РИНОК ФIНАНСОВИХ ПОСЛУГ

ТЕМА №2: СУБ'СКТИ РИНКУ Ф1НАНСОВИХПОСЛУГ

План:

1.                          Суб'екти фшансового ринку та !х класифжащя.

2.                           Функцп суб'еклв (учасникiв) фiнансового ринку.

3.                           Система взаемодп суб'ектiв ринку цшних паперiв.

№1. Суб'екти фшансового ринку та ix класшЫкашя.

Суб'ектами фшансового ринку можуть бути: практично кожний шдивщуум як фiзична особа, що не обмежена законом у правосуб'ектност та дiездатностi; групи громадян (партнерiв); трудовi колективи; юридичнi особи ушх форм власностi.

Суб'ектами фiнансового ринку е:

>       фiзичнi особи;

>       юридичнi особи;

>       фiнансовi посередники, як отримують для управлiння грошi клiентiв i повиннi, виконуючи правила й вимоги банювського та швестицшного менеджменту, одержати дохiд у розмiрi, що дозволяе задовольнити вимоги киенпв, та мати норму прибутку, середню для цього виду дiяльностi.

Суб'екти фшансового ринку класифжуються за формою та функщями. За формою:

-                            господарчi суб'екти;

-                            домашнi господарства;

-                            держава;

-                            мiсцевi органи влади. За функцiями:

-                             емггенти; iнвестори;

-                             iнституцiйнi iнвестори; фiнансовi посередники;

-                             iнститути iнфраструктури ринку тощо.

Юридичш особи уciх форм власност як суб'екти фшансового ринку

Свггова практика нагромадила значну кшьюсть рiзних форм господарювання, якi водночас е господарськими суб'ектами. Зокрема, йдеться про таю оргашзацшно-господарсью форми, як: шдивщуально-трудова дiяльнiсть; державнi пiдприемства; кооперативи; орендш пiдприемства;

фермерськ господарства; колективш господарства; народнi шдприемства; акцiонернi товариства; малi пiдприемства; корпорацп; об'еднання; господарськi товариства; асощацп; консорщуми; спiльнi (змiшанi) пiдприемства.

Найпоширенiшими е три основш форми пiдприемництва ^знесу): одноосiбне володiння; товариства; корпорацп.

Узагальнюючим для всiх цих форм с поняття фiрми, тобто всi вони е юридичними особами, суб'ектами як ринково1 економiки, так i учасниками ринку фiнансових послуг.

Домогосподарство як суб'ект ф1нансового ринку

Домогосподарство - це економiчна одиниця, що складаеться з одного та бiльше чоловшв, якi ведуть спiльне господарство, що забезпечуе економшу факторами виробництва i використовуе заробленi на цьому кошти для поточного споживання товарiв та послуг i заощадження з метою задоволення сво1х майбутнiх потреб. Домогосподарству належить надзвичайно важлива роль у системi ринку фiнансових послуг.

Сфера фшаншв домашнiх господарств е складовою частиною фшансово1 системи краши. Це грошовi фонди, що формуються у жителiв краши з доходiв, отриманих на основi трудово1, господарсько1 та шших видiв дiяльностi. Заощадження населення - це та частина доходу шмейних господарств, що не йде на кушвлю товарiв i послуг, а також на сплату податюв. При цьому кошти, призначеш для накопичення, можуть бути швестоваш громадянами в рiзнi види дохiдних фшансових шструменпв, об'екти тезаврацп тощо.

Сфера фшаншв домашнiх господарств забезпечуе надходження грошових коштiв у загальнодержавний i регiональнi (мiсцевi) бюджети у формi податкiв, зборiв та iнших обов'язкових платежiв, а також швестицп в рiзнi цiннi папери (iншi фiнансовi активи), емiтованi рiзними державними органами та окремими шдприемствами.

Можна констатувати, що домогосподарство виконуе в економвд три основш функцй:

—                                                                                                                                                                                                  споживання;

—                                       постачання факторiв виробництва; '

—                                       заощадження.

Найбшьш розповсюдженою формою заощаджень е використання частини доходу для створення накопиченъ у виглядг готгвкових грошей чи вкладгв в ощадних банках або для придбання цтних папергв.

