Методика викладання економіки

33. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.

Наочністю в навчанні називають спеціально організоване в ході навчальної роботи і підпорядковане її завданням застосування реальних об”єктів, явищ дійсності чи їх зображень. За допомогою зору людина отримує до 90% інформації.

Система засобів наочності включає вербальні засоби (образне слово, таблиці), графічні (діаграми, графіки, СЛС), екранно-звукові, зображевальні (репродукції, малюнки), натуральні.

За способом зображення предмета вивчення в економіці (об’єктів, процесів чи явищ) засоби наочності можна поділити на такі групи:

=Натуральні об’єкти: а) предмети господарської діяльності людей, що вивчаються в аудиторії (наприклад, колекції грошових знаків, бланки документів, прикладні комп’ютерні програми тощо); б) господарські об’єкти в їхньому природному середовищі, які вивчаються під час екскурсій чи виробничої практики, продукція їхнього виробництва, системи взаємодії між ними тощо). Вони служать для формування безпосередніх уявлень про предмети та явища, їхні властивості, зв’язки й відношення.

=Відтворення натуральних об’єктів і явищ: а) моделі (зокрема комп’ютерні); б) ілюстративні зображення (фото, картини, слайди, діапозитиви, малюнки тощо). Вони відтворюють узагальнені образи відповідних об’єктів чи явищ з певного погляду, акцентують увагу на конкретних аспектах господарської діяльності людей, сприяють розвитку уяви.

=Описи предметів і явищ за допомогою символів: а) вербальні посібники (підручники, довідники, робочі зошити, текстові таблиці); б) графічні схематичні посібники (схеми різних видів і призначення); в) графічні статистичні посібники (графіки, діаграми, статистичні таблиці). Вони сприяють формуванню логічного мислення, розкривають сутність і структуру об’єктів і явищ, особливості їхнього просторового функціонування, допомагають засвоєнню теоретичних знань, формуванню вмінь аналізувати економічні об’єкти та явища, визначати їхні кількісні показники, працювати з технічними засобами, фіксувати й опрацьовувати отриману інформацію, класифікувати її відповідно до заданих критеріїв (параметрів).

Функції системи ЗН: інформаційна (показує логіку та структуру), розвиваюча, виховна, управління пізнавальною діяльністю, опора розумових дій (постійно тримати перед собою вузлові моменти тощо), створення та розв”язання проблемних ситуацій.

Підручник як важливий засіб навчання слугує учневі для відновлення в пам'яті, повторення та закріплення знань, здобутих на уроці, виконання домашнього завдан­ня, повторення пройденого матеріалу.

Інші засоби навчання виконують різноманітні функції: одні заміняють учителя як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої та ін.); другі — конкрети­зують, уточнюють, поглиблюють відомості, які повідомляє вчитель (картини, карти, таблиці та інший наочний матеріал); треті — є прямими об'єктами вивчення, досліджен­ня (машини, прилади, хімічні речовини, предмети живої природи); четверті — «посередники» між школярем і при­родою або виробництвом у тих випадках, коли безпосеред­нє вивчення останніх неможливе або утруднене (препара­ти, моделі, колекції, гербарії тощо); п'яті використовують переважно для озброєння учнів уміннями та навичками — навчальними і виробничими (прилади, інструменти та ін.); шості — символічні (знакові) засоби (історичні та геогра­фічні карти, графіки, діаграми тощо).

Використання наочності при передачі інформації дозволяє спрямувати її сприйняття адресату, виявляти або формувати асоціацїї пов”язані із життєвим досвідом, розвивати образне мислення, що скеровує загальний розвиток дитини.

При використанні потрібно враховувати психологічні механізми впливу різних зорових подразників  на сітківку ока , а, отже, на загальне сприйняття:

Найкраще привертає увагу світло

Другий активатор – рух

Загальна ситуація

Колір (зміст заглушає темний колір)

Форма та її окремі елементи (діаграми, графіки , таблиці тощо).

Зацікавило?

Змiст

1.Методика викладання економіки як наука. Предмет та методи дослідження, її джерела та  зв’язок з іншими науками.

2.Основні задачі та функції методики викладання економіки.

3.«Методика викладання економіки» як навчальна дисципліна в системі формування професійної компетентності економіста та викладача економічних дисциплін.

4.Цілі, предмет, об`єкт та зміст курсу “Методика викладання економіки”.

5.Економічні знання як складова наукового світогляду людини та предмет навчання. Специфіка економічних знань, особливості їх використання. Вплив економічних знань на формування економічної поведінки особистості.

6. Економічна культура – результат трансформації економічних знань. Особливості формування економічної культури України. Роль економічної освіти в процесі формування економічної культури суспільства.

