РИНОК ФIНАНСОВИХ ПОСЛУГ

ТЕМА №3: СТРУКТУРИЗАШЯ ТА СЕГМЕНТАШЯ РИНКУ Ф1НАНСОВИХ ПОСЛУГ

План

1.                                         Метод структуризацп фшансового ринку

2.                                          Поняття сегментацп фшансового ринку

3.                                         Характеристика структури фшансового ринку (за основною групою фшансового активiв)

№1. Метод структуризащ1 фшансового ринку

Единого методу структуризацп фшансового ринку не юнуе. У практищ розвинених краш оптимальна структура фшансового ринку визначаеться за двома основними ознаками - часовою та шституцшною. Вщповщно до часово1' ознаки ринок подшяеться на два основних елементи: грошовий ринок (ринок короткострокових капiталiв або грошових кошпв, що виступають у плапжних засобах) i ринок середньо- та довгострокових каппаив (або грошових кошпв), що представляють швестицшний фактор у розвитку економжи.

Структура фiнансового ринку розвинених краш в шституцшному розумшш складаеться, перш за все, iз кредитно-фiнансових iнститутiв (банкiв та шших установ) i ринку цiнних паперiв, який, у свою чергу, подшяеться на позабiржовий оборот (новi емiсii цiнних паперiв) i фондову бiржу.

Оскiльки в основi первинного подшу фiнансового ринку лежить певна група фшансових активiв, то структура фшансового ринку набувае наступного вигляду: ринок каштаив (кредитний ринок) та грошовий ринок, як можуть бути представлен як ринок позичкових капiталiв, ринок цшних паперiв, валютний ринок, ринок дорогоцшних метаив i камшня, страховий ринок, ринок iнструментiв нерухомосп. Кожен видiлений структурний сегмент фшансового ринку можна розбити на окремi сектори (мiкросегменти). В основу видЫення того чи тшого сектора (мжросегмента) покладено конкретний вид фшансового активу: конкретна послуга (як товар); ф'ючерс; акщя конкретного емгтента; золото, дiаманти тощо. Кожний iз вказаних сегменпв фiнансового ринку е самостiйною ланкою нащонального фiнансового ринку. Iснуючi методолопчш пiдходи до сегментацп фiнансового ринку детально розглядатимуться окремо. Для розвитку означених структурних сегменпв фшансового ринку в регюнах краши (область, економiчний район чи iнше територiальне угруповання) повинна створюватись вщповщна iнфраструктура.

Процес переливу фшансових ресуршв iз одного виду фшансового ринку i сегмента на iншi називаеться сек'юритизащею. В останш роки процес сек'юритизацп характеризуеться перемщенням операцiй з ринку позичкових кашташв на ринок цiнних паперiв (у першу чергу, ринок обл^ацш) i забезпечуе зниження витрат у залученш кредитiв. Це робить видшеш ринки (сегменти) тiсно взаемозалежними мiж собою.

№2. Поняття сегментацil фшансового ринку

Сегментащя фшансового ринку - це класифшащя потенцшних споживачiв фшансових послуг зпдно з lхнiми вимогами до розвитку фшансового ринку. Вона базуеться на застосуванш рiзних критерпв подiлу споживачiв на групи, що представляють рiзний за якiстю й обсягом попит на окремi види фшансових активiв (послуг).

За 1.А.Бланком, сегментащя фшансового ринку - це процес цшеспрямованого подiлу його видiв на iндивiдуальнi сегменти, якi розрiзняються залежно вiд характеру фiнансових шструменпв, що обертаються на ньому (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1.

Структуризащя та сегментащя финансового ринку (за групою та видами фшансових актив1в)

Критерп сегмептацп фшансового рипку: види фшансових активiв (шструменпв, послуг), галузева приналежшсть споживачiв; мiсцезнаходження споживачiв; оцiнка й прогнозування фшансового стану та кредитоспроможност споживачiв. При виборi оптимальних сегменлв ринку перевага надаеться великим сегментам, сегментам з члко окресленими межами, фшансовою стабiльнiстю, сегментам з штенсивним розвитком попиту на фiнансовi послуги.

