Комп'ютерні системи штучного інтелекту

2.3. Теоретичні аспекти вилучення знань 2.3.1 стратегії отримання знань.

Існують наступні стратегії отримання знань (рисунок 2.6):

Рисунок 2.6. Стратегії отримання знань.

1)                                      З використанням еом при наявності відповідного програмного інструментарію;

2)                                  З використанням програми навчання при наявності достатньо вибірки прикладів прийняття рішень по і відповідних пакету прикладних програм;

3)                                  Без використання еом шляхом безпосереднього контакту інженера і джерела знань.

Вилучення знань - це процедура взаємодії інженера і джерела знань, в результаті якої стають зрозумілими процес роздумів спеціалістів при прийнятті

Рішення і структура їх представлення про по. В процесі вилучення знань розробник ес зустрічається з наступними труднощами:

1)            Організаційні неув'язки;

2)             Невдалий спосіб вилучення, який не співпадає із структурою знань в по;

3)             Неадекватна мова для представлення знань;

4)             Невміння налагодити контакт з експертом;

5)            Термінологічний різнобій.

Процес вилучення знань - це складна і трудомістка процедура, яка включає 3 аспекти:

1)            Психологічний;

2)             Лінгвістичний;

Психологічний аспект

Лінгвістичний аспект

Гносеологічний аспект

3)                      Гносеологічний. Вилучення знань —*

Контактна смуга процедурна смуга конгнітивна смуга

Загальний код понятійна структура словник користувача

Опис фактів

Встановлення зв'язків

Побудова моделі

Пояснення і передбачення явищ

2.3.2. Психологічний аспект.

Цей аспект є головним і визначає успішність і ефективність взаємодії інженера і експерта. Модель спілкування експерта і інженера можна представити у вигляді наступних компонентів:

1)                                Учасники спілкування (партнери);

2)                                 Засоби спілкування (процедура);

3)                                 Предмет спілкування (знання).

У відповідністю з цією моделлю можна виділити 3 групи психологічних проблем, які виникають при вилученні знань:

1)                                Контактні;

2)                                 Процедурні;

3)                                 Когнітивні.

 

2.3.3. Контактні проблеми.

Зберігається в отримало висказа пам'яті словесну но 100%     форму 80%

90%

Зрозуміло 60%

Інженер по знаннях

Експерт                                    ►

Вислухано 70%

Залишилось в пам'яті 24%

Психологи запевняють, що на весь колективний процес впливає атмосфера, яка виникає у групі учасників. Часто дружна атмосфера в колективі більше впливає на результат, ніж індивідуальні здібності членів групи. Для кооперативних відносин характерна атмосфера співпраці, взаємодопомоги, заінтересованості в успіхах один одного і т.д. Для відносин конкурентного типу характерна атмосфера індивідуалізму і суперництва між собою. Прогнозувати повну сумісність при спілкуванні неможливо. Однак можна виділити ряд ознак особистості характеру і інших особливостей учасників спілкування, що здійснюють вплив на ефективність процедури спілкування. Є 4 класичних типи темпераменту:

1)     Холерики;

2)      Сангвініки;

3)     Меланхоліки;

4)      Флегматики.

Флегматики і меланхоліки повільніше засвоюють інформацію. Для забезпечення психологічного контакту з ними не потрібно задавати в бесіді дуже швидких тем, не поспішати їх з відповіддю. Вони набагато краще засвоюють нове на відміну від холериків і сангвініків. Для холериків притаманне поверхневе сприйняття інформації. Найбільш контактними є сангвініки і холерики.

Стиль діяльності - система засобів і індивідуальних прийомів, які застосовує людина для організації своєї діяльності. Це спосіб пізнання, який дозволяє людям з різними здібностями досягати однакових результатів в діяльності. Тому інженеру корисно прогнозувати свій стиль, а також стиль експерта.

2.3.4. Процедурні проблеми.

Вони стосуються самої процедури вилучення знань. Ситуація спілкування:

Краще всього бесіду проводити в невеликому приміщенні тет-а-тет. Освітлення, тепло, затишок впливають безпосередньо на атмосферу спілкування. Чай чи кава створюють дружелюбну атмосферу. Для ділового спілкування найбільш благополучна дистанція від 1,2 до 3м. Тривалість одного сеансу не повинна перевищувати 1,5-2 години. Ці дві години краще вибрати в першій половині дня, від 10 до 12 години. Вік:

Більш молодий вік інженера дозволяє легше пристосуватися в бесіді і взяти роль учня.

