за депозитним сертифжатом може бути передано шшш особ^ Для ф/зичпих ос/б використовуютъся ощадм сертифжати, що видаються банками як на фшсований термш, так i до запитання.

Певну роль у ресурсах банюв вщграють ощадн вклади населення. Особливютю ощадних рахунюв е те, що вони не мають фжсованого строку та вщ власника не вимагаеться попереднього повщомлення про зняття кошпв. Вони вносяться i вилучаються в повнш сумi або частково та засвщчуються видачею ощадно1' книжки.

Ощадн депозиты - це нечековi вклади, що приносять вщсоток i якi можна термiново вилучати. 1снують наступнi !х типи:

>                                           рахунки на ощадних книжках;

>                                            рахунки з випискою стану ощадного вкладу (вкладник мае справу з банком через пошту без застосування ощадних книжок);

>                                            депозитш рахунки грошового ринку (е новим типом ощадних вкладiв).

За цими депозитними рахунками не використовуеться ощадна книжка для реестрацп операцш, а ставка вщсотка коригуеться щотижня кожним банком самостшно вiдповiдно до змш ринкових умов. Рiзновидом ощадного вкладу с цiльовi вклади (це можуть бути вклади, виплата за якими присвячена вщпустщ, дню народження, новорiчнi вклади тощо).

Мiжбанкiвський кредит надаеться в рамках кореспондентських вщносин. Ме

Зацікавило?

Змiст

Нові надходження

Всього підручників:

292