Досвiд державного регулювання економiки

ЗАКОРДОННИЙ ДОСВIД ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМIКИ ТА ПIДПРИEМНИЦТВА ДЕЯКИХ КРАIН СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

У статтi ан^зуеться закордонний досвiд державного регулювання економжи та тдприемництва деяких крат Свропейського Союзу.

The article analyzes the foreign experience of the state regulation economy and business in some countries of the European Union.

Постановка проблеми, на думку автора, полягае в тому, що, з одного боку, закордонний до- свщ державного регулювання економши та тдприемництва в Украш дослщжуеться недостатньо, а з шшого - вщомий позитивний досвщ не знаходить практичного впровадження. Подiбне стано­вище вщбуваеться на фот того, що правове регулювання економши в цiлому та тдприемництва зокрема е проблемою яка постшно щкавить вiтчизняних вчених. Про що свщчить аналiз досль джень та публшацш вчених, якi проводять дослщження у цьому напрямi, аналiзуючи державний вплив на економшу та тдприемництво у розвинених крашах Свропи [1-9].

Метою даног' статтi е здшснення спостереження позитивного досвщу державного регулю­вання економши i шдприемницько1 дiяльностi в iндустрiальних крашах, де процеси державного втручання в економiку юнують як на протязi довгих чашв, так i вiдносно недавно.

Виклад основного матерiалу. У крашах Захщно! Свропи iсторично втручання державних ор- ганiв в економiчнi процеси змшювалось вiд повно! li вiдсутностi до сьогодшшньо! в тiй чи шшш степенi безпосередньо! активностi в економщ. Зазвичай у Захiднiй Gвропi держава може виступа- ти в якосп виробника, продавця, постачальника послуг. Державне втручання в економшу може вщбуватись завдяки прогнозуванню i плануванню в сферi економiки та ii галузях; прийняттю, змь нi та скасуванню законодавчих та пiдзаконних актiв; шляхом нацiоналiзацil окремих галузей еко- номши, рiзноманiтних господарюючих суб'ектiв, окремих тдприемств в тому числi; здiйснення державними органами контрольно-наглядово! дiяльностi за суб'ектами господарювання.

На думку Н.О. Сашахметово!, в державах-членах GC немае единого розумшня концепцп i обсягу економiчного права (Law of the Economy), однак однаково розушеться роль, яку право мо­же i повинно грати у врегулюванш економiки [5, С.87]. Це тдтверджуеться тим фактом, що коли в 1970 р. Комюя GC вжила проект аналiзу i порiвняння економiчного права в державах-членах €С, виявилося можливим прийняття загального робочого визначення всiма нащональними експерта- ми. З метою цього дослщження економiчне право розумiли як «едину групу правил законодавчого регулювання, призначених обслуговувати економiчну полггику». В межах цього визначення була також досягнута згода, що можуть бути визначеш не менше 8 сфер регулювання: законодавче ре­гулювання економiчних прогнозiв; короткострокове i середньострокове економiчне планування в поеднаннi iз засобами реалiзацil прийнятих планiв; форми фшансово! допомоги, призначено! сприяти реалiзацil економiчноl полiтики; контрактнi вiдносини мiж державними органами i тд- приемцями, для тдтримки окремих державних програм; вс iншi законодавчi правила, що мають економiчну мету або намiри; спещальш законодавчi правила, в межах загально1 економiчноl поль тики, що ддать лише в окремих сферах економiчноl дiяльностi; правила, призначенi для забезпе- чення реалiзацil економiчного права; правовий захист пiдприемств i iндивiдуальних ошб вiд дiй державних органiв, пов'язаний з економiчним правом [10, С.9-11; 5, С.87].

Аналопчно висловлюеться i О.В. Гарагонич стосовно досвщу державного регулювання в 4exii' та Словаччинi, де умовний подш права на приватне i публiчне з початку перехщного перiоду був обумовлений необхiднiстю охорони не тшьки публiчних, але i приватних iнтересiв. Разом з тим, на думку вченого, розвиток законодавства про тдприемництво в Чехи та Словаччиш тдтве- рджуе необхiднiсть поеднання елемеппв публiчно-правового та приватноправового характеру при правовому регулюванш пiдприемництва [2, С.190].

