РИНОК ФIНАНСОВИХ ПОСЛУГ

ТЕМА №11: ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОСНОВНИХ СЕГМЕНТ1В РИНКУ Ф1НАНСОВИХ ПОСЛУГ

План:

1.                     Необхщшсть державного регулювання ринку фшансових послуг

2.                      Нащональний банк як орган державного регулювання

3.                      Методи регулювання банювсько! дiяльностi

4.                       Особливост процесу адаптацп банювського законодавства Укра!ни i ввропейського Союзу

№1. Необхiднiсть державного регулювання ринку фшансових послуг

В Укра!ш pинковi процеси вщбуваються на фош гостро! нестaчi iнвестицiйниx pесypсiв, необxiдниx для розвитку економши. Питання гарантування прав та визначення законодавчих рамок швестицшно! дiяльностi повинно бути однiею з прюритетних фyнкцiй держави i сyспiльствa. При визначенш внyтpiшнього iнвестицiйного потенцiaлy та зaсобiв його використання завданням державного регулювання фшансового ринку в будь- яюй кpaiнi е не стшьки впорядкування дiяльностi позичaльникiв кaпiтaлy i фiнaнсовиx посеpедникiв, забезпечення стaбiльного розвитку i фyнкцiонyвaння фiнaнсового ринку в цшому, скiльки детеpмiнaцiя кола та пошук шляxiв виpiшення проблем iнвестоpiв, захист iнвестоpiв, перш за все, дpiбниx i найменш захищених.

Мета та шляхи здшснення державного регулювання ринтв фшансових послуг.

Метою державного регулювання ринюв фшансових послуг в Укра!ш е:

-                            проведення едино! та ефективно! державно! политики у сфеpi фшансових послуг;

-                            захист штерешв споживaчiв фiнaнсовиx послуг;

-                            створення сприятливих умов для розвитку та функщонування ринюв фiнaнсовиx послуг;

-                             створення умов для ефективно!' мобшзацп i pозмiщення фiнaнсовиx ресуршв учасниками pинкiв фiнaнсовиx послуг з урахуванням штерешв сyспiльствa;

-                            забезпечення piвниx можливостей для доступу до ринюв фiнaнсовиx послуг та захисту прав ix учасниюв;

-                             додержання учасниками ринюв фiнaнсовиx послуг вимог законодавства;

-                            запобшання монополiзaцii та створення умов розвитку добросовюно! конкуренцп на ринках фiнaнсовиx послуг;

-                             контроль за прозорютю та вщкритютю pинкiв фiнaнсовиx послуг;

-                               сприяння штеграцп в европейський та свгтовий ринки фiнaнсовиx послуг.

Державне регулювання дiялъностi з надання фшансових послуг здтснюетъся шляхом:

-                              ведення державних pеестpiв фшансових установ та лщензування дiяльностi з надання фшансових послуг;

-                              нормативно-правового регулювання дiяльностi фшансових установ;

-                              нагляду за дiяльнiстю фшансових установ;

-                              застосування уповноваженими державними органами зaxодiв впливу;

-                              проведення шших зaxодiв з державного регулювання ринюв фiнaнсовиx послуг.

Органи державного регулювання дiялъностi фшансових установ. Державне регулювання ринюв фшансових послуг здшснюеться:

-                                             щодо ринку банювських послуг - Нащональним банком Укра!ни;

-                            щодо ринюв щнних пaпеpiв та похщних цiнниx пaпеpiв — Державною

комiсiею з цшних паперiв та фондового ринку;

- щодо шших ринюв фшансових послуг - спещально уповноваженим органом виконавчо! влади у сферi регулювання ринкiв фiнансових послуг.

Антимонопольний комгтет Укра!ни та iншi державш органи здшснюють контроль за дiяльнiстю учасникiв ринкiв фiнансових послуг та отримують вщ них iнформацiю у межах повноважень.

