Контролінг

Тема 6. Методичне забезпеченняконтролінгу

6.1. Теоретичні аспекти формування методики контролінгу

Формування ринкових відносин, паралельне функціонування підприємств різних форм власності і типів господарювання, поступове загострення конку­рентної боротьби створюють об'єктивну необхідність внесення істотних змін у систему управління мікроекономікою. Вирішення виникаючих проблем щодо оптимізації процесів управління на підприємстві повинна забезпечити, в першу чергу, система контролінгу.

Основна ідея концепції контролінгу полягає, насамперед, у підвищенні ефективності оперативного та стратегічного управління підприємством шляхом створення обліково-аналітичної системи, що представляє собою синтез елемен­тів обліку, аналізу, контролю, планування. Оперативний контролінг забезпечує при цьому прибутковість і ліквідність підприємства шляхом виявлення причин- но-наслідкових зв'язків при співставленні виручки від реалізації та затрат. Суть стратегічного контролінгу полягає в забезпеченні виживання підприємства, йо­го орієнтації на потенціал успіху, який характеризується шансами і ризиками.

6.2. Основний інструментарій функціонування контролінгу

Методичне забезпечення контролінгу - це сукупність прийомів і методів дослідження, які ним використовуються у відповідності із специфікою функціо­нування. Методика розкриває структуру елементів контролінгу і встановлює їх логічний взаємозв'язок. Перелік конкретних інструментів контролінгу в основ­ному сформувався на заході. Частина з них може використовуватись в умовах вітчизняної економіки. Логічно-структурна модель інструментарію оперативно­го та стратегічного контролінгу представлена на рис.6.1.

Основна мета функціонування оперативного контролінгу на підприємстві полягає в систематичному зборі необхідної для аналізу інформації, її обробці та підготовці для потреб керівництва. Досягнення цієї мети можливе лише за умо­ви формування основного інструментарію оперативного контролінгу: бюджету - вання, авс-аналізу, аналізу обсягу замовлень, оптимізації обсягів замовлень, аналізу величин у точці беззбитковості, розрахунку сум покриття, аналізу вини­каючих на підприємстві „вузьких місць", розрахунку інвестицій, розрахунку ви­робничого результату на короткотерміновий період, оптимізації розмірів партій продукції, аналізу знижок, аналізу територій збуту продукції, функціонально- вартісного аналізу, ху7-аналізу тощо.

Інструментарій контролінгу

_________________________________________

Аналітичні розрахунки, орієнтовані на прийняття рішень

Оперативний контролінг |

Стратегічний контролінг

Технологія отримання управлінської інформації

Технологія прийняття управлінських рішень

 

Бюджетування

Авс - аналіз

Крива збуту продукції

Аналіз конкуренції

 

Логістика

Портфельний аналіз

Аналіз обсягу замовлень

Оптимізація обсягу замовлень

 

Аналіз в точці беззбитковості

Аналіз потенціалу суб'єкта господарювання

 

Розрахунок суми покриття

 

Аналіз „вузьких місць"

Розрахунок інвестицій

Крива життєвого циклу продукту

Власне виробництво - надходження зі сторони

 

Розрахунок результату

 

Оптимізація розміру партій

Аналіз сильних і слабких сторін діяльності

 

Стратегічні розриви

Аналіз територій збуту

 

Xyz - аналіз

Сценарії функціонування

Рис.6.1. Структурно-логічна модель інструментарію контролінгу

Концептуальна сутність будь-якої системи контролінгу полягає в її орієн­тації на конкретні цілі, перспективи майбутньої діяльності та виявлення „вузь­ких місць" функціонування підприємства. За допомогою, власне, інструментів оперативного контролінгу формується механізм, який дозволяє своєчасно вста­новлювати відхилення від наміченого курсу і коригувати напрями розвитку.

Стратегічні інструменти контролінгу використовуються, передусім, для виявлення і покращення майбутніх шансів і ризиків діяльності підприємства, тобто для пошуку, розширення і збереження потенціалу успіху. До стратегічних цілей відносяться, зокрема, розробка нових продуктів, надання нових послуг, створення нових і розширення наявних потужностей, запровадження нових тех­нологій, залучення додаткового капіталу, освоєння нових ринків, покращення організаційної структури, створення нових каналів збуту і т. Д. Для швидкого та якісного досягнення вказаних цілей керівництво підприємства повинно застосо­вувати ряд стратегічних інструментів.

