Методика викладання економіки

46.Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки  та проведення. Функції керівника навчальної гри.

Навички майбутньої професійної діяльності частково отримуються студентами під час імітаційних ігрових занять. Головна риса таких занять — це імітація майбутньої управлінської, технологічної та проектно-конструкторської діяльності.

Інтерактивні ігрові заняття включають: ігрове проектування, розігрування ролей, операційні ігри, проблемно-орієнтовані ігри, організаційно діяльні квазіігри, науково-дослідні ділові ігри, атестаційні ділові ігри, навчально педагогічні ігри.

Ігрове проектування — це колективна розробка варіантів рішень складних інженерних задач групами студентів на загальній основі.

Розігрування ролей — це імітаційний ігровий метод активного навчання, який дозволяє відпрацьовувати функціональні обов’язки посадових осіб. Метод має високу ефективність при вирішенні окремих складних управлінських і економічних задач, які не орієнтовані на один критерій, причому оптимальне рішення можливе лише в результаті компромісу між учасниками, інтереси яких не співпадають.

Операційні ігри за своїми психологічними параметрами аналогічні методам аналізу проблемних ситуацій. Однак, на противагу спонтанному обговоренню, операційна гра має сценарій, в якому закладений жорсткий алгоритм правильності чи неправильності рішення, яке приймається.

В залежності від того, який тип діяльності відтворюється, доцільно використовувати операційні ігри різних типів: навчальні, організаційні, проблемно-орієнтовані.

1. Навчальні ділові ігри — це форма діяльності в умовах обставин, спрямованих на відтворення змісту майбутньої професійної діяльності і поведінки учасників гри за заданими  правилами, які віддзеркалюють умови і динаміку реальних виробничих обставин.

2. Ділові ігри для рішення практичних задач. За своєю структурою і змістом аналогічні навчальним діловим іграм. Відміна в тому, що в процесі гри не студенти моделюють майбутню професійну діяльність, а реальні посадові особи розробляють необхідні рішення.

3. Організаційно-діяльні ігри. В цих іграх мова не про відтворення управлінських ситуацій в технологічних процесах, а про організацію колективної розумової діяльності найбільш ефективним способом.

4. Проблемно-орієнтовані ігри — це проміжна форма між навчальною і організаційно-діяльною діловими іграми. Вони використовуються для виявлення унікальних проблем і знаходження шляхів їх розв’язання в різних галузях, потребують багато часу на проведення, старанного підбору учасників і кваліфікованого керівництва з боку організаторів.

5. Організаційно-діяльні квазіігри. Квазіігри є ефективним засобом організації процесу колективної розумової діяльності, спрямованої на активізацію пізнання.

6. Науково-дослідні ділові ігри проводяться під час проведення наукових досліджень в галузі економіки і управління. За їх допомогою можна досліджувати як сам об’єкт, так і поведінку людей.

7. Атестаційні ділові ігри проводяться з метою визначення рівня компетентності кадрів в питаннях технології виробництва та прийняття управлінських рішень.

В основу гри, як правило, покладено модель об’єкта, наприклад виробництва, або, точніше, відображення такої моделі у сфері управління.

Учасники гри, відповідно до мети своїх дій, керуючись правилами й інструкціями ведення гри, а також наявними даними стосовно ситуації, формують свої одиничні моделі гри.

За критерієм змісту й умов діяльності учасників у дидактиці європейських країн виділяють ігри симуляційні, управлінські, психологічні, спортивні та ін.

Основні принципи побудови та проведення ділових ігор такі:

1. Наочність і простота конструкції (моделі) ділової гри.

2. Автономність тем і фрагментів ділової гри.

3. Можливість подальшого вдосконалення й розвитку конструкції ділової гри.

4. Раціональне поєднання в ігровому експерименті теорії і практики методики проведення ділової гри.

5. Максимальне звільнення учасників ділової гри від рутинних ігрових процедур.

6. Максимальне використання готових розробок

7. Спрямованість усіх елементів гри на розв’язок проблеми, що вивчається. Будь-яка ділова гра має допомагати у розв’язанні певної проблеми, дослідженні конкретної виробничої ситуації, прийнятті рішення, засвоєнні навчального курсу або групи дисциплін тощо.

Зацікавило?

Змiст

1.Методика викладання економіки як наука. Предмет та методи дослідження, її джерела та  зв’язок з іншими науками.

2.Основні задачі та функції методики викладання економіки.

3.«Методика викладання економіки» як навчальна дисципліна в системі формування професійної компетентності економіста та викладача економічних дисциплін.

4.Цілі, предмет, об`єкт та зміст курсу “Методика викладання економіки”.

5.Економічні знання як складова наукового світогляду людини та предмет навчання. Специфіка економічних знань, особливості їх використання. Вплив економічних знань на формування економічної поведінки особистості.