Державне регулювання дiяльностi з надання фiнансових послуг здшснюеться вщповщно до Закону "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринюв фiнансових послуг".

№2Нашональний банк як орган державного регулювання

Нащональний банк Укра!ни е центральним банком Укра!ни, особливим центральним органом державного управлшня, юридичний статус, завдання, функцii, повноваження i принципи органiзацii якого визначаються Конститущею Укра!ни та iншими законами Укра!ни.

Нацiон5льний банк мае статутний каштал, що е державною власшстю. Розмiр статутного капiт5лу становить 10 мшьйошв гривень. Вiн може бути змшений за рiшенням Ради Нащонального банку.

Джерелами формування статутного кашталу Нацiон5льного банку е доходи його кошторису, а при необхщност - Державний бюджет Укра!ни.

Нацiон5льний банк е юридичною особою, мае вщокремлене майно, що е об'ектом права державно! власност та перебувае у його повному господарському вщанш.

Нащональний банк не вщповщае за зобов'язаннями оргашв державно! влади та шших банюв, а органи державно! влади та iншi банки не вщповщають за зобов'язаннями Нащонального банку, ^м випадкiв, коли вони добровiльно беруть на себе таю зобов'язання.

Основною функщею Нащонального банку вщповщно до Конституцп Укра!ни е забезпечення стабшьност грошово! одиницi Укра!ни.

Нащональний банк виконуе й iншi функцй:

1)                         визначае та проводить грошово-кредитну политику;

2)                          монопольно здшснюе емiсiю нащонально! валюти Укра!ни та органiзовуе ii обш;

3)                          виступае кредитором останньо! iнстанцii для банкiв i оргашзовуе систему рефiнансування;

4)                          встановлюе для банюв та шших фшансово-кредитних установ правила проведення банювських операцiй, бухгалтерського облiку i звiтностi, захисту шформацп, коштiв та майна;

5)                           оргашзовуе створення та методолопчно забезпечуе систему грошово- кредитно! i банкiвськоi статистично! iнформацii та статистики платiжного балансу;

6)                           визначае систему, порядок i форми платежiв, у тому чи^ мiж банками та фiнансово-кредитними установами;

7)                           визначае напрями розвитку сучасних електронних банювських технологш, створюе, координуе та контролюе створення електронних плапжних засоб1в, плапжних систем, автоматизащУ банювськоУ д1яльност1 та засоб1в захисту банювськоУ шформащУ;

8)                          здшснюе банювське регулювання та нагляд;

9)                          веде реестр банюв, Ух фшй та представництв, валютних б1рж i фшансово-кредитних установ, здшснюе лщензування банювськоУ д1яльност1 та операцш у передбачених законами випадках;

10)                             складае плалжний баланс, здшснюе його анал1з та прогнозування;

11)                             представляе штереси УкраУни в центральних банках шших держав, м1жнародних банках та шших кредитних установах, де сшвробгтництво здшснюеться на р1вш центральних банюв;

12)                           здшснюе вщповщно до визначених спещальним законом повноважень валютне регулювання, визначае порядок здшснення платеж1в в шоземнш валют1, оргашзовуе i здшснюе валютний контроль за комерцшними банками та 1ншими кредитними установами, яю отримали л1ценз1ю Нац1онального банку на здшснення операцш з валютними цшностями;

13)                              забезпечуе накопичення та збер1гання золотовалютних резерв1в та здшснення операцш з ними та банювськими металами;

a.                               анал1зуе стан грошово-кредитних, фшансових, цшових та валютних вщносин;

b.                               орган1зовуе 1нкасац1ю та перевезення банкнот i монет та шших цшностей, видае л1ценз1У на право шкасащУ та перевезення банкнот i монет та 1нших ц1нностей;

c.                               реал1зуе державну пол1тику з питань захисту державних секрет1в у систем! Нащонального банку;

d.                               бере участь у шдготовщ кадр1в для банювськоУ системи УкраУни;

e.                               зд1йснюе шш1 функц1У у ф1нансово-кредитн1й сфер1 в межах своеУ компетенц1У, визначеноУ законом.