7.Система економічної освіти в Україні. Мета та функції економічної освіти. Концепція неперервної економічної освіти в Україні. Державний стандарт економічної освіти та необхідність його дотримання закладами освіти.

8.Розвиток економічного мислення та формування поведінки як мета економічної освіти. Взаємозв’язок, джерела формування та розвитку економічної культури, мислення та економічної поведінки.

9. Методика викладання економіки – шлях розвитку економічного мислення особистості. Основи формування економічного мислення. Методичні прийоми і засоби, впровадження яких у навчальний процес дозволить забезпечити розвиток економічного мислення тих, хто навчається.

10. Навчальна програма економічної дисципліни: зміст, структура та методика розробки

11. Основні типи навчальних занять з економіки в середній загальноосвітній школі та вищих навчальних закладах. Основні вимоги до навчального заняття з економіки, а також методи і прийоми підвищення його ефективності.

12. Сучасні урок та лекція з економіки: методика їх проектування і проведення.

13. Методика підготовки та проведення семінарських занять з економіки

14. Розробка елементів навчальних занять з економіки (моделі засвоєння бази знань з економічних тем, методичної карти заняття, плану проведення занять) для різних вікових груп.

15. Методики стимулювання та мотивації до ефективної навчальної діяльності з економічних дисциплін.

16. Особливості викладання економічних дисциплін для різних вікових груп навчання (учні молодшого, середнього, старшого шкільного віку, студенти вищих навчальних закладів).

17. Характеристика системи інформаційно-методичного забезпечення процесу вивчення економіки.

18. Аналіз навчального заняття, його основні компоненти.

19. Визначення поняття „самостійна робота”. Особливості організації самостійної роботи в процесі вивчення економічних дисциплін.

20. Види та форми самостійної роботи. Шляхи активізації самостійної роботи в економічній освіті

21. Мета, зміст та типи завдань для самостійної роботи з економіки.

22. Методи та форми оцінювання самостійної роботи з економічних дисциплін.

23. Контроль як методична проблема. Методичні вимоги до його організації та необхідність їх дотримання.

24. Завдання та функції контролю при вивченні економічних дисциплін.

25. Системи та шкали оцінювання навчальних досягнень з економіки.

26.Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів/студентів з економіки. Приклади використання завдань для виявлення рівнів навчальних досягнень з економіки тих, хто навчається.

27.Методика розробки вимірників навчальних досягнень з економіки. Основні критерії оцінювання навчальних досягнень з курсу «Методика викладання економіки».

28.Особливості контролю в умовах модульно-рейтингової організації навчання економіки.

29.Порівняння сучасних форм і  методів контролю в економічній освіті.

30.Сутність активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Переваги і недоліки методів активного  навчання економіки, сфери їх застосування. Фактори, що підвищують ефективність застосування активних методів навчання економіки.

31. Методи активізації роботи студентів на лекційних, семінарських (практичних) заняттях з економічних дисциплін.

32.Сучасні засоби навчання в економічній освіті.

33. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.

34.Методичні рекомендації до розробки та застосування наочних засобів навчання при вивченні економіки відповідно до віку тих, хто навчається.

35.Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.

36. Особливості використання технічних та комп’ютерних засобів в економічній освіті.

37.Методичні особливості підготовки та проведення дискусії. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.

38.Структура дискусії, критерії вибору теми, цілі дискусії. Вимоги (критерії) до керівника дискусії.

39.Види та основні методи проведення дискусій під час викладання економічних дисциплін. Умови ефективної реалізації цих видів дискусії.

40.Методика застосування методу „мозкового штурму” в економічній освіті.

41.Аналіз та оцінка результатів дискусії.

42.Кейс-метод в економічній освіті, його цілі та особливості застосування.

43.Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій.

44.Типи кейсів та основні вимоги до змісту кейсу.

45.Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті.

46.Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки  та проведення. Функції керівника навчальної гри.

47.Ділові ігри та їх використання при вивченні економіки.

48.Неімітаційні (символічні) ігрові методи: особливості розробки та застосування на заняттях з економіки.

49.Переваги та недоліки ігрових методів навчання економіки у порівнянні з традиційними. Шляхи підвищення ефективності застосування ігрових методів в економічній освіті.

50.Сучасні технології навчання в економічній освіті

51.Нова роль викладача в умовах запровадження сучасних технологій навчання.

52.Тренінгові технології в економічному навчанні: цілі, етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.

53.Системи дистанційного навчання. Переваги та недоліки дистанційного навчання в економічній освіті.

54.Комп`ютерні технології навчання в економічній освіті, переваги та недоліки їх застосування.


Нові надходження

Всього підручників:

292