Держава як суб'ект финансового ринку

Державний сектор пов'язаний з ушею економiчною системою наступними трьома способами: через податки, державш закупки i, паренш, через позики. Останнш спошб зв'язку держави в особi уряду з ушею економiчною системою - державш позики, що здшснюються на фшансових ринках.

Державш витрати не завжди сшвпадають (точшше - школи) iз податковими надходженнями. Бюджетний дефщит, що виникае покриваеться за рахунок позик, яю здшснюються на фшансових ринках. Hi позики здшснюються шляхом продажу урядових облшацш та шших цшних паперiв як фшансовим посередникам. так i безпосередньо домашшм господарствам. Якщо у держави виникае надлишок фшансових ресуршв, то уряд стае "чистим" постачальником грошових коштiв на фiнансовi ринки. Вплив держави на процес кругооб^у фшансових активiв на фiнансовому ринку позначаеться через таке джерело, як фюкальна полiтика. В УкраУш непродумана фюкальна полiтика призвела до посилення приховування нащональним виробником сво!х доходiв i перекачування грошей на зовшшш фiнансовi ринки. Коли економiка знаходиться в депресивному сташ, фiскальна полгтика держави повинна бути спрямована на зниження податкового тиску.

Збшьшуючи прямi податки, уряд може збiльшити i об'ем грошових коштiв, що вилучаються з домашшх господарств. Домашнi господарства, в свою чергу, в цш ситуацп змушенi урiзати або заощадження, або витрати на споживання. У будь-якому випадку результатом буде зменшення нацюнального продукту. Це може статися як безпосередньо, тобто через скорочення доходiв, що отримують фiрми вщ продажу споживчих товарiв, так i опосередковано, з огляду на зменшення об'емiв заощаджень, а це означае, i об'емiв iнвестицiйних засобiв, як фiрми можуть витратити на придбання каттальних благ. Зниження прямих податюв стимулюе як рiст заощаджень, так i рiст споживання, позитивно впливаючи на рют нацiонального продукту.

Мкцеве та регiональне самоврядування як суб'ект ф1нансового ринку

Фактори та умови формування ринку мунщипальних (регiональних) цiнних паперiв як iнструменту врегулювання мiжбюджетних вщносин у кра1ш.

Рефiнансування бюджетiв мюцевих адмiнiстрацiй за допомогою випуску боргових зобов'язань вже близько ста роюв е нормою фюкально1 полiтики будь- яко! краши з розвиненою ринковою економшою. Згiдно з чинним законодавством Украши рiшення про випуск обл^ацш приймаеться органами мiсцевого самоврядування.

Свгтова практика свiдчить, що випуск цшних паперiв, забезпечених доходами за швестицшними проектами, е досить поширеним мехашзмом залучення необхiдних грошових коштiв у шфраструктуру регiонiв: iнституцiйну, iнформацiйну, законодавчу, соцiальну, дiлову, управлiнську.

Мумципалът позики е одним iз важливих шструмеш!в фiнансування критичних суспiльних потреб, таких, як розвиток систем електро-, водопостачання та каналiзацil, будiвництва житла, розвиток транспортних мереж, будiвництво об'ектiв освгти, охорони здоров'я тощо. Перерозподiл боргових зобов'язань мiж рiзними рiвнями управлшня дозволяе реалiзувати регiональнi програми, тдвищуе фiнансовi можливостi мiсцевого самоврядування та знижуе тиск на загальнодержавний бюджет.

Привабливi риси обл1гац1йно1 форми мунщипального запозичення:

-                                  зниження вартостi запозичень;

-                                  вщсутшсть негативних перерозподiльчих ефеклв;

-                                  фiнансування виробничих проектiв;

-                                  удосконалення iнфраструктури регiональних фiнансових ринюв;

-                                  сприяння мiжрегiональному руху каштаив;

-                                  сприяння трансформацil заощаджень населення в швестицй.

Серед вад формування влчизняного ринку мунщипальних облшацш: неможливiсть для учасникiв ринку централiзованого доступу до проспектiв емюп мунiципальних облiгацiй; не доступнiсть для учасниюв ринку шформацп про кшьюсш результати проведення емюп мунiципальних щнних паперiв; нестача наукових дослiджень. присвячених проблемам розвитку i функцiонування ринку .мунщипальних цшних паперiв в Укршш i за кордоном.