Нащональний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцш здшснюе тат операци:

1)                            надае кредити комерцшним банкам та шшим фшансово-кредитним установам для п1дтримки л1кв1дност1 за ставкою не нижче ставки рефшансування Нащонального банку та в порядку, визначеному Нащональним банком;

2)                            здшснюе дисконтш операщУ з векселями та чеками в порядку, визначеному Нащональним банком;

3)                            купуе та продае на вторинному ринку щнш папери у порядку, передбаченому законодавством УкраУни;

4)                            вщкривае власш кореспондентсью та металев1 рахунки у закордонних банках та веде рахунки банюв-кореспондент1в;

5)                            купуе та продае валютш щнност1 з метою монетарного регулювання;

6)                            збер1гае банювсью метали, а також купуе та продае банювсью метали, дорогощнне кам1ння та 1нш1 коштовност1, пам'ятш та 1нвестиц1йн1 монети з дорогоцшних метал1в на внутр1шньому i зовшшньому ринках без квотування i лщензування;

7)                                 розмщуе золотовалютш резерви самостiйно або через банки, уповноважеш ним на ведення валютних операцш, виконуе операцп з золотовалютними резервами Укра!ни з банками, рейтинг яких, за класифжащею мiжнародних рейтингових агентств, вiдповiдае вимогам першокласних банюв не нижче категорп А;

8)                         приймае на збер^ання та в управлшня державнi цшш папери й iншi цiнностi;

9)                         видае гарантп та поруки вщповщно до положення, затвердженого Радою Нащонального банку;

10)                                      веде рахунок Державного казначейства Укра!ни без оплати та нарахування вщсотюв;

11)                                      виконуе операцп при обслуговуванш державного боргу, пов'язаш з розмщенням державних цiнних паперiв, !х погашенням i виплатою доходу за ними;

12)                                     веде особист рахунки пращвниюв Нащонального банку;

13)                                     веде рахунки мiжнародних оргашзацш;

14)                                      здшснюе беззаперечне стягнення коштiв з рахунюв сво!х клiентiв вiдповiдно до законодавства Укра!ни за рiшенням суду.

Нащональний банк мае право здшснювати й iншi операцii, необхiднi для забезпечення виконання сво!х функцiй.

Нашональному банку забороняеться:

1)                          бути акщонером або учасником банюв та шших шдприемств, установ;

2)                               здшснювати операцп з нерухомютю, ^м тих, що пов'язаш iз забезпеченням дiяльностi Нащонального банку та його установ;

3)                           здшснювати торговельну, виробничу, страхову та шшу дiяльнiсть, яка не вщповщае функщям Нацiонального банку.

Нацiональний банк сплачуе податки вiдповiдно до закошв Укра!ни з питань оподаткування.

Регулювання розрахунюв. Нащональний банк встановлюе правила, форми i стандарти розрахункiв банюв та шших юридичних i фiзичних осiб в економiчному обiгу Укра!ни iз застосуванням як паперових, так i електронних документiв та готвки, координуе органiзацiю розрахункiв, дае дозволи на здшснення клiрингових операцiй та розрахунюв за допомогою електронних документв.

Нащональний банк забезпечуе здiйснення мiжбанкiвських розрахункiв через сво! установи, дае дозвш на проведення мiжбанкiвських розрахунюв через прямi кореспондентськi вiдносини комерцшних банкiв та через !х власш розрахунковi системи.

№3. Методи регулювання баншвськоХ дiяльностi

Основним органом регулювання грошового об^у виступае банювська система. Методи державного регулювання визначають принцип побудови само! банювсько! системи.