6. Економічна культура – результат трансформації економічних знань. Особливості формування економічної культури України. Роль економічної освіти в процесі формування економічної культури суспільства.

7.Система економічної освіти в Україні. Мета та функції економічної освіти. Концепція неперервної економічної освіти в Україні. Державний стандарт економічної освіти та необхідність його дотримання закладами освіти.

8.Розвиток економічного мислення та формування поведінки як мета економічної освіти. Взаємозв’язок, джерела формування та розвитку економічної культури, мислення та економічної поведінки.

9. Методика викладання економіки – шлях розвитку економічного мислення особистості. Основи формування економічного мислення. Методичні прийоми і засоби, впровадження яких у навчальний процес дозволить забезпечити розвиток економічного мислення тих, хто навчається.

10. Навчальна програма економічної дисципліни: зміст, структура та методика розробки

11. Основні типи навчальних занять з економіки в середній загальноосвітній школі та вищих навчальних закладах. Основні вимоги до навчального заняття з економіки, а також методи і прийоми підвищення його ефективності.

12. Сучасні урок та лекція з економіки: методика їх проектування і проведення.

13. Методика підготовки та проведення семінарських занять з економіки

14. Розробка елементів навчальних занять з економіки (моделі засвоєння бази знань з економічних тем, методичної карти заняття, плану проведення занять) для різних вікових груп.

15. Методики стимулювання та мотивації до ефективної навчальної діяльності з економічних дисциплін.

16. Особливості викладання економічних дисциплін для різних вікових груп навчання (учні молодшого, середнього, старшого шкільного віку, студенти вищих навчальних закладів).

17. Характеристика системи інформаційно-методичного забезпечення процесу вивчення економіки.

18. Аналіз навчального заняття, його основні компоненти.

19. Визначення поняття „самостійна робота”. Особливості організації самостійної роботи в процесі вивчення економічних дисциплін.

20. Види та форми самостійної роботи. Шляхи активізації самостійної роботи в економічній освіті

21. Мета, зміст та типи завдань для самостійної роботи з економіки.

22. Методи та форми оцінювання самостійної роботи з економічних дисциплін.

23. Контроль як методична проблема. Методичні вимоги до його організації та необхідність їх дотримання.

24. Завдання та функції контролю при вивченні економічних дисциплін.

25. Системи та шкали оцінювання навчальних досягнень з економіки.

26.Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів/студентів з економіки. Приклади використання завдань для виявлення рівнів навчальних досягнень з економіки тих, хто навчається.

27.Методика розробки вимірників навчальних досягнень з економіки. Основні критерії оцінювання навчальних досягнень з курсу «Методика викладання економіки».

28.Особливості контролю в умовах модульно-рейтингової організації навчання економіки.

29.Порівняння сучасних форм і  методів контролю в економічній освіті.

30.Сутність активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Переваги і недоліки методів активного  навчання економіки, сфери їх застосування. Фактори, що підвищують ефективність застосування активних методів навчання економіки.

31. Методи активізації роботи студентів на лекційних, семінарських (практичних) заняттях з економічних дисциплін.

32.Сучасні засоби навчання в економічній освіті.

33. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.

34.Методичні рекомендації до розробки та застосування наочних засобів навчання при вивченні економіки відповідно до віку тих, хто навчається.

35.Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.

36. Особливості використання технічних та комп’ютерних засобів в економічній освіті.

37.Методичні особливості підготовки та проведення дискусії. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.

38.Структура дискусії, критерії вибору теми, цілі дискусії. Вимоги (критерії) до керівника дискусії.

39.Види та основні методи проведення дискусій під час викладання економічних дисциплін. Умови ефективної реалізації цих видів дискусії.

40.Методика застосування методу „мозкового штурму” в економічній освіті.

41.Аналіз та оцінка результатів дискусії.

42.Кейс-метод в економічній освіті, його цілі та особливості застосування.

43.Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій.

44.Типи кейсів та основні вимоги до змісту кейсу.

45.Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті.

46.Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки  та проведення. Функції керівника навчальної гри.

47.Ділові ігри та їх використання при вивченні економіки.

48.Неімітаційні (символічні) ігрові методи: особливості розробки та застосування на заняттях з економіки.

49.Переваги та недоліки ігрових методів навчання економіки у порівнянні з традиційними. Шляхи підвищення ефективності застосування ігрових методів в економічній освіті.

50.Сучасні технології навчання в економічній освіті

51.Нова роль викладача в умовах запровадження сучасних технологій навчання.

52.Тренінгові технології в економічному навчанні: цілі, етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.

53.Системи дистанційного навчання. Переваги та недоліки дистанційного навчання в економічній освіті.

54.Комп`ютерні технології навчання в економічній освіті, переваги та недоліки їх застосування.


Нові надходження

Всього підручників:

292