Свiтова практика показуе, що едино виправданим може бути використання засобiв позики тшьки у виробничих проектах, що матимуть конкретну економiчну вщдачу i вадграватимуть важливу роль у сощально- економiчному розвитку регiону.

1нститути 1нфраструктури финансового ринку як суб'екти ф1нансового ринку

Поняття ринково1 iнфраструктури та шфраструктури фiнансового ринку.

Проаналiзуемо методологiчнi тдходи щодо трактування економiчноl сутностi базових понять: Инфраструктура", "ринкова iнфраструктурам.

А.П.Голшов, Я.Б.Олшник, А.В.Степаненко розглядають iнфраструктуру як сукупшсть галузей господарства, що обслуговують виробництво i населення. Особливiстю шфраструктури, на !х думку, е "гнучкiсть", що дозволяе 1й швидко реагувати на змши умов виробництва та життя населення. Залежно вiд функцш, що виконуються, видiляють: виробничу, сощально-культурну, iнституцiйну. екологiчну, ринкову та шформацшну iнфраструктури. Елементами ринку капiталу е: фондова бiржа, страховi компанп, аудиторськ оргашзацп. брокерськi контори (компанп), комерцшш банки, державний страховий нагляд. Державна шспекщя по контролю за щнними паперами, Фонд державно1 о майна, швестицшш фонди, фонд загальнодержавних науково-техшчних програм, стабiлiзацiйнi та iнновацiйнi фонди.

А.М.Мороз визначае ринкову шфраструктуру як сукупшсть (в щеальному випадку - комплекс) установ, оргашзацш та шших суб'еклв сфери обiгу, що забезпечують необхiднi умови функцiонування ринково1 економжи у данiй краlнi чи регюш. Залежно вiд видiв ринку вона подшяеться на iнфраструктуру ринку кашталу, ринку засобiв виробництва, ринку пращ.

Ринкова шфраструктура, за Я.Комаринським, - це система установ i оргашзацш (банюв, бiрж, страхових компанiй, консультацшних та iнформацiйно-маркетингових фiрм тощо), яю забезпечують вiльний рух товарiв i послуг на ринку.

1.А.Бланк використовуе поняття швестицшно1 iнфраструктури, що включае найбiльш важливi галузi економiки, установи i засоби, що безпосередньо забезпечують процес безперебшного здiйснення iнвестицiй. 1нфраструктура фiнансового ринку за 1.А.Бланком, е комплексом установ i пiдприемств, що обслуговують безпосередньо його учасниюв з метою шдвищення ефективностi операцiй, що виконуються ними. У складi них суб'еклв iнфраструктури фiнансового ринку 1.А.Бланк видiляе наступнi основнi установи: фондова бiржа, валютна бiржа, депозитарiй цшних паперiв, реестратор цiнних паперiв, розрахунково-клiринговi центри, iнформацiйно- консультацiйнi центри.

Вщомо, що фiнaнсовi ринки складаються з велико1' кiлькостi piзномaнiтних "кaнaлiв", за якими гpошовi кошти "пеpетiкaють" вщ влaсникiв заощаджень до позичaльникiв. Ц канали можна подiлити на двi основнi групи. До першо1" належать так зваш канали прямого фшансування, тобто канали, за якими гpошовi копни пеpемiщyються безпосередньо вiд власниюв заощаджень до позичальники. Друга група - це канали непрямого фмансування. При непрямому фшансуванш гpошовi кошти, що перемщуються вiл домaшнiх господарств у нaпpямi фipм, проходять через особливi iнститyти, до числа яких вщносяться, наприклад, банки, взaемнi фонди, а також стpaховi компaнii; ш оpгaнiзaцii називаються фiнaнсовими посередниками. Фiнaнсовi посередники е водночас iнститyтaми шфраструктури фiнaнсового ринку.

У сyчaснiй ринковш iнфpaстpyктypi прийнято видiляти iнфоpмaцiйний елемент. Це шформацшш меpежi та потоки, асощацп чи добpовiльнi об'еднання, що представляють штереси iнших iнститyтiв "знизу" (наприклад, Асоцiaцiя украшських бaнкiв). А також шститути, що забезпечують зворотний зв'язок мiж суб'ектами ринкових вщносин ( наприклад, засоби масово1' шформацп).