Попит на фiнансовi послуги знаходиться тд впливом деяких факторiв, яю характеризуються наступними ознаками:

За юридичпими особами: розмiри (статутний фонд, активи, чисельнiсть зайнятих, оборот, iншi характеристики); галузь, вид дiяльностi; номенклатура продукцп, основнi постачальники i споживачi; термш перебування клiентом фiнансовоi установи. За шдприемствами це сегментацiя за галузями економiки, розмiром обороту, економiчним становищем, мюцезнаходженням тощо.

На рипку ф/зичпих ос/б сегмептащя може бути проведена за географiчною чи соцiально-демографiчною (вш, стать, рiвень доходу, соцiальне становище, регюн мешкання i роботи, склад шм!', рiвень освiти) ознакою, за майновим станом.

Способи класифшацп фшансових ринюв залежать вiд того, з яких позицш розглядаються фiнансовi угоди.

За ступепем оргамзовапостi кожеп сегмепт фтапсового рипку можпа подшити па оргашзовамм i пеоргамзовапий. Певш сегменти фшансового ринку (наприклад, ринок цшних паперiв та валютний) можуть подшятися на бiржовi та позабiржовi.

За характером руху фтапсових Ыструмепт/в фшансовий ринок под^еться на первинний i вторинний (тут мова йде виключно про фондовi iнструменти).

За термтов/стю реал/зацИ угод, укладених на фшансовому ринку, видшяють наступнi види ринюв: ринок з термшовою реалiзацiею умов угод (ринок "спот" або "кеш"); ринок з реалiзацiею умов угод у майбутньому перiодi (ринок "угод на термш" — ф 'ючерсний. опцюнний i т.п.).

Загальна сегментацiя фiнансового ринку видiляе таю ринки:

1)                                       ризиков^ безризиковi;

2)                                        мюцев^ регiональнi, нацiональнi, мiжнароднi, свгговц

3)                                         в/дпов/дпо до тръох осповпих форм збережеппя заощаджепъ: вклади в банки; придбання цшних паперiв; вкладання грошей у цiльовi фонди (страховий, пенсшний);

4)                                        за припципом поверпеппя фшансовий ринок подшяеться на ринок боргових зобов'язань i ринок шструменпв власностц

5)                                        за формою оргап/зацИ фiнансовi ринки подiляються на оргашзацшш та розподiльнi.

На кожному iз цих ринкiв здiйснюеться специфiчна фшансово- економiчна дiяльнiсть i проводяться операцп та угоди, що пiдпадають тд рiзнi фiнансовi ризики, !х вщчувають суб'екти дiяльностi. Ризики, виникаючи у зв'язку з рухом фшансових потоюв, проявляються на ринках фшансових ресуршв в основному у виглядi процентного, валютного, кредитного, комерцшного (бiзнес-pизик), швестицшного pизикiв i обyмовленi дiею як мaкpоекономiчних (екзогенних), так i внyтpiшньофipмових (ендогенних) фaктоpiв та умов.

№3. Характеристика структури финансового ринку (за основною групою фшансового активiв)

Грошовий ринок як сегмент фiнaнсового ринку, на якому здтснюються короткостроковг депозитно-позичковг операцИ (на термт до 1 року), обслуговуе рух оборотних кошпв тдприемств та оргашзацш, короткострокових кошпв банюв, установ, громадських оpгaнiзaцiй, держави та населення. Об'ектом кушвльпродажу на грошовому ринку е тимчасово вшьш гpошовi кошти. Фyнкцiонyвaння цього короткострокового сектора фшансового ринку дозволяе тдприемствам виршувати проблеми як поповнення недостатност грошових aктивiв для забезпечення поточно! платоспроможносл, так i ефективного використання !х тимчасово вiльного залишку. Фiнaнсовi активи, що обертаються на ринку грошей, е найбшьш лiквiдними; для них характерний найменший piвень фшансового ризику, а система формування цш на цьому ринку е вщносно простою. Ц влaстивостi забезпечують тдприемству бiльш простий та ефективний процес формування i yпpaвлiння портфелем короткострокових фшансових шструменив.

