Методика викладання економіки

44.Типи кейсів та основні вимоги до змісту кейсу.

Існує ціла низка спроб розрізняти та типологізувати метод кейсу.

Типологія кейсів як педагогічного інструменту, який використовується для досягнення певних навчальних цілей, представлена в монографії П. Шеремета та Г. Каніщенка  і має такий вигляд:

- кейс, що вимагає прийняття рішення;

- кейс, що вимагає розробки стратегії;

- описовий кейс;

- кейс, що вимагає визначення проблеми;

- кейс, що вимагає застосування теоретичних понять.

Стосовно відображення матеріалу, виду отримання й обробки інформації, процесу прийняття рішення, рішення проблеми й оцінки рішення розрізняють чотири варіанти кейс-методу: Метод навчання за допомогою ситуаційних вправ; Метод проблемних ситуацій; Метод ситуацій-випадків; Метод визначених проблем.

Метод навчання за допомогою ситуаційних вправ. Цей варіант часто відрізняється великим обсягом матеріалу, оскільки окрім опису ситуації надається і весь обсяг інформаційного матеріалу, яким можуть користуватися учні. Основний наголос в роботі над кейсом робиться на аналізі і синтезі проблеми і на прийнятті рішення.

Метод проблемних ситуацій. В цьому варіанті під час опису кейса чітко називається і проблема. Таким чином, залишається більше часу на розробку варіантів рішення та їх детальне обговорення.

Метод ситуацій-випадків. Цей варіант відрізняється тим, що в центрі уваги знаходиться процес отримання інформації. З цієї причини ситуація часто відображається не в повному обсязі. Однак така форма роботи потребує багато часу, її можна вважати особливо наближеною до практики, тому що на практиці саме отримання інформації складає суттєву частину всього процесу прийняття рішення.

Метод визначених проблем. Характерною рисою цього варіанту є надання готових рішень та їх обґрунтування. Завдання учнів полягає в першу чергу в ознайомленні зі структурою процесу прийняття рішення на практиці, в критичній оцінці прийнятих рішень і по можливості у розробці альтернативних рішень.

Вимоги до змісту кейсу

У кейсі розглядається будь-яка конкретна ситуація, що може виникати у будь-якій галузі людської діяльності на макро- та мікрорівнях, яка відображає стан проблеми чи об’єкту за конкретний проміжок часу. В опис ситуації включаються головні випадки, факти, процеси, рішення, які мали місце протягом цього часу.

Кейс можна скласти на основі узагальнення досвіду і не обов’язково відображати діяльність. Потрібно пам’ятати, що такі „кабінетні” кейси можуть не прийматися аудиторією. Тому кейс, в будь-якому випадку, повинен відображати максимально реальну картину і декілька конкретних фактів. У цьому випадку, викладення реальних і надуманих подій зітре різницю між ними.

інформація має орієнтовний характер. Тому, для побудови логічної моделі, необхідної для прийняття обґрунтованого рішення, допускається доповнення кейсу додатковими даними, які на думку учасників могли мати місце у дійсності.

Виділяють декілька критеріїв, за якими можна відрізнити кейс від інших навчальних матеріалів:

1.           Джерело. Джерелом створення будь-якого кейсу є люди, які  втягнуті в певну ситуацію, яка потребує вирішення.

2.           Процес відбору. При відборі інформації для кейсів необхідно орієнтуватися на навчальні цілі. Не снує єдиних підходів до неї, але вона повинна бути реальною для сфери, яку описує кейс, інакше він втратить інтерес аудиторії.

3.           Зміст. Він повинен відображати навчальні цілі. Щодо цифрового матеріалу, то його має бути достатньо для необхідних розрахунків. Потрібно уникати інформації, яка не стосується теми. В цілому кейс повинен мати дозовану інформацію, яка б дозволила студентам швидко зрозуміти проблему і мати усі необхідні дані для її вирішення.

4.           Перевірка в аудиторії. Це апробація нового кейса безпосередньо в навчальному процесі або оцінка нової аудиторії на кейс, який розглядався раніше, але для інших груп студентів. Вивчення реакції на кейс необхідно для отримання максимального навчального результату.

5.           Процес старіння. Більшість кейсів поступово застаріває, оскільки нові реалії та ситуації потребують нових підходів. Кейси, які засновані на історії, добре вислуховуються, але робота з ними, як правило, проходить пасивно, оскільки „це було уже давно”. Проблеми, які розглядаються в кейсах, повинні бути актуальними для сьогодення і на перспективу.

Змiст

1.Методика викладання економіки як наука. Предмет та методи дослідження, її джерела та  зв’язок з іншими науками.

2.Основні задачі та функції методики викладання економіки.

3.«Методика викладання економіки» як навчальна дисципліна в системі формування професійної компетентності економіста та викладача економічних дисциплін.

4.Цілі, предмет, об`єкт та зміст курсу “Методика викладання економіки”.