Пiд законодавчим елементом iнфpaстpyктypи розумшть вiдповiднy частину господарського законодавства, що регламентуе як дiяльнiсть iнститyтiв ринково1' iнфpaстpyктypи, так i поведiнкy суб'еклв ринкових вiдносин. Власне, вiн задае "правила гри" в pинковiй економщ.

Соцiaльний елемент вiдобpaжaе piвень ринкового мислення (менталитет) населення i його готовнють дотримуватись правил i зaкономipностей фyнкцiонyвaння ринку. Саме цi елементи визначають цшснють i зaвеpшенiсть як ринково1' iнфpaстpyктypи в цiломy, так i окремих ii елементiв.

У сучасних умовах до /нститут/в шфраструктури фтансового ринку включають наступн/ структурш утворення: фондовi та валютш бipжi, комерцшш банки, бpокеpськi компaнii, швестицшних дилеpiв та aндеppaйтеpiв, системи мiжбipжових i мiжбpокеpських (мiждилеpськихi зв'язкiв, мвестицшш компaнii та фонди, тpaстовi компанп та мвестицмш yпpaвляючi, фiнaнсово- пpомисловi групи або фiнaнсовi холдинговi компанп, фiнaнсовi будинки або фiнaнсовi супермаркети, стpaховi компaнii, пенсiйнi фонди, нацюнальну депозитарну систему, pеестpaтоpiв цiнних пaпеpiв, Iнфоpмaцiйно- консyльтaтивнi центри, pозpaхyнково-клipинговi установи та iншi кредитно- фiнaнсовi й мвестицшш шститути.

№2. ФункщУ суб'екпв (учасникiв) ф1нансового ринку.

3 урахуванням принципових форм укладання угод на фшансовому ринку, його сyб'ектiв можна подшити на три групи:

1)                                        продавщ i покyпцi фiнaнсових aктивiв (iнстpyментiв, послуг);

2)                                         фiнaнсовi посередники;

3)                                           суб'екти, що виконують допомiжнi функцп (фyнкцii обслуговування основних учасниюв фiнaнсового ринку; фyнкцii обслуговування окремих операцш на фiнaнсовомy ринку тощо).

Розглянемо конкретш види учасниюв фiнансового ринку в розрiзi основних !х груп.

Продавца i покути фшансових актив/в (послуг) складають групу прямих учасниюв фшансового ринку, яю здiйснюють на ньому основш функцп проведеннi фшансових операцш.

На ринку позичкових каттаив основними видами прямих учасникiв фшансових операцш е:

-                               кредитори. Вони характеризують суб'еклв фшансового ринку, яю надають позичку у тимчасове користування шд певний вщсоток. Основною функщею кредиторiв с продаж грошових активiв (як власних, гак i залучених) для задоволення рiзноманiтних потреб позикоотримувачiв у фiнансових ресурсах. Кредиторами на фшансовому ринку можуть виступати: держава (здшснюючи цiльове кредитування пiдприемств за рахунок загальнодержавного та мiсцевих бюджепв, а також державних цiльових позабюджетних фондiв); комерцiйнi банки, якi здшснюють найбiльший обсяг i широкий спектр кредитних операцш; небанювсью кредитно-фiнансовi установи;

-                                             позичалъпики. Вони характеризують суб'еклв фшансового ринку, яю отримують позики вщ кредиторiв пiд певнi гарантп !х повернення i за певну плату у формi вiдсотка. Основними позичальниками грошових активiв на фшансовому ринку виступають держава (отримуючи кредити вщ мiжнародних фiнансових органiзацiй i банкiв), комерцiйнi банки (отримуючи кредити на мiжбанкiвському кредитному ринку), тдприемства (для задоволення потреб у грошових активах з метою поповнення оборотних кошпв i формування iнвестицiйних ресуршв); населення (у формi споживчого фшансового кредиту, який використовуеться в швестицшних цшях).

