ФIНАНСОВА ДIЯЛЬН1СТЬ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

ТЕМА 1 Ф1НАНСОВИЙ СТАН В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

1.1.                               Сутмстъ бюджетного фтансування

1.2.                             Характеристика складу кредиторсъкоХ i дебторсъког заборгованостг бюджетноХ установи

1.3.                               Склад та динамЫа доходiв загалъного i спещалъного фонду

1.4.                             До^дження стану майна бюджетноХ установи

1.1. Сутшсть бюджетного фшансування

Зпдно положень ст. 2 Бюджетного кодексу Укра!ни, бюджетна установа - це орган, установа чи оргашзащя, визначена Конститущею Укра!ни, а також установа чи оргашзащя, створена у встановленому порядку органами державно! влади, органами влади Автономно! Республжи Крим чи органами мiсцевого самоврядування, яка повнютю утримуеться за рахунок вщповщно державного бюджету чи мюцевих бюджетiв. Бюджетнi установи е неприбутковими оргашзащями.

Оскiльки бюджетнi установи виступають учасниками бюджетного процесу i надшеш вiдповiдними правами та обов'язками або бюджетними повноваженнями, вони фiнансуються iз державного бюджету i мiсцевих бюджепв.

Пiд бюджетним фшансуванням прийнято розумгги безповоротне i безвiдплатний вiдрахування кошпв з державного та мiсцевого бюджепв на виконання загальнодержавних функцш, функцiй мiсцевого самоврядування та забезпечення функцюнування бюджетних тдприемств, установ та органiзацiй.

До специфiчних особливостей бюджетного фшансування належать:

1)                      кошти на покриття витрат вщраховуються тiльки з одного бюджету за тдпорядковатстю тдприемства, установи чи оргатзацп. Виняток становить фiнансування загальнодержавних заходiв: боротьба з епiдемiями, лiквiдацiя втрат вщ катастроф i стихiйного лиха тощо;

2)                      бюджетнi установи фшансуються на основi встановлених економiчно i науково обгрунтованих нормативiв залежно вщ сфер дiяльностi.

Бюджетне фiнансування покладаеться на спецiально для цього уповноважених посадових ошб (керiвникiв бюджетних установ) — розпорядниюв бюджетних коштiв.

Шд фшансовими ресурсами бюджетних установ слщ розумiти грошовi кошти, видiленi з бюджепв рiзних рiвнiв, а також мобшзоват установами з рiзних джерел на здшснення i розширення свое!' дiяльностi. Джерела формування фiнансових ресуршв залежать вiд двох чинникiв: виду послуг, що надаються, i характеру (платного, безоплатного) !хнього надання. Деяк послуги можуть надаватись споживачам тшьки на безоплатних засадах, а iншi - тiльки на платних, або на основi !хнього поеднання.

Так, у сферах державного управлшня i оборони кра!ни, де йдеться про надання послуг суспшьству в цшому, кожен громадянин i будь-яка юридична особа одержуе !х безоплатно, а единим джерелом !хнього фiнансування виступають бюджетнi кошти. При цьому держава мае встановити таю норми бюджетного фшансування вщповщних витрат, як дозволяли б державним службовцям i вшськовослужбовцям мати достатньо високу оплату, що забезпечуе гiдний рiвень !хнього життя i нормальнi умови для виконання професшного i вiйськового обов'язку. 1накше не уникнути корупцii, пiдкупiв пращвниюв державного апарату, порушень вiйськовоi дисциплши та iнших негативних у сощальному планi наслiдкiв.

Деякi види послуг у галузi культури, мистецтва, юриспруденцп надаються iхнiм споживачам тiльки на платних засадах. Це - послуги видовищних тдприемств (театрiв, кiнотеатрiв, кшоконцертних залiв), робота виставок, нотарiату, адвокатури тощо. Навт якщо цим оргашзащям видiляються бюджетнi кошти, то надаються вони ешзодично та у видi цiльових коштiв.

Переважаючу масу послуг у бюджетних установах становлять послуги соцiально-культурного характеру. Вони е доволi рiзноманiтними i через це надаються споживачам як на платних, так i безоплатних засадах, а отже, мають рiзнi джерела фiнансування. Конкретний склад фшансових ресурсiв, що скеровуються на задоволення соцiально-культурних потреб, залежить перш за все вiд характеру самих потреб.