Використання наглядного матеріалу: креслення, малюнки, графіки, формули і т.д. Стиль розмови:

Його практично неможливо змінити, він закладається в людині у ранньому віці. Характеристики: тихо-голосно, швидко-повільно, довжина фраз і т.д. Невербальні компоненти розмови:

Інтонація, міміка, жести. Протоколювання результатів:

1)                                        Фіксація в результаті розмови;

2)                                         Запис на магніто-, відео- носії;

3)                                         Запам'ятовування, а потім запис.

2.3.5.                                                     Когнітивні проблеми.

Когнітивна психологія - пізнавальна психологія. Вона охоплює процес сприйняття, пам'яті, мислення і т.д. Поради інженеру:

1)                                          Не нав'язуйте експерту ту модель представлення, до якої він привик;

2)                                              Використовуйте різні методи роботи з експертом, виходячи з того, що метод повинен підходити експерту як ключ до замка;

3)                                         Головна мета вилучення знань - виявити основні поняття по і зв'язуючих відношень;

4)                                         Частіше малюйте схеми, які показують викладення роздумів експерта;

5)                                         На ефективність процедури вилучення знань впливає форма питань.

2.3.6.                                                     Лінгвістичні проблеми.

Лінгвістичний аспект відбиває основну компоненту спілкування - мову і включає наступні проблеми:

1)                            Загального коду (консенсус);

2)                             Словника користувачів.

Схема лінгвістичної взаємодії представлена на рисунку 2.7. У1 включає:

1)                            Терміни по, які інженер отримав під час підготовки;

2)                             Загальнонавчальна термінологія;

3)                             Побутова розмовна мова. У2 включає:

1)                            У1;

2)                             Неологізми, що створенні при роботі з експертом (жаргон).

Рисунок 2.7. Схема лінгвістичної взаємодії. Vi і у2 - мови, на яких розмовляють інженер і експерт. Vi' і v2' - невербальні компоненти спілкування (міміка, жести і т.д.). Розробка загального коду полягає в розробці і інтерпретації термінів і понять

По.

Схему отримання загального коду можна представити так (рисунок 2.8).

Понятійна структура - побудова зв'язаних структур понять на основі термінів по.словник користувача - складання переліку понять, які використовуються кінцевим користувачем при контакті з ес.

2.3.7. Гносеологічний аспект.

Цей аспект можна представити у вигляді наступної схеми (рисунок 2.9).

0                          м1                               м2                           р2

Рисунок 2.9. Схема формування полів знань.

Гносеологія - теорія відображення дійсності із знаннями людини. Процес і1 вивчають філософи (філософія, психологія); процеси і2 і із - інженер по знаннях.

Структуру поля знання можна представити у вигляді сукупності компонент:

1)                        Опис і узагальнення фактів;

2)                        Встановлення взаємозв'язків;

3)                        Побудова моделей;

4)                        Пояснення і передбачення моделей.

2.3.8. Методи вилучення знань.

Структурна схема вилучення знань приведена на рисунку 2.10. Комунікативні методи охоплюють всі види контактів з експертами, а текстологічні стосуються методів вилучення знань із документів, літератури і т.д.

Пасивні методи передбачають, що головна роль в процедурі вилучення знань передається експерту, а інженер по знаннях тільки їх протоколює. Пасивні методи досить прості, але вимагають від інженера по знаннях вміння виділяти важливі елементи знань. В цих методах відсутній зворотній зв'язок.

В активних методах навпаки, ініціатива в руках інженера по знаннях, який активно контактує з експертом. Активні і пасивні методи можна чергувати в рамках одного сеансу.

Основним серед активних методів є індивідуальний. Анкетування:

Воно може бути письмовим і усним. Інтерв'ю:

На якість інтерв'ю впливають наступні характеристики питань (рисунок 2.11).

1)     Мова питання (лаконічність, понятійність, термінологія);

2)     Порядок питань (логічна послідовність);

3)     Зміст питань (етика, важливість).

Вилучення знань

Текстологічні методи

Комунікаційні методи

 

Пасивні

Активні

Аналіз підручника аналіз літератури "аналіз документації

Групові

Мозковий

Штурм круглий стіл ролеві ігри

Спостереження протокол роздумів вголос лекції

Анкетування інтерв'ю діалог

Індивідуальні

Експериментальні ігри

 

Рисунок 2.10. Структурна схема вилучення знань.

Рисунок 2.11. Класифікація питань.

2.3.9. Класифікація ес.

Одна із можливих класифікацій ес приведена на рисунку 2.12.

Рисунок 2.12. Класифікація ес.

Змiст

Нові надходження

Всього підручників:

292