Франція в часи Мазаріні

  43.      Конституціє. "'Біль про права"

В травні 1787 р. в Філадельфії був ство­рений конвент для вироблення кон­ституції. В ньому брали учась найвидніші діячі буржуазно-плантаторського блоку. Серед 55 його делегатів небуло ні одного фермера, робочого чи ремісника. Демо­кратичне крило було представлене тільки 82-річним Франкліном Засідання конвенту велись в великій таємниці. В ході 4-місячних дебатів вбуржуазно плантаторському таборі виявився ряд суттєвих протиріч, але інтереси створення сильного нац. уряду. Прийнята конвентом конституція створю­вала сильну союзну чи федеральну державу, в якій штати зберігали автономію. В основу держ. устрою США був покладений прин­цип "роздільної влади" - закинодавчої, ви­конавчої та судової. Законодавчі функції були закріплені за конгресом, який скла­дався з палати представників та сенату. Конгрес мав право встановлювати та збира­ти податки, регулювати торгівлю, чеканить монету, набирати армію та флот. Сенат  затвер­джував  на найважливіші держ посади, мав право суду над вищими держ. діячами, включ. президента. Глава ви­конавчої влади - президент (обширними правами). На­значав тільки відповідальних перед ним мі­ністрів, послів, членів верхов­ного суду та багатьох інших посадових осіб. Президент являвся одночасно верхов­ним головноком. К. за­снувала верховний суд, один із найбільш консервативних установ, присвоїв собі пізніше право переглядати закони, прийняті конгресом, проголошуючи їх не конститу­ційними. Виборче право встановлювалось конституціями штатів. В результаті узго­дження між буржуазією та рабовласниками було узаконено рабство в СИТА, Навколо ратифікації конституції в СТИД розвернулася гостра політ. Боротьба. При­бічники виробленої кинституції - федера­лісти, отримали підтримку торго­во-мануфактурної, фінансової буржуазії та великих плантаторів. Гамільтон та Медісон виступили з теоретичним обгрунтуванням необхідності затвердження штатами нової конституції. Конституці була ратифікована, але за вимогами більшості штатів "-Конгрес допов­нив її в 1789 р. десяттю правками - "Білем про права" які вступали в силу 15 грудня 1791 р. "Біль про права" поклав кінець концепції божественого походження влади короля та уряду. Особливе місце в Білі про права займає 1-ша поправка, яка проголош. свободу слова, друку та зборів; 4-а - гарантує недо­торканість особи та майна; 6-а, 7-а, 8-а -торкаються процедури судочинства.

 42.   Декларація за незалежність утворення США. «Декларация независимости». Образование США. Под напо­ром народных масс 4 июля /776 г. конгресс принял «Декларацию неза­висимости» — заявление об отделении от Англии и полной само­стоятельности бывших колоний. «Декларация независимости» объявляла, что угнетение коло­ний Англией противоречит неотъемлемым правам человека на «свободу, жизнь и стремление к счастью» и что восставшие ко­лонии объединяются в Соединенные Штаты Америки и являются «свободными и независимыми государствами». Главным автором этого документа был выдающийся мыслитель и передовой деятель американской революции XVIII в. Томас Джёфферсон (1743—1826) —виргинский плантатор и адвокат, известный своими выступления­ми в защиту республики, равен­ства людей. В «Декларации» заявля­лось, что все люди «сотворены равными» и что народ имеет право низвергать тиранов и уч­реждать свое правительство. Тем самым источником власти объявлен народ,  провозгла­шался принцип народовластия. Положения «Декларации» бы­ли направлены против монар­хии и колониального угнете­ния. Для своего времени она была выдающимся прогрессив­ным и революционным актом. Она провозгласила равенство людей в правах и право народа на свержение тирании. Эти положения «Декларации» были приняты под натиском народных масс и шли намного дальше намерений плантаторов и буржуазии. Передовые идеи «Декларации» плантаторы и буржуазия ис­пользовали для укрепления господства белых собственников. «Декларация» не отменяла рабства, не прекращала уничтожение и сгон индейцев с их земель, обеспечивала неприкосновенность частной собственности и полный простор для эксплуатации как рабов, так и наемного труда. В этих чертах отразилась буржу­азная ограниченность «Декларации независимости».