1нструментами грошового ринку служать скарбницьк та комеpцiйнi вексел^ депозитнi сеpтифiкaти, бaнкiвськi акцепти тощо. Щною "товару", що продаеться i купуеться на ринку, е позичковий процент. Важливий елемент yсiеi грошово-кредитно1' полiтики держави - визначення та регулювання на грошовому ринку piвня процента, що е базовим для процента на фшансовому ринку.

Основними (класичними) суб'ектами грошового ринку виступають комерцтш банки, брокерськ контори, дисконтш компанп та iншi фшансово- кредитш iнститyти, якi мобiлiзyють i перерозподшяють гpошовi кошти пiдпpиемств, бaнкiв, населення, установ.

Ринок кашталу - це частина фшансового ринку, де формуеться попит i пропозищя на середньостроковий та довгостроковий позичковий каштал, виконуе наступш фyнкцii. По-перше, об'еднуе дpiбнi, pозpiзненi гpошовi заощадження населення, державних шдроздшв, приватного бiзнесy, зapyбiжних iнвестоpiв i створюе великi гpошовi фонди. По-друге, трансформуе гpошовi кошти в позичковий каштал, що забезпечуе зовшшш джерела фiнaнсyвaння мaтеpiaльного виробництва нацюнально1' економiки. По-трете, надае позики державним органам i населенню для виршення таких важливих завдань, як покриття бюджетного дефiцитy, фiнaнсyвaння частини житлового бyдiвництвa тощо. Кредитний ринок дозволяе здшснити накопичення, рух, pозподiл i пеpеpозподiл позичкового кaпiтaлy мiж сферами економши.

Кредитний ринок - це мехашзм, за допомогою якого встановлюються взаемозв'язки мiж пiдпpиемствaми i громадянами, що потребують грошових коштiв, та оргашзащями i громадянами, що можуть !х надати (позичити) на певних умовах. У той же час кредитний ринок - це синтез ринтв piзних nлaтiжних зaсобiв.

Функцюнування ринку катталу дозволяе тдприемствам виршувати проблеми як формування швестицшних ресуршв для реаизацп реальних iнвестицiйних проекив, так i ефективного фiнансового швестування (здiйснення довгострокових фiнансових вкладень). Фiнансовi активи, що обертаються на ринку катталу, як правило, менш лжвщш; для них характерний найбшьший рiвень фiнансового ризику i вiдповiдно бшьш високий рiвень дохiдностi.

Валютний ринок - це мехашзм, за допомогою якого встановлюються правовi та економiчнi взаемовiдносини мiж споживачами i продавцями валют, система сталих i водночас рiзноманiтних економiчних та органiзацiйних вщносин мiж учасниками мiжнародних розрахункiв з приводу валютних операцш, зовшшньо1 торпвл^ надання фiнансових послуг, здiйснення швестицш та iнших видiв дiяльностi, як вимагають обмiну i використання рiзних iноземних валют. Стрижнем валютних операцш, що здшснюються на валютному ринку, е валютний курс, рiвень якого постшно коливаеться пiд впливом попиту й пропозицп учасникiв цих операцш.

Валютна бiржа е органiзацiйно оформленим регулярним валютним ринком, на якому вщбуваеться торгiвля валютою на основi попиту i пропозицп.

Головними суб'ектами валютного ринку виступають велик транснацюнальш корпорацп та банки. Залежно вщ обсягу, характеру операцiй i кшькосл використаних валют розрiзняють свiтовi, нацюнальш та регiональнi валютнi ринки.

Попит на шоземну валюту пов'язаний iз залежнiстю нацюнально1 економiки вiд iмпорту та обумовлений ll конвертованiстю. При повнш конвертованостi нацюнально1 валюти кожна юридична i фiзична особа може вшьно брати участь у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi, продавати, купувати та обмшювати нацiональну валюту на iноземну за певними курсами без будь-яких обмежень або прямого втручання держави. Чим нижче рiвень конвертацп нацюнально1 валюти, тим бшьше валютний ринок тдвладний державному регулюванню (перш за все, встановленню фжсованого курсу нацiональноl валюти щодо шших валют).

