ФIНАНСОВА ДIЯЛЬН1СТЬ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

ТЕМА 6 РИНОК ПОСЛУГ СОЦ1АЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО КОМПЛЕКСУ ТА НАУКОВИХ УСТАНОВ

6.1.    Розвиток мережг установ ргзних галузей соцгалъно-кулътурного комплексу

6.2.    Методи фшансування галузей соцгалъно-кулътурного комплексу

6.1. Розвиток мережi установ pi3H^ галузей сощально-культурного

комплексу

Вихщним моментом видшення соцiально-культурно! сфери е особист потреби (як частини соцiальних) населення. При цьому рiвень розвитку сощально-культурно! сфери розглядаеться взаемозалежно i взаемопов'язано з рiвнем розвитку продуктивних сил територп (кра!ни, регiону, району), величиною !! економiчного потенцiалу.

Безпосереднiми класифшацшними ознаками структурування сощально- культурно! сфери е: характер пращ; рiвень оргашзащ! суспiльства; виконуванi функцi!; форми власностц галузi; приналежнiсть; спосiб надання послуг i джерела фiнансування. Це дае можливють конкретизувати проблеми "виробництва" послуг, накреслити шляхи !х вирiшення, визначитись з обгрунтуванням методiв управлiння до розвитку шфраструктурних мереж соцiально-культурного призначення.

На сьогодш важливе значення для вдосконалення територiального управлiння розвитком сощально--культурно! iнфраструктури, для встановлення гармоншних, адаптованих одних до одних, вщмшних мiж собою форм, структур, вщносин е адмшктративна реформа. В процес реалiзацii реформи увага концентруеться на формуванш територiально-виробничих адмiнiстративних систем, причому рiзного iерархiчного рiвня. Дiапазон !х коливаеться вiд мiжобласних, як б вiдповiдали новому соцiально-економiчному районуванню держави, до мiжрайонних, якi не змшюючи меж регiональних i обласних територiальних утворень, дозволять акумулювати фшансов^ iнтелектуальнi, соцiальнi та виробничi ресурси на розв'язання спшьних актуальних проблем соцiально-економiчного розвитку територiй за рахунок розширення кооперацiйних зв'язкiв, мiжрегiональноi та мiжрайонноi економiчноi iнтеграцii.

Дане положення тюно переплiтаеться з принципами iерархiчностi в побудовi систем мiжпоселенного обслуговування населення. Враховуючи, що новий адмшютративний устрш - це, перш за все, децентралiзацiя влади через посилення мюцевого самоврядування, постае питання визначень сощально- культурно! сфери на рiвнi окремих територiальних одиниць.

Головним об'ектом соцiально-культурноi сфери е людина, розвиток яко! детермiнуеться впливом велико! гами факторiв. Застосування термiну "сощально-культурна сфера" обумовлюеться необхщшстю органiчноi ув'язки територiальноi органiзацii ii закладiв iз терш^альною органiзацiею продуктивних сил, з економiчним потенцiалом, характером розселення i тенденщями руху населення. Важливо також тдвищувати один iз основних критерiiв ефективност соцiально-культурного обслуговування та ринкових перетворень - стутнь задоволення таких потреб, дотримуючись основних регюнальних цiлей розвитку. Створення сприятливих умов для життя i соцiально-культурного забезпечення населення та !х прiоритетнiсть для регiонiв формують основу цих цшей.

Важливу роль в побудовi соцiальноi держави вщграе територiальна органiзацiя соцiально-культурноi сфери, яка являе собою наявшсть у межах певно! територii галузево взаемопов'язаних шфраструктурних комплексiв та невиробничих видiв дiяльностi рiзних форм власностi та шдпорядкування, дiяльнiсть яких забезпечуеться функцiонуванням мехашзму ринкового господарювання та певних форм державного регулювання i спрямована на всебiчний освiтнiй та культурний розвиток особистосп, формування та збереження здоров'я населення з метою створення "людського кашталу суспшьства".

Соцiальна шфраструктура мае значнi територiальнi вiдмiнностi у рiвнях обслуговування. Вони визначаються рiвнем грошових доходiв i життя населення, природними факторами, що зумовлюють певш потреби в опаленш, одязi, послугах тощо, а також системою розселення i транспорту, складом населення i його традищями.

До соцiально-культурного комплексу належить освiта, культура i охорона здоров'я, фпична культура та соцiальне забезпечення. Основне завдання його полягае у забезпеченш iнтелектуального, духовного i фiзичного розвитку людини, змiцненнi ii здоров'я.

Освгга охоплюе загальноосвпга навчально-виховнi заклади (школи, пмназп, лiце!), професiйно-технiчнi (училища) та вишд рiзних рiвнiв акредитацi! (техшкуми, училища, коледжi, iнститyти, yнiверситети, академп) навчальнi заклади. Загальноосвiтнi навчальнi заклади, що дають базову освпу е обов'язковими для вшх, а тому розмщення !х на територi! кра!ни визначаеться густотою населення i системою розселення.

Культура охоплюе установи, тдприемства, органiзацi!, що виробляють товари культурного та шформацшного призначення (кiнофiльми, картини, книги, газети, журнали i т. ш), органiзовyють демонстрування духовних щнностей для населення (бiблiотеки, музе!, театри, концертш зали, кiнотеатри, картиннi галере! тощо), збер^ають для нащадкiв пам'ятки культури (пам'ятники, архiтектyрнi ансамблi). Географiя цiе! галyзi невиробничо! сфери теж в основному пов'язана з людшстю населених пунклв, а також !х iсторичним минулим. Найдостyпнiшими популяризаторами культурних досягнень е засоби масово! шформацп: газети, журнали, радiомовлення та телебачення.