44. Франклін, Пейн, Джеферсон. Ф. 1706 –1790 роки. Народ в сім’ї незаможного ремісника. В 1727 заснував у Філадельфії власну друкарню. 1729 – 48 видавав Пенсильванську газету. 1732 – 58 щорічник альманах “ Бідний Річард ”. Заснував у Філадельфії першу публічну бібліотеку - 1732 рік. Американське філософське товариство – 1743. Філадельф. Академія  - 1751. Брав участь у підготовці Декларації незалежності. 1785 – обраний президентом законодавчих зборів штату Пенсильванії. В основі політичних бачень Ф. – концепція природніх, невідємних прав людини до яких відносив життя, свободу, власність. Ф стверджував право народу на повстання. За посилення колоній в рамках метрополії. Пізніше за проголошення Незалежності. В період сироблення конституції, Ф відстоював принцип федерації всіх штатів.

Т. Джеферсон. 1743- 1826р. Астор Декларації незалежності. Права в декларації наманався поширити на негрів рабів. Був членом палати громад. Займався переглядом законодавства. Дж, автор статуту за релігійну свободу. 1894 – запропонував конгресу провести націоналізацію земель заходу, заборонити рабство у преєднаних штатах, прийнято лише відносно земель. Дж, представник лівого революційного крила просвітництва 18ст. Критикував американську революцію за незавершеність. Дж, вважав конституцію 1787 року недостатньо демократичною, був в опозиції Вашингтону і очолив партію республіканців. Томас Пейн 1737 – 89.  Виразник концепції торгово промислового розвитку країни. У праці “Здоровий глузд” з концепції про природні права визнавав право народу на революцію. Доводив необхідність розриву пн. Американських колоній з пд. Утворення ними незалежної республіки. У праці “Століття розуму” 1794 року протиставлял силу розуму релігійним ідеям. Філософські позиції Пейна можна охарактиризувати як безпосередній, метафізичний матеріалізм.

Зацікавило?

Змiст

17. Франція в часи Мазаріні (1640-50-ті рр.)

18. Франція за Людовіка 14 (1661-1714).

19. Французьке просвітництво. Вольтер, Руссо Монтескье.

20. Матеріалісти та енциклопедисти (Дідро, Тюрго та ін.).

21. Криза феод.-абс. ладу. Причини франц. революції 1789-99 рр.

22. Початок Фр, законодавство установчих зборів.

23. Ф. Коституція 1791 діяльність законодавчих зборів.

24. Скинення монархії Бурбонів. Якобінці і Жирондисти 1792-93рр.

25. Якобінський терор   

26. Якобінська диктатура

28. Революційні війни 1792-95рр.

30. Ф. В період Термідоріанців.

31. Режим Ф. В період Директории.

32.Перший консул вн і зовн Пол.

33. Ф. В період І-ої імперії.

34. Наполеонівські війни 03-14 їх характер.

35. В період реставрації Бурбонів.

36. Июльская      буржуазная      революция 1830   г.  

37. Революция во Франции

38. Франція в період 2-ї республіки.

39. Ф. В роки  ІІ імперії.

40.          Соц-ек розвиток колоній Англії в 17-18ст.

  43.      Конституціє. "'Біль про права"

52. Німеччина в 30 – 40 х роках. Створення митного союзу.

53. робітничий і демократичний рух у Нім. в Іпол 19 ст.

54. Революція 1848 – 49 років у Нім.

Обєднавчі процеси в нім землях 50 – 60 х роківі. Отто фон Бісмарк.

Лассаль та лассальянство.

Робітничий рух в нім. Діяльність Бебеля і Лібкнехта.

61. Австрія в ІІ пол 17-18ст.

62. Австрія в 1пол. 19ст.

63. Революція 48-49рр.

64. Австрія в 50-60рр. 19ст.


Нові надходження

Всього підручників:

292