Дворiвневий принцип оргашзацп банкiвськоi системи передбачае вщокремлення емiсiйних операцiй регулювання грошового об^у, якi закршлюються за банком першого piвня - центральним банком кра!ни, вiд розрахункового, касового i кредитного обслуговування юридичних i фiзичниx осiб, яке виконують банки другого piвня - комерцшш. Тодi як комеpцiйнi банки належать до piзниx форм влaсностi, центральний банк, як правило, - державний. Його дiяльнiсть i е основним шструментом державного регулювання грошового обшу.

Державне регулювання дiяльностi бaнкiв здшснюеться Нaцiонaльнiм банком Укра!ни у таких формах:

I.                            Адмшктративне регулювання:

1)                                                                    реестращя         бaнкiв i лiцензyвaння ix дiяльностi;

2)                                                                                  встановлення        вимог та обмежень щодо дiяльностi бaнкiв;

3)                                                                                застосування         сaнкцiй адмшстративного чи фiнaнсового характеру;

4)                                                      нагляд  за дiяльнiстю бaнкiв;

5)                                                           надання       pекомендaцiй щодо дiяльностi бaнкiв.

II.                            1ндикативне регулювання:

1)                         встановлення обов'язкових економiчниx ноpмaтивiв;

2)                          визначення норм обов'язкових pезеpвiв для бaнкiв;

3)                         встановлення норм вщрахувань до pезеpвiв на покриття ризиюв вiд активних бaнкiвськиx операцш;

4)                          визначення процентно! полiтики;

5)                         рефшансування бaнкiв;

6)                          кореспондентських вщносин;

7)                          yпpaвлiння золотовалютними резервами, включаючи валютш iнтеpвенцii;

8)                           опеpaцiй з цшними паперами на вщкритому ринку;

9)                           iмпоpтy та експорту катталу.

Метою банювського нагляду е стабшьшсть бaнкiвськоi системи та захист штерешв вклaдникiв i кpедитоpiв банку щодо безпеки збершання коштiв клiентiв на банювських рахунках.

Регулювання кредитних вiдносин центрального банку з комерцшними.

Видача позик комерцшним банкам (шд ix боpговi зобов'язання та шляхи переоблшу ix портфеля векселiв - рефшансування) Нащональним банком безпосередньо впливае на обсяг ix пaсивiв, а тим самим - i ix активних (кредитних) операцш.

Важливий метод у цт груп - процентна полтика централъного банку: встановлений piвень проценлв за його кредитами виступае фактором регулювання попиту на кредит. Особлива дiевiсть рефшансування та процентно! политики Нащонального банку Укра!ни зумовлена особливостями оргашзацп ринку кредитних ресуршв держави: перепродажем кредитних ресуршв Ощадного банку шшим комеpцiйним банкам через Нащональний банк.

При iнфляцiйниx тенденцiяx в економщ облiковa (pефiнaнсyвaння) ставка збшьшуеться. У такому випадку кредит, який отримують комерцшш банки, стае дорогим. Це викликае збшьшення вартост кредиту, який комерцшш банки надають суб'ектам економiчниx вщносин. У pезyльтaтi вщбуваеться зниження залучених iнвестицiйних ресурсiв. Даш обставини гальмують збiльшення об'емiв виробництва, зменшуючи таким чином шфляцшш тенденцп в економiцi.

У випадку економiчного застою ставка рефiнансування знижуеться. Кредит стае бшьш дешевим, що викликае збшьшення попиту на нього. При цьому збшьшуеться об'ем iнвестицiйних засобiв, що забезпечуе розширення виробництва.

Проведення операцш на вiдкриmому ринку — традицшний метод емiсiйно-кредиmного регулювання

Ринок державних цшних паперiв, виконуючи функцй при обслуговуванш державного боргу, ^м цього, вщграе роль регулюючого фшансового шструмента. При нарощуванш в краiнi шфляцшних тенденцiй держава випускае державнi цшш папери, i, таким чином, частина грошей зв'язуеться i вилучаеться з обшу, що знижуе iнфляцiйний тягар на фшансову систему. У випадку економiчного застою, скорочення виробництва держава викупляе державш цшш папери, вившьнюючи грошовi кошти i забезпечуючи збшьшення швестицшних ресурсiв.