Франщя е однiею iз небагатьох промислово розвинених кра1н, де юнував досить жорсткий режим державного регулювання, який частково зберися дониш. На сьогоднiшнiй час особливо важливу роль вдаграють стратегiчне планування, заохочення конкуренцп, управлiння цiнами, кон­троль за оплатою пращ, оподаткування тдприемств i фiрм. У Францп розвинена система заохо- чень для внутршшх та iноземних iнвестицiй, яка охоплюе податковi пiльги, режим прискорено! амортизацп, «дослщницью податковi кредити», субсидп. Добре розвинена також мережа оргашза- цш, яка займаеться консультуванням, науково-iнформацiйним та шшим забезпеченням тдприем- ницько! дiяльностi.

Регулювання фшансово1 сфери представлене: регулюванням банювсько1 системи, яка перед- бачае регламентування i контроль над кредитними оргашзащями; регулюванням фондового ринку, яке охоплюе контроль за дотриманням стандарта розкриття шформацп емiтентами у використанш внутршньо1 шформацп, видачу лщензп на створення швестицшних компанiй та управлшня порт­фелями цiнних паперiв, сприяння дiяльностi, яка стосуеться операцiй з цшними паперами [7, С.429].

Система планування у Францп - своерщний продукт ринково1 економiки. Разом iз нацюна- льним ринком вона пройшла певну етапнiсть. Так, повоенний перюд характеризувався досить си- льним втручанням в економiку органiв управлiння. Необхщнють швидко1 вiдбудови продуктивних сил i наявнiсть величезного державного сектора зумовлювали прийняття директивних, обов'язко- вих плашв для пiдприемств. Так, перший план, прийнятий у Францп у 1945 р., визначив обсяги виробництва стат (у тоннах), електроенергп (у кшоватах), установив цiни на всi вироби й систему контролю за ними, обмшний курс франка i т. ш

Наприкiнцi 60-х рокiв, коли значно розширився приватний сектор, було здшснено перехiд до iндикативного планування, що дало змогу на демократичних засадах координувати позици держави i приватного бiзнесу.

1ндикативний план не мае директивного значення, хоч i приймаеться Нацюнальною асамб- леею (парламентом). Вш охоплюе обмежену кiлькiсть обов'язкових завдань, мае бшьш спрямова- ний, рекомендацшний характер i по суп е зведенням пропозицiй рiзних державних шститупв i неурядових органiзацiй. Однак це не означае, що його роль як шструмента управлшня розвитком економши малозначуща. Навпаки, окремi його цiльовi завдання (стосовно зменшення масштабiв безробiття, стримування iнфляцil, обмеження тдвищення заробiтноl плати, пiдвищення техноло- пчного рiвня виробництва, полiпшення професiйноl тдготовки кадрiв, вирiвнювання платiжного i торговельного баланшв) дуже важливi для життедiяльностi пiдприемств i фiрм. Це зумовлено не тшьки i не стшьки актуальнiстю постановки таких проблем, скшьки тим, що вони прямо або побь чно потребують принципових змш фiнансовоl i кредитно1 полiтики держави, що е основою еконо- мiчного середовища [6, С.46-47].

Важливим напрямом державного регулювання ринку у Францп е стимулювання розвитку конкуренцп. Роль держави проявляеться в заохоченш розвитку малих тдприемств - шдус^аль- них, шмейних, групових. 1м надаеться сприяння в отриманш довгострокових i короткострокових кредипв, шдвищенш квалiфiкацil управлiнського персоналу, надаються податковi пiльги, комер- цшна iнформацiя [7, С.432].