Основними формами валютних операцш щодо забезпечення мiжнародних розрахунюв е негайна поставка - "спот", поставка через певний перюд - "форвард", обов'язковi поставки - "аутрайт" i з правом вщмови - "опцiон".

Ринок цiнних папер1в - це специфiчна сфера ринкових вiдносин, де об'ектом операцiй е цшш папери. На ньому здшснюеться емiсiя, купiвля- продаж цiнних паперiв, формуеться цiна на них, урiвноважуються попит i пропозицiя. Як i будь-який iнший ринок, ринок цшних паперiв формуеться, виходячи з попиту i пропозицil, а також урiвноважуючоl цiни. Попит створюеться державою та суб'ектами господарсько1 дiяльностi, яким не вистачае власних доходiв для фшансування iнвестицiй. Держава та бiзнес виступають на ринку цшних паперiв чистими позичальниками (змушенi бiльше позичати в шших), а чистим кредитором е населення, в якого з piзних причин доходи перевищують суму витрат.

Завданням ринку цшних пaпеpiв е створення умов та забезпечення, якщо можливо, бшьш повного та швидкого переливу заощаджень в швестицп за цшою, яка задовольняла б обидвi сторони. Через ринок цшних пaпеpiв акумулюються гpошовi нагромадження кредитно-фшансових iнститyтiв, коpпоpaцiй, пiдпpиемств, держав, приватних ошб i спрямовуються на виробниче та невиробниче вкладення кaпiтaлiв.

Ринок цшних паперiв об'еднуе частину кредитного ринку (ринок боргових шструменлв позики або боргових зобов'язань) i ринок шструменлв власносл. До iнструментiв позики вiдносять облиацп, векселi, сеpтифiкaти; до iнструментiв власностi - вш види акцш; до гiбридних, iнструментiв - цшш папери, що мають ознаки як облиацш, так i акцш; до похiдних iнструментiв - варанти, опцюни, ф'ючерси та iншi аналопчш цiннi папери.

Залежно вiд стадИ обiгу цшних паперiв розрiзняють первинний та вторинний ринок. На первинному ринку розмщуються вперше випущеш (емловаш) цшш папери, вщбуваеться мобiлiзaцiя каштамв коpпоpaцiями, товариствами, пiдпpиемствaми i запозичення кошпв ними та державою. На вторинному ринку обертаються цшш папери, як вже pеaлiзовaнi на первинному, тобто тут продаються та купуються рашше випущеш цшш папери, вщбуваеться змша ix влaсникiв. З точки зору оргашзацп, вторинний ринок подшяеться на позабiржовий (вуличний) та бiржовий.

Кpiм вказано1' клaсифiкaцii, ринок цшних пaпеpiв може подiлятися на наступш сегменти:

-                                   за категорiями емiтентiв (ринок цшних пaпеpiв пiдпpиемств, державних цшних пaпеpiв тощо);

-                             за термшами випуску (ринок безтермшових цшних пaпеpiв, теpмiнових цiнних пaпеpiв iз встановленим теpмiном обертання та без встановленого теpмiнy обертання тощо);

-                             за територiею розповсюдження (свгтовий, нащональний pегiонaльний);

-                             за видами (категорiями) щнних паперiв (ринок акцш, у тому чиои за ix видами, обл^ацш тощо);

-                             за формою оргамзацИ (оргашзацшш i pозподiльчi ринки);

-                                   за принципом повернення фшансових активiв, що тдлягають поверненню (ринок боргових зобов'язань i ринок шструменлв власносл).

Необхщною умовою iснyвaння ринку цшних пaпеpiв е його шфраструктура та нaявнiсть державного органу, що регулюе об^ цiнниx пaпеpiв i забезпечуе необxiднy нормативно-правову базу його функцюнування.

Для фyнкцiонyвaння ринку цшних пaпеpiв необxiднa нaявнiсть: емiтентiв, защкавлених у мобiлiзaцii вiльниx коштiв; iнвесторiв, що мають вшьш кошти i шукають pозмiщення, яке !м випдне; посередниюв, що забезпечують обмiн зобов'язань (цшних пaпеpiв) емiтентiв на гpошовi кошти iнвестоpiв.

