Методика викладання економіки

37.Методичні особливості підготовки та проведення дискусії. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.

Дискусія — слово латинського походження, що означає дослідження, колективне обговорення спірного питання, обмін дум­ками, ідеями між кількома учасниками.

Мета дискусії — виявити відмінності в розумінні питання і в товариській суперечці встановити істину, прийти до спільної думки. Дискусії можуть бути вільними та керованими. Дискусія є доцільною й ефективною тоді, коли вона виникає на базі знань учасників з теми, яка розглядається.

 Дискусія як спосіб навчання передбачає:

=визначення часу і місця проведення;

=взаємодію всіх членів дискусії вербальними і невербальними засобами;

=розподіл (можливий) ролей на ведучих і учасників;

=спрямованість на досягнення саме навчальної мети.

Завдання дискусії:

1.Поглиблювати знання слухачів з теми, яка розглядається.

2.Виявляти заплутані питання.

3.Розвивати вміння учасників аргументовано обстоювати свою думку, уміння уважно та зважено вислуховувати думки опонентів.

4.Формувати й розвивати культуру обговорення спірних питань.

Під час проведення дискусії розв’язують дидактичні завдання:

І. Завдання, пов’язані зі змістом дискусії:

=усвідомлення учасниками дискусії суперечностей розглядуваної проблеми;

=актуалізація набутих раніше знань;

=творчий підхід щодо з’ясування можливостей застосування набутих знань.

ІІ. Завдання, пов’язані з організацією та проведенням дискусії:

=визначення оптимальної кількості учасників обговорення;

=дотримання загальних правил поведінки (за відсутності цього можуть виникати крайнощі, зокрема хаотичний перебіг дискусії та надміру організоване обговорення);

=ускладнення в плані управління дискусією — завдяки усвідомленню можливості за дотримання певних умов привести аудиторію до об’єктивно правильного висновку з максимальною мірою переконливості.

Одне з найскладніших завдань доводиться розв’язувати, якщо зменшується рівень ступеню самоорганізації слухачів, а викладач вдається до прямого управління дискусією, виступаючи в ролі арбітра.

Поради щодо проведення дискусії

І. Початок дискусії

а) створення сприятливого емоційного й інтелектуального настрою (для уникнення «бар’єру мовчання»);

б) для введення в дискусію використовують:

=заздалегідь підготовлені проблемні повідомлення слухачів (один або кілька учасників);

=обговорення в малих групах;

=коротке попереднє опитування.

Не слід затримуватися на вводному моменті, інакше дискусію буде дуже складно «завести».

ІІ. Управління дискусією

а) Основний інструмент — «відкриті запитання», що не передбачають однозначних відповідей («як?», чому?», «за яких умов?»…)

Методичні рекомендації щодо проведення дискусії

1.Визначте тему, що зумовлена важливістю проблеми, практикою роботи організації (колективу).

2.Чітко сформулюйте мету дискусії, ураховуючи вікові особливості слухачів та їхню готовність до сприйняття даного матеріалу.

3.Складіть план підготовки та проведення дискусії.

4.Визначте перелік літератури, теоретичного, фактичного матеріалу з теми, який потрібно опрацювати до проведення дискусії.

5.Розробіть систему запитань (основних, додаткових, коригуючих), які буде використано під час дискусії.

6.Спрогнозуйте позиції та реакції опонентів. Сплануйте свою поведінку.

7.Підготуйте дидактичні матеріали для забезпечення ефективності дискусії.

8.Ознайомте учасників з основними питаннями дискусії, списком літератури, правилами проведення дискусії.

Правила проведення дискусії:

=виступи мають проходити організовано, тільки з дозволу ведучого;

=кожне висловлювання підкріплюється фактами;

=кожен учасник повинен мати можливість висловитися;

=кожна позиція має бути уважно розглянута;

=під час обговорення неприпустимі «перехід на особистості», «навішування ярликів», образливі висловлювання.

Змiст

1.Методика викладання економіки як наука. Предмет та методи дослідження, її джерела та  зв’язок з іншими науками.

2.Основні задачі та функції методики викладання економіки.

3.«Методика викладання економіки» як навчальна дисципліна в системі формування професійної компетентності економіста та викладача економічних дисциплін.

4.Цілі, предмет, об`єкт та зміст курсу “Методика викладання економіки”.

5.Економічні знання як складова наукового світогляду людини та предмет навчання. Специфіка економічних знань, особливості їх використання. Вплив економічних знань на формування економічної поведінки особистості.

6. Економічна культура – результат трансформації економічних знань. Особливості формування економічної культури України. Роль економічної освіти в процесі формування економічної культури суспільства.