Купiвля державних цшних паперiв центральним банком збiльшуе грошову масу в обшу, що сприяе зростанню пасивiв комерцiйних банкiв i обсягу кредитування. Продаж цiнних паперiв спричиняе скорочення грошово! маси. Обмежена можливють використання Нацiон5льним банком Укра!ни даного методу зумовлена вiдсутнiстю належного оформлення державного боргу та розвиненого ринку цшних паперiв.

Встановлення економiчних показнитв регулювання дiяльносmi

комерцшних бантв

Це найчисленшша група методiв емюшно--кредитного регулювання. При iнфляцii НБУ збiльшуе норми резервування (на сучасному еташ норма - 17% кашталу банку). У такому випадку зв'язуються грошовi кошти комерцiйних банкiв. Об'ем грошово! маси стае меншим, ii шфляцшний тиск знижуеться. Коли в економщ спостерiгаеться зниження обсягiв виробництва, НБУ зменшуе норми резервування. Грошовi засоби вившьняються, що призводить до росту шфляцп, розвитку виробництва i збiльшення зайнятостi.

У регулюваннi грошового об^ важливу роль вiдiграють структурш показники дiяльностi комерцiйного банку: рiвень ринку його активних операцiй, максимальний розмiр ризику на одного позичальника, частка великих позичок тощо. Сшввщношення окремих груп пасивiв i активiв регулюеться через показники поточно! та довгостроково! лiквiдностi балансу банку.

Поряд з регулюванням емiсii важливу роль у функцюнуванш грошово! системи вщграють методи регулювання самого руху грошей. Щ методи специфiчнi для сфери готвкового i безготiвкового обороту.

Обш готiвкових грошей регулюеться правилами, встановленими Нащональним банком. Вони визначають загальний порядок проведення гот1вково-грошових (вщповщно до назви тдроздшу, що здшснюе операщУ з гот1вкою) операцш банками та Ух киентами - юридичними особами.

При регулюванш касових операцш банюв використовуеться поняття "операцшна каса", яке означае сукупшсть гот1вки, що знаходиться в ус1х касах комерцшного банку. Вщповщно до характеру д1яльност1 банк може оргашзовувати денш (що функщонують протягом перюду часу, вщведеного для роботи з киентами, - операцшного дня), веч1рш каси, каси перерахування виручки, яка надходить в шкасаторських сумках, та шш1 спещал1зоваш каси. Залишок грошей в операцшнш кас банку обмежуеться л1м1том. Понадл1м1тний залишок гот1вки тдлягае здач1 розрахунковому центру Нащонального банку чи його фшУ, до яких прикршлений даний комерцшний банк. Розрахунков1 центри здшснюють також п1дкр1плення операц1йних кас комерцшних банк1в гот1вкою зг1дно з Ух попередшми заявками.

Правовi основи регулювання бантвського кредитування

Кредитування е основним видом активних операцш комерцшних банюв. Воно дае можливють банкам отримувати значш доходи i водночас супроводжуеться певними ризиками. Вони пов'язаш 1з неповерненням позичальниками основного боргу i в1дсотк1в за позичками.

Кредитш операц1У, як вид господарськоУ д1яльност1 комерц1йних банк1в, грунтуються на глибокому розумшш економ1чних, ф1нансових i правових шдвалин б1знесу. Тому саме щ основн1 принципи кредитування знаходять свш прояв у кредитнш пол1тиц1 комерцшного банку. Головными елементами ефективного управлтня кредитами е: ретельно розроблена кредитна полгтика, яюсне управлшня портфелем, ефективний контроль за кредитами i добре шдготовлений для ц1еУ роботи персонал.