1ндикативний план мае велике значення i для територш. Ухвалений парламентом, вiн е орiе- нтиром для укладення договорiв з регiонами, департаментами та комунами щодо матерiальних i фiнансових аспекпв !х розвитку, зокрема отримання з центрального бюджету субсидш i дотацш. А пiд нього, в свою чергу, безпосередньо залежить характер (бюджетное' полггики на мiсцях: чим бшьше субсидiй, тим менше потрiбно залучати власнi фiнансовi джерела i навпаки.

Дедалi тiснiше зближення нацiональних ринюв кра1н з розвиненими ринковими вщносинами зумовило необхiднiсть переходу вiд шдикативного планування до стратегiчного. Його суть поля- гае у виборi основних прюритепв розвитку нацiональноl економiки, провщну роль у реалiзацil яких мае вщгравати держава. За допомогою CTpaTeri4Horo планування визначають шляхи, якими належить iти суспшьству, вирiшують, на яких ринках краще дiяти, якою технологiею оволодiвати в першу чергу, в який спошб забезпечувати сощальну еднiсть кра!ни, на який сектор економши й суспшьш структури при цьому варто спиратися [6, С.47].

Так, наприклад, у плаш на 1992 р. визначено шють головних напрямiв розвитку, яю набули статусу цiльових комплексних проблем. Формуванням стратепчних i поточних плашв займаеться Генеральний комiсарiат з планування, котрий пщпорядкований безпосередньо прем'ер-мiнiстровi. Приватш фiрми не зобов'язанi давати будь-яю вiдомостi державним органам управлiння, ^м тих, що е в деклараци про доходи. Проте тi фiрми, якi зацiкавленi в отриманнi державних замовлень та пов'язаних з ними фшансових i кредитних пiльг, направляють комiсарiату заяви про намiри, яю мiстять прогнознi данi про свш розвиток [7, С.431].

У Велико! Британи, на думку зарубiжних вчених, не було перiоду, коли економша могла фу- нкцiонувати вiльно вщ державного регулювання того або шшого виду, хоча його розповсюдження i напрям змiнювалися. Великобританiя, як в цшому i iншi iндустрiальнi держави, ютотно посилила деякi форми державного регулювання економши пiсля закiнчення Друго! свггово! вiйни [11, С.215]. Основною причиною цього, принаймш спочатку, незалежно вщ введених типiв регулю­вання, був захист або сприяння громадських штереив. Багато державних засобiв, що регулюють виробництво i збут продукпв харчування i лiкiв, мають цю мету. Дослщження домiнуючих ринко- вих позицш i запобiгання значному злиттю компанiй спрямованi на пiдтримку конкуренци i спри- яють ефективному розвитку економши. Пiсля Друго! свiтово! вшни кiлькiсть законiв, якi регулюють економшу, у Великобританi! значно збiльшилася i нинi !х досить багато [5, С.87-88].

Законодавчi правила у Велико! Британи, в першу чергу, пов'язаш iз такими iнституцiями як: економiчна база даних; фiнансовi стимули, щни i доходи, кредит, зовнiшньоекономiчна торпвля; монополi! i злиття; регулювання поведшки на ринку, захист споживачiв, штелектуальна власнiсть, контроль за навколишнiм середовищем, в першу чергу державне регулювання тдприемництва застосовуеться у таких галузях економши, як сiльське господарство, рибне господарство, енерге- тика, транспорт [12; 13]. Протягом кшькох останнiх десятилггь галузi в Великобританi! нащональ зувалися i денацiоналiзувалися, цiни i доходи були предметом обов'язкового i добровольного контролю, вживалися спроби контролю вщносин в промисловостi шляхом законодавчих обме- жень, «джентльменських угод» тощо [14]. Тобто, у Велико! Британи вибiркове втручання держави в економiку не було випадковим i короткостроковим. Тут вживаються спроби заохотити розвиток окремих галузей промисловосп. Втручання на мiкрорiвнi стало основною частиною державно! економiчно! стратеги [5, С.88].

Державне втручання в регулювання економши в цшому та тдприемництва зокрема ще бшьш розповсюджено у кра!нах iз сощальною ринковою економiкою, яку декларують i полiтичнi лiдери Укра!ни.