Можна видiлити слщуючи групи потреб.

• потреби, що мають значення для всього суспшьства, а тому !хне задоволення не повинне залежати вiд рiвня одержуваного кожним громадянином доходу i мае гарантуватися Конститущею. Джерелом фiнан- сування цих потреб виступають загальнодержавш фiнансовi ресурси, що

видшяються з бюджетних i позабюджетних (сощального призначення) фондiв;

                            потреби, що мають суспiльно важливий характер, але через обмеженiсть загальнодержавних ресурсiв не покриваються ними лише в межах необхщного мiнiмуму на принципах часткового фшансування за рахунок коштiв державного бюджету. Задоволення цих потреб понад встановлений нормативний рiвень здшснюеться завдяки шшим фiнансовим джерелам, у тому чи^ i коштiв населення. Прикладом таких потреб може служити мтмальний рiвень медичного обслуговування населення, середнш рiвень освiти;

                            iндивiдуальнi потреби громадян, пов'язанi з iхнiм вщпочинком i охороною здоров'я, забезпеченiстю житлом тощо. Вони не повиннi покриватися завдяки суспшьству, а тому фшансовими джерелами iхнього задоволення виступають кошти тдприемств, органiзацiй i населення.

Для фшансування бюджетних установ використовуються наступш джерела:

-                            бюджетнi кошти, що видшяються на основi встановлених нормативiв. Нормативи бюджетного фiнансування виконують роль щни/тарифу на роботи/послуги, якi надаються державою споживачу. Нормативи мають бути орieнтованi на кiнцевi результати дiяльностi бюджетних установ вiдповiдного профiлю, по школах - на утримання на одного учня, по лшарнях - на лшування одного хворого, по дитячих дошкшьних установах - на утримання одше!' дитини тощо;

-                            грошовi кошти державних, приватних та громадських оргашзацш, громадян, отриманих вщ виконання робiт (послуг), проведення заходiв на платних засадах згiдно з укладанням з юридичними особами договорiв та замовленнями населення. Сюди вщносяться, наприклад, надходження грошових коштiв за надання наднормативних послуг в галузi медичного обслуговування громадян, за додата^ послуги у сферi освiти (особливо щодо пiдготовки та перепiдготовки кадрiв, пiдвищення iхньоi квалiфiкацii тощо). У договорах, що укладаються, визначаються обсяг, структура i якiсть послуг, порядок забезпечення установи матерiальними i фшансовими ресурсами, форми фшансування iз кошпв замовника тощо. При виконаннi установою додаткових робгг (послуг) сума видшених йому згiдно з нормативом бюджетних асигнувань не зменшуеться, а одержат за договором або замовленням кошти збшьшують фiнансовi ресурси установи;

-                            надходження вщ надання платних послуг населенню й шшим споживачам (вщ проведення рiзних оглядiв, конкурсiв, фестивалiв, продажу квиткiв на видовища тощо) i продажу виробiв власного виробництва (наприклад, лжарських засобiв, медичних препарапв, продукцii навчально- виробничих майстерень тощо). Платш послуги надаються споживачам вщповщно до дiючих прейскурантних та договiрних цiн (тарифiв); при цьому надання платних послуг (робгг) не може здшснюватися замiсть дiяльностi, що фшансуеться з бюджету;

-                            виручка вщ здачi в оренду примiщень, споруд, устаткування;

-                            добровшьш внески i безоплатно переданi установам i оргашзащям матерiальнi цiнностi, що надходять вщ державних пiдприемств та громадських оргашзацш, добродшних та iнших суспiльних фондiв, окремих громадян (включаючи кошти ошкушв);

- iншi грошовi надходження.

Кошти, як надiйшли з усiх джерел, утворюють фонд фшансових ресурсiв (дохщ) установи; що використовуються на виплату заробггно! платнi, вiдшкодування матерiальних i прирiвняних до них витрат, розрахунюв з iншими органiзацiями i банками, створення фондiв економiчного стимулювання. Залишки невикористаних за рiк надходжень залишаються у розпорядженнi установи (органiзацi!) i до бюджету не вилучаються; вони не повинш впливати i на зниження нормативу бюджетного фшансування витрат наступного року.

Кошти, як бюджетш установи отримують вщ усiх джерел фiнансування, ^м бюджетного, називаються власними надходженнями.