Основш економ1чн1 та правов1 основи кредитування знайшли свое закршлення в чинному законодавств1 УкраУни (Закон УкраУни "Про банки i банк1вську д1яльшсть"; Положення "Про порядок видач1 банкам лщенз1У на зд1йснення банк1вських операцш"; Положення "Про порядок лщензування банюв в УкраУш"; Положення "Про кредитування"; Положення "Про державну реестращю суб'еклв п1дприемницькоУ д1яльност1").

Процес кредитування передбачае безумовне додержання принцишв:

Принцип термтовостг означае, що кредит повинен погашатися у визначений термш.

Принцип цшъового характеру кредитування припускае вкладення позичкових кошт1в у конкретш господарч1 процеси, на ч1тко визначен1 ц1л1, операщУ, техн1ко-економ1чна експертиза яких св1дчить про Ух достатню дохщнють 1з урахуванням економ1чноУ кон'юнктури i ризик1в у конкретнш галуз1 народного господарства, тенденцш розвитку ринку. Залежно в1д цшей розр1зняють:

1)                         кредит для фшансування оборотного кап1талу;

2)                          кредит для фшансування основного катталу;

3)                         кредит для фшансування торговельно-посередницьких операцш.

Принцип платностi означае, що позичальник повинен внести в банк визначену плату за користування кредитом.

Вщсотки, яю сплачуе позичальник за користування короткостроковими банювськими кредитами, вщносять до собiвapтостi пpодyкцii. Вiдсотки за кредит, узятий на каттальне бyдiвництво чи реконструкцш, позичальник сплачуе за рахунок прибутку, який залишаеться в його розпорядженш. Витрати позичальника на оплату вщсотюв за кредит вiдносять до складу валових витрат виробництва i обшу, що зменшуе суму оподатковуваного прибутку.

Сплата вщсотюв позичальником здiйснюеться у строки, визначеш кредитним договором. У раз1 несплати позичальником нарахованих вщсотюв у строки, !х сума вщноситься на вiдповiднi рахунки прострочено! заборгованост за нарахованими вiдсоткaми.

Банк припиняе нарахування вщсотюв за простроченими кредитами уразг

-                             повного виконання зобов'язань позичальником;

-                             оголошення позичальника банкрутом;

-                            лжвщацп позичальника;

-                            заюнчення строку позовно! дaвностi;

-                             вчинення нотapiaльного запису про примусове стягнення боргу;

-                             ршення суду про примусове стягнення;

-                             прийняття банком на баланс заставленого майна;

-                            укладення угоди про замшу кредитного зобов'язання шшим зобов'язанням мiж тими ж сторонами (оформлення векселем, прийняття банком на баланс майна позичальника).

Принцип забезпечення кредитування означае наявнють у позичальника юридично оформлених докуменпв, що гарантують своечасне повернення кредиту.

№4. Особливост процесу адаптаци бантвського законодавства Украти i Свуопейського Союзу

Сшвробгтництво мiж Укра!ною та Свропейськими Ствтовариствами започатковано тдписанням Угоди про партнерство та сшвробгтництво 14 червня 1994 року у Люксембурзг Ратифшована вона була Верховною Радою Укра!ни 10 листопада 1994 року.

Угода, яка тдписана з Укра!ною, е мехашзмом впровадження вiдносин спiвпpaцi мiж ввропейським Союзом та пострадянськими державами. Вона мае на мет визначити принципи вщносин мiж вС i Укра!ною. За сво!м значенням Угода знаходиться на нижчому piвнi iеpapxii торгових договоpiв вС та европейських угод з державами Центрально! та Схщно! ввропи.