Прикладом класично! кра!ни iз соцiальною ринковою економшою е ФРН. У цiй кра!ш дер­жавне регулювання торкаеться дiяльностi бiльшостi господарюючих суб'ектiв, якi виробляють майже до половини створювано! валово! вартостi. I це при тому, що статистика ФРН враховуе ли­ше и галузи економши, де рiвень державного регулювання найвищий, i не враховуе галузi пщпри- емництва, що регулюються опосередковано. На думку сучасного вггчизняного дослiдника Д.М. Стеченка, глобальна мета державного регулювання у ФРН конкретизуеться в таких спещаль- них завданнях: сприяння оргашзаци ринку i ринково-конкурентних вiдносин; вирiшення економь чних та економiко-органiзацiйних питань, що висуваються окремими впливовими групами економiчних суб'ектiв; досягнення економiчних, полiтичних, сощальних i фiскальних цiлей, спря- мованих на тдтримку та забезпечення ринкового порядку в кра!ш; коригування розподшу ресур- сiв з метою впливу на народногосподарську структуру та структуру нащонального продукту.

Д.М. Стеченко справедливо вiдмiчае, що рiзнi завдання потребують певно! форми державно­го втручання: прямого адмшстративного, з одного боку, i суто економiчного впливу - з шшого. З огляду на це в OT^^i державного регулювання можна виокремити два рiвнi: ринково- оргашзацшний i фiнансовий.

Ринково-органiзацiйне регулювання е зовшшшм галузевим втручанням у промисловють i свободу договорiв, що здшснюеться з причини вiдмови окремих галузей вщ загальних принципiв ринкового порядку. Практика ФРН показуе, що ринково-оргашзацшне регулювання е також фор­мою eK0H0Mi4H0i' макрополiтики. Як носш полiтики eK0H0Mi4H0r0 порядку держава контролюе ри- нкову поведiнку Bcix економiчних суб'екпв [6, С.48-49].

Прикладом класично1 моделi сощально-ринково1 економiки е шведська модель. Суть держа­вного регулювання економiки Швецп полягае в максимальному зростанш виробництва приватно­го сектора i якомога бiльшомy перерозподш державою частини прибутку через податкову систему i державний сектор для тдвищення життевого рiвня населення. Державна тдтримка мо- же надаватися найменше мобiльним галузям, насамперед чорнiй металурги, суднобудуванню й гiрничодобyвнiй промисловостi. Пщприемства державного yправлiння призначенi для виконання особливих функцш i в деяких випадках за законом е монополiями. На пошту i зв'язок - двi найбь льшi державнi монополп - припадае понад 60 % ушх зайнятих на державних тдприемствах. 1нша важлива сфера - транспорт. Шведсью державнi залiзницi складають 95% ушх залiзничних дорiг у Швецп, i на них працюе 33 тис. осiб. Близько половини виробництва електроенергп припадае на державнi тдприемства [7, С.434-438].

Особливiстю шведсько! економши, як вiдмiчае Л.А. Швайка, е розвинутий кооперативний рух. Який був вагомим фактором перетворення Швецп з аграрно! в промислово розвинуту крашу. У Швеци кооперативний рух найбшьш розвинутий в сiльськомy господарствi, промисловосп, роз- дрiбнiй торгiвлi, житловому бущвнищт На кооперативи у Швеци припадае 5% промислового виробництва, 7,5% вах зайнятих у промисловосп, 14% у роздрiбнiй торгiвлi i 5 % вщ числа всього працюючого населення. У ТТТветш 2/3 домашнiх господарств так чи шакше пов'язанi з кооперати­вами. На споживчi кооперативи припадае 20% продажiв товарiв повсякденного користування.

Основним економiчним iнстрyментом впливу уряду Швеци на економшу кра!ни е держав­ний бюджет [7, С.434-438].