На ринку цiнних паперiв основними видами прямих учасникiв фшансових операцш е:

-                                 ем/тепти. Вони характеризують суб'еклв фшансового ринку, яю залучають необхщш фiнансовi ресурси за рахунок випуску (емiсii) цiнних паперiв. На фiнансовому ринку емiтенти виступають виключно в ролi продавця цшних паперiв iз зобов'язанням виконувач й вс вимоги, якi випливають iз умов !х випуску. Емiтентами цшних паперiв е держава (виконавчi органи державно1' влади та органи мюцевого самоуправлiння), а також рiзноманiтнi юридичш особи, створеш, як правило, у формi акцiонерних товариств. Крiм того, на нащональному фiнансовому ринку можуть обертатись цшш папери, емiтованi нерезидентами;

-                                 Ывестори. Вони характеризують суб'еклв фшансового ринку, яю вкладають сво! грошовi кошти в рiзноманiтнi види цшних паперiв з метою отримання доходу. Цей дохщ формуеться за рахунок отримання iнвесторами вiдсоткiв, дивiдендiв i приросту курсово1' вартостi цшних паперiв. 1нвестори, якi здiйснюють свою дiяльнiсть на фiнансовому ринку, класифшуються за такими ознаками: за сво1'м статусом вони подiляються на шдивщуальних (окремi пiдприемства, фiзичнi особи) й шституцюнальних iнвесторiв (представленi рiзними фшансово-швестицшними iнститутами); залежно вiд цiлi швестування видiляють стратегiчних (купують контрольний пакет акцш для здiйснення стратепчного управлшня пiдприемством) i портфельних iнвесторiв (купують окремi види цiнних паперiв виключно в цiлях отримання доходу); за приналежшстю до резидентiв на нащональному фiнансовому ринку розрiзняють втчизняних та тоземних iнвесторiв.

На валютному ринку основними видами учасниюв валютних операцiй е:

-                             продавц валюти. Основними продавцями валюти виступають: держава (реашзуе на ринку через уповноважеш органи частину валютних резервiв); комерцшш банки (мають лiцензiю на здшснення валютних операцiй); пiдприемства, якi ведуть зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть (реалiзують на ринку свою валютну виручку за експортовану продукцш); фiзичнi особи (якi реашзують наявну у них валюту через мережу обмшних валютних пунктiв);

-                             покупц валюти. Основними покупцями валюти е т ж суб'екти, що й ll продавщ;

На страховому ринку основними видами прямих учасниюв фшансових операцш виступають:

-                                страховики. Вони характеризують суб'еклв фiнансового ринку, як реалiзують рiзнi види страхових послуг (страхових продукпв). Основною функщею страховикiв на фiнансовому ринку е здшснення вшх видiв i форм страхування шляхом прийняття на себе за певну плату рiзноманiтних видiв ризикiв iз зобов'язанням вiдшкодувати суб'екту страхування збитки при настанш страхового випадку. Основними страховиками е: стpaховi фipми i компанИ вiдкpитого типу (надають страховi послуги всiм категорiям суб'ектiв страхування); кептивнi страховi компани i фiрми дочiрня компанiя у складi холдингово1 компани (фшансово-промислово1 групи), створена з мстою страхування переважно суб'екпв господарювання, якi входять до ll складу (спiвпадання стратегiчних економiчних iнтересiв страховика та його кшенпв у цьому випадку створюе широю фiнансовi можливостi для ефективного використання страхових платежiв); компани перестрахування ризику (перестраховики), як беруть на себе частину (або всю суму) ризику вщ шших страхових компанiй (основною метою операцш перестрахування е дроблення великих ризиюв для зменшення сум збитку, який вщшкодовуеться первинним страховиком при настанш страхового випадку;

-                             страхувалъники. Вони характеризують суб'еклв фшансового ринку, яю купують страховi послуги у страхових компанш та фiрм з метою мiнiмiзацil сво1х фшансових втрат при настанш страхово1 поди. Страхувальниками виступають як юридичнi, так i фiзичнi особи.