Перелш груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо !х утворення та напрями використання регламентовано Постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 17.05.2002 р. №659 «Про затвердження перелжу груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо Хх утворення та напрямiв використання». Розробка зазначеного перелжу пов'язана iз необхщшстю забезпечення належного складання державного та мiсцевих бюджетiв та !хнього виконання. Сдиний перелiк груп власних надходжень спрямований на визначення спшьних пiдходiв до утворення та використання власних надходжень бюджетних установ з урахуванням положень Бюджетного кодексу Украши.

1.2. Характеристика складу кредиторськоУ i дебггорськоУ заборгованостi

бюджетноУ установи

Проблема заборгованост бюджетних установ на сучасному еташ розвитку ринкових вщносин займае особливу увагу. Заборгованiсть, як дебггорська, так i кредиторська, е негативним чинником у робот бюджетних оргашзацш. Як зазначалось вище, характерною особливютю фiнансово-господарсько! дiяльностi бюджетних установ е те, що вони фшансуються за рахунок кошпв рiзних бюджепв. Витрати, необхiднi для здiйснення статутно! дiяльностi бюджетних установ, фiксуються у кошториш, що е основним плановим документом, який надае повноваження бюджетнш установi щодо отримання доходiв i здiйснення видаткiв, визначае обсяг i спрямування коштiв для виконання бюджетною установою сво!х функцiй досягнення цшей.

Основним нормативно-правовим документом, що регламентуе склад дебггорсько! заборгованостi бюджетно! установи е 1нструкщя з облЫу коштiв, розрахунтв та тших актив1в бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства Украгни eid 26.12.2003 р. за № 242. Зпдно до положень 1нструкцп, дебгторська заборговашсть - це фшансовий актив установи, що виникае унаслщок договiрних вщносин мiж двома юридичними особами, серед яких одна, що е власником активу, тсля настання вщповщних умов угоди мае право на отримання платежiв, товарiв, робгг та послуг.

Прострочена деб1торська заборговашсть - це заборговашсть, що виникае на 30-й день тсля закшчення термту обов'язкового платежу зпдно з укладеними договорами, або якщо дата платежу не визначена тсля виписування рахунку на оплату.

Дебггорська заборговашсть, строк позовноУ давност якоУ минув - дебггорська заборгованiсть, що облшовуеться пiсля закiнчення термiну позовно! давностi.

Безнад1йна деб1торська заборгован1сть - поточна дебпорська заборгованiсть, щодо яко! е впевненiсть про неповернення ii боржником або за якою строк позовно! давностi минув.

Причинами утворення дебггорсько1' заборгованостi бюджетних установ можуть бути:

                             практика застосування попередньоi оплати бюджетними установами при розрахунках за обладнання та товарно-матерiальнi цшностц

                             вщпуск бюджетними установами товарно-матерiальних цiнностей, надання примiщень в оренду та шших послуг без своечасно1' оплати;

                            недолiки дшчо1' системи бюджетного планування i проведення видатюв;

                             недотримання вимог законодавчих та нормативних аклв щодо ведення облшу та складання звпносл;

                             неефективне управлшня бюджетними ресурсами та недостатнш контроль за використанням бюджетних кошт1в.

Характерними видами розрахунюв з р1зними дебiторами для бюджетних установ е розрахунки у порядку планових платежiв, коли умовами угоди передбачена оплата не за окремими господарськими операщями, а шляхом перюдичного перерахування грошових кошт1в у визначенi строки та розмiрах; з пГдзвГтними особами за виданий аванс на господарсью витрати або витрати, обумовлеш вщрядженням; за вiдшкодуванням завданих з6иткГв за сумами нестач i крадiжок кошт1в та матерiальних цiнностей, суми збитмв за псування матерiальних цiнностей, ваднесеш на рахунок винних осГ6 та шш1 суми, що пiдлягають утриманню в установленому порядку а також розрахунки з шшими дебиторами установи за господарськими операщями, що не були враховаш за згаданими видами розрахунюв.

Кредиторська заборговашсть - це заборговашсть бюджетно1' установи перед ф1зичними або юридичними особами. За своею економiчною сутшстю кредиторська заборговашсть бюджетних установ е прихованим дефщитом державного бюджету, тому ii утворення негативно впливае на бюджету систему в цшому.