У Фшлянди найважливiшим шструментом державного регулювання економiки е оподатку- вання. Як i для попередньо згаданих кра!н для Фшлянди також характерний високий рiвень дер­жавного регулювання економши i вагома роль держави у тдприемнищт Система оподаткування Фшлянди' включае кiлька прямих i непрямих податкiв. Головним прямим податком е податок на доходи, комунальний та майновий податки. Найважлившим непрямим податком е податок з обо­роту, митш податки, вирiвнювальний податок i акцизи на автомобш, алкогольш напо!, тютюн i деякi iншi товари. Податковi органи Фшлянди надшеш правами дiзнання i слiдства. Державш i напiвдержавнi компани кра1ни становлять 14% загально1 кiлькостi великих промислових компанiй Фшлянди'. Вони забезпечують 35% загального продажу, виконують 30% обсягу експортних опера- цiй, зосереджують на сво1х виробництвах 25% робочо1 сили.

Як також вiдмiчае Л.А. Швайка, у складi заходiв державного регулювання значне мюце по- сiдае забезпечення здорово1 та дiевоl конкуренци'. Цими питаннями займаеться Рада з вивчення конкуренци при Мшстерсти торгiвлi i промисловостi, Вiдомство з питань конкуренци, яким пiд- порядковуються гyбернськi правлшня. Цi державнi органи у свош роботi керуються антимонопо- льним законодавством Фшлянди, мета якого - «захист здорово1 конкyренцil» вiд практики необгрунтованих обмежень.

У межах фiнського законодавства дiяльнiсть фiрм повнiстю незалежна. Держава визначае лише загальш умови дiяльностi компанiй через законодавство, грошову i кредитну полiтикy, ва- лютний контроль, оподаткування, правила техшки безпеки, норми щодо захисту навколишнього середовища, стандарти тощо [7, С.439-440].

В 1талн важливу роль держава вiдводить регулюванню фiрм, в яких воно або безпосередньо, або шляхом холдингових компанш мае контрольний штерес. Держава здатна впливати на широке коло економiчноl дiяльностi, що включае банкiвськy справу, транспорт, комушкацн, енергетику, машинобудування. Крiм того, iснyе державне iнвестyвання i програми допомоги, реалiзацiя яких в основному покладена на регюнальш органи i спецiальнi вiдомства [15].

У Бельгн ранiше загальним правилом було невтручання держави в економiчнy дiяльнiсть, за винятком здiйснення державою контролю за галуззю надання комунальних послуг. Однак внасль док вступу Бельгн в €С втручання держави в економшу було значно поширене i розвинуте, що було викликане необхщнютю розв'язання економiчних проблем i використання переваг вступу в ЕС. Початок цiеl тенденцil був покладений в 1959 p., коли був прийнятий ряд закошв вщносно економiчного i, зокрема, промислового i регiонального розвитку. Ця полiтика згодом була допов- нена державними гарантiями i кредитами, швестицшними стимулами i податковими пшьгами. Цi засоби регулювання створили основу для постшного i всеохоплюючого планування в формi п'яти- рiчних економiчних планiв, що розробляються державним ведомством i Бюро Економiчного Пла­нування (Bureau de Programmation Economique) [5, С.90]. Особливютю державного регулювання економiчних процесiв у Бельги е те, що за Законом 1970 p. уряд мае право надавати регюнальну, галузеву i технолопчну допомогу швесторам, що може набувати форми пшьгових процентних ставок по кредитах, податкових уступок. Фшансова допомога також можлива у формi так званих «progress contracts», шляхом яких, для комплексних проекпв технолопчного i промислового роз­витку, держава пропонуе широке коло економiчних стимулiв [15; 5, С.90].

Аналопчним шляхом вiдбуваеться розвиток правового регулювання шдприемницько1 дiяль- ностi в Чеськш та Словацькiй республiках, яю серйозно почали розвивати пiдприемництво на по­чатку 90-х роюв ХХ столггтя.

Як вiдмiчае О.В. Гарагонич, становлення i розвиток правового регулювання тдприемниць- ко! дiяльностi у Чехи та Словаччиш мае сво! особливосп, якi визначаються багатьма факторами.