6.5. Консолідація основних підконтрольних показників

Одним із напрямів реалізації концепції контролінгу є формування та кон­солідація оптимальної кількості підконтрольних показників, за допомогою яких створюється реальна можливість отримання інформації про якість управління.

Виходячи з того, що підконтрольні показники є складовою частиною ви­хідних даних планування на всіх рівнях розробки планів, можна стверджувати, що термін „підконтрольні показники" передбачає встановлення посадових осіб (суб'єктів), які здійснюють контроль за їх виконанням. Таким чином, основни­ми рівнями формування переліку підконтрольних показників повинні виступа­ти структурні підрозділи підприємства. Наведений принцип визначення перелі­ку підконтрольних показників дозволить згрупувати інформацію як в цілому по підприємству, так і в розрізі окремих груп користувачів.

Загальними принципами формування підконтрольних показників забезпе­чення ефективної діяльності підприємства є:

•s обмеженість обсягу показників, тобто скорочення їх кількості до визначеного переліку найбільш важливих, які володіють характе­ристиками інтерпретації та унаочнення;

•s багатофункціональність викладу, тобто використання інформації в розрізі центрів відповідальності та в цілому по підприємству;

•s динамізація і перспективність, тобто дослідження показиків у ди­наміці з метою усвідомлення перспектив розвитку;

^ передбачуваність, тобто можливість передбачити негативні ситу­ації та виявити низькоефективний шлях розвитку підприємства; ^ співставність, тобто забезпечення умов для порівняльного аналізу всередині підприємства.

6.6. Система показників, орієнтованих на цілі та пріоритети

Система показників, орієнтованих на цілі та пріоритети, дозволяє виявити важливі цільові величини у взаємозв'язку з перебуваючими в їх основі фактор­ними величинами, виходячи з яких можна інтерпретувати цільові показники. Система показників, орієнтованих на цілі та пріоритети набуває особливого значення при необхідності врахування декількох цілей. Отримана інформація дозволяє скласти комплексне враження про стан і взаємозв'язки загального фі­нансово-господарського процесу діяльності підприємства.

Основними показниками результативних (кінцевих) цілей діяльності під­приємства є прибуток і ліквідність, які можуть бути представлені у різноматін- них інтерпретаціях. Базовими групами показників, орієнтованих на цілі та пріо­ритети функціонування підприємства є: показники результатів господарської діяльності; фінансові показники; показники для учасників (характеризують рен­табельність вкладення активів у діяльність підприємства).

Перелік конкретних показників залежить, передусім, від специфіки цілей та пріоритетів розвитку конкретного підприємства, що дає можливість менед­жерам самостійно формувати необхідний обсяг показників з їх орієнтацією на визначені групи користувачів.

6.7. Визначення впливу відхилень на величину кінцевого результату

Одним із найбільш важливих напрямів аналітичної роботи контролінгу є визначення впливу відхилень на величину кінцевого результату. Своєчасне та економічно грамотне використання інформації, що міститься у відхиленнях, свідчить про успішне функціонування контролінгу на підприємстві.

Загальні відхилення фактичних показників від планових не можуть одно­значно тлумачитись, оскільки вони спричинені багатоаспектними факторами. Порядок здійснення аналізу виявлених відхилень визначається логікою і фор­муванням визначеної послідовності дій, початковий етап якого обумовлюється сукупністю факторів, які зумовили появу причин виявлених відхилень. Даний підхід дозволить встановити передумови виникнення відхилень у центрах їх ви­явлення. Узагальнені результати аналізу характеризуватимуть реальний стан співвідношення інформації про підприємство і зовнішнє середовище діяльності, а також вплив потенційних перешкод у процесі реалізації запланованих резуль­татів. З іншої сторони, результати аналізу відхилень вказують шляхи скорочен­ня зайвих матеріальних витрат, формують більш точний перелік факторів оцін­ки обсягів виробництва і збуту, дозволяють покращити систему планування.

Економічний аналіз відхилень - це, передусім, факторний аналіз. Його метою є визначення і детальна оцінка кожної причини, фактора, які можуть призвести до виникнення відхилень. З метою визначення факторів впливу вико­ристаємо формулу прибутку: прибуток (п) = виручка (в) - змінні витрати (зв) - постійні витрати (пв). У даній формулі на зміну обсягу прибутку впливає три фактори. Зміна кожного з них визначається у загальній сумі прибутку:

1) п(в) = вфакт - вплан; 2) п(зв) = звфакт - звплан;                                        3)п(пв) = пбфакт - пвплан.

Зацікавило?

Змiст

Нові надходження

Всього підручників:

292