Страховий ринок - Страховий ринок е сферою грошових вщносин, де об'ектом кушвльпродажу виступае специфiчний товар - страхова послуга (страховий захист), формуеться попит i пропозищя на не1'.

Ринок дорогощнних мerалiв та камешв та iнших об'екriв реального швестування - розглядаеться як сукупний для таких операцш, як швестицп в предмети колекцюнування (художнi твори, антикварiат, нумiзматичнi цiнностi i т. п.), у дорогощнш метали i камеш та iншi матерiальнi цiнностi. У крашах з розвиненою ринковою економшою iнвестицiйна дiяльнiсть, що пов'язана iз цими об'ектами реального iнвестування, уже здшснюеться на спецiалiзованих ринках, яю оформилися (ринку золота тощо). Проте в нашш краiнi обсяг такого швестування не вщграе поки суттево1' ролi.

Ринок нeрухомоcri - видшений у самостiйний елемент фiнансового ринку у зв'язку з його вщчутним розвитком у найближчш перспективi. Уже ниш на цьому ринку здшснюеться суттевий обсяг операцш з продажу квартир, офiсiв, дач i т. п. З подальшою приватизацiею житлового фонду, а особливо iз включенням до складу об'ектiв цього ринку земельних дшянок, обсяг операцiй значно розшириться.

Рипок перухомост/ е сферою вкладення капiталу в об'екти нерухомост i систему економiчних вщносин, що виникають при операцiях з нерухомютю. Цi вiдносини виникають мiж iнвесторами при купiвлi-продажу нерухомостi, шотещ, наданнi об'ектiв нерухомостi в довiрче управлiння, найм тощо". Ринок нерухомост - це область вкладення кашталу в об'екти нерухомостi з метою отримання прибутку або ж з метою придбання нерухомост в особисту власнють. При операщях купiвлi-продажу нерухомост iнвестори розглядають нерухоме майно не лише як товар, а, насамперед, як фшансовий актив, що може принести дохщ через певний промiжок часу.

Узагальнююче визначення нерухомост можна сформулювати наступним чином: нерухомкть - це дшянка землi з природними ресурсами та побудованими на нш будинками та спорудами.

Нерухоме майно класифЫуеться за наступними ознаками:

1.                           За походжеппям:

•                                                                    природш об'екти; будiвлi.

2.                            За призпачеппям:

•                                                                        вшьш земельш дiлянки пiд будiвництво або для сiльського господарства;

•                                                                    природш комплекси для експлуатацп;

•                                                                    будiвлi для житла;

•                                                                    будiвлi пiд офiси;

•                                                                    iншi будiвлi.

3.                            За масштабом:

•                                                                    земельш масиви;

•                                                                    окремi земельнi дшянки;

•                                                                    комплекси будiвель та споруд;

•                                                                    багатоквартирний житловий будинок;

•                                                                    одноквартирний житловий будинок;

•                                                                   квартира;

•                                                                   юмната.

4. За готовнiстю до використання:

•                                                                   готовц

•                                                                   ri, що потребують реконструкцп чи капитального ремонту;

•                                                                   незавершене будiвництво.

У крашах з розвиненою ринковою економшою застосовуеться iнша класифiкацiя. Так, об'екти нерухомост подiляються за категорiями А, Б та В.

До категори А належить нерухомiсть, що використовуеться власником для ведення тдприемницько1 дiяльностi. У свою чергу категорiя А подiляеться на декiлька клашв:

•                                        спецiалiзована нерухомiсть - нафтопереробш та хiмiчнi заводи;

•                                        неспещаизована нерухомiсть - магазини, офiси, склади.

До категори Б належить нерухомють, яка використовуеться для iнвестицiй. Особливютю е вид доходу у виглядi орендно1 плати, iпотеки або процентних доходiв на закладнi.

До категори В належить нерухомють, що е надлишковою i не використовуеться для ведення бiзнесу.

Основш поняття:

Сек 'юритизащя, Сегментащя фшансового ринку, Грошовий ринок, Ринок катталу, Кредитний ринок, Валютний ринок, Ринок ЦП, Страховий ринок, Ринок нерухомосп.

Змiст

Нові надходження

Всього підручників:

292