5. Розгляд господарських спорів в Україні.

Господарські суди України розглядають спори між підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними особами (у тому числі іноземними), громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (ст. 1 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд спорів здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. По-друге, сторони мають право застосовувати заходи досудового врегулювання господарського спору (за винятком окремих важливих категорій спорів).

У господарських судах розглядаються:

• справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів;

• спори, що виникають при погодженні стандартів і технічних умов (такі питання, як правило, загострюються при випуску певного виду продукції, наданні послуг тощо);

• спори про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт);

• справи про банкрутство;

• справи з питань діяльності Антимонопольного комітету України, Рахункової палати.

Систему господарських судів відповідно до Господарського процесуального кодексу України складають:

·                     місцеві господарські суди – суд першої інстанції;

·                     апеляційні господарські суди – суд апеляційної інстанції;

·                     Вищий господарський суд – суд касаційної інстанції;

·                     Верховний Суд України – у виняткових випадках суд повторної касаційної інстанції.

Основним завданням системи господарського судочинства є захист законних прав та інтересів суб’єктів господарювання.

Компетенція господарських судів поширюється на підприємства, установи, організації і громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи й у встановленому порядку одержали статус суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду відповідно до встановленої підсудності господарських справ за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Місцеві господарські суди розташовані у всіх обласних центрах областей, у столиці Автономної республіки Крим та містах республіканського значення Києві та Севастополі. Юрисдикція місцевих господарських судів поширюється у межах свого регіону. Загальна кількість — 27.

Звернення до господарського суду з метою вирішення того чи іншого спору відбувається шляхом подання позовної заяви.

Для звернення до місцевого господарського суду за захистом встановлюється загальна позовна давність у 3 роки. У деяких випадках встановлюється спеціальна позовна давність у 1 рік, зокрема у справах про: 1) стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) спростування недостовірної інформації, поміщеної у ЗМІ; 3) переведення на співвласника прав та обов’язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності; 4) у зв’язку з недоліками проданого товару; 5) у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти. Позовна давність у 10 років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину. Перебіг позовної давності починається з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Апеляційні господарські суди переглядають рішення та ухвали господарських судів першої інстанції. Загальна їх кількість — 8. Юрисдикція апеляційних господарських судів є особливою і не збігається з адміністративно-територіальним устроєм.

Вищий господарський суд України є вищим судовим органом у системі спеціалізованих господарських судів України та касаційною інстанцією у господарських справах.

Перегляд господарських справ Верховним судом України здійснюється за спеціальною процедурою.

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8