На ринку золота (та шших дорогоцшних мета^в) та дорогоцiнного камiння основними видами прямих учасниюв фiнансових операцiй е:

-                                продавц дорогоцшних, мeтaлiв та камтня, у якосп яких можуть виступати: держава (реашзуе частину свого золотого запасу); комерцшш банки (реашзують частину сво1х золотих авуарiв); юридичш та фiзичнi особи (при необхщносп реiнвестування коштiв, якi ранiше були вкладеш в цей вид активiв (засобiв тезаврацil). Склад продавцiв цього ринку вимагае в нашш кра1ш вiдповiдного нормативно-правового регулювання, пов'язаного з функцюнуванням цього ринку;

- покупцями дорогоцтних метал1в i камтня е и ж суб'екти, що i продавщ (при вiдповiдному нормативно-правовому регулюванш !х складу).

На ринку нерухомост основнi суб'екти подiляються на учасниюв первинного i вторинного ринку нерухомост^

Продавцями на первинному ринку нерухомостi виступають поодиною будiвельнi фiрми та мунiципальна влада. На вторинному продавцями е рiелторськi фiрми, приватнi особи, що прагнуть покращити свое житлове або матерiальне становище, особи, що ем^ують тощо. На вторинному ринку житла видiляеться орендний сектор. Надання житла в оренду практикуеться як приватними власниками, так i мунщипальною владою.

Покупцями житла виступають рiелторськi фiрми, юридичнi та фiзичнi особи. Окрiм продавцiв i покупщв, iнфраструктуру ринку житла утворюють агентства з нерухомост (рiелторскi фiрми), оцшники житла, банки, що займаються кредитуванням та фшансуванням житлового будiвництва, кредитуванням купiвлi житла та iпотечними операщями, юристи, що спецiалiзуються на операщях з нерухомiстю, страховi компанп, шформацшш (в тому числi рекламнi) структури.

Бшьш детально склад суб'ектiв ринку фшансових послуг, за ознакою функцш, що виконуються ними, розглянемо на прикладi ринку цшних паперiв.

№3. Система взаемодц суб'ект1в ринку ц1нних папер1в

Суб'екти операцiй на ринку цшних паперiв це емiтент цшних паперiв, iнвестори (покупцi) та посередники при укладанш угод. У ролi емiтентiв виступають компанп, товариства, шдприемства та держава в особi нащонального уряду i мiсцевих органiв управлшня.

Вiдповiдно й ринок цiнних паперiв можна подiлити па ринок корпоративних цшних паперiв (що випускаються юридичними особами) та ринок державних цшних паперiв.

Залежно в!д стадп обшу цiнних паперiв розрiзняють первинний та вторинний ринок. Первинний це ринок, па якому розмщуються вперше випущеш (емгговаш) цiннi папери, вiдбуваеться мобшзащя капiталiв корпорацiями, товариствами, пiдприемствами i запозичення коштiв ними та державою.

Покупцями цшних паперiв е як шдивщуальш, так й iнституцiональнi швестори (юридичнi особи).

Розмiщення цiнних паперiв на ринку може здiйснюватися:

1)                          безпосередньо !х емiтентом;

2)                           через посередникiв;

3)                           на аукцiонах.

1.Розмщення щнних паперiв на ринку безпосередньо емтентом (прямий продаж) вщбуваеться дуже рщко i, головним; чином, тод^ коли емiтент не тiльки добре вщомий, а й мае зв'язку з можливими покупцями. Зокрема, прямий продаж набув поширення па ринку корпоративних облшацш у виглядi !х продажу безпосередньо iнституцiональним iнвесторам без публiчного оголошення та вiдкритоl передплати, а також без попередньо1 купiвлi облiгацiй швестицшним дилером. Прямий продаж дае можливють корпоращям уникнути витрат, пов'язаних зi складною процедурою пyблiчних випyскiв та оплатою послуг дилеpiв, i, ^м того, уникнути глaсностi.

2.                              Посередники, якг беруть участь в операцгях з цгнними паперами, подшяються на брокер1в та дилергв. Брокер зводить продавця з покупцем, одержуючи за посередництво комiсiйнi. Дилер купуе цшш папери вщ свого iменi та за свш рахунок з метою !х перепродажу.

У pолi посередниюв виступають як окpемi особи, так i цiлi фipми, iнтегpyючи у .свош pоботi бpокеpськi та дилерськ опеpaцii, а також комеpцiйнi банки. Спецiaлiзовaнi посеpедницькi фipми не мають едино1' загальноприйнято1' назви. Нaйчaстiше !х називають iнвестицiйними дилерами (банками, домами), бipжовими, дилерськими фipмaми.