Щодо фiнaнсовиx питань в угодах, якi укладаються вС iз новими державами, то вш вони визначають, що поточнi платеж^ пов'язaнi з виконанням таких угод, здшснюються вшьно. Рух кaпiтaлy, пов'язаний з швестищями у сво!х кра!нах i таких, що дозволяються цими угодами, е також вшьним. Забороняеться запровадження нових валютних обмежень при yмовi збереження права на заходи щодо шдтримки плaтiжного балансу вщповщно! кра!ни i спецiaльниx застережень з боку кожно! сторони; сторони погоджуються провести переговори про свободу руху катталу в майбутньому. Угоди не зобов'язують повтстю лiбералiзувати рух капiталiв.

Метою забезпечення гармотзацп нацiонального законодавства з нормами та принципами европейського права е забезпечення прюритетност загальновизнаних норм та принцишв европейського права перед нормами внутршньодержавного права Укра!ни.

Визначальними орiентирами у приведеннi законодавства Укра!ни вiдповiдно до принципiв i норм европейського права повинт бути:

-                            встановлення повного перелжу домовленостей мiжнародного характеру, якi мають чиннiсть для Укра!ни;

-                            вдосконалення правових основ укладення, виконання та денонсацп европейських договорiв за участю Укра!ни;

-                          забезпечення вщповщносл внутрiшньодержавних нормативно-правових акпв чинним мiжнародно-правовим зобов'язанням Укра!ни;

-                           створення належного механiзму впровадження м1жнародно--правових зобов'язань Укра!ни в нащональне законодавство.

Пiсля того, як Укра!на набула членства в Радi ввропи, вона повинна привести вiдповiдно до европейських стандартв ряд iснуючих закотв та прийняти понад 30 нових, що сприяли б реальному входженню нашо! держави до правового простору ще! оргашзацп.

Положення Угоди про партнерство i спiвробiтництво Укра!ни з ввропейським Союзом повиннi становити основу вщповщно! програми гармонiзацii законодавства Укра!ни з европейською правовою системою. Що стосуеться питання визначення складових процесу гармотзацп, певну допомогу може надати досвщ зближення законодавства асоцшованих з вС кра!н Центрально! та Схщно! ввропи, а саме рекомендацii так звано! "Бшо! книги" вС, про шдготовку цих кра!н до вступу до ще! органiзацii.

Процес наближення банювсько! сфери стосуеться, перш за все, таких завдань:

-                             узгодження укра!нських банювських закотв iз законами вС;

-                          новi ршення в грошовш полiтицi, якi необхiднi для виконання критерпв, визначених Маастрихтською угодою: стабшзащя цiн, стабiлiзацiя довго- i середньострокових вiдсоткових ставок, визначений рiвень дефiциту державного бюджету;

-                           реструктуризащя i модернiзацiя банкiвськоi системи.

Вщповщно до ст. 48 роздiлу "Поточт платежi та каттал" Угоди мiж Укра!ною i вС, сторони зобов'язуються дозволити здшснення у вiльноконвертованiй валют будь-яких виплат за поточним платжним балансом мiж резидентами Спiвтовариства та Укра!ни, пов'язанi з рухом товарiв i послуг.

Також Укра!на забезпечуе вiльний рух капiталу, що стосуеться прямих швестицш у компанii, яю були законним шляхом заснованi в сво!х кра!нах, та iнвестицiй, а також лшвщацп або повернення цих швестицш та будь-якого прибутку, що випливае з них.

Угодою сторонам забороняеться вводити валютш обмеження на рух капiт5лiв та поточш платеж^ пов'язанi з ним, мiж резидентами Спiвтовариства та Укра!ни.

Угодою передбачено, що у випадку виняткових обставин або загрози створення серйозних трудношдв для здшснення валютно! або фшансово! полiтики у Спiвтовариствi чи в Укра!ш, вiдповiдно Спiвтовариство або Укра!на можуть вживати запобiжних заходiв щодо руху капiт5лiв на перюд не бiльше шести мiсяцiв, якщо таю заходи е вкрай необхщними.