7.Система економічної освіти в Україні. Мета та функції економічної освіти. Концепція неперервної економічної освіти в Україні. Державний стандарт економічної освіти та необхідність його дотримання закладами освіти.

8.Розвиток економічного мислення та формування поведінки як мета економічної освіти. Взаємозв’язок, джерела формування та розвитку економічної культури, мислення та економічної поведінки.

9. Методика викладання економіки – шлях розвитку економічного мислення особистості. Основи формування економічного мислення. Методичні прийоми і засоби, впровадження яких у навчальний процес дозволить забезпечити розвиток економічного мислення тих, хто навчається.

10. Навчальна програма економічної дисципліни: зміст, структура та методика розробки

11. Основні типи навчальних занять з економіки в середній загальноосвітній школі та вищих навчальних закладах. Основні вимоги до навчального заняття з економіки, а також методи і прийоми підвищення його ефективності.

12. Сучасні урок та лекція з економіки: методика їх проектування і проведення.

13. Методика підготовки та проведення семінарських занять з економіки

14. Розробка елементів навчальних занять з економіки (моделі засвоєння бази знань з економічних тем, методичної карти заняття, плану проведення занять) для різних вікових груп.

15. Методики стимулювання та мотивації до ефективної навчальної діяльності з економічних дисциплін.

16. Особливості викладання економічних дисциплін для різних вікових груп навчання (учні молодшого, середнього, старшого шкільного віку, студенти вищих навчальних закладів).

17. Характеристика системи інформаційно-методичного забезпечення процесу вивчення економіки.

18. Аналіз навчального заняття, його основні компоненти.

19. Визначення поняття „самостійна робота”. Особливості організації самостійної роботи в процесі вивчення економічних дисциплін.

20. Види та форми самостійної роботи. Шляхи активізації самостійної роботи в економічній освіті

21. Мета, зміст та типи завдань для самостійної роботи з економіки.

22. Методи та форми оцінювання самостійної роботи з економічних дисциплін.

23. Контроль як методична проблема. Методичні вимоги до його організації та необхідність їх дотримання.

24. Завдання та функції контролю при вивченні економічних дисциплін.

25. Системи та шкали оцінювання навчальних досягнень з економіки.

26.Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів/студентів з економіки. Приклади використання завдань для виявлення рівнів навчальних досягнень з економіки тих, хто навчається.

27.Методика розробки вимірників навчальних досягнень з економіки. Основні критерії оцінювання навчальних досягнень з курсу «Методика викладання економіки».

28.Особливості контролю в умовах модульно-рейтингової організації навчання економіки.

29.Порівняння сучасних форм і  методів контролю в економічній освіті.

30.Сутність активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Переваги і недоліки методів активного  навчання економіки, сфери їх застосування. Фактори, що підвищують ефективність застосування активних методів навчання економіки.

31. Методи активізації роботи студентів на лекційних, семінарських (практичних) заняттях з економічних дисциплін.

32.Сучасні засоби навчання в економічній освіті.

33. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.

34.Методичні рекомендації до розробки та застосування наочних засобів навчання при вивченні економіки відповідно до віку тих, хто навчається.

35.Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.

36. Особливості використання технічних та комп’ютерних засобів в економічній освіті.

37.Методичні особливості підготовки та проведення дискусії. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.

38.Структура дискусії, критерії вибору теми, цілі дискусії. Вимоги (критерії) до керівника дискусії.

39.Види та основні методи проведення дискусій під час викладання економічних дисциплін. Умови ефективної реалізації цих видів дискусії.

40.Методика застосування методу „мозкового штурму” в економічній освіті.

41.Аналіз та оцінка результатів дискусії.

42.Кейс-метод в економічній освіті, його цілі та особливості застосування.

43.Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій.

44.Типи кейсів та основні вимоги до змісту кейсу.

45.Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті.

46.Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки  та проведення. Функції керівника навчальної гри.

47.Ділові ігри та їх використання при вивченні економіки.

48.Неімітаційні (символічні) ігрові методи: особливості розробки та застосування на заняттях з економіки.

49.Переваги та недоліки ігрових методів навчання економіки у порівнянні з традиційними. Шляхи підвищення ефективності застосування ігрових методів в економічній освіті.

50.Сучасні технології навчання в економічній освіті

51.Нова роль викладача в умовах запровадження сучасних технологій навчання.

52.Тренінгові технології в економічному навчанні: цілі, етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.

53.Системи дистанційного навчання. Переваги та недоліки дистанційного навчання в економічній освіті.

54.Комп`ютерні технології навчання в економічній освіті, переваги та недоліки їх застосування.


Нові надходження

Всього підручників:

292