5.Економічні знання як складова наукового світогляду людини та предмет навчання. Специфіка економічних знань, особливості їх використання. Вплив економічних знань на формування економічної поведінки особистості.

6. Економічна культура – результат трансформації економічних знань. Особливості формування економічної культури України. Роль економічної освіти в процесі формування економічної культури суспільства.

7.Система економічної освіти в Україні. Мета та функції економічної освіти. Концепція неперервної економічної освіти в Україні. Державний стандарт економічної освіти та необхідність його дотримання закладами освіти.

8.Розвиток економічного мислення та формування поведінки як мета економічної освіти. Взаємозв’язок, джерела формування та розвитку економічної культури, мислення та економічної поведінки.

9. Методика викладання економіки – шлях розвитку економічного мислення особистості. Основи формування економічного мислення. Методичні прийоми і засоби, впровадження яких у навчальний процес дозволить забезпечити розвиток економічного мислення тих, хто навчається.

10. Навчальна програма економічної дисципліни: зміст, структура та методика розробки

11. Основні типи навчальних занять з економіки в середній загальноосвітній школі та вищих навчальних закладах. Основні вимоги до навчального заняття з економіки, а також методи і прийоми підвищення його ефективності.

12. Сучасні урок та лекція з економіки: методика їх проектування і проведення.

13. Методика підготовки та проведення семінарських занять з економіки

14. Розробка елементів навчальних занять з економіки (моделі засвоєння бази знань з економічних тем, методичної карти заняття, плану проведення занять) для різних вікових груп.

15. Методики стимулювання та мотивації до ефективної навчальної діяльності з економічних дисциплін.

16. Особливості викладання економічних дисциплін для різних вікових груп навчання (учні молодшого, середнього, старшого шкільного віку, студенти вищих навчальних закладів).

17. Характеристика системи інформаційно-методичного забезпечення процесу вивчення економіки.

18. Аналіз навчального заняття, його основні компоненти.

19. Визначення поняття „самостійна робота”. Особливості організації самостійної роботи в процесі вивчення економічних дисциплін.

20. Види та форми самостійної роботи. Шляхи активізації самостійної роботи в економічній освіті

21. Мета, зміст та типи завдань для самостійної роботи з економіки.

22. Методи та форми оцінювання самостійної роботи з економічних дисциплін.

23. Контроль як методична проблема. Методичні вимоги до його організації та необхідність їх дотримання.

24. Завдання та функції контролю при вивченні економічних дисциплін.

25. Системи та шкали оцінювання навчальних досягнень з економіки.

26.Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів/студентів з економіки. Приклади використання завдань для виявлення рівнів навчальних досягнень з економіки тих, хто навчається.

27.Методика розробки вимірників навчальних досягнень з економіки. Основні критерії оцінювання навчальних досягнень з курсу «Методика викладання економіки».

28.Особливості контролю в умовах модульно-рейтингової організації навчання економіки.

29.Порівняння сучасних форм і  методів контролю в економічній освіті.

30.Сутність активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Переваги і недоліки методів активного  навчання економіки, сфери їх застосування. Фактори, що підвищують ефективність застосування активних методів навчання економіки.

31. Методи активізації роботи студентів на лекційних, семінарських (практичних) заняттях з економічних дисциплін.

32.Сучасні засоби навчання в економічній освіті.

33. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.

34.Методичні рекомендації до розробки та застосування наочних засобів навчання при вивченні економіки відповідно до віку тих, хто навчається.

35.Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.

36. Особливості використання технічних та комп’ютерних засобів в економічній освіті.

37.Методичні особливості підготовки та проведення дискусії. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.

38.Структура дискусії, критерії вибору теми, цілі дискусії. Вимоги (критерії) до керівника дискусії.

39.Види та основні методи проведення дискусій під час викладання економічних дисциплін. Умови ефективної реалізації цих видів дискусії.

40.Методика застосування методу „мозкового штурму” в економічній освіті.

41.Аналіз та оцінка результатів дискусії.

42.Кейс-метод в економічній освіті, його цілі та особливості застосування.

43.Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій.

44.Типи кейсів та основні вимоги до змісту кейсу.

45.Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті.

46.Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки  та проведення. Функції керівника навчальної гри.

47.Ділові ігри та їх використання при вивченні економіки.

48.Неімітаційні (символічні) ігрові методи: особливості розробки та застосування на заняттях з економіки.

49.Переваги та недоліки ігрових методів навчання економіки у порівнянні з традиційними. Шляхи підвищення ефективності застосування ігрових методів в економічній освіті.

50.Сучасні технології навчання в економічній освіті

51.Нова роль викладача в умовах запровадження сучасних технологій навчання.

52.Тренінгові технології в економічному навчанні: цілі, етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.

53.Системи дистанційного навчання. Переваги та недоліки дистанційного навчання в економічній освіті.

54.Комп`ютерні технології навчання в економічній освіті, переваги та недоліки їх застосування.


Нові надходження

Всього підручників:

292