З метою створення сприятливих умов для руху капiт5лiв мiж Укра!ною та кра!нами-членами вС сторони можуть проводити консультацп мiж собою.

Пюля пiдписання Угоди мiж Укра!ною та ввропейськими Спiвтовариствами з метою ре5лiзацii стратегiчного курсу Укра!ни на штегращю до вС та забезпечення всебiчного входження Укра!ни у европейський полличний, економiчний та правовий простiр Указом Президента вщ 11 червня 1998 року було затверджено "Стратегш iнтеграцii Укра!ни до ввропейського Союзу".

Стратепя визначае, що головним прюритетним напрямом зовнiшньополiтичноi дiяльностi для Украшсько! держави е отримання статусу асоцшованого члена ввропейського Союзу.

Важливим етапом правово! адаптацii е iмплементацiя Угоди про партнерство та сшвробгтництво, укладання галузевих угод, приведення чинного законодавства Укра!ни вiдповiдно до ст5ндартiв вС.

Крiм загальних процесiв Стратегiя штеграцп Укра!ни до вС передбачае i галузеву спiвпрацю, що е координащею та взаемодiею у конкретних галузях i сферах господарсько! дiяльностi. Прюритет у найближчi роки також визнаеться в ствробгтнищш у г5лузi юстицп.

З метою ре5лiзацii Стратегii штеграцп Укра!ни до ввропейського Союзу Кабшетом Мiнiстрiв Укра!ни було прийнято Постанову "Про запровадження мехашзму адаптацii законодавства Укра!ни до законодавства ввропейського Союзу" вщ 12 червня 1998 року. Постанова покликана дати належне оргашзацшне забезпечення процесу адаптацii.

Спiвробiтництво у г5лузi валютно-грошово! полiтики спрямовуеться на тдтримку зусиль Укра!ни у напрямах змщнення ii валютно-грошово! системи та поступового зближення поллики Укра!ни з политикою европейсько! валютно! системи шляхом отримання необхщно! технiчноi допомоги. Сюди також входить неформальний обмiн поглядами щодо принцишв та функцiонування европейсько! валютно! системи.

Основними цiлями галузево! програми iнтеграцii Укра!ни до вС у банювсьюй сферi е сприяння розвитку вщносин мiж Укра!ною та вС у створенш основ взаемовипдного банкiвського та фiнансового спiвробiтництва, спрямованого на сприяння штеграцп Укра!ни у загальноприйнят системи взаеморозрахункiв

Основн'1 поняття:

Нащональний Банк УкраУни, Методи державного регулювання, Процентна пол1тика Центрального Банку.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНО! Л1ТЕРАТУРИ

Основна:

1.                  Закон УкраУни , Дро фшансов1 послуги та державне регулювання ринюв фшансових послуг" ( № 2664 вщ 12.07.2001 р.).

2.      Закон УкраУни ,Дро цшш папери i фондову б1ржу" ( № 1201-XII в1д 18.06.91р)

3.       Закон УкраУни "Про державне регулювання ринку щнних папер1в в УкраУ'ш" ( № 448/96-ВР вщ ЗО. 10.1996 р.).

4.     Закон УкраУни "Про об1г вексел1в в УкраУ'ш" ( № 2374-III вщ 05.04.2001р.).

5.     Закон УкраУ'ш "Про банки та банювську д1яльшсть" ( № 2121-III в1д 07.12.2000 р.).

6.     Закон УкраУни "Про страхування" ( № 2745-III вщ 04.10.2001 р.).

7.     Закон УкраУни „Про шститути спшьного швестування (пайов1 та корпоративш швестицшш фонди)" ( № 2299-III вщ 15.03.2001 р.).

8.     Закон УкраУни „Про Нащональну депозитарну систему та особливост1 електронного об1гу щнних папе

Зацікавило?

Змiст

Нові надходження

Всього підручників:

292