В економгчно розвинених кратах найпоширенший споаб розмщення цгнних папергв - через швестицшних дилеpiв, що мають великий досвщ проведення операцш на ринку. Емгтент укладае угоду з iнвестицiйним дилером на розмщення цшних пaпеpiв нового випуску. Спочатку дилер здшснюе старанний aнaлiз передбачуваного випуску з точки зору випдносл. Наприклад, якщо мова йде про випуск цшних пaпеpiв акцюнерною компaнiею, вiн вивчае фшансовий стан компанп-емгтента та перспективи ii розвитку, aнaлiзyе стан гaлyзi, в якш дiе компaнiя, та економши краши у цiломy.

Вгдносини м\ж: емтентом та дилером можуть будуватися по-ргзному. Дилер може виступити в pолi покупця цшних пaпеpiв з метою !х подальшого перепродажу. Така кутвля цiнних пaпеpiв називаеться передплатою (андеррайтингом), а сам дилер - передплатником (андеррайтагентом).

Iнодi дилер бере у емгтента опцгон, тобто право купити випуск. Таке право вш pеaлiзyе, тшьки якщо знайде покупщв.

Дилер може виступати у ролг агента емтента - брокера. У цьому випадку вш бере цшш папери па комiсiю та намагаеться !х продати.

3.                                Розмгщення цшних папергв може здгйснюватися за допомогою аукцгонгв. Так, у США федеральш резервш банки pеaлiзyють казначейсью вексел^ облiгaцii на ayкцiонaх.

Розмiщення цшних пaпеpiв може вiдбyвaтися пyблiчно чи приватна. При пyблiчномy pозмiщеннi цшш папери за допомогою реклами пропонуються широкш пyблiцi.

Роль центрального банку та комерцгйних банкгв на ринку цшних папергв.

Рiзномaнiтнi операцп з цшними паперами здiйснюють комерцгйнг банки. Вони виконують роль iнвестоpiв i купують цiннi папери для власного портфеля, беруть участь у первинному розповсюдженш нововипущених пaпеpiв серед покупщв, виступають посередниками при перепродажу цшних пaпеpiв, виконують операцп з цшними паперами за дорученням киенлв, видають позички шд цшш папери. У pядi краш - США, Англп, Фpaнцii та деяких iнших - банювське законодавство обмежуе iнвестицiйнy дiяльнiсть комеpцiйних бaнкiв i забороняе !м використовувати ресурси банку для швестицш в aкцii та коpпоpaтивнi обл^ацп. У цих кра1'нах портфель цшних пaпеpiв комеpцiйних бaнкiв складаеться, головним чином, з державних цшних пaпеpiв. Проте банки намагаються обминати цю заборону: вони створюють холдинг-компанп, яю вкладають капiтал в акцп та корпоративнi облiгацii, надають кредити швестицшним банкам та посередникам фондово1' бiржi пiд заставу цшних паперiв тощо.

Важливу роль на ринку цшних паперiв та, зокрема, на ринку державних цшних паперiв вщграе центральний банк. Разом з Мшютерством фiнансiв та Казначейством вш вирiшуе питання про доцiльнiсть, випуску нових боргових зобов'язань, визначае умови !х обiгу, розробляе заходи щодо забезпечення сталого курсу державних цшних паперiв. Крiм того, центральний банк, здшснюючи операцii з цiнними паперами на вщкритому ринку, впливае на розмiр резервiв комерцiйних банкiв i, таким чином, на стан !х кредитно1' дiяльностi та грошового об^у. Банк купуе цiннi папери, коли дотримуеться курсу на стимулювання кредитно1' дiяльностi комерцiйних банкiв та ринку в цшому, i продае цшш папери, коли мае намiр обмежити активнiсть банкiв.

Основш поняття:

Домогосподарство, Мунщипальш позики, Ринкова iнфраструктура, Позичальники, Емiтенти, 1нвестори, Продавцi валюти, Покупщ валюти, Страховики, Страхувальники, Первинний ринок ЦП, Вторинний ринок ЦП, андеррайтинг.

Зацікавило?

Змiст

Нові надходження

Всього підручників:

292