Контролінг

Тема 2. Науково-теоретичні основи

Контролінгу

2.1. Принципи і сфера застосування контролінгу

В сучасних умовах господарювання в якості реальної і ефективної сис­теми спостереження за діяльністю підприємства у всій її багатоаспектності ви­діляється нова наукова дисципліна - контролінг.

Контролінг, на відміну від функціональних дисциплін, є синтетичною дисципліною, яка базується на принципах: планування (визначення певних стандартів діяльності підприємства); обліку (визначення фактичного стану об'єктів спостереження); аналізу (встановлення відповідності фактичного стану об'єкта визначеним стандартам); прийняття рішень (виявлення проблем у ситу­аціях, які вимагають коригуючих дій). Контролінг можна розглядати як одну з концепцій конструктивного управління.

В сучасних умовах господарювання принципового значення набуває пи­тання щодо практичного застосування системи контролінгу на підприємствах україни. Перш за все постає питання: які підприємства готові застосувати його методологію в найближчій перспективі? На думку професора пушкаря с.м., найбільш підготовленими є підприємства з чисельністю працюючих понад 1000 чоловік (у них доцільно створювати спеціалізовані служби контролінгу). Другу групу господарюючих суб'єктів, де є умови для впровадження контролінгу, формують різного роду об'єднання (спілки, концерни, корпорації). Оскільки мета окремих підприємств може не співпадати із загальною метою об'єднання, контролінг сприяє консолідації сил для досягнення спільної мети. Щодо третьої групи підприємств (з чисельністю працюючих 200-1000 чол.), то в найближчий час у них немає перспектив для впровадження контролінгу, оскільки відсутні передумови для цього (обчислювальна техніка, фаховий рівень бухгалтерів). На малих підприємствах доцільно використовувати традиційні форми контролю.

2.2. Мета і завдання контролінгу

Мета функціонування контролінгу полягає в забезпеченні прибутковості і ліквідності підприємства шляхом виявлення причинно-наслідкових зв'язків при співставленні виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) і затрат, а також прийняття заходів по регулюванню виявлених відхилень і оптимізації співвід­ношення "затрати-прибуток". Метою контролінгу є діагностування фактичного техніко-економічного і фінансового стану, порівняння його з прогнозованим, виявлення тенденцій і закономірностей розвитку економіки підприємств у від­повідності до основної мети та попередження негативного впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на фінансовий результат і положення на ринку. Існує також точка зору, згідно якої метою контролінгу є оптимізація кінцевого результату з врахуванням гарантії ліквідності. Іншими словами, контролінг є системою спостереження та вивчення поведінки економічного механізму конкретної фір­ми та розробки шляхів для досягнення мети, яку вона ставить перед собою.

Основними завданнями контролінгу є: ^ оптимізація інформаційних потоків підприємства; ^ ліквідація виявлених прорахунків діяльності підприємства; ^ орієнтація на отримання максимально можливого результату.

2.3. Предмет, методи та об^єкти контролінгу

Предметом контролінгу є мікроекономічні процеси і явища на підпри­ємстві, які характеризуються певними показниками - індикаторами в їх динамі­ці та макроекономічні процеси в країні, які безпосередньо впливають на еконо­міку підприємства. Тобто, для розуміння предмету контролінгу досить важли­вим є отримання інформації не лише про внутрішнє, але й про зовнішнє сере­довище підприємства. Контролінг дозволяє підприємству адаптуватись до пос­тійної зміни середовища та успішно виживати в умовах конкуренції. Адаптація вимагає здатності до розвитку, трансформації елементів господарської діяль­ності й системи управління в такому напрямку, який забезпечує виживання під­приємства. Відповідно ті підприємства, які орієнтуються на тривале і наполег­ливе виживання, повинні перейти від пасивної реєстрації господарської діяль­ності (фінансовий облік) до систем обліку, які дозволяють забезпечити дані для свідомого аналізу та оцінки своєї позиції у зміненому оточенні (контролінг).

Контролінг як окрема наука має свої методи дослідження: загальномето- дологічні - характерні для будь-якої науки: спостереження, порівняння, аналіз, синтез, систематизація, історія розвитку, виявлення закономірностей, прогно­зування тощо; загальнонаукові - методи досліджень окремих систем: плануван­ня, обліку, аналізу, управління, статистики, кібернетики, інформатики; специ­фічні - моделювання процесів і явищ, яке визначає конкретні завдання системи.

Об'єктами контролінгу виступають: ресурси підприємства (матеріальні, інформаційні, персонал, засоби підприємства); господарські процеси (інвести­ційна діяльність, постачання, виробництво, збут, науково-дослідні та експери­ментальні роботи); фінансова діяльність підприємства; показники ефективності роботи підприємства. По кожній з груп об'єктів контролінгу формуються конк­ретні об'єкти з визначенням системи показників, по яких планується, облікову­ється, аналізується та контролюється певний аспект функціонування фірми.

2.4. Функції контролінгу

Виходячи із визначення системи контролінгу, суттю якого є інтеграція окремих елементів механізму управління (обліку, аналізу, контролю, плануван­ня), можна зробити висновок, що даній системі притаманні наступні функції:

^ інформаційна, яка проявляється у формуванні контролінгової інформа­ції для управління шляхом трансформування інформаційних потоків фірми;

^ обліково-контрольна, яка використовується при співставленні плано­вих і фактичних параметрів для визначення і оцінки ступеня досягнення мети;

^ аналітична, суть якої полягає у формування основних підконтрольних показників, що дозволяють оцінити ефективність роботи підприємства;

^ функція планування, мета якої - координація окремих виробничих планів по відношенню до загального плану.

2.5. Специфічна (коментуюча) функція контролінгу

Критичний аналіз різноманітних точок зору щодо розмежування функцій контролінгу теоретично доводить існування додаткової специфічної (коменту­ючої) функції. Коментуюча функція контролінгу полягає у формуванні альтер­нативних варіантів прийняття управлінських рішень. Контролінг при цьому формує широкий спектр можливих шляхів реалізації намічених цілей з обгрун­туванням і коментарем для кожного.

Специфічна (коментуюча) функція контролінгу проявляється у тому, що, не приймаючи участі в самому процесі управління, він надає велику допомогу керівництву у прийнятті ефективних управлінських рішень.

Змiст

Нові надходження

Всього підручників:

292