Охорона здоров'я охоплюе всю систему лшувальних, лшувально- профiлактичних, санаторних, оздоровчих та шших медичних установ. Велик спецiалiзованi лiкарнянi комплекси е у великих мютах. Для надання медично! допомоги сiльськомy населенню створена система медичних установ, куди входять фельдшерсько-акушерськ пункти, районш й обласнi лшарш. До цього комплексу також належать заклади фiзично! культури та сощального захисту населення.

Науковий комплекс. Укра!на мае значний науковий потенцiал, який зосереджений у бшьш нiж 400 науково-дослщних iнститyтах та !х фшалах. Провiдне мiсце у розвитку науки займае Нащональна академiя наук Укра!ни. Важливою проблемою комплексу е збереження висококвалiфiкованих кадрiв i впровадження наукових розробок i досягнень у практику.

6.2. Методи (фшансування галузей сощально-культурного комплексу

Видатки на сощально-культурш заходи займають суттеву частку в стрyктyрi витрат державного бюджету. Це зумовлено, насамперед, тим, що установи сощально! сфери сприяють збiльшення обсягiв ВВП, прискоренню науково-техшчного прогресу, зростанню продуктивност працi, пiдвищенню квалiфiкацiйного рiвня робочо! сили та, як наслiдок, е одним з визначальних чинникiв зростання ефективност виробництва.

Зазначенi установи переважним чином фiнансyються з мiсцевих бюджепв, лише загальнодержавнi заходи, програми та установи фшансуються з державного бюджету. При цьому розмiри бюджетних видатюв на соцiально- кyльтyрнi заходи визначаються за допомогою економiчних нормативiв та фшансових норм. Економiчнi нормативи, що регулюють фiнансовi вiдносини в сощальнш сферi, вiдображають можливостi держави щодо задоволення потреб регюну чи установи в фшансових ресурсах для реалiзацi! завдань поточних та перспективних плашв соцiального розвитку. Крiм того, нормативи виражають оптимальне спiввiдношення iнтересiв у розподш фiнансових ресyрсiв держави та населення окремих регюшв. Такими нормативами можуть бути розмiри бюджетних асигнувань на вщповщш цш, передбачеш бюджетною програмою для цiе! територп чи установи.

Одним iз нaпрямiв оптимiзaцi! витрат на утримання установ сощально! сфери е розробка норм витрат за !хшми статтями. Використання таких норм дозволяе орiентувaти роботу зазначених зaклaдiв на досягнення юнцевих результaтiв: навчання дiтей, пiдготовку спещалютв, надання допомоги хворим. Крiм того використання таких норм збшьшуе рiвень сaмостiйностi зaклaдiв, зaлежнiсть розмiрiв !х бюджетного фiнaнсувaння вiд покaзникiв дiяльностi а також збiльшуе !х защкавлешсть у рaцiонaльному використaннi ресурсiв.

При цьому бюджетш норми i нормативи можуть змшюватись пiд впливом багатьох фaкторiв: збiльшувaтись внaслiдок зростання розмiру мтмально! зaробiтно! плати, змiни щн i тaрифiв, появи додаткових можливостей фiнaнсувaння окремих статей видaткiв сощально-культурних зaклaдiв у мiсцевих бюджетах.

Важливою передумовою реaлiзaцi! соцiaльно! полiтики держави повинно стати визначення i встановлення державних мтмальних стaндaртiв, якi мають зафшсувати ту межу соцiaльних виплат, нижче яко! не повиннi опуститись показники вартост та якостi сощальних послуг i гaрaнтiй, що надаються державою.

Навпъ в умовах економiчно! кризи не можна економити кошти, передбачеш на утримання зaклaдiв сощально-культурно! сфери. Це видатки на освпу, охорону здоров'я, фiзичну культуру й сощальне забезпечення.

Але в умовах дефщиту особливо важливого значення набувае жорсткий режим економп у витрачанш бюджетних коштiв. В зв'язку з цим фшансування проводиться не в сумах, передбачених у кошторисах, а по мiрi виконання показниюв по мереж^ штатах, контингентах i забезпеченнях видатюв на зaробiтну плату, харчування, медикаменти, стипендп й обмеження видатюв на суто господaрськi потреби, поточний i кaпiтaльний ремонт, придбання обладнання й iнвентaрю та iнших видатюв.

Питания до лекци 6

1.                              Змют та завдання ринку послуг сощально--культурного комплексу та наукових установ.

2.                              Особливост фшансово! дiяльностi в бюджетних установах сощально - культурного комплексу.

3.                              Можливост бюджетних установ сфери обслуговування щодо задоволення потреб населення.

4.                               Показники анаизу якост послуг i рiвня оргaнiзaцi! !х надання.

5.                              Анаиз складу мaтерiaльно-технiчно! бази галузей соцiaльно- культурного комплексу.

6.                              Оргaнiзaцiйнa структура бюджетних установ сощально--культурного комплексу.

7.                               Сощальна полiтикa як економiчнa кaтегорiя.

8.                               Практична функщя соцiaльно! полiтики.

Зацікавило?

Змiст

Нові надходження

Всього підручників:

292