Причинами утворення кредиторсько! заборгованост бюджетних установ можуть бути наступш:

                            встановлення бюджетних призначень та видшення асигнувань в обсягах, значно менших за фактичну потребу внаслщок чого накопичуються борги iз заробггао! плати, сощальних виплат та розрaхункiв за товарно- мaтерiaльнi цiнностi i послуги;

                            прийняття розпорядниками бюджетних коштiв зобов'язань в обсягах, бшьших за бюджетш призначення;

                            недолiки у бюджетному плануванш та прорахунки в управлшш коштами державного бюджету.

1.3. Склад та динамiка доходiв загального i спецiального фонду

Доходи загального i спецiального фонду - це надходження бюджетное установи, як отримуе бюджетна станова на виконання кошторису. Залежно вiд джерел утворення доходiв, вони вiдобрaжaються при фактичному надходженш коштiв або при нарахуванш доходу за нaдaнi послуги.

Доходи загального фонду - це грошовi кошти, що фактично нaдiйшли на рахунок бюджетно! установи iз загального фонду бюджету.

За джерелом походження доходи загального фонду розподшяються на доходи державного бюджету, де вщображаються фактичш надходження загального фонду державного бюджету, i доходи мiсцевого бюджету, тобто надходження iз загального фонду мюцевого бюджету.

Доходи спецiального фонду - це надходження, отримаш внаслщок некомерцшно! дiяльностi, яка здiйснюеться бюджетною установою сaмостiйно.

З джерелом походження доходи спещального фонду подiляються на наступш групи

:

1.                        Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги - це доходи у виглядi плати за послуги, що надаються бюджетними установами зпдно з функщональними повноваженнями, вiд господарсько! та/або виробничо! дiяльностi, за оренду майна бюджетних установ, а також вщ реаизацп майна.

2.                        Доходи за шшими джерелами власних надходжень - це надходження бюджетно! установи для виконання окремих доручень, а також гранив, дарунюв, блaгодiйних внескiв, швестицш, що згiдно iз законодавством Украши отримують бюджетнi установи.

3.                         Доходи за шшими надходженнями спещального фонду - це iншi надходження спещального фонду установи та позики мiжнaродних фшансових оргашзацш, якi нaдiйшли на спещальш реестрaцiйнi рахунки бюджетних установ.

4.                        Доходи за коштами, отриманими на виконання програм сощально- економiчного та культурного розвитку регюшв. Призначений для вщображення надходжень спещального фонду бюджетно!' установи, отриманих на виконання програм соцiально-економiчного та культурного розвитку регюшв.

Доходи спещального фонду на вщповщну дату складаються iз залишкiв коштiв на початок перюду та надходжень упродовж року, зменшених на суму витрачених кошпв.

1.4. Досл1дження стану майна бюджетноУ установи

Майно бюджетноУ установи становлять основш фонди та оборотнi кошти, необхщш для здiйснення господарсько1' дiяльностi, а також iншi цiнностi, вартють яких вiдображаеться в ii самостшному балансi. Склад майна бюджетно1' установи вщображаеться у балансi (форма №1), в якому знаходяться результати господарсько1' дiяльностi за коштами загального i спецiального фондiв. Спiввiдношення основних структурних елеменлв балансу - активу i пасиву - визначаеться на основi формули 1.1:

Активи = Власний каштал + Зобов'язання (1.1)

Актив балансу бюджетно1' установи складаеться з трьох роздшв:

I.                            Необоротнi активи (нематерiальнi активи, основнi засоби, iншi необоротнi матерiальнi активи, незавершене каттальне будiвництво).

II.                        Оборотнi активи.

III.                        Витрати.

На основi балансу бюджетно1' установи здшснюеться аналiз економiчного потенцiалу, фiнансовоi стшкост i платоспроможностi, що мiстять:

1. Анал1з динам1ки руху актив1в бюджетноУ установи на основ1 наступних показникчв:

1.1.                      Коефiцiент обороту з надходження активiв (КН) (1.2):

кн =  (1.2)

зп + ну J

1.2.                     

Зацікавило?

Змiст

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ФIНАНСОВА ДIЯЛЬН1СТЬ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

КИ1В КНУТД 2013


Нові надходження

Всього підручників:

292