З одного боку, зберпаються правовi принципи i норми права соцiалiстичного перюду, а з iншого - у Чехи та Словаччиш спостерпаеться тяжшня до континентального права. Крiм того, в правовому регулюванш шдприемницько1 дiяльностi стае все бiльш помiтним мiжнародно- правовий фактор. Пояснюеться це тим, що перспективи штеграци до единого европейського ринку змусили законотворщв Чехи та Словаччини з самого початку постсощалютичного юнування шу- кати шляхи гармошзаци та ушфшаци окремих найбшьш важливих для економiки сфер права.

Досягнутий високий рiвень ефективностi шдприемництва в Чехи та Словаччинi шдтверджуе можливiсть переростання перехщно1 економiки в розвинену, але на принципах не саморозвитку, а завдяки проведення з боку держави планомiрноl стратеги реформування, елементом яко! е держа- вне регулювання шдприемництва [2, С.189, 192].

Висновок. Зазначений досвщ виразно показуе, що ринок - якими б не були його досягнення - не розв'язуе багатьох проблем, передуем тих, яю зумовлеш загальними потребами i мають вели- ке значення для майбутнього краши. Так, ринок не розв'язуе проблем сощального захисту насе- лення, не забезпечуе проведення фундаментальних, прюритетних наукових дослщжень, бере вкрай обмежену участь у створенш шфраструктури й розвитку громадського транспорту. Ринок практично не впливае на розвиток мало шдус^альних територш 1накше кажучи, держава, поряд iз широким використанням у плануванш в економiчнiй сферi механiзму мотиваци працi виробни- кiв, може бути також безпосередшм замовником продукци, робiт i послуг, шщювати пiдтримку недостатньо розвинених регюшв, перерозподiляти частину прибутку через податкову систему i державний сектор для шдвищення життевого рiвня населення та ш Саме цi та iншi проблеми по­кликана розв'язувати держава, використовуючи мехашзм видачi виробникам спещальних держав- них замовлень, якi мають для тдприемств прюритетний характер, оскшьки в умовах жорстко1 конкуренцil на ринку забезпечують постшнють капiталовкладень та зайнятють населення. Можли- ве також пряме стимулювання замовлень через пшьгове цшоутворення, оподаткування i кредиту- вання, iншi економiчнi та адмiнiстративно-регулюючи заходи.

Суть стратепчного державного регулювання повинна полягати у виборi головних прюрите- тiв розвитку нацiональноl економiки (або окремих перспективних галузей суспiльного виробницт­ва), ll матерiальноl основи шдприемництва та !х державно1 пiдтримки.

Лггература

1.                      Бисага Ю.М. Правовий мехашзм державно1 пiдтримки пiдприемництва в Чехи, Словаччиш та Украш / Ю.М. Бисага, О.В. Гарагонич // Науковий вюник Ужгород- ського нацiонального ушверситету. Серiя: Право. Матерiали мiжнар. наук.-практ. конф. «Реформування полггико-правово1 системи Украши в контекстi европейсько­го вибору». - 2003. - Спецвипуск. - С. 120-127.

2.                       Гарагонич О. В. Правове регулювання шдприемницько1 дiяльностi в Чеськш та Словацькш республшах / Дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / 1нститут економiко- правових дослщжень НАН Укра1ни, Донецьк, 2004. - 210 с.

3.                       Дщювська Л.1. Державне регулювання економiки / Дщювська Л.1., Головко Л.С. Навч. поаб. - 6-те вид., випр.. i доп. - К.: Знання, 2007. - 214 с.

4.                       Рябченко О.П. Державне управлшня економшою Укра!ни (адмшстративно- правовий аспект): Дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Рябченко Олена Петрiвна. - Х., 2000. - 466 с.

5.                       Сашахметова Н.О. Регулювання тдприемницько! дiяльностi в Укра!нi (оргашза- цiйно-правовi аспекти): Дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Одеська держ. юридична академiя. - О., 1998. - 403 с.

6.                       Стеченко Д.М. Державне регулювання економши: Навч. пошб. - 3-те вид., випр. - К.: Знання, 2006. - 262 с.

7.                       Швайка Л.А. Державне регулювання економши: Щцручник. - К.: Знання, 2008. - 462 с.- (Вища освгга XXI столггтя).

8.                       Юлдашев О.Х. Теоретико-методологiчне забезпечення регуляторно! полiтики в сферi господарсько! дiяльностi / О.Х. Юлдашев // Зовшшня торгiвля: право та еко- номiка. - 2007. - №5 (34). - С. 138-142.

9.                       Якубенко В.Д. Базисш шститути у трансформацшнш економiцi: Монографiя. / Якубенко В.Д. - К.: КНЕУ, 2004. - 252 с.

10.                   Verloren van Themaat. Economic Law of the Member States of the European Communities in an Economic and Monetary Union, 1975. - 342 p. - [Електронний ре­сурс]        -                                          Режим          доступу: http://books.google.com.ua/books?id=zwPEkhnrrCEC&pg=PA376&dq=Verloren+%22E conomic+Law+of+the+Member+States+of+the+European+Communities+in+an+Econo mic+and+Monetary+Union%22&lr=&as_brr=0&hl=ru&cd=1#v=onepage&q=Verloren% 20%22Economic%20Law%20of%20the%20Member%20States%20of%20the0/o20Europ ean%20Communities%20in%20an%20Economic%20and%20Monetary%20Union%22& f=false.

11.                   Utton M.A. The Economics of Regulating Industry. - Oxford: Basic Black-well, 1986. - 243 p. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.economyprofessor.com/economictheories/regulation.php.

12.                   Daintitfa J. Report of the Economic Law of the United Kingdom. - Part 2. London, 1974.

-                   569 p. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://books.google.com/books?id=uR6ieLveZZIC&pg=PA257&dq=Report+of+the+eco nomic+law+of+the+united+kingdom&lr=&hl=ru&cd=22#v=onepage&q=Report%20of% 20the%20economic%20law%20of%20the%20united%20kingdom&f=false.

13.                   Damtith J. Some Characteristics of Economic Law in the United Kingdom // Rinck (Ed.).

-         London, 1971. - 312 p. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://books.google.com/books?id=ieD5nT0ndHcC&pg=PA94&dq=Some+characteristic s+of+economic+law+in+the+United+Kingdom+%22Some+characteristics+of+economic +law+in+the+United+Kingdom%22&lr=&as_brr=0&hl=ru&cd=1#v=onepage&q=Some %20characteristics%20of%20economic%20law%20in%20the%20United%20Kingdom% 20%22Some%20characteristics%20of%20economic%20law%20in%20the%20United%2 0Kingdom%22&f=false.

14.                   Government Intervention in the Developed Economy. - New York: Praeger Publishers, 1979. - 226 p. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://books.google.com/books?id=8HYOAAAAQAAJ&printsec=frontcover&dq=Gover nment+intervention+in+the+developed+economy&lr=&as_brr=0&hl=ru&cd=1#v=onepa ge&q&f=false.

15.                   Blake D. Business Regulation in the Common Market. - London, 1969. - Vol. 2. - 375 p.

-                               [Електронний              ресурс]               -               Режим               доступу: http://books.google.com/books?id=k2t56ydHVkAC&pg=PA114&dq=Business+Regulati on+in+the+Common+Market+%22Business+Regulation+in+the+Common+Market%22 &lr=&as_drrb_is=q&as_minm_is=0&as_miny_is=&as_maxm_is=0&as_maxy_is=&as_b rr=0&hl=ru&cd=24#v=onepage&q=Business%20Regulation%20in%20the%20Common %20Market%20%22Business%20Regulation%20in%20the%20Common%20Market%22 &f=false.

Зацікавило?

Змiст

Нові надходження

Всього підручників:

292